Автор: Оксана Яковенко

Євросоюзу, можливо, доведеться залучити десятки мільярдів євро під колективні гарантії, щоб продовжити допомагати Україні, якщо Бельгія не дасть добро на запуск схеми репараційного кредиту за рахунок заморожених російських коштів.

Про це пише Politico, посилаючись на європейських дипломатів.

У статті йдеться, що якщо новий фінансовий потік не буде знайдений, Київ ризикує зіткнутися з гострим дефіцитом вже до кінця першого кварталу 2026 року.

Бельгійська влада отримала юридичну ініціативу Єврокомісії щодо конфіскованих російських активів, більша частина яких зберігається саме в брюссельському Euroclear, лише вранці 23 жовтня перед зустріччю глав ЄС.

За даними видання, в такій ситуації очікувати, що прем’єр-міністр Барт де Вевер відразу поставить підпис під документом, який може обернутися для Бельгії фінансовими неприємностями, було б наївно.

Коли стало ясно, що Бельгія не поспішає погоджуватися, в кулуарах саміту кілька європейських лідерів заговорили про можливий випуск спільних боргових зобов’язань. Але наскільки детальніше цей варіант готовий розглядати Євросоюз залишається невідомим, з огляду на борги, які вже є у багатьох країн блоку.

Більша частина держав ЄС, як і раніше, вважає оптимальним сценарієм використання російських активів, а два джерела газети впевнені, що розмови про спільний борг – просто “страшилка”.

Крім варіанту із загальним боргом, є й третій сценарій – повністю згорнути фінансову допомогу Україні, але за такий результат виступає тільки Угорщина.

Відомо, що лідери ЄС повинні визначитися з остаточним рішенням до 18 грудня.

Шведський оборонний гігант Saab розглядає можливість запуску в Україні виробництва своїх винищувачів Gripen.

Про це повідомив керівник компанії Мікаель Юганссон у розмові з журналістами Financial Times.

Тижнем раніше стало відомо, що Київ і Стокгольм підписали попередню угоду про те, що Україна може отримати до 150 сучасних JAS 39 Gripen E. За словами Юганссона, такий масштабний контракт фактично подвоїть виробничі запити Saab.

Глава концерну зазначив, що в умовах війни це завдання не з простих, але якщо вийде хоча б організувати фінальне складання, тестування, а може, і частину виробництва безпосередньо в Україні – це було б відмінним рішенням.

Крім України, Saab розглядає розширення своїх потужностей у Бразилії, а також не виключає запуск нових ліній у Канаді та ряді європейських держав.

Фінансове питання щодо угоди ще вимагає остаточних домовленостей. Юганссон не виключив, що одним із джерел фінансування можуть стати заморожені російські активи, якщо з цього питання вдасться знайти спільну мову з офіційними структурами.

У статті йдеться, що для Saab цей контракт стане справжнім успіхом, оскільки раніше компанія реалізувала 60 новітніх Gripen для самої Швеції, 36 – для Бразилії і лише чотири – для Таїланду.

У Катовіце польські спецслужби затримали двох українців, чоловіка та жінку віком 32 та 34 роки, яких підозрюють у шпигунській діяльності проти стратегічних об’єктів країни.

Про це повідомило видання RMF24, посилаючись на коментар прес-секретаря міністра-координатора спецслужб Яцека Добжиньського.

Операція із затримання проводилася силами військової контррозвідки Польщі за підтримки співробітників Агентства внутрішньої безпеки та прокуратури Любліна.

За версією польських правоохоронців, затримані займалися аналізом оборонного потенціалу країни і, ймовірно, встановлювали шпигунське обладнання на об’єктах критичної інфраструктури. Зокрема, мова йде про приховані відеокамери, які могли фіксувати маршрути, по яких в Україну доставляють озброєння і техніку.

Крім того, слідство вважає, що підозрювані збирали дані про польських військових. Під час обшуків у них виявили значну кількість засобів зв’язку.

Обом фігурантам вже висунули звинувачення у шпигунстві, їм загрожує до восьми років ув’язнення.

Увечері 26 жовтня аеропорт Вільнюса знову опинився під загрозою і його роботу довелося призупинити через метеозонди, що залетіли з боку Білорусі.

Про це поінформував аеропорт.

О 21:42 за місцевим часом всі рейси були тимчасово зупинені, оскільки в небі над Литвою помітили один або кілька аеростатів, що курсували в бік аеропорту.

За словами керівника Національного центру реагування на кризові ситуації Вільмантаса Віткаускаса, цього вечора радари зафіксували в небі 66 метеозонду, що значно більше, ніж у попередні п’ятницю та суботу.

Він уточнив, що вітер направляв метеозонди прямо до аеропорту, що і змусило владу зупинити авіасполучення. Крім того, у зв’язку з черговою подією вже затримали одного підозрюваного.

Як повідомляє відомство, Литва приймає рішення про закриття кордону з Білоруссю на невизначений термін через часті запуски метеозонду. Йдеться про два пункти пропуску — Шальчінінкай і Мядінінкай.