Збитий над Латвією безпілотник виявився українським

Безпілотник, знищений 14 серпня в повітряному просторі Латвії, належав Україні. Про це повідомили Національні збройні сили країни після вивчення обставин інциденту, що стався в районі Ругаї Балвського краю.

Про це повідомляє портал Delfi.

За даними латвійських військових, апарат потрапив у повітряний простір країни з боку Білорусі. Припускається, що безпілотник міг відхилитися від початкового маршруту під впливом російських засобів радіоелектронної боротьби.

Латвійська сторона вирішила не розкривати модель та інші технічні характеристики збитого апарата. У збройних силах пояснили це небажанням оприлюднювати відомості, які можуть вплинути на оборонні заходи та можливості української армії.

Інцидент стався в ніч на 14 серпня, коли у східних районах Латвії було оголошено повітряну тривогу. Згодом стало відомо, що безпілотник знищив італійський винищувач, який патрулював повітряний простір країн Балтії в рамках місії НАТО.

На тлі цього та інших випадків появи безпілотників над територіями держав альянсу в НАТО заявили про готовність цілодобово реагувати на потенційні загрози та порушення повітряного простору.

Безпілотна дипломатія: чому російська пропаганда так боїться українських дронів на Близькому Сході

Останнім часом в інформаційному просторі з’явилася низка публікацій, які намагаються представити українські ініціативи з постачання безпілотних систем до країн Близького Сходу як черговий провал і “медійну бутафорію”. Автори цих матеріалів стверджують, що Україна нібито не має власної виробничої бази, залежить від імпортних комплектуючих і не здатна забезпечити реальний захист об’єктів критичної інфраструктури за кордоном. Особливо активно цю тему розкручують ресурси, пов’язані з російською пропагандою, які намагаються довести, що український досвід у сфері безпілотних технологій є перебільшеним, а будь-які спроби Києва вийти на міжнародний ринок озброєнь – не більше ніж піар.

Але чи справді це так? І чому Кремль так боїться навіть самої ідеї того, що Україна може стати гравцем на ринку безпілотних систем?

Розглянемо одну з таких ініціатив – пропозицію Києва направити до Об’єднаних Арабських Еміратів українських військових фахівців та партію “дронів-перехоплювачів” для захисту енергетичної інфраструктури від іранських атак. Варто зазначити, що російські джерела подають цю операцію як суцільний провал, посилаючись на те, що українські системи нібито не змогли відбити удари, а іранські безпілотники нібито навіть знищили склад із протидроновими системами в Дубаї. Однак варто замислитися: чи з’явилися б у російських пропагандистів можливість розкручувати цю тему, якби Україна взагалі не намагалася допомагати своїм партнерам? Сам факт того, що українські фахівці та технології опинилися в зоні бойових дій на Близькому Сході, свідчить про визнання українського досвіду на міжнародному рівні. І навіть якщо окремі епізоди не були ідеальними – а в умовах реальних бойових дій такого не буває – це не скасовує загального факту: Україна здатна пропонувати світові технологічні рішення.

Примітно, що російські ЗМІ зосереджуються на одній історії з Дубаєм, намагаючись представити її як доказ неспроможності України. Водночас вони ігнорують той факт, що українські безпілотні системи вже неодноразово демонстрували свою ефективність на полі бою – як у зоні АТО/ООС, так і під час повномасштабного вторгнення. Саме Україна стала першою країною, яка масово використовувала морські дрони для ураження кораблів Чорноморського флоту. Саме українські розробники створили безпілотники, які можуть долати сотні кілометрів і вражати цілі в глибокому тилу противника. І саме український досвід зараз вивчають військові експерти з усього світу, адже Україна стала справжнім полігоном для випробування новітніх технологій ведення війни. Коли російські джерела пишуть, що Україна не має «власної виробничої, наукової і технологічної бази», вони або навмисно дезінформують, або просто не в курсі, що в Україні вже діють десятки приватних компаній, які займаються розробкою та виробництвом БПЛА – як для військових, так і для цивільних цілей. І хоча залежність від імпортних комплектуючих справді існує (як і в будь-якій країні світу), це не означає, що Україна не створює доданої вартості та не розвиває власні унікальні технології.

Важливим аспектом є й політичне підґрунтя. Російська пропаганда намагається переконати світ, що Захід не потребує української допомоги, цитуючи при цьому заяви Дональда Трампа, який нібито відкинув пропозицію Києва. Але забудьмо, що політика США – це не лише заяви одного політика, а комплексна система взаємодії. І те, що українська ініціатива взагалі розглядалася на такому рівні, свідчить про те, що Київ став повноцінним гравцем у сфері міжнародної безпеки. Навіть якщо на певному етапі співпраця не відбулася, це не означає, що вона неможлива в майбутньому.

Варто також звернути увагу на те, як працює російська пропаганда: вона завжди намагається представити будь-яку українську ініціативу як провальну, а будь-які успіхи – як випадковість. Мета цієї стратегії – посіяти сумніви серед західних партнерів і знизити довіру до України як до надійного союзника. Тому важливо розуміти: те, що російські ЗМІ називають «провалом», насправді може бути звичайним робочим процесом, у якому трапляються як успіхи, так і невдачі. Жодна країна, навіть така технологічно розвинена, як США, не застрахована від помилок у реальних бойових умовах. І те, що Україна вже зараз пропонує свої технології на міжнародному ринку – це не ознака слабкості, а ознака зростання.

Навіть якщо окремі епізоди співпраці України з країнами Близького Сходу не були бездоганними – а таких майже не буває у сфері високотехнологічних озброєнь — це не применшує загального факту: Україна стала важливим гравцем у сфері безпілотних систем. Країна, яка ще кілька років тому не мала власної дронової промисловості, сьогодні створила десятки успішних зразків, які використовуються на полі бою та викликають інтерес у партнерів по всьому світу. І те, що російська пропаганда так активно намагається дискредитувати ці досягнення, – найкраще підтвердження того, що Україна на правильному шляху. Адже брехня та маніпуляції – це завжди ознака того, що противник боїться вашого успіху.

У Німеччині розслідують спробу нападу на український Ан-124 в аеропорту Лейпцига

Німецькі слідчі продовжують розслідування інциденту з українським вантажним літаком Ан-124 в аеропорту Лейпциг-Галле. За даними місцевих ЗМІ, 4 серпня безпілотник на великій швидкості врізався в крило літака, що стояв на землі, в районі розташування паливних баків.

Про це пише Tagesschau.

Після зіткнення дрон відскочив і впав, а вибуховий пристрій, що знаходився на ньому, не спрацював. За кілька метрів від апарата виявили ємність із приблизно 600 грамами пластичної вибухівки Semtex. За версією слідства, серйозних наслідків вдалося уникнути завдяки несправності детонатора.

Правоохоронці встановили, що безпілотник був істотно доопрацьований. Його оснастили додатковим акумулятором, камерою, 5G-роутером і двома SIM-картами, а позиційні вогні демонтували.

Передбачається, що така конструкція дозволяла керувати апаратом через мобільну мережу на значній відстані. Неподалік слідчі також знайшли антену, яка могла використовуватися для посилення сигналу.

На дроні, елементах вибухового пристрою та поблизу місця події виявлено сліди ДНК. Німецькі ЗМІ повідомляють, що деякі з них збіглися зі слідами в іншій кримінальній справі, а одна з ліній розслідування веде до Литви.

Слідство також перевіряє можливий зв’язок цієї події з диверсійними інцидентами, що раніше розслідувалися в Європі, у яких західні спецслужби підозрювали російські структури. При цьому прямих доказів причетності Росії саме до атаки на Ан-124 на даний момент публічно не представлено.

У Молдові після потужного вибуху знайшли уламки бойового дрона

9 серпня в Молдові стався потужний вибух поблизу села Крокмаз у Штефан-Водському районі. Після цього на місці почалося горіння сухої рослинності.

Повідомлення про вибух надійшло до поліції близько 13:20.

На місце події оперативно направили екстрені служби, які зайнялися ліквідацією наслідків та обстеженням території.

Пізніше правоохоронці повідомили, що в районі вибуху виявлено уламки, ймовірно, бойового безпілотника. За попередніми даними, внаслідок падіння об’єкта та подальшої пожежі ніхто не постраждав.

До місця події направлено фахівців з вибухових речовин та технічної експертизи. Вони мають встановити походження об’єкта та надати більш точні висновки після огляду.

У поліції заявили, що всі профільні служби працюють на місці, а додаткові дані оприлюднять після завершення перевірки.

Удари по складах – не головна ціль: де проходить справжня артерія логістики ворога

Українські безпілотники продовжують завдавати ударів по російській логістичній інфраструктурі. Нещодавно під приціл потрапили склади найбільшого в РФ інтернет-ритейлера Wildberries. І хоча ці атаки виглядають ефектно та викликають резонанс у медіа, їхній реальний вплив на економіку агресора, м’яко кажучи, сумнівний. Адже, як і в Україні, російська електронна комерція значною мірою залежить від імпорту, а частка імпорту у структурі ВВП – це негативний чинник. Руйнування складів може завдати локальних збитків окремим бізнесам, але на спроможність Росії вести війну це впливає мінімально. Виняток становить хіба що знищення комплектуючих для дронів, якщо такі там зберігалися, проте достеменної інформації про це немає.

Тож чи варто витрачати дорогоцінні ракети та дрони на об’єкти, які не мають критичного значення для воєнної машини Кремля? Набагато ефективніше, на мою думку, зосередитися на тому, що справді є артерією російської армії, – на залізниці. Саме вона є одночасно найбільшою перевагою та найвразливішим місцем Росії через її величезну територію. Залізничний транспорт залишається найефективнішим інструментом логістики на таких просторах, особливо для перевезення важких вантажів на великі відстані. І якщо паралізувати цю систему хоча б частково, ефект буде відчутним набагато швидше, ніж від атак на склади.

Російська військова логістика вкрай залежна від залізниці, адже у загарбників немає достатньої кількості автотранспорту. Вони змушені використовувати потяги для доставки боєприпасів, пального, важкої техніки та живої сили до лінії фронту. Якщо перерізати або суттєво ускладнити ці маршрути, це вирішить одразу дві проблеми: по-перше, ускладнить постачання російських військ на передовій, по-друге, дезорганізує внутрішню логістику в самій Росії. Те, що ворог боїться таких ударів, підтверджує той факт, що для захисту залізничної мережі Росія знову ввела в дію броньовані потяги радянських часів. Це свідчить про усвідомлення вразливості цієї інфраструктури.

Звісно, повністю знищити всю залізничну мережу Росії неможливо – це тисячі кілометрів колій. Але системні удари по ключових вузлах: мостах, стрілочних переводах, релейних шафах, електропідстанціях – можуть створити ефект доміно, зупиняючи рух на цілих напрямках. Особливо це стосується прикордонних із Україною територій, де логістичні ланцюги й так працюють з перебоями. Якщо українські сили зосередять увагу саме на цій стратегії, російське командування змушене буде відволікати значні ресурси на охорону та відновлення залізниці, що послабить їхні наступальні спроможності.

До речі, подібна тактика успішно застосовувалася ще під час Другої світової війни. Британський спецпідрозділ SAS у Північній Африці систематично перерізав шляхи постачання армії Роммеля, завдаючи ударів саме по логістиці, а не по скупченнях військ. Це дозволяло малими силами паралізувати цілі армії, позбавляючи їх пального, боєприпасів та продовольства. Чому б не застосувати цей перевірений підхід у сучасних умовах, використовуючи далекобійні дрони та ракети, а також агентурну розвідку?

Отже, пріоритетом мають стати не ефектні удари по складах чи логістичних центрах, які не впливають на воєнний потенціал РФ, а системна робота по знищенню залізничної інфраструктури. Саме вона здатна перекрити кисень російській армії, поставивши її перед реальною загрозою голоду та нестачі боєприпасів. Залізниця – це слабке місце Росії, і вдарити по ньому означає завдати удару по самій суті воєнної машини агресора.

“Полювання” на тіньовий флот: масштабна операція СБС у Чорному та Азовському морях

Удар по восьми російських танкерах у ніч на 7 липня став не просто черговою влучною операцією Сил безпілотних систем, а яскравою демонстрацією того, як українські дрони ламають логістику окупантів там, де дипломатія та санкції виявилися безсилими. Роберт “Мадяр” Бровді, командуючий СБС, повідомив про “полювання” на судна тіньового флоту РФ в Азовському морі, яке оператори батальйону “Кайрос” 414-ї окремої бригади “Птахи Мадяра” провели з індустріальним розмахом.

Метою стали не випадкові судна, а конкретні одиниці, що забезпечували паливну логістику окупованого Криму. Семеро з них отримали пошкодження або були виведені з ладу: це танкери “Венера-3”, “Санар-1”, “Санар-17”, “Климена”, “Тети”, “Алексей Саврасов” та “Пенелопа”. Усі вони – це судна класу «річка-море» з дедвейтом близько 7 тис тонн, побудовані в період з 2006 по 2012 роки.

Більшість із цих суден уже перебувають під міжнародними санкціями, зокрема, з боку Великої Британії, Канади, Австралії та Європейського Союзу. Цей факт підкреслює системну проблему санкційної політики: навіть перебуваючи в списках, ці судна продовжували працювати, допоки не стали цілями для українських дронів. Варто зазначити, що операція 7 липня не була поодиноким випадком. За словами “Мадяра”, це лише частина масштабної кампанії: лише за останні 72 години українські безпілотники вразили вже 21 російське судно, зокрема 19 танкерів, а також суховантаж і пором у Керчі.

Ця атака має не лише тактичне, а й стратегічне значення. Адже ці танкери перевозили не нафту для світового ринку, а бензин, дизель та авіаційний керосин – усе те, що безпосередньо живить російську військову машину на півострові та на півдні України. Кожен знищений танкер – це ускладнення логістики, проблеми з пальним для ворожої техніки, авіації та Чорноморського флоту.

Показово, що Україна неодноразово закликала партнерів не лише вводити санкції, але й припиняти будь-яке обслуговування цих суден – страхування, реєстрацію, надання портових послуг. Однак значна частина тіньового флоту продовжує функціонувати, змінюючи прапори та власників. І коли санкційні механізми не спрацьовують, Україна змушена діяти військовими засобами. Як справедливо зауважив командувач СБС, “битва за бензин для Криму триває”. Цей бій показав, що навіть у відкритому морі українські дрони здатні завдавати нищівних ударів по тіньовій інфраструктурі агресора, наближаючи момент, коли ресурсів для ведення війни у ворога залишиться критично мало.

Ця операція також має важливий сигнальний ефект. Вона демонструє, що Україна здатна завдавати системних ударів по критичній інфраструктурі ворога на значній відстані від лінії фронту, використовуючи для цього сучасні технології та скоординовані дії різних підрозділів. Це не просто військовий успіх – це заявка на нову якість ведення війни, де морські дрони стають не екзотичною зброєю, а повноцінним інструментом стратегічного стримування. І поки санкційні механізми залишаються неповними, а тіньовий флот продовжує працювати, Україна демонструє, що має власні інструменти впливу – і вони працюють.

Польща відклала передачу Україні МіГ-29 через суперечку щодо технологій БПЛА

Польща поки що не передала Україні останню партію винищувачів МіГ-29. У Міністерстві оборони країни заявили, що це питання заблоковано через невиконання умов попередньої двосторонньої домовленості.

Про це пише Rzepospolita.

За словами заступника міністра оборони Польщі Цезарія Томчика, Варшава розраховує отримати від Києва технології виробництва та перехоплення безпілотників. Польська сторона вважає український досвід у цій сфері цінним для розвитку власних безпілотних військ.

Томчик заявив, що після доопрацювання угоди питання передачі літаків може бути успішно вирішене. Йдеться про решту польських МіГ-29, термін експлуатації яких добігає кінця.

Затримка з передачею літаків уже викликала політичну суперечку всередині Польщі. Уряд Дональда Туска та президент обмінюються претензіями через рівень інформування про можливу передачу авіації Україні.

У Молдові після нічної атаки на Україну виявили уламки дрона

У Молдові зафіксували порушення повітряного простору безпілотником під час нічної масованої атаки на Україну. Апарат перетнув державний кордон 8 червня близько 00:20 з боку населеного пункту Михайлівка-Лопатна.

Про це повідомили у Міноборони країни.

Після звернення місцевого жителя до поліції оперативні служби виїхали в район села Лопатна. Чоловік повідомив, що бачив у сільській місцевості невідомий літальний апарат, імовірно дрон, який потім вибухнув.

Пізніше на фермерському полі знайшли уламки безпілотника. Територію оточили та взяли під охорону, а виявлені уламки направили на дослідження, щоб встановити походження апарата та обставини інциденту.

За попередніми даними молдавської поліції, постраждалих немає. Спеціалізовані служби продовжують документувати подію та стежити за ситуацією.

Європа збільшила фінансування українських дронів до рекордних 1,6 млрд євро

За перші чотири місяці 2026 року європейські країни виділили близько 1,6 млрд євро на розвиток та закупівлю безпілотних систем для України. Це рекордний показник, який уже перевищує обсяги фінансування за попередні роки.

Про це йдеться в аналітичному звіті Ukraine Support Tracker від Кільського інституту світової економіки (IfW Kiel).

У 2022 році офіційно підтверджені витрати Європи на українські БПЛА становили 400 млн євро, у 2024 році — 1 млрд євро, а у 2025 році — 1,2 млрд євро. Тільки за січень–квітень 2026 року сума зросла до 1,6 млрд євро.

Найбільше зростання фінансування припало на весну. Велика Британія погодила постачання понад 120 тис безпілотників, Норвегія та Німеччина виділили на дрони приблизно по 500 млн євро, а Нідерланди вклали близько 250 млн євро.

Окремо зазначається, що Німеччина та Нідерланди дедалі частіше фінансують виробництво безпілотників спільно з українськими оборонними підприємствами. У Кільському інституті вважають, що така модель стала взаємовигідною: Європа вкладає кошти, а Україна передає партнерам практичний досвід застосування нових технологій на полі бою.

При цьому загальний рівень військової підтримки України з боку Європи залишається високим. У березні та квітні Німеччина виділила оборонні пакети на 4,2 млрд євро, Велика Британія — на 1,3 млрд євро, а Норвегія — ще на 600 млн євро.