Автор: Оксана Яковенко

Німеччина, Польща та Норвегія домовилися про надання Україні нового пакету підтримки на суму 500 млн доларів. З цієї суми Берлін виділить 200 млн.

Про це повідомив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль напередодні зустрічі глав МЗС країн НАТО в Брюсселі.

За його словами, для уряду його країни велика честь разом з польськими та норвезькими партнерами сформувати великий пакет допомоги, який зараз вкрай необхідний Києву.

Вадефуль зазначив, що подібна ініціатива свідчить про єдину позицію союзників у протидії російській агресії проти України.

Німецький дипломат також сказав, що вітає будь-які кроки, спрямовані на припинення війни, розв’язаної РФ, проте підкреслив, що Москва не демонструє жодної готовності до конструктивних переговорів.

Він запевнив, що європейці беззастережно підтримують Україну і будуть робити це стільки, скільки буде потрібно. Цей пакет – ще одне тому підтвердження, як і зусилля на рівні ЄС щодо використання заморожених російських активів.

В ніч на 3 грудня представники Ради ЄС і Європарламенту остаточно узгодили деталі поетапного припинення закупівель газу з Росії, а також підготовку до аналогічного ембарго на російську нафту.

Про це йдеться в офіційних публікаціях структур ЄС.

Раніше Рада ЄС пропонувала заборонити імпорт російського газу з 1 січня 2026 року, при цьому передбачався дворічний перехідний період: короткострокові угоди, укладені до 17 червня 2025 року, мали діяти до 17 червня 2026 року, а довгострокові – до 1 січня 2028 року.

Депутати Європарламенту наполягали на більш оперативному розриві, тобто вже з початку 2027 року. В результаті переговорів сторони вирішили, що короткострокові контракти, підписані до 17 червня 2025 року, дозволять виконувати до 25 квітня 2026 року для СПГ і до 17 червня 2026 року для газу по трубопроводах.

Тим часом довгострокові контракти на поставку СПГ припинять діяти не пізніше 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу ембарго стартує восени 2027 року – з 30 вересня, якщо країни встигнуть заповнити свої газосховища, але не пізніше 1 листопада.

Будь-які зміни в існуючих угодах допустимі тільки для вирішення технічних завдань і не можуть призводити до зростання закупівель.

Єврокомісія також зобов’язалася в 2026 році представити законопроект про повну заборону імпорту російської нафти до кінця 2027 року. Держави, які продовжують купувати російську нафту, повинні будуть розробити і надати свої національні плани з диверсифікації, щоб припинити такі поставки.

В угоді прописаний механізм екстреного призупинення заборони, якщо виникне загроза енергетичній безпеці для однієї або декількох країн ЄС. Однак скористатися цією опцією можна буде лише за суворих умов і на короткий термін.

Для набрання чинності угода повинна отримати схвалення обох сторін, тому голосування заплановано на другу половину грудня.

Датський міністр з питань клімату, енергетики та комунальних послуг Ларс Огаард назвав досягнутий компроміс значним успіхом для всієї європейської спільноти, підкресливши, що настав час остаточно позбутися залежності від газу країни-агресора.

Європейська комісія висунула нову юридичну схему, щоб заручитися підтримкою бельгійської влади в питанні надання Україні кредиту, забезпеченого замороженими в бельгійській столиці активами РФ на суму 140 млрд євро.

Про це розповіли журналісти Politico, посилаючись на анонімних дипломатів і чиновників ЄС.

За даними видання, в Брюсселі побоюються, що якщо одна з країн накладе вето і санкції проти Росії будуть згорнуті, то Бельгії доведеться самостійно відшкодовувати Москві багатомільярдні суми.

Щоб убезпечити Бельгію від подібних сценаріїв, Єврокомісія має намір прибрати можливість для окремих держав одноосібно блокувати санкційні рішення.

Згідно зі статтею, в планах європейців – задіяти статтю 122 Договору ЄС, що дозволяє приймати ключові рішення більшістю голосів у разі економічних впливів і в дусі єдності, що позбавить Угорщину права вето.

Дипломати підкреслюють, що такий механізм не тільки захистить фінансові інтереси Києва, але і зніме всі перешкоди для використання прибутку від російських активів. Крім цього, в ЄС подумують скоротити частоту перегляду санкцій – не кожні півроку, а раз на три роки.

Очікується, що остаточний варіант юридичного рішення буде оприлюднений у середу.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив думку, нібито Україна після завершення війни повинна стати “буферною площадкою” між країнами Заходу і Росією.

Про це він сказав у розмові з виданням Welt am Sonntag.

Він уточнив, що європейська система безпеки нібито спиралася на те, що після розширення НАТО в 1999 році східні рубежі Альянсу пройшли по Польщі, Чехії, Угорщині, а потім і по країнах Балтії, Болгарії, Румунії та Словаччині.

Угорський політик каже, що Україна опинилася між НАТО і РФ, перетворившись на “буфер”, що, за його словами, утримує рівновагу, військову стабільність і відносний спокій на континенті.

Орбан зазначив, що зараз Москва і Альянс звинувачують один одного в тому, що цей порядок був зруйнований. За його версією, Кремль вважає, що Захід озброїв Україну, нібито втягнув її в НАТО і збирається офіційно прийняти, чим порушив колишній баланс.

Він додав, що Захід звинувачує РФ в тому, що та відкинула порядок, що склався після розширення НАТО, намагається захопити Україну, ліквідувати її як буфер і просунутися ближче до кордонів Альянсу.

Прем’єр стверджує, що за підсумками війни Україні знову слід нібито закріпити статус “буферної держави”, а нові кордони повинні бути визначені на міжнародній конференції з питань миру.