Автор: Оксана Яковенко

Міністерство оборони України передало захисникам першу сотню тисяч FPV-дронів, придбаних за допомогою платформи DOT-Chain Defence. Близько третини цих апаратів оснащені оптоволоконним зв’язком.

Про це повідомив глава МО Денис Шмигаль на своїй сторінці в Facebook.

Він зазначив, що цей крок наочно демонструє, як сучасні технології та нестандартні рішення відомства ламають бюрократичні бар’єри та посилюють армію.

Український міністр стверджує, що підрозділи самостійно визначають, які саме з понад 180 моделей FPV-дронів від 40 вітчизняних виробників їм необхідні. Такий підхід дозволяє максимально точно задовольняти запити бійців на передовій.

Шмигаль також підкреслив, що середній термін доставки дронів становить всього 7 днів. Всі питання, пов’язані з оплатою, укладенням контрактів і логістикою, бере на себе Агентство оборонних закупівель при Міноборони.

Він додав, що дрони – це очі і зброя української армії. Київ не зменшує темп ні на хвилину, щоб забезпечити захисників якомога більшою кількістю техніки, доставляючи її швидко і ефективно.

Розмови про швидке завершення війни з окупантами деморалізують українських захисників.

Про це заявив командир батальйону 3-го корпусу Богдан Корженко.

Він зазначив, що новини про новий “мирний план” президента США Дональда Трампа, який Україна відкрито обговорювала в Женеві, і про можливе припинення бойових дій вкрай негативно позначаються на настрої бійців ЗСУ.

За словами комбата, коли починають говорити про перемир’я, у захисників виникає бажання відсторонитися від виконання своїх завдань, розраховуючи, що політики домовляться і незабаром настане мир.

Корженко переконаний, що країнам варто вести переговори за закритими дверима, а не виносити це на публіку. Він вважає, що коли подібні теми активно обговорюються, бійці ЗСУ починають думати не про захист країни, а про те, коли настане перемир’я.

Він також додав, що не варто плекати ілюзій щодо перемир’я в 2026 році і сподіватися на швидке закінчення війни. На думку командира, зараз найважливіше – готуватися до затяжного протистояння.

Дата 27 листопада, яку президент США Дональд Трамп визначив як дедлайн для згоди України на мирний план, може бути перенесена.

Про це повідомляє видання The Economist.

Після раунду переговорів щодо мирного врегулювання в Женеві держсекретар США Марко Рубіо заявив, що обговорення тривають, сторони ще не дійшли до остаточного рішення, і діалог буде продовжуватися найближчим часом.

Будь-яка домовленість, досягнута в Швейцарії, повинна отримати схвалення від українського та американського лідерів, можливо, вже під час особистої зустрічі у Вашингтоні.

Тим часом, згідно зі статтею, загроза, що Україна може втратити доступ до розвідувальних даних і критично важливого озброєння США, якщо не підпише угоду до Дня подяки, тимчасово відійшла на другий план.

За даними видання, угода з 28 пунктів, передана Києву, виглядала однобокою, тому нагадувала перелік російських вимог з економічними умовами від Трампа. Це викликало невдоволення серед оточення президента.

У той же час Рубіо намагався виправити ситуацію, домовляючись з українською стороною, але виглядав недостатньо обізнаним.

Автор статті вважає, що навіть якщо вдасться узгодити більш вигідний для України варіант і Трамп його схвалить, Росія може накласти вето. А компроміс, який влаштовує Москву, навряд чи пройде голосування в українському парламенті. Все це загрожує новим витком кризи.

Останнім часом у низці ЗМІ з’явилася інформація про можливий продаж Чилі німецьких БМП Marder, які згодом могли б опинитися в розпорядженні ЗСУ через Німеччину. Однак глава МЗС Альберто ван Клаверен дав зрозуміти, що це виходить за рамки закону країни.

Про це повідомляє газета Defence Blog.

Ван Клаверен не став прямо спростовувати можливість угоди, але нагадав, що Сантьяго дотримується лінії невтручання у війну, розв’язану Росією проти України.

За його словами, обговорювати деталі можливих контрактів на поставку військової техніки він не може, проте наголосив, що внутрішні правила Чилі прямо забороняють передачу зброї державам, де тривають активні військові зіткнення.

Дипломат зазначив, що будь-яка угода не повинна суперечити цьому основоположному принципу.

На уточнювальне запитання, чи можлива схема з передачею техніки спочатку до Німеччини, а потім – до України, ван Клаверен відповів, що чилійське озброєння не повинно опинятися ні на українському фронті, ні в інших гарячих точках.

Він також додав, що Сантьяго не розглядає варіант продажу зброї Києву, незважаючи на те, що офіційно країна засуджує агресію окупантів.

Україна отримала від США два документи: план з 28 пунктів президента Дональда Трампа і проект угоди про гарантії безпеки для країни.

Про це повідомляє РБК-Україна.

У матеріалі йдеться, що другий з цих документів включає в себе три ключові положення. Перший пункт свідчить, що у разі нової збройної агресії з боку РФ проти України глава Білого дому зможе задіяти військовий ресурс, розвідку, логістику, а також застосувати економічні та дипломатичні інструменти, і будь-які інші заходи, які вважатиме за потрібне.

Другий пункт підкреслює, що країни НАТО разом з Францією, Великою Британією, Німеччиною, Польщею та Фінляндією беруть на себе зобов’язання діяти злагоджено з Вашингтоном.

Третє положення говорить, що подібна рамкова угода розрахована на 10 років, з можливістю подальшого продовження.

Згідно із заявою, як і у випадку з 28-пунктним планом, цей проект угоди про гарантії безпеки від США поки що не є остаточним і може бути доопрацьований.