Україна відновила стабільну роботу трьох АЕС після ворожих атак – МАГАТЕ

Україні вдалося відновити функціонування атомних електростанцій, незважаючи на масований обстріл з боку російських військ 19 листопада, в результаті якого всі станції тимчасово залишилися без однієї з ключових високовольтних ліній.

Про це написало МАГАТЕ на своєму офіційному сайті.

У повідомленні йдеться, що на Хмельницькій, Рівненській та Південноукраїнській АЕС виробництво електроенергії практично повністю відновилося після недавніх атак на енергетичну інфраструктуру.

Наразі майже всі енергоблоки задіяні на максимальній потужності, лише один з них продовжує працювати зі зниженим навантаженням.

Також зазначається, що всі високовольтні електромережі, пошкоджені під час обстрілів, вже приведені в робочий стан.

МАГАТЕ анонсувало відправку чергової експертної групи для перевірки низки критично важливих підстанцій, від яких залежить ядерна безпека. Експерти оцінять ступінь нових руйнувань і можливі ризики для стабільності роботи українських АЕС. Це вже шоста подібна інспекція, ініційована агентством.

У Бельгії назвали ще одну причину блокувати 140 млрд євро для України

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер звернувся до Єврокомісії із заявою, що схвалення кредиту для України за рахунок заморожених російських коштів може стати перешкодою на шляху до укладення мирної угоди між Києвом і Москвою.

Про це написало видання Financial Times з посиланням на його лист.

За словами де Вевера, якщо ЄС поспішить з реалізацією схеми “репараційної позики”, то тим самим ускладнить перспективи для мирних домовленостей.

У своєму посланні він називає запропонований блоком механізм кредиту “глибоко помилковим” і повторює аргументи, раніше озвучені бельгійським депозитарієм Euroclear у листі до Урсули фон дер Ляєн.

Серед побоювань прем’єр називає зростання витрат для європейських урядів при залученні нових позик, сприйняття цього кроку як “конфіскації” за межами ЄС, а також можливий відтік інвесторів з європейських суверенних боргових паперів.

Замість цього він пропонує використовувати колективні можливості бюджету ЄС для виділення Україні 45 млрд євро. Ця сума буде потрібна Києву в 2026 році.

Де Вевер підкреслює, що такий підхід, з урахуванням усіх ризиків, виявиться менш витратним, ніж ідея з “репараційною позикою”.

Фінансування Латвії допомогло модернізувати дитяче відділення в лікарні Чернігова

У центральній лікарні Чернігова завершили масштабну реконструкцію педіатричного відділення завдяки фінансовій підтримці з боку уряду Латвії.

Про це повідомив керівник Чернігівської ОДА В’ячеслав Чаус у своїх соцмережах.

Роботи були проведені в рамках ініціативи, яку реалізувала благодійна організація “Tavi draugi” за сприяння Латвії.

Чаус розповів, що весь проект капітального ремонту коштував 30 млн грн. Будівельники повністю оновили комунікації, утеплили фасад і впровадили систему відеоспостереження. Для зручності маломобільних пацієнтів встановили пандус, а у дворі з’явився сучасний дитячий майданчик.

Тепер, за його словами, в оновленому відділенні зможуть одночасно отримувати лікування 20 дітей.

Голова ОДА також зазначив, що у співпраці з Ригою на базі цієї медустанови планується реалізувати ще один проект – ремонт укриття.

НАБУ і САП проводять обшуки у Єрмака: Гончаренко озвучив можливі причини

Співробітники Національного антикорупційного бюро (НАБУ) разом з представниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) провели обшуки у керівника Офісу президента Андрія Єрмака.

Про це поінформували в пресслужбі бюро.

У повідомленні зазначається, що слідчі заходи у глави ОП санкціоновані і проходять в рамках відкритого кримінального провадження.

За інформацією УП, в урядовий квартал зайшли приблизно 10 представників НАБУ і САП.

Депутат від партії “Євросолідарність” Олексій Гончаренко припускає, що силовики зайнялися Єрмаком через його накази стежити за детективами НАБУ і прокурорами САП, його можливу причетність до схем бізнесмена Тимура Міндіча, а також до ще одного об’єкта, який глава ОП “намагався привласнити”.

Посадовець додав, що цей епізод вже зафіксовано документально, проте в публічному просторі інформації про це поки не з’являлося.

В Австрії у згорілій машині виявили тіло українця: поліція розглядає версію вбивства

У столиці Австрії, в районі Донауштадт, на задньому сидінні спаленого Mercedes знайшли тіло чоловіка з ознаками насильницької смерті. Загиблий був громадянином України.

Про це повідомили поліцейські Відня і видання Kronen Zeitung.

Трагедія сталася в ніч на 26 листопада. Мешканець району помітив, як горить легковий автомобіль, і викликав рятувальників. Після ліквідації вогню в салоні виявили загиблого.

Судмедексперти зафіксували сліди побоїв на тілі, проте основною причиною загибелі називають або задуху продуктами горіння, або тепловий шок.

Правоохоронці схиляються до версії умисного підпалу. Невідомий, імовірно, використовував горючу рідину, щоб влаштувати пожежу в салоні. Зараз слідство розшукує вбивцю 21-річного чоловіка і з’ясовує мотиви злочину.

Поліція уточнила, що особу жертви майже встановлено, але остаточні висновки будуть зроблені після аналізу ДНК.

За попередніми даними, мова йде про 21-річного хлопця, якого близько пів на першу ночі 26 листопада 2025 року оголосила в розшук знайома сім’ї, яка проживає за кордоном. У виданні йдеться, що тіло належить громадянину України.

У Києві відмовилися від виведення бійців ЗСУ з Донецької області за “мирним планом”

Україна не має наміру йти на поступки і передавати окуповані території, зокрема Донецьку область, заради припинення бойових дій.

Про це в інтерв’ю виданню The Atlantic заявив глава Офісу президента України Андрій Єрмак.

За його словами, “розсудлива людина” не підпише такий документ, тому подібного роду угода неможлива для Києва.

Єрмак запевнив, що позиція українського керівництва залишається твердою, тому поки президент Володимир Зеленський обіймає свою посаду, країна не буде передавати території агресору.

Глава ОП також зазначив, що подібні рішення суперечать Конституції, а йти проти закону і волі українців влада не збирається.

Водночас, за його даними, Київ готовий обговорювати тільки припинення вогню вздовж лінії фронту. Він додав, що цей пункт варто обговорити.

Україна пообіцяла МВФ впровадити низку непопулярних реформ – Bloomberg

Українська влада погодилася скасувати деякі податкові пільги заради отримання чергового траншу від Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Про це написало видання Bloomberg, посилаючись на власні джерела.

За інформацією журналістів, виконавча рада МВФ готова схвалити нову програму для України, як тільки країна виконає низку умов щодо скорочення бюджетних витрат. У переліку так званих попередніх кроків – відмова від низки податкових пільг для бізнесу та приватних осіб.

Зокрема, влада збирається обкласти ПДВ ФОП, чий річний дохід перевищує 1 млн грн. Крім того, за даними джерел, планується скасувати існуючі преференції для посилок з-за кордону. Зараз товари вартістю до 150 євро не обкладаються митом.

Видання звертає увагу на те, що подальша доля угоди залежить і від того, чи вирішить ЄС використовувати заморожені російські активи для підтримки Києва. Очікується, що це питання проясниться в грудні.

Також серед вимог МВФ значиться оновлення системи управління держпідприємствами, продовження реформування митниці та призначення її керівника, а також модернізація податкової служби.

Крім того, фонд наполягає, щоб Кабінет міністрів ввів чіткі критерії для визначення трудових відносин, щоб роботодавці були зобов’язані оформляти ФОП як співробітників, якщо їхня співпраця підпадає під такі критерії.

Більш того, МВФ пропонує ввести оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про сервіси Bolt, Uklon, Glovo, Booking, OnlyFans, OLX та інші.

У відомстві вимагають, щоб навіть після завершення війни військовий збір продовжував діяти і не був скасований.

Путін дав коментарі щодо “мирного плану” по Україні: головні тези прес-конференції

Сьогодні, 27 листопада, Путін провів зустріч з пресою за підсумками свого візиту до Киргизії, в ході якої торкнувся ситуації навколо війни проти України, а також прокоментував відносини із Заходом і можливі сценарії врегулювання.

Нижче наведено ключові тези глави Кремля, що стосуються взаємодії РФ зі світовою спільнотою і “мирного плану” щодо України:

– американський “мирний план”, що включає 28 пунктів, після переговорів між Києвом і Вашингтоном у Женеві був розбитий на чотири блоки і переданий Москві. У Кремлі вважають, що цей документ може лягти в основу майбутніх домовленостей.

– частина позицій США враховує інтереси РФ, проте з багатьох питань доведеться вести окремий діалог і розбирати кожен пункт.

– реалізація запропонованого плану здатна стати кроком до “нормалізації” і відкрити двері для двосторонніх і багатосторонніх контактів. Найближчим тижнем до Москви має прибути американська делегація.

– в Абу-Дабі нещодавно відбулася зустріч представників українських і російських спецслужб з ініціативи Києва, на якій був присутній і представник США.

– Кремль готовий письмово запевнити відсутність планів нападу на європейські держави.

– якщо українські захисники “покинуть окуповані території”, Росія припинить наступ; якщо ні – продовжить агресію до військового захоплення. РФ “здатна повністю захопити Донецьку область”, а ЗСУ нібито ризикують втратити боєздатність.

– Путін висловив здивування введенням санкцій США проти “Лукойла” і “Роснефти” після змістовних переговорів з президентом Дональдом Трампом на Алясці.

– у Москві не бачать сенсу підписувати будь-які угоди з нинішнім керівництвом України через відсутність президентських виборів. “Юридичне” оформлення домовленостей з Україною “неможливе”.

– в якості однієї з головних умов переговорів з США глава Кремля виділив міжнародне “визнання російського суверенітету” над захопленими українськими регіонами. З цього питання Україна “повинна провести референдум”.

Дана прес-конференція знову стала інструментом російського інформаційного тиску і спробою виправдати загарбницьку політику Кремля щодо України.

З “мирного плану” США прибрали повну амністію: посол пояснила причину

У процесі обговорення запропонованого США “мирного плану” пункт про амністію для обох сторін конфлікту був викреслений з документа.

Про це повідомила українська посол у США Ольга Стефанішина в бесіді з Deutsche Welle.

За її інформацією, після зустрічі в Женеві вдалося узгодити кілька позицій, проте частина тем ще потребує обговорення з європейськими партнерами. Вона підкреслила, що навколо питання амністії ходило чимало чуток і домислів.

Дипломат запевнила, що серед 19 пунктів цього документа амністії немає. Зараз це питання не стоїть на порядку денному, адже воно є вкрай неоднозначним і безпосередньо стосується справедливості. А навколо нього було занадто багато спотворених тлумачень.

На запитання про те, чи означає відсутність амністії автоматичне притягнення Росії до відповідальності за скоєні військові злочини, Стефанішина не стала відповідати.

Вона сказала, що без офіційної реакції російської влади на цей план не буде обговорювати деталі, однак додала, що саме цей аспект породив масу суперечок і невірних інтерпретацій.

Стефанішина підсумувала, що пункт про всеосяжну амністію для РФ і України втратив актуальність.