Автор: Оксана Яковенко

Морські піхотинці Франції застосували озброєння проти безпілотників, які пролетіли над стратегічно важливою військово-морською базою Іль-Лонг, де дислокуються атомні субмарини з балістичними ракетами.

Про це інформує видання Le Monde, посилаючись на дані жандармерії.

Інцидент стався ввечері в четвер. Кілька дронів були помічені в небі над базою підводних човнів у Фіністері на заході країни. Це місце вважається ключовим елементом французьких ядерних сил.

Близько 19:30 над територією, яка межує з портом Бреста, було зафіксовано п’ять безпілотників. Військові негайно приступили до пошуку і нейтралізації загрози. Підрозділ морської піхоти, відповідальний за безпеку об’єкта, відкрив вогонь по дронах, випустивши по них кілька ракет.

Відомо, що Іль-Лонг – база, де розміщується французький ядерний арсенал, знаходиться під цілодобовою охороною 120 морських жандармів, які діють у тісній взаємодії з морською піхотою. Тут обслуговуються чотири атомні субмарини, одна з яких завжди знаходиться на бойовому чергуванні у відкритому морі.

В останні місяці європейські ЗМІ все частіше повідомляють про появу дронів над аеропортами та іншими особливо охоронюваними об’єктами, в тому числі військовими базами. Керівники країн ЄС не раз вказували на слід країни-агресора в цих інцидентах.

США поставили ультиматум країнам ЄС про те, що якщо до 2027 року союзники не візьмуть на себе більшу частину оборонних завдань, то американці готові відмовитися від участі в декількох ключових ініціативах НАТО, пов’язаних з координацією оборони.

Про це інформує агентство Reuters, посилаючись на інсайдерів.

Відзначається, що для багатьох представників Європи такі терміни виглядають малореалістичними.

Під час переговорів делегація Пентагону заявила європейським партнерам, що їх прогрес у нарощуванні оборонного потенціалу після повномасштабного нападу Росії на Україну Вашингтон вважає недостатнім.

Під звичайними оборонними можливостями маються на увазі неядерні ресурси – від особового складу до озброєння. При цьому американські посадовці не уточнили, за якими критеріями будуть оцінювати успіхи Європи.

Також залишається невідомим, чи відображає зазначений дедлайн до 2027 року позицію команди президента США Дональда Трампа, чи це ініціатива окремих представників Міністерства оборони. У столиці немає єдності з питання ролі США в європейській безпеці.

Крім того, в статті йдеться про те, що Вашингтон надає союзникам унікальні можливості, які неможливо просто придбати. Мова йде про розвіддані, засоби спостереження і рекогносцировки, які зіграли вирішальну роль для української армії на полі бою.

Варто нагадати, що стратегія Трампа в сфері нацбезпеки передбачає скорочення американської участі в оборонних питаннях ЄС, посилення самостійності оборони Європи і припинення подальшого розширення Альянсу.

США вмовляють низку європейських держав не схвалювати Україні репараційний кредит за рахунок заморожених російських коштів, стверджуючи, що ці гроші потрібні для майбутніх мирних домовленостей, а не для підтримки оборони.

Про це пише Bloomberg з посиланням на свої джерела.

На думку Білого дому, заморожені активи РФ повинні стати фундаментом для інвестицій у відновлення України під керівництвом США після закінчення війни.

Водночас лідери провідних країн Євросоюзу дали зрозуміти, що розпоряджатися російськими коштами – їхнє право, а не прерогатива Вашингтона.

Німецький канцлер Фрідріх Мерц зауважив, що європейці не збираються передавати зібрані кошти США. Це загальна точка зору на рівні ЄС, в якій немає ніяких розбіжностей. Ці кошти повинні бути спрямовані Україні, так як потрібні саме їй.

Відомо, що сьогодні Мерц проведе зустріч з Бартом Де Вевером, прем’єр-міністром Бельгії, де зараз зберігаються ці активи і яка поки не дає згоди на їх вилучення.

Варто зазначити, що проти конфіскації ворожих коштів виступають також Угорщина і Словаччина. Якщо ж дійсно США посилюють тиск на європейських партнерів, щоб заблокувати репараційний кредит, список противників цієї ініціативи всередині ЄС може поповнитися новими країнами.

Велика Британія планує приєднатися до ініціативи ЄС і надати Україні доступ до 8 млрд фунтів, які раніше були заморожені на рахунках, пов’язаних з російськими активами.

Про це повідомило видання The Times.

У статті йдеться, що варіанти розподілу цих коштів обговорювалися 3 грудня під час зустрічі глав зовнішньополітичних відомств країн НАТО в Брюсселі, проте чіткий алгоритм дій поки не визначено.

Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер стверджує, що необхідна узгоджена стратегія щодо використання державних активів країни-агресора, щоб не тільки надати термінову підтримку Києву, але і продемонструвати Кремлю серйозність намірів європейців.