Автор: Оксана Яковенко

У середу, 17 вересня, Верховна Рада підтримала в другому читанні і остаточно затвердила законопроект про військового омбудсмена.

Про це стало відомо з прямої трансляції засідання.

За прийняття документа висловилися 283 депутати, з них 190 — представники партії “Слуга народу”. Проти не виступив жоден парламентарій, проте 18 утрималися від голосування.

Згідно з повідомленням прес-служби Ради, новий закон передбачає, що військовий омбудсмен стежитиме за тим, щоб в оборонному секторі дотримувалися права військовослужбовців, резервістів, мобілізованих громадян під час зборів, учасників добровольчих формувань територіальних громад, а також осіб, які беруть участь у русі опору на тимчасово окупованих територіях. До сфери контролю омбудсмена потраплять і правоохоронці, задіяні на фронті.

Основне завдання — виявляти випадки порушення прав, аналізувати передумови та обставини, які до цього призводять, а також розробляти пропозиції щодо їх запобігання та усунення.

Військовий омбудсмен зможе готувати висновки та рекомендації, адресовані командирам, структурам військового управління та іншим держорганам, щоб підвищити рівень захисту прав. Крім того, йому доручено розглядати звернення та проводити перевірки щодо ймовірних порушень.

Закон наділяє уповноваженого правом запитувати і отримувати всю необхідну інформацію, включаючи відомості з обмеженим доступом. При цьому він не має права розкривати деталі особистого життя заявників без їх згоди.

Призначення на посаду військового омбудсмена і звільнення здійснює глава держави. Щороку до 30 березня омбудсмен зобов’язаний звітувати про свою роботу перед президентом і Верховною Радою.

Сьогодні, 17 вересня, до Києва з робочим візитом прибула голова Європарламенту Роберта Мецола. Її зустрів спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.

Про це стало відомо з її допису в мережі Х.

Повідомляється, що у європейського політика запланований насичений графік зустрічей — вона має намір провести переговори як з українськими депутатами, так і з президентом Володимиром Зеленським.

Мецола написала, що минуло 1300 днів з початку вторгнення Росії, і вона знову в Україні з чітким сигналом підтримки від Європарламенту. Як блок був з українцями з самого початку, так і надалі залишатиметься поруч.

Також вона розповіла, що відвідала меморіальну стіну, де вшанувала пам’ять загиблих воїнів, які боролися за свободу і незалежність України від агресора.

Пізніше під час виступу в сесійній залі Верховної Ради глава ЄП анонсувала в Києві відкриття постійного представництва цієї структури. Вона додала, що це була обіцянка Європи, яку вона виконує.

У своїй промові вона окремо виділила необхідність посилення санкційного тиску на російську сторону, повернення незаконно вивезених українських дітей і підтримки українських військових.

Британська влада розраховує, що особиста зустріч президента США Дональда Трампа з королем Чарльзом здатна змінити його погляди на російсько-українську війну.

Про це повідомило видання Politico.

Згідно з повідомленням, Трамп стане першим американським президентом, якого офіційно приймуть у Віндзорському замку. Це ще один безпрецедентний елемент другого державного візиту політика, який любить підкреслювати свою винятковість.

Лондон готує прийом на високому рівні: парад, урочисті вечері та демонстраційні авіашоу. Подібні жести повинні нагадати про багаторічне військове партнерство двох країн.

У статті йдеться, що існує надія, що це створить грунт для нових спроб прем’єр-міністра Кіра Стармера і його найближчих соратників переконати американського лідера посилити тиск на Кремль заради миру для України.

Хоча формально українське питання не значиться в порядку денному візиту, аналітики впевнені, що за закритими дверима ця тема обов’язково буде піднята.

Один з представників оборонного відомства заявив, що монарх глибоко залучений до переговорів про припинення вогню і підтримує постійний контакт з українським президентом Володимиром Зеленським.

Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк піддав критиці проект фінансового плану на наступний рік, підкресливши, що закладені в ньому кошти на потреби оборони значно поступаються реальним потребам вже на сьогоднішній день.

Про це він написав у своєму Telegram.

Чиновник звернув увагу на те, що затверджений документ не передбачає додатковий військовий дефіцит у 300 млрд грн, який виник у поточному році. На виплати захисникам та інші пов’язані з військовою службою витрати в проєкті бюджету на 2026 рік закладено 1,143 трлн грн — всього на 17,15 млрд більше в порівнянні з 2025-м, де вже утворилася “багатомільярдна діра”.

Також він зазначив, що на придбання, ремонт техніки та забезпечення боєприпасами планується виділити 678,12 млрд грн — ця сума навіть на 4,65 млрд менше, ніж у нинішньому бюджеті.

Железняк підкреслив, що на соціальні програми та ініціативи, пов’язані з виборами, хочуть витратити більше, ніж на підвищення виплат українським бійцям. Водночас витрати на “стратегічні комунікації, інформаційну безпеку та кроки з євроінтеграції” збільшені в десять разів — до 4 млрд грн.

Нардеп запевнив, що це не бюджет країни, яка веде війну, а бюджет для виборів.

В ніч на 17 вересня російські війська атакували залізничні об’єкти України. В результаті відключення електропостачання рух поїздів було порушено.

Про це повідомив керівник правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.

На напрямках у бік Дніпра затримуються понад сорок поїздів, серед яких є як міжнародні, так і внутрішні рейси.

Для стабілізації ситуації компанія вивела на лінії понад двадцять запасних тепловозів. На ділянках, де через відсутність електроенергії не працюють системи сигналізації та зв’язку, поїзди продовжують рух у резервному режимі, щоб не накопичувати запізнення.

Пасажирам міжнародних маршрутів до Польщі організовують пересадки в Хелмі та Перемишлі.

Також відомо, що окупанти обстріляли Кіровоградську та Черкаську області. Там зафіксовані влучання по залізничній інфраструктурі та об’єктах критичної інфраструктури, проте деталі поки не розкриваються.