Позначка: Актуальні новини України

Українські посадовці здатні створити правову основу для організації виборів, проте питання безпеки лягає на плечі міжнародних союзників.

Про це в ефірі телемарафону повідомив перший заступник спікера Верховної Ради Олександр Корнієнко.

За його словами, в сесійних залах Верховної Ради зараз не ведеться ніякої роботи над проектами або навіть попередніми варіантами законів, що регулюють проведення виборів в умовах воєнного стану. Це говорить про те, що якщо Київ хоче отримати такий закон, його ще тільки належить розробляти.

Корнієнко підкреслив, що формування подібних правил вимагає широкої дискусії за участю депутатського корпусу, представників Кабміну та громадських рухів.

Серед ключових викликів, які супроводжують можливе проведення виборів під час війни, він виділив ситуацію з громадянами, які перебувають за межами країни і не бажають повертатися під загрозою обстрілів, участь у голосуванні сотень тисяч військовослужбовців, а також питання їх можливого висування та порядку надання відпусток для участі у виборчій кампанії.

Крім того, нардеп звернув увагу на складнощі з актуалізацією реєстру виборців і необхідність розширити повноваження та ресурси ЦВК для його оновлення.

Корнієнко також акцентував увагу на питаннях безпеки при відкритті виборчих дільниць поблизу лінії фронту. За його даними, в нинішніх умовах неможливо забезпечити захист ані виборчої кампанії, ані самого процесу голосування в ряді населених пунктів через постійні атаки з боку російських військ і застосування FPV-дронів.

Він додав, що в законодавстві навіть не прописано, хто саме повинен приймати рішення про можливість відкриття дільниць у небезпечних регіонах.

Кабінет міністрів України схвалив запуск ініціативи “зимовий вступ”, запропонованої президентом Володимиром Зеленським. Тепер вищі навчальні заклади організовуватимуть спеціальні підготовчі модулі для абітурієнтів, щоб ті змогли якісно підготуватися до національного мультипредметного тесту (НМТ).

Про це поінформували в Міністерстві освіти і науки.

У відомстві уточнили, що мова йде про пілотний проект розширеного підготовчого відділення, де майбутнім студентам відкриють нові можливості для старту.

До обов’язкової програми увійдуть українська мова, математика та історія України, а також ще одна дисципліна на вибір (іноземна мова, природничі науки або література) – кожна по 90 годин занять. Формат навчання – очний або дистанційний.

Глава МОН Оксен Лісовий зазначив, що “зимовий вступний період” – це міст між школою та університетом без зайвих перешкод для молоді з прифронтових областей та військовослужбовців, а також з підтримкою для тих, хто опинився в складних обставинах, і з відчутним бонусом для тих, хто заздалегідь визначиться з вибором вишу.

Він додав, що завдання відомства – компенсувати прогалини в знаннях у абітурієнтів, адже це безпосередньо впливає на рівень вищої освіти в майбутньому.

Цифровий військовий квиток у додатку “Резерв+” став головним посвідченням для всіх військовозобов’язаних, призовників і резервістів.

Про це написала прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Telegram, підтвердили в Міноборони.

За словами глави Кабміну, оновлені правила оформлення таких документів затвердило уряд. Тепер вся процедура переведена в онлайн, а військові квитки випускаються тільки в електронному вигляді, так що отримати його можна через додаток “Резерв+”.

При цьому Свириденко уточнила, що якщо людині все ж потрібна паперова копія, її можна роздрукувати самостійно або звернутися за цим до Територіального центру комплектування.

Вона додала, що перехід на електронний формат мінімізує ризик втрати або підробки документів і значно спрощує військовий облік.

Вчора, 10 грудня, Україна передала команді президента США Дональда Трампа детальну поетапну відповідь на останній американський план врегулювання, що включає 20 пунктів.

Про це інформує Axios, посилаючись на представників Києва і Вашингтона.

У пропозиції Трампа фігурують вимоги до України, які передбачають масштабні територіальні компроміси та інші умови, що серйозно ускладнюють становище для президента Володимира Зеленського.

Як стверджують співрозмовники видання, глава Ради нацбезпеки Рустем Умєров надіслав свої зауваження і коригування Джареду Кушнеру, раднику і родичу Трампа. У документі містяться пропозиції, які повинні зробити ініціативу більш здійсненною і такою, що відповідає інтересам Києва.

Перед цим українська влада провела переговори з європейськими союзниками, зокрема, з лідерами Великої Британії, Франції та Німеччини, і додала у відповідь нові пункти, що стосуються контролю над окупованими територіями та долі Запорізької АЕС.

Разом з цим Трамп зателефонував європейським лідерам і заявив, що вони обговорили Україну “досить різкими словами”. Найближчим часом очікується онлайн-зустріч між військовими керівниками США і України, щоб детально розібрати окремі положення мирної пропозиції.

В ніч на 11 грудня армія РФ атакувала за допомогою дронів-камікадзе територію Одеської області та Кременчуг у Полтавській області, пошкодивши об’єкти енергетики.

Про це заявили виконуючий обов’язки керівника Полтавської ОВА Володимир Когут і голова Одеської ОВА Олег Кіпер.

Повідомляється, що протягом всієї ночі безпілотники противника кружляли над Одеською та Полтавською областями. Повітряні сили неодноразово інформували про наближення декількох ворожих груп дронів до цих регіонів.

За словами Когута, енергетичні об’єкти Кременчуцького району опинилися під масованим вогнем. В результаті влучень і падіння уламків на об’єктах спалахнули пожежі.

Кіпер стверджує, що російські дрони били по цивільних, енергетичних і транспортних об’єктах в Одеській області.

Більшу частину ворожих БПЛА вдалося знищити, проте один з енергетичних об’єктів все ж був пошкоджений. Крім того, постраждали два приватні будинки, в яких були вибиті вікна, а також були зруйновані двері адміністративної будівлі. Загиблих і поранених в результаті атаки немає.

За інформацією співробітників ДСНС, до гасіння вогню були залучені пожежний поїзд Укрзалізниці, понад 50 рятувальників і 13 одиниць техніки.