Ворог запустив понад 600 ракет і дронів по Україні: влучання є в 13 місцях

У ніч на 28 серпня окупанти здійснили масовану атаку по Україні, застосувавши ударні безпілотники, а також ракети різних типів – як повітряного, так і наземного базування.

Про це заявили Повітряні сили ЗСУ в Telegram.

За їхніми даними, загалом зафіксовано використання 629 засобів повітряного нападу, з яких сили ППО України ліквідували 589.

Противник розпочав атаку з 19:30 минулого дня, задіявши 598 ударних дронів типу Shahed і безпілотників-імітаторів, 2 аеробалістичні ракети Х-47М2 “Кинджал”, 9 балістичних ракет “Іскандер-М”/KN-23 і 20 крилатих ракет Х-101.

За попередньою інформацією, українська протиповітряна оборона знищила або придушила 563 ворожі дрони Shahed та імітатори інших типів, 1 аеробалістичну ракету Х-47М2 “Кинджал”, 7 балістичних ракет “Іскандер-М”/KN-23 і 18 крилатих ракет Х-101.

Зазначається, що зафіксовано влучання ракет і ударних безпілотників противника на 13 об’єктах, а уламки збитих цілей виявлено в 26 різних місцях.

У ВПС пишуть, що небезпека все ще триває, розрахунки ППО продовжують знищувати повітряні загрози. Там також закликали дотримуватися заходів безпеки і залишатися в укриттях.

Мелоні: головне в переговорах – надання Україні гарантій за моделлю 5 статті НАТО

Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Рим став ініціатором з формування Заходом планів щодо гарантій безпеки для України.

Про це повідомило видання Euractiv.

Вона нагадала, що після трирічного застою в питанні України нарешті вдалося домогтися дипломатичного зрушення.

Глава італійського уряду підкреслила, що цей прогрес став можливий завдяки “героїчному опору” українців, підтримці ЄС та Італії, а також діям президента США Дональда Трампа.

Мелоні впевнена, що будь-які домовленості мають будуватися на міцних гарантіях безпеки для Києва. Зараз, за її словами, саме римська пропозиція, яка передбачає принцип колективної оборони за прикладом п’ятої статті Альянсу, посідає центральне місце в обговореннях.

Варто зазначити, що її висловлювання пролунали на тлі перемовин щодо надання Україні зобов’язань із колективного захисту за межами НАТО. Таку схему підтримують і США.

Видання уточнює, що для Мелоні той факт, що Вашингтон готовий обговорювати гарантії безпеки для України, підтверджує, що саме італійський погляд впливає на стратегію західних партнерів.

“Напали на людину президента”: у столиці стався конфлікт між головою Деснянської РДА та заступником Кличка

У Києві ледь не дійшло до бійки між заступницею мера Віталія Кличка Ганною Старостенко та Максимом Бахматовим, який нещодавно за рішенням президента Володимира Зеленського очолив Деснянську районну адміністрацію.

Відповідні кадри з’явилися в українських Telegram-каналах.

На відеозаписі видно, як Старостенко, яка представляє інтереси мешканців Деснянського району, прийшла на публічний звіт голови РДА і спробувала виступити.

Бахматов у відповідь почав виривати в неї мікрофон, не даючи можливості висловитися. У підсумку зав’язалася суперечка, під час якої обидва учасники звинуватили один одного в нападі.

Він сказав, що посадовець “напала на людину президента”, додавши, що її потрібно вивести із залу або сісти і “мовчки слухати до кінця виступ”.

Варто зазначити, що в минулому Бахматов був коміком українського гумористичного телешоу Comedy Club, а у 2019-2020 роках працював радником Кличка. Відомо, що між Офісом президента України та мером Києва триває затяжний конфлікт.

“Більше СЗЧ і менше добровольців”: у ЗСУ розкритикували проєкт про посилення відповідальності

У разі ухвалення закону, що посилює відповідальність за відмову виконувати накази командування, кількість добровольців у лавах українських захисників помітно знизиться, а кількість тих, хто опиниться в СЗЧ, навпаки, зросте.

Про це сказав Станіслав Бунятов, боєць підрозділу “Айдар”, у своєму Telegram.

За його словами, на сьогоднішній день у судових розглядах можна аргументувати відмову від виконання наказу, проте відсутня професійна система військових судів, здатна розглядати подібні справи об’єктивно.

Бунятов зазначає, що в армії постійно всі проблеми лягають на плечі простих бійців і молодший командний склад. А генерали, які “через свою непрофесійність втрачають тисячі бійців і величезні ділянки території”, залишаються безкарними.

Український захисник переконаний, що якщо такі односторонні ініціативи стануть законом, військових-добровольців значно поменшає, тому що “при такому розкладі простіше буде погодитися з наказом, відправитися до СЗЧ і там дочекатися закінчення війни та амністії”.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що українська влада хоче запровадити покарання для військовослужбовців через невиконання наказу командира у вигляді 5-10 років ув’язнення.

У ЄС скасують усі мита на товари зі США через угоду з Трампом

Євросоюз збирається найближчими днями схвалити нормативний акт, який повністю скасує мита на промислові товари зі США.

Про це пише Bloomberg, посилаючись на обізнані джерела.

У статті йдеться про те, що це одна з головних умов, висунутих президентом США Дональдом Трампом, щоб країна пішла на поступки і знизила тарифи на імпорт автомобілів з Європи.

За даними джерел, виконавчий орган ЄС готовий також зробити послаблення для американських виробників морепродуктів і окремих сільськогосподарських товарів, запропонувавши їм знижені тарифи.

Автор стверджує, що хоча нова домовленість вигідніша Вашингтону, у Брюсселі впевнені, що європейський бізнес стане стабільнішим. Керівник Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн охарактеризувала угоду як “міцну, хоч і не ідеальну”.

Відомо, що на сьогодні США стягують з європейських автомобілів і комплектуючих до 27,5% мита. Після набрання новими правилами чинності ця ставка може бути зменшена до 15% з 1 серпня 2025 року.

Варто зазначити, що автомобілі – один із найзначніших експортних товарів блоку до США. Лише автопром Німеччини у 2024 році відправив на американський ринок машин і деталей майже на 35 млрд доларів.

У Дніпропетровській області ворог застосовує нову тактику захоплення – Трегубов

На території Дніпропетровщини окупанти використовують невеликі піхотні групи, які проникають у села, збираються у більші загони і потім намагаються захопити опорні точки.

Про це заявив речник ОСУВ “Дніпро” Віктор Трегубов в ефірі телемарафону.

Він зазначив, що подібна тактика була застосована в Запорізькому і Новогеоргіївці – туди зайшли кілька невеликих ворожих груп, після чого почалися прямі зіткнення з українськими захисниками.

Трегубов уточнив, що зараз російські диверсійні групи складаються приблизно з п’яти осіб. Їхнє завдання – приховано проникати на українські позиції, а не знищувати укріплення, як це було раніше. Коли противник збирає сили за лінією оборони, він намагається рухатися далі.

Також представник “Дніпра” додав, що на напрямках Новопавлівки та Покровського від початку спостерігалося значне скупчення російських військових. Однак наразі ознак нової хвилі наступу противника на Дніпропетровську область не фіксується.

У сфері оборони розкрито схеми на 250 млн грн: затримано 16 фігурантів

В Україні в оборонній галузі розкрили махінації на майже 250 млн гривень, а за останні два тижні під варту потрапили 16 фігурантів.

Про це розповіла пресслужба Офісу генпрокурора.

Там сказали, що серед підозрюваних опинилися колишній топменеджер департаменту закупівель Міноборони, командири військових підрозділів, керівники профільних служб і глави приватних структур. Щодо дванадцяти з них обвинувальні матеріали вже передано до суду.

Слідчі з’ясували, що армії постачали спорядження сумнівної якості на 230 млн гривень, закуповували непотрібне програмне забезпечення для військових потреб, що обійшлося бюджету в 1,8 млн.

Крім того, правоохоронці розкрили схему з незаконним списанням і розкраданням дизпалива на 1,7 млн, а також аферу з продовольством для ЗСУ – директорка компанії привласнила 8 млн, поставляючи неякісні продукти.

Також ще майже 5 мільйонів пішли на незаконні премії військовим, які не брали участі в боях.

Rheinmetall відкриє найбільший завод із боєприпасів у Європі: деталі

Війна в Україні стала одним зі стимулів для німецької компанії Rheinmetall у запуску наймасштабнішого в Європі підприємства з випуску боєприпасів.

Про це інформує Bloomberg.

Згідно зі статтею, будівництво об’єкта стартувало на початку 2025 року. Спочатку двері заводу мали відчинитися наприкінці весни або на початку літа, проте терміни було переглянуто.

Як очікується, до 2027 року потужності комплексу дадуть змогу випускати до 350 тисяч артилерійських снарядів щорічно. Завод складається з двох корпусів: в одному виготовлятимуть 155-мм боєприпаси, у другому – здійснюватимуть їхнє завантаження та пакування.

Інвестиції в проєкт становлять близько 500 млн євро, а штат підприємства перевищить 500 співробітників. Крім того, з 2026 року вони збираються налагодити випуск реактивних артилерійських систем.

Rheinmetall вже розгорнула мережу виробництв 155-мм снарядів у низці європейських країн – зокрема, заводи функціонують в Угорщині та Іспанії. Також компанія виявляє інтерес до створення аналогічного виробництва в Болгарії.

На території України, де концерн уже управляє центром із відновлення бронетехніки, у планах – будівництво заводу з випуску боєприпасів. Однак, як зазначають представники Rheinmetall, старт проєкту затягується через бюрократичні проблеми та брак фінансування.

Влада України може значно посилити покарання бійцям ЗСУ за непокору командуванню

Верховна Рада розглядає ініціативу, спрямовану на посилення відповідальності для військових, які не послухалися наказу командира. Їм може загрожувати від 5 до 10 років ув’язнення без права на пом’якшення вироку або призначення випробувального терміну.

Документ уже з’явився на сайті парламенту, передає “Судово-юридична газета”.

Наразі, за інформацією ЗМІ, стаття 402 передбачає лише умовне покарання за відмову виконувати розпорядження командування. Розробники нової норми впевнені, що за непослух військового наказу необхідні суворіші заходи.

Водночас наголошується, що ці зміни не торкнуться статей, що стосуються самовільного залишення частини і дезертирства – за ними і зараз неможливо призначити умовне покарання.

Комітет Ради, що відповідає за питання правоохоронної діяльності, планує розглянути цей проєкт сьогодні, 27 серпня. Якщо ініціатива отримає схвалення, депутати зможуть винести її на голосування вже у вересні.