Москва зазнала однієї з найбільших атак безпілотників за останні два роки

Москва та Московська область у ніч на 14 жовтня зазнали однієї з наймасштабніших атак безпілотників за останні два роки.

За твердженням російської влади, у напрямку столичного регіону було запущено майже 500 дронів.

Атака відбувалася кількома хвилями протягом усієї ночі. Мер Москви Сергій Собянін повідомив, що перші безпілотники почали перехоплювати після 23:00, а загалом російська сторона нарахувала близько десяти окремих хвиль.

За даними Собяніна, 180 апаратів було знищено безпосередньо під час підльоту до Москви, решту нібито перехоплювали на далеких рубежах. Україна не оприлюднювала детальних офіційних даних щодо кількості задіяних безпілотників.

Через атаку тимчасово припиняли роботу всі чотири великі московські аеропорти — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський. Внуково залишався закритим понад вісім годин, пасажирів знімали з рейсів. Російські державні ЗМІ назвали наліт одним із найбільших на столичний регіон за останні роки.

Московський НПЗ зупинив переробку нафти після атаки дронів

Московський нафтопереробний завод “Газпром нафти” призупинив переробку сирої нафти після атаки безпілотників 20 вересня.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на три джерела в галузі.

За даними агентства, після падіння дронів виникли пожежі на двох основних установках первинної переробки нафти. Установка AVT-6 забезпечує близько 53% потужності підприємства, комплекс EURO+ — решту 47%. Таким чином, через пошкодження фактично було зупинено основний процес переробки нафти на заводі.

Джерела Reuters оцінюють терміни ліквідації наслідків та відновлення обладнання в кілька тижнів. З 21 вересня паливо, вироблене Московським НПЗ, також перестало продаватися на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.

Мер Москви Сергій Собянін раніше підтвердив, що кілька безпілотників досягли території НПЗ і пошкодили промисловий об’єкт. При цьому російська влада не повідомляла подробиць щодо масштабів пошкоджень.

Московський НПЗ загорівся після масованої атаки безпілотників

У ніч на 20 вересня Москва та Московська область зазнали масштабної атаки безпілотників. Кілька дронів досягли території Московського нафтопереробного заводу в Капотні, де виникла пожежа.

Про це повідомив Мер Москви Сергій Собянін.

За даними російської влади, наслідки атаки зафіксовано в 17 округах Підмосков’я. У Раменському після падіння безпілотника загорівся дах 21-поверхового будинку, звідки евакуювали близько 400 осіб. Також було пошкоджено близько 20 автомобілів.

У селі Соф’їно безпілотник влучив у триповерховий житловий будинок. За заявою губернатора Московської області Андрія Воробйова, загинула жінка, ще п’ятеро людей постраждали. Крім того, загорівся складський комплекс. Ще про одного загиблого повідомлялося в Орехово-Зуєвському окрузі.

Собянін стверджує, що під час нальоту на Москву російська ППО перехопила близько 450 безпілотників. Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та забезпечує значну частину потреб столичного регіону в паливі.

Частина керівництва Білого дому не знала про поїздку директора ЦРУ до Москви

Візит директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня відбувався в умовах підвищеної секретності. Про поїздку заздалегідь не знали навіть деякі високопоставлені представники Білого дому.

Про це пише The Wall Street Journal.

Як стверджують джерела видання, президент США Дональд Трамп особисто відправив Реткліффа до Росії. При цьому частина найближчих помічників президента та військового керівництва не була поінформована про те, яке саме послання глава ЦРУ має передати російській стороні.

Реткліфф прибув до Москви з Латвії на військовому транспортному літаку C-17 без розпізнавальних знаків. Після появи інформації про візит європейські чиновники почали терміново з’ясовувати його цілі та зміст переговорів.

За словами двох європейських представників, під час зустрічей із російськими колегами директор ЦРУ підтвердив прихильність США до статті 5 Північноатлантичного договору. Вона передбачає принцип колективної оборони, згідно з яким напад на одного учасника НАТО розглядається як напад на всіх.

Поїздка відбулася на тлі розвідувальних оцінок, згідно з якими Москва в найближчі кілька років може спробувати перевірити рішучість НАТО. Раніше повідомлялося, що під час візиту Реткліфф також виклав російській стороні американську оцінку ситуації в конфлікті в Україні та закликав Москву перейти до укладення угоди.

Директор ЦРУ закликав Москву розпочати серйозні переговори щодо України – NYT

Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час закритого візиту до Москви висловив російській стороні свою песимістичну оцінку подальшого розвитку конфлікту та закликав розпочати переговори до можливого погіршення військового та економічного становища Росії.

Про це повідомило видання The New York Times з посиланням на джерела.

У Москві Реткліфф зустрівся з директором ФСБ Олександром Бортніковим. При цьому глава ЦРУ не висував погроз і не говорив про конкретні наслідки у разі продовження бойових дій. Основним посланням стала думка американської сторони про необхідність переходу до серйозних переговорів.

У ЦРУ, як стверджує видання, вже давно сумніваються в тому, що російське керівництво отримує об’єктивну інформацію про хід конфлікту та його наслідки. Канал зв’язку між керівниками ЦРУ та ФСБ діє паралельно з контактами, які підтримують представники адміністрації Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

Реткліфф також представив власну оцінку ситуації на фронті. Він заявив, що за останні 18 місяців російські війська зайняли близько 1% території України, пов’язавши обмежені темпи просування, зокрема, з ефективним використанням українською стороною безпілотних технологій.

Перед поїздкою до Москви директор ЦРУ провів консультації з українськими колегами. За даними NYT, він запевнив їх, що має намір з’ясувати позицію російської сторони і не збирається обговорювати будь-які поступки від імені України

Лавров заявив про незмінність вимог Москви до Києва щодо припинення війни

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не має наміру завершувати війну проти України, доки Київ не виконає умови, раніше озвучені Володимиром Путіним. Таким чином російська сторона знову дала зрозуміти, що дотримується колишньої лінії і не збирається переглядати свої вимоги.

На прес-конференції після переговорів із главою МЗС Мозамбіку Лавров сказав, що Росія домагатиметься виконання всіх цілей, визначених Кремлем.

За його словами, Москва не бачить причин змінювати позицію і продовжуватиме військові дії доти, доки її умови не будуть прийняті.

Йдеться про вимоги, які Путін висунув у червні 2024 року. Серед них — виведення українських військ із “ДНР”, “ЛНР”, Запорізької та Херсонської областей, визнання цих регіонів і Криму частиною Росії, відмова України від вступу до НАТО, а також заявлені Москвою “демілітаризація” та “денацифікація”.

Лавров також звинуватив західні країни в імітації готовності до переговорів. Він стверджує, що Захід продовжує висувати Росії ультимативні умови й водночас нарощує військову підтримку України. За словами глави російського МЗС, довіра Москви до західних партнерів вичерпана.

Заява пролунала на тлі нової дипломатичної активності після саміту НАТО в Анкарі, де союзники України підтвердили готовність посилювати допомогу Києву. В Україні, у свою чергу, наполягають, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на нормах міжнародного права, повазі до суверенітету та відновленні територіальної цілісності країни.

У Москві та Татарстані повідомили про пожежі після атаки безпілотників

У ніч на 10 липня Москву знову атакували безпілотники. На тлі повітряної загрози тимчасово обмежили роботу аеропорту Домодєдово, а в російських Telegram-каналах з’явилися повідомлення про пожежі в районах об’єктів паливної інфраструктури.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що атака розпочалася близько 22:13.

За його словами, російська ППО збила кілька безпілотників, що летіли в бік столиці. Через загрозу атак аеропорт Домодєдово тимчасово призупинив прийом і відправлення рейсів.

За даними російських пабліків, подібні обмеження вводилися й в аеропорту Пулково в Санкт-Петербурзі. Одночасно моніторингові ресурси повідомили про можливі загоряння поблизу великих нафтопереробних об’єктів. Зокрема, з’являлася інформація про пожежу в районі Московського НПЗ у Капотні. Очевидці писали про густий дим і полум’я.

Також повідомлення про загоряння надходили з району Нижньокамського НПЗ у Татарстані.

Крім того, в ніч на 10 липня в Таганрозі пролунали вибухи під час атаки безпілотників. Після цього, за даними місцевих джерел, пожежі виникли одразу в двох районах міста — поруч із морським портом та авіаційним коледжем.

У Москві чекають на “перемогу” замість виконання “домовленостей Анкориджа”

Помічник Володимира Путіна Юрій Ушаков заявив, що Москва розраховує не на виконання домовленостей, які обговорювалися зі США, а на “перемогу” та реалізацію власних цілей.

Йдеться про контакти Володимира Путіна та Дональда Трампа в Анкориджі влітку 2025 року. За словами Ушакова, одна зі сторін нібито продовжує дотримуватися обговорених тоді підходів, а інша “виявилася не зовсім здатною” виконати свою частину.

Ушаков не уточнив, кого саме вважає відповідальною стороною, однак заявив, що Москва тепер очікує насамперед досягнення власних цілей.

Раніше глава МЗС Росії Сергій Лавров заявляв, що Москва чекає на новий візит спецпосланців президента США і хоче почути, як Вашингтон має намір реалізовувати домовленості щодо завершення конфлікту.

Зустріч Путіна і Трампа на Алясці відбулася 15 серпня 2025 року. Вона завершилася без оголошення перемир’я чи конкретних домовленостей щодо України, хоча сторони тоді заявляли про “значний прогрес”.

Москва відхилила європейські пропозиції щодо України та знову висунула свої умови

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не готова приймати європейські пропозиції щодо врегулювання конфлікту в Україні. За його словами, підходи європейських країн нібито не враховують позицію Росії.

Заява пролунала на тлі активізації міжнародних дискусій щодо можливих шляхів припинення бойових дій. Західні партнери України продовжують говорити про гарантії безпеки, військову підтримку Києва та механізми, які мають запобігти повторенню конфлікту.

Лавров звинуватив європейські країни в односторонньому підході та дав зрозуміти, що Росія, як і раніше, наполягає на власних умовах переговорів. Раніше Москва неодноразово заявляла, що готова обговорювати врегулювання лише з урахуванням своїх вимог.

Україна, у свою чергу, наголошує, що будь-які переговори мають ґрунтуватися на принципах суверенітету, територіальної цілісності та міжнародного права.

На цьому тлі західні країни продовжують посилювати підтримку Києва. У Європі заявляють, що можливий мир не повинен ставати заохоченням для агресора і не може закріплювати силову зміну кордонів.