Автор: Оксана Яковенко

Кількість скарг на недотримання мовних норм в інтернеті знижується, проте самі проблеми набувають нового характеру.

Про це заявила Уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська.

За її інформацією, якщо в 2022 році майже половина всіх звернень (46%) стосувалася інтернет-представництв, то до 2025 року цей показник впав до чверті (25%). Незважаючи на це, абсолютна кількість подібних сигналів, як і раніше, значна.

Статистика показує, що в перші роки війни приблизно 80% скарг були пов’язані з повною відсутністю української версії сайтів. Зараз же найчастіше люди обурені тим, що навіть при наявності української сторінки за замовчуванням завантажується російськомовна.

Крім того, Івановська зазначила, що якщо скарг на сайти стає менше, то претензій до того, як малий бізнес та інші суб’єкти ведуть свої соцмережі і розміщують комерційну інформацію, додається. На її думку, це свідчить про те, що сайти поступово українізуються, а соцмережі перетворюються на нову зону мовної напруги.

Омбудсман додала, що приблизно третина інтернет-ресурсів, на які надійшли обґрунтовані скарги і де порушення підтвердилися, отримують адміністративні стягнення.

Вона підкреслила, що ефективність контролю, як і раніше, стримується тим, що бізнес часто вказує неправдиві відомості про реєстрацію, що заважає притягненню до відповідальності.

У Мережі поширилося відео з Одеси, на якому представник Територіального центру комплектування (ТЦК) розбив скло автомобіля військовозобов’язаного, а потім застосував газ щодо нього, щоб мобілізувати.

Про це повідомили місцеві Telegram-канали.

За заявою свідків інциденту, після відмови українця призовного віку слідувати вказівкам військового комісара в масці почав розбивати вікно машини пістолетом, потім відкрив двері і розпорошив в салоні газовий балончик.

Відзначається, що після цих дій працівнику ТЦК вдалося затримати чоловіка і доставити його до установи для проходження медкомісії та направлення до розподільного центру. Залишається невідомим, як далі розвивалися події.

Варто підкреслити, що в Одеському військкоматі поки офіційно не прокоментували цю ситуацію.

В ніч на 22 грудня група ударних БпЛА атакувала морський термінал “Таманьнєфтєгаз”, розташований у Краснодарському краї на території Росії. В результаті було пошкоджено обладнання для перекачування нафти, причал для скраплених вуглеводневих газів, а також портові споруди, а на об’єкті спалахнула масштабна пожежа.

Про це заявили джерела в ГУР, підтвердили представники Генштабу.

Співрозмовник зазначив, що українська розвідка послідовно посилює удари по енергетичних об’єктах країни-агресора, які відіграють важливу роль у фінансуванні війни проти України.

Таманський термінал, керований компанією “Таманьнєфтєгаз”, вважається одним з провідних перевантажувальних комплексів у чорноморському регіоні. Загальний обсяг резервуарів для нафтопродуктів і скрапленого газу перевищує 1 млн кубометрів.

Пізніше в Генштабі ЗСУ уточнили, що крім терміналу були уражені також склад боєприпасів і майданчики для зберігання, підготовки і запуску ударних БПЛА.

Зокрема, українська ракета вразила тимчасову базу катерів 92-ї річкової бригади в окупованій Оленівці. На місці вибуху виникла велика пожежа.

Також, щоб порушити логістику противника на Покровському напрямку, українські захисники завдали удару по складу боєприпасів мотострілецького полку. За попередніми даними, об’єкт знищений.

Крім того, Генштаб повідомив про ураження місць зберігання, підготовки і запуску ударних БПЛА в районі тимчасово окупованого Донецька, що повинно знизити кількість атак дронами. На місці також спостерігалося загоряння.

Українські переговорники допускають, що Донецька область може бути втрачена, але суперечка про кордони, як і раніше, блокує діалог.

Про це заявив американський віцепрезидент Джей Ді Венс у розмові з UnHerd.

Він пояснив, що Москва наполягає на повному захопленні Донбасу, а Київ, для якого це питання національної безпеки, сприймає подібні претензії як пряму загрозу.

Незважаючи на це, за його словами, в неофіційних бесідах українські представники визнають, що є ймовірність, що Донецьк виявиться втраченим, але не зараз, а через рік або пізніше. Саме ця можлива поступка щодо території і заважає просуванню переговорів.

Венс зазначив, що за останні два тижні обидві сторони вперше відкрито позначили свої “червоні лінії” і передбачувані компроміси. Проте він не виключив, що переговори можуть зайти в глухий кут, оскільки він досі не може з упевненістю сказати, чи вдасться досягти миру, оскільки шанси приблизно рівні.

Крім того, американський політик підкреслив, що не вважає жодну зі сторін єдиним винуватцем затягування процесу, а також звернув увагу на регулярні витоки в ЗМІ.

Він запевнив, що останні місяці всі учасники ведуть діалог чесно, а публікація окремих деталей – частина переговорної боротьби і спроба посилити власні позиції. Він уточнив, що не схильний звинувачувати когось у вибіркових заявах, які звучать на користь однієї зі сторін, тому що це звичайна практика для подібних процесів.

Крім суперечок про території, залишаються й інші складні теми. Віцепрезидент США розповів, що поки що неясно, хто буде розпоряджатися Запорізькою АЕС, чи можливий спільний нагляд, яка доля етнічних росіян, що залишилися в Україні, і українців, які опинилися в РФ.

Більш того, відкритими залишаються питання про те, що робити з жителями тимчасово окупованих регіонів, які бажають повернутися під контроль Києва. Схожі питання хвилюють і росіян.

Також, за спостереженнями Венса, українська делегація робить акцент на післявоєнному відновленні країни, тоді як російська сторона цьому питанню майже не приділяє уваги.

У Верховній Раді розпочався процес формування спеціальної робочої групи, яка займеться детальною опрацюванням можливого проведення президентських виборів в умовах воєнного стану.

Про це розповів голова парламентської фракції “Слуга Народу” Давид Арахамія.

Він уточнив, що до обговорення підключать профільний комітет з питань держвлади, представників усіх парламентських фракцій і депутатських об’єднань, членів ЦВК, а також експертів з громадських організацій, що спеціалізуються на виборчих процесах.

Арахамія додав, що про час і дату першої зустрічі повідомить додатково, а на засідання будуть запрошені журналісти.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що американський президент Дональд Трамп висловив думку, що Україні пора провести президентські вибори. У відповідь президент Володимир Зеленський запевнив у своїй готовності, але підкреслив, що для цього США повинні допомогти із забезпеченням безпеки на час голосування.

Після того як Андрій Єрмак втратив посаду керівника Офісу Президента, його найближче оточення, тобто помічники та радники, також пішли зі своїх посад, проте деяких перевели на інші ролі всередині ОП.

Про це розповіли джерела ОП.

Представники відомства підкреслили той факт, що разом із відставкою глави Офісу його команда також звільняє свої посади, тому що так заведено.

Водночас в ОП уточнили, що Сергій Лещенко, Михайло Подоляк та Александ Бевз, який задіяний у переговорному процесі, продовжать роботу на нових місцях у структурі відомства.

Пізніше Лещенко повідомив, що після відставки Єрмака його і Подоляка знову затвердили в якості радників в Офісі президента. Він не став розповідати про подальшу діяльність інших радників, однак зазначив, що в роботі ОП будь-яких істотних змін не відбулося.