У Полтаві демонтували пам’ятник Петру I: місто очищується від імперських символів

Відповідно до розпорядження Міністерства культури та інформаційної політики України, у Полтаві знесли пам’ятник російському царю Петру I.

Про це повідомила Катерина Ямщикова, виконувачка обов’язків голови міста.

Вона зазначила, що рішення ухвалено відповідно до чинного законодавства, з дотриманням усіх формальних процедур.

“Це не акт вандалізму, а усвідомлений крок у межах деколонізації простору, який символізує звільнення від нав’язаного російського імперського минулого”, – наголосила Ямщикова.

Вона також підкреслила, що українці самі визначають, який вигляд має мати їхня країна, без чужих імперських символів:

“Тільки ми несемо відповідальність за простір нашої країни, вільний від нав’язаних імперських символів”.

Демонтаж пам’ятника є частиною ширшого процесу звільнення України від російського та радянського впливу, який включає перейменування вулиць і населених пунктів, усунення символів колоніального минулого, зміцнення національної культури та мови, а також зменшення економічної та інформаційної залежності від Росії.

Процес деколонізації триває по всій країні, і Полтава стала ще одним містом, яке зробило крок до відновлення власної ідентичності.

У Харкові працівник ТЦК зіштовхнув хлопця з велосипеда

У соцмережах з’явилося відео, на якому зафіксовано момент грубого поводження чоловіка у формі, імовірно співробітника ТЦК, із молодиком на велосипеді.

Інцидент стався на одній із вулиць Харкова та викликав активне обговорення серед містян.

На кадрах видно, як чоловік у формі штовхає велосипедиста, унаслідок чого той втрачає рівновагу та падає на землю.

Джерело: Telegram-канали

Одразу після цього до місця події під’їхав автомобіль, і двоє невідомих силоміць посадили молодика до мікроавтобуса.

Така поведінка викликала обурення в очевидців, а сам інцидент активно обговорюється у місцевих пабліках.

Наразі офіційні коментарі від представників ТЦК або правоохоронних органів відсутні. Обставини події з’ясовуються, а деталі інциденту залишаються невідомими.

Третина мешканців прифронтових районів України стикаються з нестачею продуктів харчування

Приблизно п’ять млн мешканців України відчувають дефіцит продуктів харчування, особливо гостро ця проблема стоїть у районах, розташованих поблизу лінії фронту.

Це підтверджується звітом ООН.

За інформацією, наданою “Всесвітньою продовольчою програмою”, багато людей змушені жертвувати власним харчуванням і брати кредити, щоб забезпечити своїх дітей їжею.

Згідно з результатами дослідження установи, 72% українців, які отримують продовольчу допомогу, змушені обмежувати себе в їжі, віддавати перевагу харчуванню дітей або брати в борг, щоб забезпечити сім’ю.

Особливо гостро проблема голоду стоїть у Херсонській області на півдні країни: більше половини жителів стикаються з сильним відчуттям голоду. У Запорізькій і Донецькій областях на сході ситуація не краща: двоє з п’яти осіб відчувають нестачу їжі.

“Сім’ї, які проживають у прифронтових районах, стикаються з важким вибором, намагаючись забезпечити себе продовольством. Вони змушені робити жахливі речі, щоб просто вижити. Ми з нетерпінням очікуємо сталого миру в цьому регіоні, який історично був одним із головних постачальників зерна у світі. Однак ми маємо визнати, що гуманітарна допомога продовжує залишатися єдиним порятунком для мільйонів людей”,- каже Річард Раган, регіональний директор “ВПП” в Україні.

З початку березня 2022 року “Всесвітня продовольча програма” надала підтримку Україні, передавши продовольчу допомогу в обсязі, еквівалентному 3,3 млрд обідів. Крім того, було розподілено 445 тис тонн продуктів харчування.

Водночас ситуація із забезпеченням рятувальних операцій поблизу лінії фронту стає дедалі складнішою. За останні півроку понад двадцять разів безпілотні літальні апарати, артилерійські снаряди і ракети атакували пункти розподілу продовольства ЗПС і транспортні засоби або активи місцевих гуманітарних організацій. Це створює серйозну загрозу для гуманітарних операцій.

Швеція поставить Україні ракети і системи Robot 70 і Tridon Mk2

Шведські політики заявили про намір зміцнити протиповітряну оборону України на суму близько 113 млн доларів.

Про це розповіли прем’єр-міністр Ульф Крістерссон, міністр енергетики Ебба Буш і міністр освіти Йоган Персон виданню Svenska Dagbladet.

Згідно з повідомленням журналістів, Стокгольм поставить Києву системи ППО Robot 70 і Tridon Mk2.

Robot 70 – це перевірена і добре використовувана система, а Tridon Mk2 може протистояти російським БПЛА масового виробництва. Початкова версія системи мала лазерне наведення, дальність перехоплення становила 5 км і могла вражати цілі на висоті близько 2 000 метрів. Подальший розвиток включав збільшення дальності ураження і поліпшення можливостей наведення і управління ракети.

Тим часом Tridon Mk2 – це нова система ППО, продемонстрована 2024 року британською оборонною компанією BAE Systems. Вона створена на базі морської зенітної 40-мм автоматичної гармати Bofors 40 Mk4, що стріляє на дальність до 12,5 км включно.

Крім того, Швеція поставить ЗСУ нові типи зенітних ракет, які вже використовуються Україною, і засоби протиповітряної оборони, які можуть використовуватися окремими солдатами.

У Хмельницькому ТЦК забрали призовника: його 6-річна дитина залишилася вдома сама

Сьогодні, 24 лютого, у місцевих пабліках поширилося відео військовозобов’язаного громадянина, який стверджує, що його забрали до ТЦК, а його дитина залишилася вдома сама.

За словами чоловіка, представники військкомати затримали його і відвезли в казарму. Коли він розповів їм про те, що його 6-річний син знаходиться сам удома і попросив відпустити, військові ніяк на це не відреагували.

Затриманий також зазначив, що побажав викликати поліцію, але співробітники ТЦК також ніяк не відреагували на це прохання.

Крім того, чоловік опублікував відео, на якому продемонстрував умови утримання мобілізованих: кімната з гратами замість дверей.

Акції “Укрпошти” можуть з’явитися на фондовій біржі: Магомедов розповів про плани

До кінця лютого 2027 року в Україні має з’явитися щонайменше п’ять відомих емітентів цінних паперів. До їх числа може увійти й “Укрпошта”.

Про це голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Руслан Магомедов розповів агентству “Інтерфакс-Україна”.

Він пояснив, що для розвитку ринку необхідні не тільки облігації внутрішньої державної позики (ОВДП), а й інші фінансові інструменти.

Магомедов зазначив, що розвиток можна почати не з IPO (первинне розміщення акцій), а з SPO (вторинне розміщення акцій). Як можливого кандидата він навів приклад державної поштової служби “Укрпошта”, голова якої Ігор Смілянський уже обговорює таку можливість.

Голова НКЦПФР вважає, що в українців є “апетит до інвестицій” і що пенсійним фондам потрібні інвестиційні можливості на додачу до державних облігацій і банківських депозитів.

На його думку, “Укрпошта” – це зрозумілий сервіс, який хоче стати українським Amazon: буде розрахунковий відділ, служба доставки, модернізовані IT – тобто буде зрозуміла бізнес-модель, у яку можна вкладати інвестиції.

Магомедов додав, що, крім “Укрпошти”, державні банки та “Укрзалізниця” теж можуть бути залучені до біржі.

Рада провалила голосування за підтримку Зеленського на посаді президента на весь час війни

Верховна Рада в присутності єврокомісарів провалила голосування, яке мало підтвердити підтримку парламентом Президента України Володимира Зеленського.

Про це поінформував у своєму Telegram народний депутат Олексій Железняк.

За його словами, заява посадовців містила зауваження, що голова держави “має здійснювати свої повноваження в умовах правового статусу воєнного стану відповідно до частини першої статті 108 Конституції України до вступу на посаду новообраного президента України”.

Джерело: Telegram-канали

Однак, незважаючи на бурхливу публічну дискусію, під час засідання парламентарі віддали лише 218 голосів за цю постанову, що виявилося недостатнім для її ухвалення.

Зазначається, що на зустрічі, крім єврокомісарів, були присутні представники кількох європейських країн.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що український лідер заявив про готовність залишити свій пост в обмін на мир або вступ до НАТО. Деякі блогери та публічні особи розкритикували його, закликавши швидше провести нові вибори.

Європа витрачає на нафту і газ із РФ більше, ніж на допомогу Україні

Країни Євросоюзу витрачають більше грошей на російське викопне паливо, ніж на економічну допомогу Україні.

Про це стало відомо з доповіді Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).

За підрахунками організації, на третій рік війни окупантів проти України ЄС імпортував російської нафти і газу на загальну суму 21,9 млрд євро – майже стільки ж, скільки блок придбав у 2023 році році.

Крім того, CREA підрахувала, що імпорт російського викопного палива до ЄС на 18,7 млрд євро (39%) перевищив обсяг фінансової допомоги, яку блок направив Києву у попередній фінансовий період.

Країни G7 також імпортували нафтопродукти на суму 18 млрд євро з шести нафтопереробних заводів в Індії та Туреччині, з яких близько 9 млрд євро також було перероблено з російської нафти.

Загалом імпорт нафтопродуктів приніс країні-агресору податкові надходження в розмірі близько 4 млрд євро, а дохід від транзиту палива склав 242 млрд євро.

У Франції невідомий кинув три гранати в сад консульства РФ: деталі інциденту

У Марселі, Франція, 24 лютого близько 8:00 ранку стався вибух на території консульства Росії. Інцидент спричинив матеріальні збитки, однак постраждалих немає.

Про це повідомляє французьке видання Valeurs Actuelles.

За попередньою інформацією, невідомий викрав автомобіль, під’їхав до будівлі консульства та кинув три пляшки із запальною сумішшю в сад дипломатичної установи. Однак саморобні вибухові пристрої не спрацювали.

На місце події негайно прибули близько 30 пожежників та поліцейських, які проводять оперативні заходи. Територію оточено, тривають слідчі дії.

Російська сторона вже відреагувала на інцидент, заявивши, що це “спланований терористичний акт” проти РФ. Також офіційна Москва закликала владу Франції якнайшвидше провести розслідування та знайти зловмисника.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальність за напад.