Зеленський подякував Естонії за підтримку та анонсував переговори в Таллінні

Президент України Володимир Зеленський подякував Естонії за послідовну підтримку України та українських громадян. Окремо він відзначив президента Алара Каріса та першу леді Сір’є Каріс за їхню солідарність.

Про це український лідер написав у Telegram.

9 червня в Таллінні у Зеленського заплановані переговори з представниками країн Північної Європи та Балтії. За словами українського президента, головна мета зустрічей — посилення можливостей України для захисту людей.

“Цінуємо солідарність Естонії та всіх наших партнерів, які допомагають Україні вистояти та наблизити справедливий світ. Дякуємо всім, хто нас підтримує “, – зазначив президент.

Сторони мають намір узгодити позиції перед майбутніми рішеннями на рівні самітів Євросоюзу, G7 та НАТО. Зеленський підкреслив, що Київ очікує від партнерів конкретних рішень у найближчій перспективі.

Окрема програма передбачена для першої леді України. Вона візьме участь у розширенні Глобальної коаліції українських студій, відкритті україномовного аудіогіда в Естонії та зустрічі з представниками Естонського центру міжнародного розвитку.

НАТО може посилити ППО на кордоні Румунії з Україною

Країни НАТО обговорюють додаткові заходи щодо зміцнення протиповітряної оборони на східному фланзі Альянсу. Приводом став інцидент у румунському місті Галац, де російський безпілотник влучив у житловий будинок.

Про це пише Reuters.

Міністр закордонних справ Румунії Оана-Сільвія Цою заявила, що цей випадок прискорив обговорення вже запланованих кроків щодо посилення контролю за повітряним простором. Бухарест передав союзникам список пріоритетних потреб для захисту ділянки кордону з Україною протяжністю близько 650 км.

Серед можливих заходів розглядаються розширення місії повітряного патрулювання НАТО та збільшення мережі радарів, здатних виявляти низьколітаючі цілі, включаючи безпілотники. Франція вже проводить консультації щодо додаткової підтримки, також готовність брати участь висловили Велика Британія, Італія та Іспанія.

“Існує спільне розуміння, що нам потрібно посилити східний фланг загалом, а не лише v Румунії. Це розмова, яку ми ведемо з балтійськими країнами й усіма країнами східного флангу”, — наголосила Цою.

США, за словами глави МЗС Румунії, можуть надати спеціалізовані засоби спостереження та радіолокаційного контролю без істотного збільшення військової присутності в регіоні.

Бухарест розглядає допомогу союзників як тимчасове рішення до модернізації власної системи оборони. На ці цілі Румунія планує спрямувати близько 2 млрд євро протягом найближчих років.

Нове засідання “Рамштайна” щодо України відбудеться в Брюсселі 18 червня

Наступне засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” заплановано на 18 червня. Зустріч відбудеться в Брюсселі напередодні засідання міністрів оборони країн НАТО.

Про це повідомляє “Суспільне”.

Очікується, що однією з головних тем стане подальша військова підтримка України. Раніше міністр оборони України Михайло Федоров називав серед пріоритетів посилення протиповітряної оборони, допомогу українським силам на фронті та розвиток технологічного співробітництва з партнерами.

Попереднє засідання групи відбулося 15 квітня в Берліні на рівні міністрів оборони країн НАТО. В очному форматі в ньому брали участь представники Німеччини, Великої Британії, України, а також генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Решта учасників долучалися онлайн.

За підсумками квітневої зустрічі Київ заявляв про підтвердження подальшої підтримки з боку партнерів. Також повідомлялося про нові внески в оборонні програми, включаючи ініціативу PURL, через яку союзники закуповують озброєння для України.

Туск закликав НАТО не ігнорувати російські погрози та провокації

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що країни НАТО повинні серйозно ставитися до заяв і дій російської влади. Так він відреагував на нові погрози з боку заступника голови Радбезу РФ Дмитра Медведєва після інциденту з російським безпілотником у Румунії.

Про це Туск написав у соцмережі “Х”.

Приводом стало влучання російського дрона в житловий будинок у румунському місті Галац. Після цього Медведєв заявив, що громадянам країн Євросоюзу слід готуватися до нових подібних випадків, оскільки, за його словами, “триває війна”.

“Це буде відбуватися й надалі. Триває війна! І громадяни держав ЄС, як населення воюючих країн, не зможуть спати спокійно. Тож заткніть писок. Це поки що квіточки!”, – написав Медвєдєв напередодні.

Туск підкреслив, що подібні заяви не можна сприймати як звичайну риторику. За його оцінкою, російські провокації стають дедалі частішими, тому союзникам по НАТО необхідно враховувати і самі інциденти, і публічні погрози російських посадовців.

“Вчора колишній президент Медвєдєв заявив, що спокійний сон громадян ЄС закінчився. Усім членам НАТО нарешті слід почати серйозно ставитися до цих фактів і слів”, – наголосив польський прем’єр.

Після атаки в Румунії до більш рішучої реакції НАТО закликав і міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс. Бухарест, у свою чергу, заявив про наявність підстав для консультацій за 4-ю статтею Північноатлантичного договору і попросив союзників посилити засоби боротьби з безпілотниками.

Велика Британія відмовилася підтримати план НАТО щодо додаткової військової допомоги Україні

У НАТО виникли розбіжності щодо пропозиції закріпити обов’язковий мінімальний рівень військової допомоги Україні.  Ініціативу заблокували Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада.

Про це повідомляє “The Telegraph”

План передбачав, що країни Альянсу мають щорічно виділяти на військову підтримку Києва не менше 0,25 % свого ВВП.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що запропонований механізм не отримав одностайної підтримки. При цьому частина країн Альянсу вже витрачає на допомогу Україні суми, порівнянні з цим рівнем або вищі, проте низка союзників виступила проти формалізації такого зобов’язання.

Серед противників ініціативи опинилася і Велика Британія, яка залишається третім найбільшим донором військової допомоги Україні після США та Німеччини. За даними публікації, зараз Лондон виділяє на ці цілі близько 0,1% ВВП.

Раніше прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявляв, що країна щорічно надаватиме Україні не менше 3 млрд фунтів стерлінгів військової підтримки. На цьому тлі суперечка навколо нового механізму показує, що всередині НАТО зберігаються розбіжності з питання довгострокового фінансування військової допомоги Києву.

У Швеції озвучили аргументи на користь приєднання України до НАТО

Україна має отримати чітку та довгострокову перспективу членства в НАТО. Сильні збройні сили та сучасний оборонний сектор значно зміцнять альянс.

Таку заяву зробив міністр оборони Швеції Пол Йонсон.

За даними видання “Politico”, шведський уряд вважає, що будь-яка європейська країна може стати членом НАТО, якщо відповідає встановленим критеріям.

За словами шведського міністра, жодна третя сторона не повинна мати право вето в цьому питанні. Швеція розглядає Україну як важливий елемент для забезпечення безпеки в Європі.

Глава військового відомства Швеції назвав ключові причини, через які зміцнення зв’язків з Києвом є важливим для альянсу: Україна має значний бойовий досвід і значну кількість військових формувань.

«Де ще в Європі ми можемо знайти 110 бригад?», — підкреслив Пол Йонсон.

За його словами, ЗСУ розробили оригінальну та передову систему ведення бойових дій у реальних умовах, а оборонний ринок України вирізняється високою ефективністю серед країн континенту. У результаті повномасштабного вторгнення з боку РФ Україна здійснила дерегуляцію, приватизацію та стимулювала конкуренцію, що дозволило швидко збільшити обсяги виробництва зброї.

Водночас шведський міністр зазначив, що питання про вступ України до НАТО залишається вкрай делікатним і, як і раніше, викликає розбіжності серед членів оборонного альянсу.

“Я визнаю, що є союзники, які проти цього. Але якщо ви запитаєте мене про нашу позицію, то це наша позиція”, — підсумував Йонсон.

Деякі держави-члени НАТО побоюються, що рішучі дії на підтримку Києва можуть призвести до прямого конфлікту з Росією або змусити альянс вступити в активні бойові дії.

У Британії розповіли про випадки перехоплення російськими винищувачами літаків над Чорним морем

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що минулого місяця російські винищувачі неодноразово перехоплювали розвідувальний літак Королівських ВПС над Чорним морем.

Про це пише BBC, посилаючись на офіційних представників Міноборони.

Російські винищувачі неодноразово підіймалися в повітря для перехоплення британського розвідувального літака, який здійснював польоти над Чорним морем. При цьому, як повідомляється, російські літаки виконували “небезпечні” маневри на зближення.

Російський винищувач Су-35 здійснив небезпечний маневр поблизу британського літака RAF Rivet Joint, що призвело до активації його аварійних систем.

Під час іншого інциденту Су-27 здійснив шість маневрів, наближаючись до британського літака на відстань до 20 футів (приблизно 6 метрів) від його носової частини.

Згідно з інформацією від представників влади, обидва інциденти сталися швидкості приблизно 500 миль на годину.

Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що літак Rivet Joint в середині квітня виконував регулярні польоти з метою забезпечення безпеки східного флангу НАТО.

“Цей інцидент є ще одним прикладом небезпечної та неприйнятної поведінки російських пілотів щодо неозброєного літака, що працює в міжнародному повітряному просторі. Ці дії створюють серйозний ризик аварій та потенційної ескалації”, – заявив британський міністр оборони Джон Гілі.

У міністерстві заявили, що ці події не вплинуть на здатність Великої Британії виконувати свої зобов’язання перед партнерами по НАТО.

Україна запропонувала країнам Балтії допомогу своїх фахівців для запобігання інцидентам із дронами

Україна запропонувала країнам Балтії допомогу в галузі безпеки повітряного простору після кількох інцидентів із безпілотниками поблизу кордонів Північноатлантичного альянсу.

Про це повідомляє естонський мовник “ERR”.

Наразі сторони уточнюють деталі ініціативи, приділяючи особливу увагу розробці технічних рішень для більш ефективного моніторингу траєкторій польотів.

Міністр оборони Естонії Ханно Певкур підкреслив, що для забезпечення безпеки країн НАТО найбільш дієвим рішенням є посилення контролю України над своїми діями. Як один із заходів обговорюється встановлення систем, які автоматично знищують дрони, якщо вони відхиляються від заданого маршруту. Таллінн і Рига висловили занепокоєння після інцидентів із падінням безпілотників у Латвії та порушенням повітряного простору Естонії під час нападів на російські порти.

Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна висловив побоювання, що російські сили можуть перехоплювати українські безпілотні апарати з метою їх подальшого перенаправлення в бік країн Північноатлантичного альянсу. Водночас глава Міноборони Латвії Андріс Спрудс зазначив, що повне узгодження планів атак видається малоймовірним через їхню оперативну конфіденційність. Естонські аналітики закликають уряди балтійських країн до посилення взаємодії з Києвом, враховуючи, що військові дії в регіоні Балтійського моря триватимуть. Учасники вже приступили до обговорення конкретних заходів щодо зниження ризиків для цивільного населення та інфраструктури.

Війна в Ірані не вплине на постачання американської зброї в Україну — генсек НАТО

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Україна продовжуватиме отримувати американське озброєння, яке фінансують союзники, незалежно від подій на Близькому Сході.

Як повідомляє “Європейська правда”, Рютте зробив відповідну заяву на брифінгу за підсумками засідання Контактної групи з питань оборони України, яке відбулося у форматі “Рамштайн”,

Відповідаючи на питання про пріоритетність поставок, Рютте підкреслив, що США та їхні європейські союзники поділяють думку про необхідність одночасного вирішення кількох ключових завдань стратегічного характеру.

“Хороші новини полягають у тому, що поставки тривають, і що по обидва боки Атлантики є розуміння, що ми маємо виконувати одразу два завдання”, — підкреслив генсек НАТО.

Він наголосив на необхідності поповнення власних арсеналів, що є пріоритетним завданням як для США, так і для європейських країн. Крім того, він звернув увагу на важливість збільшення оборонного виробництва. Також він зазначив, що Україна має бути забезпечена всім необхідним для продовження бойових дій.

“З цього приводу є згода по обидва боки Атлантичного океану”, — підсумував Рютте.

Напередодні президент України Володимир Зеленський висловив занепокоєння тим, що конфлікт між США, Ізраїлем та Іраном негативно позначається на військовій підтримці України. Він зазначив, що увага Сполучених Штатів переключилася на Близький Схід, що спричинило гостру нестачу озброєння, зокрема систем протиповітряної оборони Patriot.