Автор: Оксана Яковенко

Президент України Володимир Зеленський підписав указ про набуття чинності рішенням РНБО щодо виходу України з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін.

Про це заявив народний депутат України, співробітник Служби безпеки Роман Костенко.

На його думку, цього кроку давно вимагають реалії сучасної війни з російськими окупантами.

Костенко нагадав, що Москва не є учасником цієї конвенції і масово застосовує міни проти українських солдатів і мирних жителів.

Він запевнив, що Київ не може залишатися осторонь, коли ворог не має кордонів. Тепер влада очікує обговорення цього питання у Верховній Раді. Юридичне підтвердження цього рішення може остаточно відновити право України на ефективний захист своєї території.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що країни Балтії офіційно оголосили про вихід з Оттавської конвенції через загрозу з боку РФ.

Президент України Володимир Зеленський доручив з’ясувати всі обставини загибелі пілота F-16 Максима Устименка під час відбиття обстрілу РФ.

Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.

За його словами, практично всю ніч в Україні було оголошено тривогу, оскільки противник масовано атакував українські міста безпілотниками та ракетами.

Зеленський висловив співчуття родині та товаришам по службі пілота, додавши, що Устименко знищив сім повітряних цілей перед загибеллю. Він також подякував усім, хто захищає Україну, і заявив, що буде відкрито розслідування за фактом загибелі бійця.

Глава держави наголосив, що цієї ночі загарбники атакували все, що підтримує життя людей, і вони не зупиняться, доки в них є можливість завдавати масованих ударів.

За його інформацією, лише цього тижня Москва розгорнула понад 114 ракет, понад 1270 безпілотників і майже 1100 КАБів. Він закликав зупинити війну, чинити тиск на агресора і допомогти Києву з обороною.

Верховна Рада України готується внести зміни до закону про вибори, які планується провести в країні після закінчення війни з окупантами.

Про це повідомив спікер парламенту Руслан Стефанчук в ефірі телемарафону.

За його словами, документ стосуватиметься голосування українців, які проживають за кордоном, і військових загроз, зокрема бомбардувань, у день виборів.

Стефанчук зазначив, що урядовці розроблять базові сценарії, щоб усі громадяни України, включно з військовослужбовцями на передовій і за кордоном, змогли реалізувати своє виборче право.

Крім того, спікер додав, що в документі буде прописано, що робити, якщо під час голосування здіймається тривога. Наприклад, у день виборів країна-агресор може вирішити підняти в небо авіацію і перешкодити українцям виконати свій конституційний обов’язок.

Він стверджує, що після закінчення війни перед країною постане чимало викликів, характер яких визначатиметься, зокрема, термінами та умовами завершення бойових дій. Тому законодавці намагаються врахувати різні сценарії.

Іранські безпілотники Shahed, які РФ активно використовує у війні проти України, зазнали значної модернізації. У відповідь бійці ЗСУ перебудовують контртактику, щоб зупинити нову хвилю загроз.

Про це пише видання Forbes із посиланням на джерела.

У статті йдеться, що коли традиційні схеми нападу РФ перестали бути ефективними, ворог вдався до значних змін у тактиці та конструкції безпілотників.

За словами українських військових, тепер “Шахеди” оснащені посиленою бронею в моторному відсіку, що дозволяє дрону витримувати вогонь важких кулеметів.

Відомо, що раніше потрапляння в крило або двигун зазвичай призводило до знищення безпілотника. Однак тепер паливні баки перенесені всередину корпусу, що також підвищило його живучість.

Крім того, в деяких версіях з’явилася нова загроза – суббоєприпаси, які можна скидати з дрона в польоті. Такий підхід дає змогу вражати не тільки ціль, а й значну площу навколо неї, включно з особовим складом і легкими укріпленнями.

Українські військові вже повідомили, що ці нові БПЛА працюють по-іншому: їхній політ може залишатися непоміченим, а обстріл затримується на 20 хвилин після їхнього зникнення з радарів.

Сенат США, контрольований республіканцями, підтримав законопроєкт президента Дональда Трампа про скорочення податків і витрат. За нього проголосувала 51 особа, проти – 49.

Про це поінформувало видання The Guardian.

У статті йдеться про те, що процедурне голосування, яке розпочало обговорення 940-сторінкового документа про імміграцію, кордон, скорочення податків і військову політику, розпочалося після кількох годин затримок.

Результат був отриманий після переговорів за закритими дверима, коли лідери республіканців намагалися переконати тих, хто хотів утриматися, проголосувати.

Відомо, що проєкт продовжить скорочення податків з 2017 року, що було головним законодавчим досягненням першого терміну Трампа, знизить інші податки та збільшить військові витрати і витрати на охорону кордонів.

Однак, як пише автор, цей суперечливий законопроєкт викликав розбіжності, оскільки він додасть трильйони доларів до 36,2 трильйона доларів державного боргу Вашингтона.

Згідно з джерелами газети, демократи рішуче виступили проти документа, заявивши, що його елементи принесуть непропорційну вигоду багатим за рахунок соціальних програм, на які покладаються громадяни з низькими доходами.

Ірану може знадобитися кілька місяців, щоб відновити збагачення урану, незважаючи на удари США та Ізраїлю.

Про це заявив Рафаель Гроссі, голова Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), в інтерв’ю CBS News.

За його словами, Тегеран здатний уже за кілька місяців запустити кілька каскадів центрифуг, які вироблятимуть збагачений уран.

Гроссі вважає, що “не можна говорити, що все знищено і у країни нічого не залишилося”. Розвідувальні служби не проводять там військову оцінку, але з логіки дискусії зрозуміло, що там був серйозний збиток, але не повний.

Глава агентства запевнив, що в іранців є промисловий і технологічний потенціал. За бажання вони можуть почати виробляти уран знову. У зв’язку з цим Гроссі вважає за необхідне повернутися за стіл переговорів і знайти технічно обґрунтоване рішення цієї проблеми.

У ніч на 29 червня під час відбиття масованої ворожої атаки Україна втратила винищувач F-16, а його пілот загинув.

Про це повідомило командування Повітряних сил ЗСУ в Telegram.

Згідно із заявою, вночі під час масованої повітряної атаки противника на літаку F-16 загинув підполковник Максим Устименко, льотчик 1993 року народження.

У відомстві зазначили, що він застосував весь спектр авіаційного озброєння і збив сім повітряних цілей. Однак під час останнього збиття його літак зазнав пошкоджень і почав втрачати висоту.

Відомо, що Устименко зробив усе можливе, він вивів винищувач із населеного пункту, але часу на катапультування вже не було.

Нагадаємо, раніше видавництво URAUA писало, що цієї ночі противник масовано атакував українські міста, випустивши 477 безпілотників і 60 ракет різних типів.