Автор: Оксана Яковенко

Турецька компанія Baykar почала серійне виробництво безпілотного винищувача Kizılma, який має надійти на озброєння армії 2026 року.

Про це повідомив Сельчук Байрактар, голова ради директорів Baykar, в ефірі телеканалу CNN Türk.

За його словами, зараз на виробничій лінії перебуває шостий прототип нового безпілотника.

Байрактар зазначив, що Kizylelma – це нове покоління безпілотних винищувачів. За його інформацією, така технологія дає змогу проводити ризиковані операції, оминаючи загрози для життя людей.

Голова компанії наголосив, що до 2025 року Анкара має 65% частку світового ринку дронів і стала першою країною у світі, яка масово виготовляє їх.

Він також упевнений, що майбутнє авіації пов’язане з роботизованими роями дронів і розвитком безпілотних бойових систем.

Відомо, що Bayraktar Kızılelma – перший турецький багатоцільовий винищувач, який розробляють із 2021 року. Він оснащений турбореактивним двигуном, а саме модифікацією українського АІ-322Ф, який забезпечує надзвукову швидкість і високу маневреність.

Ця зброя може злітати з короткої палуби, автоматично приземлятися, працювати у важких бойових умовах і нести до 1,5 тонни озброєння. Важливими характеристиками є її низька радіолокаційна відбивна здатність і радар AESA, який покращує її позиціювання в польових умовах.

Новий план поставок американської зброї в Україну коштом Європи створить умови для переговорів із РФ. Результати очікуються після візиту спеціального представника президента США Стіва Віткоффа до Москви сьогодні, 3 серпня.

Про це заявив Метью Вітакер, посол США при Альянсі, у коментарі для WHO 13 News.

За його словами, Трамп хоче, щоб ця війна закінчилася, тому він вважає, що, надавши американську зброю, оплачену союзниками по НАТО, він створить правильні умови. Він запевнив, що візит Віткоффа до Кремля принесе свої плоди.

Вітакер додав, що постачання американської зброї в ЗСУ через європейських союзників “забезпечить, щоб ця зброя не закінчилася”.

Американський посол при НАТО зазначив, що Вашингтон виробляє “найсучаснішу зброю та озброєння на планеті, тож Київ і його армія щасливі мати її”.

Однак він наголосив, що війна в Україні не буде вирішена на передовій, а тільки шляхом діалогу, тому він сподівається, що продаж зброї партнерам по Альянсу поверне РФ за стіл переговорів і фактично допоможе досягти миру.

У ніч на 3 серпня російська армія запустила по Україні 76 безпілотників, балістичну ракету “Іскандер-М”, 5 зенітних керованих ракет С-300/С-400 і крилату ракету Х-22.

Про це написали Повітряні сили в Telegram.

За даними армії, було збито і подавлено 60 БПЛА і ракету “Іскандер-М”. Повітряну атаку відбили десантні, зенітно-ракетні групи, підрозділи РЕБ і безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

У 8 локаціях були удари 6 ракетами та 16 БПЛА, а у двох місцях є уламки збитих засобів повітряного нападу.

Відомо, що внаслідок обстрілу постраждали житлові будинки в Миколаївській і Харківській областях, є поранені. Також там було відключено електропостачання.

Мер Харкова Ігор Терехов розповів, що в місті удар припав на центральний район, вибух пошкодив склади. У Чугуєві та Балаклії Харківської області зафіксовано понад 10 ударів ворожих дронів, загорілися приватні будинки.

Сенат США йде на літні канікули, так і не ухваливши законопроєкт про санкції проти країни-агресора. Це дає президенту США Дональду Трампу право ухвалити таке рішення самостійно.

Про це проінформувало видання The Hill із посиланням на джерела.

Згідно зі статтею, люди, що опікуються питанням України, хотіли, щоб їхній законопроєкт було ухвалено до місячної літньої перерви, однак цього не сталося.

Сенатор Майк Раундс сказав, що, ймовірно, американський лідер буде дуже обережний у своїх діях. Але він також вважає, що Трамп явно розчарувався в РФ і починає розуміти, що багато чиновників мали рацію.

Зазначається, що демократи скептично ставляться до того, що президент може “покарати” окупантів, незважаючи на зростаюче розчарування.

Голова сенатського комітету з міжнародних відносин Джеймс Ріш заявив газеті, що вони все ще працюють над рішенням про те, які саме санкції слід ввести проти Москви.

Річард Блюменталь, співавтор законопроєкту про санкції, наголосив, що вважатиме перемогою, якщо Трамп запровадить хоча б п’яту частину того, що пропонує Сенат.

Він уточнив, що в цьому документі пропонується 500%, але якщо це буде 250 або 100 відсотків, то з цим “можна змиритися”.

Нещодавно створене Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства стало найбільшим відомством в уряді. Тепер його штат налічує близько 1500 співробітників.

Про це розповів новообраний глава міністерства Олексій Соболєв.

За його інформацією, керівництво нового відомства провело зустрічі з колективами двох об’єднаних міністерств – Мінагрополітики та Міндовкілля.

Соболєв сказав, що міністерство, ставши найбільшим в уряді, має велику відповідальність і серйозний виклик.

Він підкреслив, що нова структура має забезпечити більш швидке ухвалення рішень та усунути зайву бюрократію. Основними пріоритетами на перший період є євроінтеграція, розвиток експорту сільськогосподарської продукції, запуск зрошення на півдні, реформа надрокористування, земельна реформа, дерегуляція, залучення інвестицій та розвиток переробки з доданою вартістю.

Говорячи про кадрові перестановки, міністр зазначив, що зацікавлений у збереженні хороших професіоналів, тож їм потрібні знання та досвід, щоб створити сильну команду.

Якщо почнуться справжні мирні переговори щодо війни в Україні, Молдова порушить питання про виведення російських військ із регіону.

Про це заявила президент країни Майя Санду в інтерв’ю NewsMaker.

За її словами, зараз немає жодних ознак того, що Москва хоче припинити війну з Києвом. Але якщо почнуться мирні переговори, то для Придністров’я відкриється “вікно можливостей”.

Санду зазначила, що необхідність змусити окупантів вивести війська з Придністров’я не зникла. Оскільки для Молдови пріоритетом є мирна реінтеграція, але присутність російської армії в регіоні створює проблеми.

Президент наголосила, що Кишинів зараз отримує гроші від Євросоюзу, але не може розраховувати на те, що Придністров’я отримає вигоду від цих коштів, за винятком деяких проєктів.

Вона додала, що щоразу на форумах і зустрічах вона говорить про цю необхідність із міжнародними партнерами, які підтримують Молдову в цій вимозі, щоб РФ вивела війська.

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про те, що військовослужбовці зобов’язані брати 15 днів із 30 днів щорічної основної відпустки.

Про це йшлося під час трансляції сесії 31 липня.

Там уточнили, що відмовитися від цих днів відпустки може тільки сам український боєць за власним бажанням.

Також відомо, що скасовано 14-денну додаткову відпустку для бойових солдатів із дозволу командира.

Зазначається, що після підписання закону українські захисники матимуть право на 30 днів основної відпустки, з яких 15 днів – обов’язкові, а також 10 днів – за сімейними обставинами та 14 днів для солдатів зі статусом учасника бойових дій.

Крім того, варто додати, що Комітет з питань національної безпеки Верховної Ради ухвалив рішення створити групу для підготовки проєкту постанови щодо збільшення днів відпустки військовим, які виконують завдання в глибині оборони або наступу на першій лінії.