Підтримка Орбана рівнозначна допомозі Москві – МЗС Польщі

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що підтримка угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана фактично є допомогою Росії, оскільки він систематично блокує ініціативи Євросоюзу на підтримку України.

Про це польський дипломат написав на своїй сторінці в соціальній мережі X.

За словами Сікорського, позиція офіційного Будапешта створює суттєві перешкоди для єдності Євросоюзу та має конкретні наслідки для безпеки регіону.

“Москва підтримує Орбана, бо він саботує Європейський Союз, блокує санкції та фінансування України”, – підкреслив очільник польського МЗС.

Глава зовнішньополітичного відомства також наголосив на прямому зв’язку між підтримкою угорського керівника та інтересами Кремля.

“Тож той, хто підтримує Орбана, допомагає Москві. Це справді так просто”, – зазначив він.

Тим часом внутрішньополітичні позиції чинного угорського прем’єра суттєво похитнулися напередодні виборів. Нещодавно Орбана освистали на мітингу в місті Дьєр, яке раніше вважалося оплотом його партії. У відповідь на протести політик звинуватив присутніх у “роботі на Україну”.

Соціологічні дані фіксують падіння рейтингів правлячої коаліції. Опозиційна партія “Тиса” під керівництвом Петера Мадяра збільшила відрив від неї до 23% серед активних виборців, що потенційно може забезпечити опозиції конституційну більшість.

На тлі електоральних труднощів у Будапешті не виключають, що у разі поразки Орбан може відмовитися визнавати результати голосування та вдатися до радикальних дій для утримання влади – подібні спроби він уже робив у 2006 році.

Євросоюз має намір посилити режим секретності через загрозу витоку даних до Росії

Європейський Союз готується посилити заходи безпеки даних. Нові норми передбачатимуть суворий контроль доступу до секретних документів, обмеження на використання електронних пристроїв та створення захищених цифрових платформ для співробітників ЄС.

Про це пише “Politico”.

Європейські дипломати та чиновники наполягають на посиленні заходів безпеки, щоб запобігти витоку конфіденційної інформації до ворожих держав.

Рішення було прийнято після серії інцидентів. Угорський уряд, імовірно, повідомив Росії про внутрішні обговорення в ЄС. Є побоювання, що німецька ультраправа партія може передавати дані Москві. За повідомленнями, одна з телефонних розмов чиновника ЄС була перехоплена.

Дипломати виступають за розширення категорії “секретні” для більшої кількості документів. У разі витоку таких матеріалів автоматично ініціюватимуться розслідування, а порушники зазнаватимуть жорстких санкцій. Це передбачає, що співробітники зможуть працювати з файлами лише у спеціально обладнаних читальних залах, а доступ представників парламентів деяких країн до цих документів може бути обмежений.

У Брюсселі встановили жорсткі обмеження на використання електронних пристроїв з метою запобігання витоку цифрової інформації. Низка країн-членів ЄС уже почала переходити на національні месенджери замість широко поширених іноземних додатків для службового спілкування. До кінця поточного року очікується впровадження спеціалізованих платформ, призначених для захисту конфіденційних і несекретних даних.

Через вибори в Угорщині 12 квітня необхідність у цих заходах стає гострішою. Якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан збереже свою посаду, ЄС може прискорити прийняття нових заходів безпеки.

Гетманцев заявив про ризик фінансової кризи в Україні

Україна ризикує опинитися на межі фінансової кризи через невиконання міжнародних зобов’язань і можливу втрату зовнішнього фінансування.

Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, виступаючи з трибуни Верховної Ради.

За його словами, у 2025 році Україна не виконала 14 індикаторів програми Ukraine Facility, унаслідок чого не отримала 3,9 млрд євро допомоги. У першому кварталі 2026 року ситуація також залишається складною – жоден із п’яти передбачених показників не був виконаний.

“Ми продовжуємо нашу політичну діяльність у стилі УНР 1918 року. Ми можемо так втратити країну”, – прокоментував Гетманцев.

Гетманцев зазначив, що під загрозою перебуває і подальше фінансування від міжнародних партнерів. Зокрема, Світовий банк може не надати 3,3 млрд доларів, якщо парламент не ухвалить чотири необхідні законопроєкти, серед яких і зміни у сфері залізничного транспорту.

Крім того, за його оцінкою, існує ризик зриву кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро, а також меморандуму з Міжнародним валютним фондом, оскільки у березні можуть бути невиконані структурні зобов’язання.

Лідери ЄС розраховують на перший транш кредиту для України вже у квітні

Лідери країн Євросоюзу розраховують, що перший транш фінансової допомоги Україні у розмірі 90 млрд євро буде виплачено на початку квітня.

Про це йдеться у висновках саміту Європейської ради, що відбувся 19 березня.

“Після ухвалення в грудні 2025 року рішення про надання Україні кредиту на підтримку в розмірі 90 млрд євро на 2026 і 2027 роки Європейська Рада вітає затвердження цього кредиту співзаконодавцями і сподівається на здійснення першого траншу на користь України на початку квітня”, — йдеться в документі.

Лідери країн Євросоюзу висловили рішучість посилити санкції проти Росії. Вони мають намір зосередитися на розробці 20-го санкційного пакету та протидії так званому «тіньовому флоту», який використовується для обходу обмежень на експорт російської нафти.

Європейська Рада підтвердила зобов’язання Євросоюзу гарантувати повну відповідальність за військові злочини та інші серйозні правопорушення, які були скоєні під час російської агресії проти України.

“У цьому контексті Європейська Рада закликає до наполегливих зусиль у рамках Ради Європи щодо запровадження спеціального трибуналу для розгляду злочину агресії проти України. А також до створення міжнародної комісії з розгляду претензій щодо України”, – зазначається у висновках.

У документі наголошується, що Україна має перспективи в Європейському Союзі. Європейська Рада закликала до швидшого початку офіційних переговорів щодо вступу країни до ЄС. Рада ЄС також високо оцінила прогрес у проведенні реформ, досягнутий Україною, незважаючи на триваючий військовий конфлікт.

Двадцять п’ять із двадцяти семи керівників країн Євросоюзу висловили згоду з цими висновками, тоді як Угорщина та Словаччина залишилися осторонь.

Країни ЄС мають намір подолати вето Угорщини та Словаччини заради підтримки України

Європейський Союз розробляє альтернативні способи фінансування української оборони, якщо Віктор Орбан і Роберт Фіцо заблокують обіцяний кредит у 90 млрд євро.

Про це пише Politico.

Наступного тижня в Брюсселі відбудеться зустріч лідерів ЄС, на якій вони спробують переконати прем’єр-міністрів Угорщини та Словаччини виконати свої зобов’язання щодо виділення коштів, розрахованих до 2027 року. Хоча Будапешт вже висловив попередню згоду, законодавчі особливості дозволяють кожній країні-члену ЄС зупинити виплати на останньому етапі затвердження документів.

Якщо інші країни не нададуть допомоги, група держав Балтії та Північної Європи підготувала план прямої фінансової підтримки. Вони мають намір надати Україні двосторонні кредити на загальну суму 30 млрд євро. Ці кошти допоможуть країні протриматися протягом першої половини поточного року.

Транші будуть виділятися країнами індивідуально, тому для їх надання не потрібне консенсусне схвалення всього Європейського союзу. Наприклад, Нідерланди передбачили у своєму бюджеті щорічну підтримку Києва в розмірі 3,5 млрд євро до 2029 року.

Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що ЄС готовий надати необхідну фінансову підтримку будь-яким доступним способом, незважаючи на можливі перешкоди з боку Угорщини. Перехід до надання індивідуальних кредитів, який раніше викликав побоювання через ризик розколу в європейській солідарності, тепер розглядається як єдино можливий варіант.

Зеленський відзначив відсутність прогресу в питанні санкцій ЄС і допомоги Україні

Президент Володимир Зеленський повідомив, що в результаті удару Росії по житловому будинку в Харкові загинули десять осіб, включаючи двох дітей.

Про це він заявив у своєму зверненні.

Президент повідомив, що російська ракета влучила в житловий будинок. В результаті удару загинули 13-річна дівчинка і дев’ятирічний хлопчик. Рятувальні роботи тривають, оскільки під уламками можуть перебувати люди. Для ліквідації наслідків залучено додаткових фахівців з Полтавської та Сумської областей. Крім того, 16 осіб отримали поранення і отримують необхідну медичну допомогу.

Зеленський заявив, що атака включала в себе нанесення ударів по цивільних об’єктах і об’єктах енергетичної інфраструктури, в тому числі в Києві та інших областях.

Президент також розповів, що обговорював з президентом Франції Емманюелем Макроном наслідки нападу і потребу України в ракетах для протиповітряної оборони. Він підкреслив, що Україні потрібна постійна підтримка союзників і дотримання угод про військову допомогу.

Зеленський заявив, що поки не спостерігається просування в питанні 20-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії і пакету фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро. Він додав, що Україна і Франція мають намір продовжувати взаємодію з європейськими союзниками наступного тижня, щоб досягти необхідних домовленостей.

Президент окремо висловив вдячність партнерам, які підтримують програму PURL, що дає Україні можливість придбати американські ракети для систем Patriot. Він зазначив, що ризики для поставок ракет збільшуються через атаки Ірану на Близькому Сході, а також через підвищений попит на системи ППО в цьому регіоні.

Володимир Зеленський повідомив про наявність відомостей про підтримку, яку надає Росія іранському уряду. Зокрема, йдеться про передачу розвідувальної інформації та використання російських компонентів у безпілотних літальних апаратах типу “шахед”, що застосовуються в конфліктах на Близькому Сході.

Президент також привітав українських паралімпійців, які завоювали перші медалі на змаганнях в Італії. У перший день змагань українська збірна завоювала шість нагород: три золоті, одну срібну і дві бронзові.

Україна сподівається на політичне рішення про вступ до Євросоюзу до 2027 року

Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, повідомив, що Україна сподівається на політичне рішення про вступ до ЄС до 2027 року.

Про це поінформувала пресслужба ОПУ.

Жовква зустрівся з делегацією Комітету Європейського парламенту з питань безпеки та оборони (SEDE), очолюваною Марі-Агнес Штрак-Циммерманн.

На зустрічі були присутні делегації з країн-членів Європейського союзу, включаючи Бельгію, Естонію, Ірландію, Німеччину та Францію.

Жовква заявив, що Україна в поточному році буде готова до запуску всіх переговорних форматів в рамках європейської інтеграції.

“Членство України в Європейському Союзі є основою майбутніх гарантій безпеки для України та всієї Європи. Саме тому нам необхідне чітке політичне рішення щодо членства України вже в 2027 році”, – підсумував він.

США поки не планують вводити вже розроблені санкції проти Росії – Bloomberg

Сполучені Штати розробили нові обмежувальні заходи проти Росії, але поки не вирішили їх застосовувати.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією, наданою представниками Євросоюзу, США розробили нові обмежувальні заходи щодо Росії, проте на даний момент немає жодних ознак їх реалізації. Дипломати вважали за краще не розкривати свої імена через делікатність обговорюваного питання.

До четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке відбулося в 2022 році, Європейський Союз підготував новий пакет санкцій. Ці заходи будуть введені в дію пізніше в поточному місяці. Наразі керівництво Євросоюзу розробляє новий, двадцятий пакет санкцій.

“ЄС посилює заходи проти »тіньового флоту« Росії, але ці дії нагадують скоріше неспішне рішення, ніж боротьбу з загрозою”, – зазначили європосадовці.

Лідери Словаччини оголосили про рішення не надавати військову допомогу Україні

Президент Словаччини Петер Пеллегріні, прем’єр-міністр Роберт Фіцо і спікер Національної ради Ріхард Раші оголосили про рішення припинити підтримку України після спільної наради.

Про це повідомив словацький новинний сайт “Aktuality”.

У суботу, 10 січня, відбулася зустріч глав Словаччини. За інформацією з джерел, на зустрічі, в якій брали участь Петер Пеллегріні, Роберт Фіцо і Ріхард Раші, обговорювалися національні інтереси Словаччини. Президент країни Петер Пеллегріні заявив, що лідери прийняли рішення про припинення військової підтримки України. Він зазначив, що Словаччина не надаватиме військову допомогу, не розміщуватиме свої війська на території України і не братиме участі в гарантіях по кредиту в розмірі 90 млрд євро, який планує видати Європейський Союз.

Також керівники Словаччини підкреслили, що країна має намір і в майбутньому зберігати своє членство в Європейському Союзі. Однак прем’єр-міністр Роберт Фіцо зазначив, що в даний час Євросоюз переживає “серйозну кризу”.

“Я не хочу, щоб Словаччина металася, як поранена лань, у цій кризі Європейського Союзу. Ми не повинні стати жертвою значних змін, які можуть відбутися в Європі”, – заявив Роберт Фіцо.