Позначка: Актуальні новини України

Ще до офіційного представлення ініціативи Європейської комісії про репараційний кредит для України Бельгія дала зрозуміти, що не підтримає цей варіант. Натомість держава пропонує Євросоюзу оформити колективний кредит на суму 45 млрд євро.

Про це пише видання Bloomberg.

Міністр закордонних справ Максим Прево назвав сценарій з репараційною позикою найгіршим з можливих через ризики. Він стверджує, що пропозиція компенсувати збитки за рахунок кредиту тягне за собою багато економічних, фінансових і юридичних небезпек.

За його словами, документ, який сьогодні представить Єврокомісія, не вирішує ключові питання Брюсселя, оскільки ризики лягають тільки на Бельгію.

Прево запевнив, що уряд завжди відкритий для діалогу, але його не чують. З цієї причини, як стверджує він, Бельгія продовжує наполягати на більш логічному джерелі фінансування, маючи на увазі пропозицію для ЄС самостійно позичити кошти для надання кредиту Києву.

За інформацією видання, тепер здається менш імовірним, що європейцям вдасться слідувати наміченому плану і узгодити виділення коштів до 18 грудня.

Німеччина, Польща та Норвегія домовилися про надання Україні нового пакету підтримки на суму 500 млн доларів. З цієї суми Берлін виділить 200 млн.

Про це повідомив міністр закордонних справ ФРН Йоганн Вадефуль напередодні зустрічі глав МЗС країн НАТО в Брюсселі.

За його словами, для уряду його країни велика честь разом з польськими та норвезькими партнерами сформувати великий пакет допомоги, який зараз вкрай необхідний Києву.

Вадефуль зазначив, що подібна ініціатива свідчить про єдину позицію союзників у протидії російській агресії проти України.

Німецький дипломат також сказав, що вітає будь-які кроки, спрямовані на припинення війни, розв’язаної РФ, проте підкреслив, що Москва не демонструє жодної готовності до конструктивних переговорів.

Він запевнив, що європейці беззастережно підтримують Україну і будуть робити це стільки, скільки буде потрібно. Цей пакет – ще одне тому підтвердження, як і зусилля на рівні ЄС щодо використання заморожених російських активів.

В ніч на 3 грудня представники Ради ЄС і Європарламенту остаточно узгодили деталі поетапного припинення закупівель газу з Росії, а також підготовку до аналогічного ембарго на російську нафту.

Про це йдеться в офіційних публікаціях структур ЄС.

Раніше Рада ЄС пропонувала заборонити імпорт російського газу з 1 січня 2026 року, при цьому передбачався дворічний перехідний період: короткострокові угоди, укладені до 17 червня 2025 року, мали діяти до 17 червня 2026 року, а довгострокові – до 1 січня 2028 року.

Депутати Європарламенту наполягали на більш оперативному розриві, тобто вже з початку 2027 року. В результаті переговорів сторони вирішили, що короткострокові контракти, підписані до 17 червня 2025 року, дозволять виконувати до 25 квітня 2026 року для СПГ і до 17 червня 2026 року для газу по трубопроводах.

Тим часом довгострокові контракти на поставку СПГ припинять діяти не пізніше 1 січня 2027 року, а для трубопровідного газу ембарго стартує восени 2027 року – з 30 вересня, якщо країни встигнуть заповнити свої газосховища, але не пізніше 1 листопада.

Будь-які зміни в існуючих угодах допустимі тільки для вирішення технічних завдань і не можуть призводити до зростання закупівель.

Єврокомісія також зобов’язалася в 2026 році представити законопроект про повну заборону імпорту російської нафти до кінця 2027 року. Держави, які продовжують купувати російську нафту, повинні будуть розробити і надати свої національні плани з диверсифікації, щоб припинити такі поставки.

В угоді прописаний механізм екстреного призупинення заборони, якщо виникне загроза енергетичній безпеці для однієї або декількох країн ЄС. Однак скористатися цією опцією можна буде лише за суворих умов і на короткий термін.

Для набрання чинності угода повинна отримати схвалення обох сторін, тому голосування заплановано на другу половину грудня.

Датський міністр з питань клімату, енергетики та комунальних послуг Ларс Огаард назвав досягнутий компроміс значним успіхом для всієї європейської спільноти, підкресливши, що настав час остаточно позбутися залежності від газу країни-агресора.

Європейська комісія висунула нову юридичну схему, щоб заручитися підтримкою бельгійської влади в питанні надання Україні кредиту, забезпеченого замороженими в бельгійській столиці активами РФ на суму 140 млрд євро.

Про це розповіли журналісти Politico, посилаючись на анонімних дипломатів і чиновників ЄС.

За даними видання, в Брюсселі побоюються, що якщо одна з країн накладе вето і санкції проти Росії будуть згорнуті, то Бельгії доведеться самостійно відшкодовувати Москві багатомільярдні суми.

Щоб убезпечити Бельгію від подібних сценаріїв, Єврокомісія має намір прибрати можливість для окремих держав одноосібно блокувати санкційні рішення.

Згідно зі статтею, в планах європейців – задіяти статтю 122 Договору ЄС, що дозволяє приймати ключові рішення більшістю голосів у разі економічних впливів і в дусі єдності, що позбавить Угорщину права вето.

Дипломати підкреслюють, що такий механізм не тільки захистить фінансові інтереси Києва, але і зніме всі перешкоди для використання прибутку від російських активів. Крім цього, в ЄС подумують скоротити частоту перегляду санкцій – не кожні півроку, а раз на три роки.

Очікується, що остаточний варіант юридичного рішення буде оприлюднений у середу.