Позначка: новини

Рішення України відмовитися від курсу на членство в НАТО навряд чи стане переломним моментом для переговорного процесу щодо врегулювання війни.

Про це заявили два американські фахівці з безпеки агентству Reuters.

Під час консультацій з представниками США щодо можливої “мирної угоди” між Україною і РФ президент Володимир Зеленський озвучив готовність як компроміс відмовитися від євроатлантичних амбіцій в обмін на гарантії безпеки з боку Вашингтона і європейських держав.

Професор стратегічних досліджень Університету Флориди Ендрю Міхта вважає це питання зараз “незначним”.

Джастін Логан, який очолює дослідницький напрямок з питань оборони та зовнішньої політики в Інституті Като, також сказав, що це нічого не змінює, але це спроба бути розумним. Він підкреслив, що перспектива членства України в НАТО вже давно виглядає малоймовірною.

Експерт додав, що існують і інші механізми для гарантування української безпеки. За його оцінкою, якщо Київ офіційно відмовиться від Альянсу, американський лідер Дональд Трамп, можливо, просто продовжить виконувати ті зобов’язання, які США вже взяли на себе: поставки озброєння, санкційний тиск на РФ і так далі.

Водночас Бретт Бруен, керівник консалтингової компанії Global Situation Room, назвав можливу поступку з боку Банкової “вагомою і значущою”. На його думку, Зеленський демонструє готовність йти на серйозні кроки заради миру, тоді як Кремль не виявляє зустрічної гнучкості.

Він припустив, що Трамп міг би пообіцяти захист українського повітряного простору або оперативну реакцію на нові атаки авіації. Крім того, Білий дім може збільшити обсяги військової підтримки, якщо окупанти почнуть новий масштабний наступ.

Президент Фінляндії Александр Стубб назвав нинішню фазу протистояння між Україною і Росією критичною і впевнений, що перспективи домовитися про припинення війни зараз як ніколи високі за весь час повномасштабної агресії окупантів.

Про це він розповів у бесіді з Buitenhof.

Стубб зазначив, що США, Європа і Україна підійшли до критичного моменту в переговорах і, можливо, сьогодні країни ближче до підписання угоди, ніж були за всі ці чотири роки.

За його словами, на столі відразу три ключові документи: 20-пунктовий проект майбутнього мирного врегулювання, угода з питань безпеки для України і план відновлення країни.

Коли у фінського лідера поцікавилися, чому саме зараз з’явилася реальна можливість для компромісу, він відповів, що “є імпульс”, що важливо в дипломатичних переговорах.

Також він додав, що у країн нарешті є конкретні пропозиції на папері, оскільки вони жорстко відреагували на 28-пунктовий варіант, адже там були положення, які категорично не влаштовували, але потім Вашингтон разом з Києвом проробив величезну роботу.

Стубб резюмував, що кінцева мета – виробити такий варіант, який гарантує Україні незалежність, суверенітет і недоторканність кордонів.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що в актуальній редакції мирного плану чисельність ЗСУ зафіксована на позначці 800 000 військовослужбовців – саме стільки зараз налічує армія.

Про це він розповів під час розмови з представниками ЗМІ.

За його словами, в різних редакціях цього документа фігурували різні цифри. Наприклад, у 2022 році пропонували скоротити армію до 40 або 50 тисяч осіб. Зараз у тексті відображено реальну кількість українських захисників, узгоджену з військовим керівництвом – 800 тисяч.

Глава держави додав, що цей пункт документа опрацьовувався особливо ретельно.

Варто нагадати, що в січні 2025 року Зеленський називав чисельність ЗСУ 880 тис, в той час як окупаційні війська РФ на захоплених територіях становили приблизно 600 тис.

Зазначається, що мова йде саме про склад армії, а не про всі підрозділи Сил оборони. До останніх також належать Нацгвардія, СБУ, Держприкордонслужба та інші відомства.

Росія посилює свій вплив у невизнаному Придністров’ї, щоб створювати загрози Одеській області та тиснути на південно-західні території України, змушуючи українські підрозділи тримати оборону в цьому напрямку.

Про це повідомляє Інститут вивчення війни (ISW) з посиланням на ГУР МО.

Як зазначають джерела, в Придністров’ї країна-агресор збільшує мобілізаційний потенціал, повертає в стрій раніше законсервоване озброєння, запускає виробництво безпілотників і відкриває тренувальні майданчики для майбутніх операторів дронів.

За даними української розвідки, такі кроки значно підвищують ймовірність появи російських диверсантів в Одеській області. Тирасполь, адміністративний центр регіону, знаходиться всього в 80 км від Одеси, що робить місто вразливим для атак дронів середньої дальності, які можуть бути розміщені в Придністров’ї.

У статті йдеться про те, що окупанти вже використовують спеціальні підрозділи безпілотників для ударів по українських тилах на відстані від 25 до 100 км, і частина цих можливостей цілком може бути перекинута в Придністров’ї.

Експерти вважають, що Кремль має намір розтягнути ЗСУ, змушуючи їх реагувати на загрозу проникнення і атаки дронів на півдні країни. Попередження ГУР прозвучало на тлі чергової хвилі пропаганди противника про нібито “російську Одесу” і погроз на адресу Одеської та Миколаївської областей.

На думку аналітиків ISW, Москва, ймовірно, формує основу для виправдання можливих майбутніх наступальних операцій на півдні України, проте великомасштабні операції поки що малоймовірні. Натомість Росія, швидше за все, зосередить увагу на асиметричних діях, таких як точкові проникнення і удари БПЛА вглиб України.

Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка висловив упевненість, що зняття бар’єрів для технічних консультацій з ЄС дасть можливість завершити переговори значно раніше, ніж того вимагає Єврокомісія.

Про це він заявив після зустрічі Ради ЄС, яка відбулася у Львові 11 грудня.

За словами Качки, мова йде не тільки про стандартні бюрократичні процедури, а й про питання безпеки. Він також нагадав про позицію Європейської комісії, яка говорила, що переговори повинні бути закриті до 2028 року. Отже, у Києва є два роки, щоб виконати всі завдання, необхідні для фіналізації діалогу.

Політик зазначив, що європейська інтеграція України – це не просто черговий пункт порядку денного, а ключовий елемент майбутньої архітектури безпеки, тому термін може скоротитися.

Крім того, віце-прем’єр підкреслив, що на даний момент говорити про угорське вето як про перешкоду не доводиться, тому що подальший прогрес залежить виключно від дій самої України.

Українські посадовці здатні створити правову основу для організації виборів, проте питання безпеки лягає на плечі міжнародних союзників.

Про це в ефірі телемарафону повідомив перший заступник спікера Верховної Ради Олександр Корнієнко.

За його словами, в сесійних залах Верховної Ради зараз не ведеться ніякої роботи над проектами або навіть попередніми варіантами законів, що регулюють проведення виборів в умовах воєнного стану. Це говорить про те, що якщо Київ хоче отримати такий закон, його ще тільки належить розробляти.

Корнієнко підкреслив, що формування подібних правил вимагає широкої дискусії за участю депутатського корпусу, представників Кабміну та громадських рухів.

Серед ключових викликів, які супроводжують можливе проведення виборів під час війни, він виділив ситуацію з громадянами, які перебувають за межами країни і не бажають повертатися під загрозою обстрілів, участь у голосуванні сотень тисяч військовослужбовців, а також питання їх можливого висування та порядку надання відпусток для участі у виборчій кампанії.

Крім того, нардеп звернув увагу на складнощі з актуалізацією реєстру виборців і необхідність розширити повноваження та ресурси ЦВК для його оновлення.

Корнієнко також акцентував увагу на питаннях безпеки при відкритті виборчих дільниць поблизу лінії фронту. За його даними, в нинішніх умовах неможливо забезпечити захист ані виборчої кампанії, ані самого процесу голосування в ряді населених пунктів через постійні атаки з боку російських військ і застосування FPV-дронів.

Він додав, що в законодавстві навіть не прописано, хто саме повинен приймати рішення про можливість відкриття дільниць у небезпечних регіонах.