Автор: Оксана Яковенко

У країнах Східної Європи зростає стурбованість тим, що президент США Дональд Трамп пропонує Росії радикальні поступки та економічні угоди в обмін на припинення війни в Україні.

Про це пише видання Politico з посиланням на джерела.

На думку дипломатів та експертів, це може зруйнувати енергетичний альянс між Вашингтоном і Брюсселем, які після 2022 року замінили російський газ американським.

Відомо, що ще 2013 року було розпочато співпрацю між посольствами країн Східної та Центральної Європи і газовою промисловістю США, щоб знизити залежність від Москви.

Після анексії Криму 2014 року і особливо після вторгнення загарбників в Україну ЄС різко збільшив імпорт американського скрапленого природного газу (СПГ).

До 2023 року США стали найбільшим у світі експортером газу, а Європа – його основним покупцем. Однак тепер у регіоні побоюються, що Білий дім може змінити курс.

У статті йдеться про те, що незважаючи на те, що Трамп публічно закликав Європу купувати більше американського газу, Брюссель і Вашингтон обговорюють ризик того, що американський лідер може укласти “мирну угоду” з Кремлем, яка передбачає ослаблення санкцій і повернення ворожого газу на європейський ринок.

За даними видання, країни Балтії, Північна Європа і Польща закликають до постійної відмови від російського газу. Але деякі країни вже висловлюються про можливість повернення до дешевшого палива РФ для стимулювання промисловості.

Сьогодні, 31 липня, відбулася перша телефонна розмова президента Володимира Зеленського з новообраним президентом Польщі Каролем Навроцьким, який вступить на свою посаду 6 серпня. Вони домовилися про взаємні візити.

Про це повідомив український лідер у своєму Telegram.

Він привітав свого польського колегу з перемогою на виборах 1 червня і побажав йому успіхів. Президент очікує, що Варшава залишиться надійним партнером і союзником України.

Під час бесіди Зеленський поінформував Навроцького про наслідки нічних обстрілів і ситуацію на фронті. За його словами, Україні важлива підтримка Польщі, адже країна, яка воює, захищає не тільки себе, а й усю Європу, включно з поляками.

Відомо, що сторони обговорили ключові події на найближчі місяці. Глава української держави розповів, що домовився з новим президентом Польщі про взаємні візити, під час яких вони обговорять усі актуальні питання двосторонньої співпраці.

Зеленський зазначив, що вони обов’язково визначать ті форми взаємодії, які принесуть реальні результати для обох країн і народів.

Він також подякував Навроцькому за те, що той готовий співпрацювати і пообіцяв незмінну підтримку Києву.

Україна може зіткнутися із серйозним дефіцитом фінансування наступного року, якщо окупанти продовжать інтенсивні атаки, а уряд не зможе виконати вимоги міжнародних кредиторів щодо проведення реформ.

Про це пише агентство Reuters із посиланням на джерела.

Згідно зі статтею, наразі основну частину доходів державного бюджету отримують військові, а соціальні та гуманітарні витрати фінансують завдяки іноземній допомозі.

Глава НБУ Андрій Пишний говорив, що тільки близько третини з 65 мільярдів доларів, необхідних на 2026 і 2027 роки, гарантовано, а щодо решти фінансування ще ведуться переговори.

Тим часом, за даними опитування економістів, тільки наступного року Києву знадобиться зовнішня допомога в розмірі від 39 до 58 мільярдів доларів.

Джерела розповіли, що найважливіше завдання для українського уряду зараз – знайти 10-15 мільярдів доларів на додаток до того фінансування, яке вже обіцяно партнерами на 2026 рік.

Зазначається, що ці переговори можуть ускладнитися після того, як влада не змогла провести ключові реформи, узгоджені з кредиторами, включно з призначенням суддів та інших ключових чиновників, а президент Володимир Зеленський посилив нагляд за двома ключовими антикорупційними агентствами.

За словами експертів, незважаючи на те, що український лідер вніс до парламенту новий документ, який обіцяє відновити незалежність установ, створених для боротьби з корупцією, країна вже зазнала певних збитків.

У виданні йдеться про те, що Європа навряд чи відмовиться від підтримки Києва, але тепер майбутню фінансову і військову підтримку буде піддано набагато пильнішій увазі, що призведе до затримок, які погано позначаться на країні, що воює.

На зустрічі представників оборонних підприємств, членів оборонної та аерокосмічної промисловості Україна та Фінляндія обговорили практичні шляхи подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва.

Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в  мережі Х.

Відомо, що він висловив значну зацікавленість Києва до унікального досвіду Гельсінок у галузі будівництва притулків.

Сибіга також запросив фінські компанії взяти участь у наступному Міжнародному форумі оборонної промисловості, що пройде в Україні восени, і запропонував розглянути можливість організації окремого оборонного форуму двох країн.

Крім того, повідомляється, що під час робочого візиту до Фінляндії 30-31 липня очільник МЗС України візьме участь у конференції високого рівня “Гельсінкі+50”, яку присвятять 50-річчю підписання Гельсінського заключного акта.