Автор: Оксана Яковенко

В ніч на 27 грудня російські війська завдали ударів по Києву, в результаті чого постраждало вісім осіб.

Про це повідомив мер столиці Віталій Кличко.

За його даними, пожежі спалахнули в Голосіївському, Оболонському, Деснянському, Дніпровському, Солом’янському та Дарницькому районах. В основному горіли автодороги, станції техобслуговування, а також багатоповерхівки та приватні споруди. Після обстрілів над містом завис густий смог.

Кличко додав, що масований удар армії РФ призвів до перебоїв з подачею електрики і тепла. Він стверджує, що майже третина киян залишилася без опалення.

На лівобережжі Києва частина районів повністю знеструмлена. Енергетичні служби без зупинки працюють над відновленням електропостачання. У ДТЕК уточнили, що через обстріл були введені екстрені відключення світла.

Росія, ймовірно, готується розмістити нові гіперзвукові балістичні ракети з можливістю ядерного оснащення на території колишньої військової авіабази на сході Білорусі.

Про це інформує агентство Reuters, посилаючись на аналіз супутникових знімків, проведений двома аналітиками.

Фахівці оцінюють у 90% ймовірність того, що мобільні комплекси “Орєшнік” опиняться на об’єкті біля Кричева в Могильовській області, за 307 км від Мінська і приблизно за 478 км від Москви.

Американські експерти, які досліджували знімки Planet Labs, зафіксували стрімкий початок будівельних робіт між 4 і 12 серпня. За їхніми словами, характерні риси об’єкта вказують на створення російської бази для стратегічних ракет.

Вони стверджують, що на фотографії від 19 листопада чітко видно “перевалочний вузол військового призначення”, оточений парканом і пристосований для доставки поїздом ракет, мобільних пускових установок і супутнього обладнання.

Ще одна ознака – залита бетоном площадка на краю колишньої злітної смуги, яку потім засипали ґрунтом. На думку експерта, це типовий прийом для маскування ракетних позицій.

У статті йдеться, що подібні дії здатні значно розширити можливості РФ щодо нанесення ударів ракетами по країнах Європи.

Крім того, ряд фахівців вважає, що поява “Орєшніка” в Білорусі лише підкреслює зростаючу ставку Кремля на ядерний шантаж у спробах зупинити передачу Україні західного озброєння, здатного вражати цілі в глибині РФ.

Кабінет міністрів схвалив збільшення зарплат педагогічним працівникам, тож із січня 2026 року виплати зростуть на 30%, а з вересня – ще на 20%.

Про це заявила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

За її інформацією, для втілення ініціативи кошти вже закладені в держбюджеті на перші вісім місяців 2026 року. На освітню субвенцію між місцевими бюджетами розподілили 91,8 млрд грн, ще 21,4 млрд грн направили на коригування виплат без збільшення загального обсягу витрат.

Крім того, Свириденко зазначила, що з січня по серпень 2026 року понад 409 тисяч українських педагогів щомісяця отримуватимуть надбавки за роботу в непростих умовах. Серед них 25,5 тисячі вчителів, які працюють у прифронтових регіонах. На ці цілі МОН передбачило 10,37 млрд грн.

Глава уряду також підкреслила, що відомство продовжує оновлювати навчальні програми та впроваджувати сучасні методики в рамках реформи Нової української школи, щоб фінансові рішення безпосередньо відбивалися на якості навчання.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час телефонної розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заявив, що зараз тривають ключові переговори, які здатні радикально переломити ситуацію, і вкрай важливо, щоб усі союзники діяли спільно, посилюючи тиск на Росію заради встановлення миру.

Про це він розповів у своєму Telegram-каналі.

Він сказав, що провів теплу і конструктивну бесіду з фон дер Ляєн і висловив вдячність за постійну підтримку, допомогу і залученість з перших днів повномасштабної російської агресії.

Український лідер нагадав, що минулого тижня Рада ЄС схвалила пакет фінансової підтримки для України на 2026-2027 роки в обсязі 90 млрд євро.

Він запевнив, що Київ високо цінує, що Євросоюз стоїть пліч-о-пліч з українцями в цей критичний для дипломатії період.

За словами Зеленського, під час розмови обговорювалася необхідність зміцнення стійкості України та посилення позицій країни на дипломатичному фронті.

Він підсумував, що незважаючи на те, що весь світ готується зустрічати Різдво, Київ продовжує працювати заради миру і безпеки для всіх.

З 1 вересня 2027 року на всій території України розпочнеться обов’язкова 12-річна шкільна освіта, передбачена законом про повну загальну середню освіту.

Про це повідомила заступниця керівника Міністерства освіти і науки Надія Кузьмічева.

Вона уточнила, що мова йде не про уподобання, а про виконання закону, який був затверджений ще в 2020 році. Вона додала, що поправки в цій частині не розглядалися і не плануються, адже стабільність реформи – ключовий момент.

Кузьмічова зазначила, що всі школярі, які в 2027 році вступлять до десятого класу, навчатимуться за 12-річною програмою. У цій системі вже є діти, які розпочали навчання з запуском реформи в 2018 році.

Заступниця голови МОН підтвердила, що така ж схема поширюється на всіх, хто почав і буде починати навчання в українських школах у наступні роки.

Вона також підкреслила, що нав’язувати сім’ям суворі рамки щодо віку вступу дитини до 1 класу ніхто не буде. За її словами, рішення відправляти сина чи дочку до школи в 6 або 7 років повністю залишається за батьками.

Президент Володимир Зеленський ознайомився з детальним звітом голови РНБО Рустема Умєрова і керівника Генштабу Андрія Гнатова за підсумками їхніх зустрічей з представниками американського президента Дональда Трампа.

Про це він розповів на своїй сторінці у Facebook.

Згідно з його повідомленням, вже підготовлено проекти низки документів, серед яких є угоди з питань безпеки для України, відновлення країни та ключові принципи завершення війни.

Український лідер запевнив, що всі пункти на сьогоднішній день сформульовані так, щоб наблизити закінчення війни і виключити можливість третього нападу з боку Росії.

Він підкреслив, що кожен новий раунд переговорів і зустрічей додає міцності позиції Києва. Саме в такому конструктивному ключі політики і мають намір продовжувати роботу.

Зеленський окремо висловив вдячність європейським союзникам за підтримку і злагодженість дій.

Він очікує нових раундів діалогу з Вашингтоном. Крім того, він назвав важливим і необхідним тиск на Москву і підтримку ЗСУ.

Депутат від партії “Слуга народу” Дмитро Микиша заявив, що в Україні неможливо провести президентські вибори через інтернет або поштою без ризику масштабних фальсифікацій.

Про це він сказав в інтерв’ю “Суперпозиції”.

За його словами, держави, які намагалися впровадити подібні методи, в результаті відмовилися від них, оскільки суть виборчого процесу – в анонімності, а забезпечити це при онлайн-голосуванні не представляється можливим.

Варто зазначити, що в додатку “Дія” вже фіксувалися витоки та злами, що повністю виключають можливість використання даного сервісу для виборів президента.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що спікер Ради Руслан Стефанчук говорив, що спеціальний закон про голосування під час воєнного стану буде працювати тільки один раз.