Автор: Оксана Яковенко

У Варшаві кілька днів тому польські силовики затримали російського вченого, співробітника Ермітажу Олександра Б., якого Україна внесла в міжнародний розшук за проведення нелегальних археологічних робіт в анексованому Криму.

Про це інформує місцевий телеканал RMF24.

За даними джерел, представники Агентства внутрішньої безпеки взяли росіянина під варту в одному з готельних комплексів столиці. У Польщі він був проїздом, прямуючи з Нідерландів на Балкани, де читав лекції з археології.

Причина затримання – міжнародний розшук, ініційований Києвом. Українські правоохоронці оголосили Олександра Б. в розшук у листопаді 2025 року, звинувативши його в організації та керівництві нелегальними археологічними експедиціями на території Криму з 2014 року.

Зокрема, його команда проводила незаконні розкопки в стародавньому місті Мірмекій на узбережжі Керченської протоки, ігноруючи українське законодавство і не маючи дозволів від української влади.

Слідство України стверджує, що в результаті цих дій було завдано збитків об’єктам культурної спадщини, які оцінюються в 200 млн грн. За подібні дії російському археологу загрожує до 10 років ув’язнення.

У прокуратурі Варшави затриманий відмовився давати будь-які пояснення. Окружний суд постановив заарештувати Олександра Б. на 40 діб. Найближчим часом Україна повинна направити туди офіційний запит на екстрадицію затриманого, який буде розглянутий польським судом.

Відзначається, що про факт арешту вченого вже повідомили російське посольство в Польщі.

Бельгія ризикує опинитися ізольованою від Євросоюзу, якщо продовжить гальмувати передачу заморожених російських активів на підтримку України.

Про це пише газета Politico, посилаючись на джерела.

Згідно зі статтею, послання Брюсселю полягає в тому, що якщо він не приєднається до обговорення цього питання, то представників Бельгії почнуть ігнорувати на переговорах ЄС.

Там зазначили, що думку експрем’єра Олександра де Кроо щодо ключових ініціатив більше не питатимуть, а його дзвінки залишаться без відповіді. Крім того, запити і побоювання країни щодо майбутнього бюджету Євросоюзу (2028-2034 років) будуть проігноровані, що може обернутися для уряду серйозними труднощами, особливо коли почнеться фінальний етап переговорів.

Автор стверджує, що питання про виділення “репараційного кредиту” винесуть на вирішальний саміт вже наступного тижня. Досі Бельгія не погоджувалася передати кошти, розміщені в Euroclear, і висувала додаткові умови щодо юридичних гарантій колективної відповідальності.

За словами дипломатів, ЄС має намір залагодити претензії Бельгії, тому шанси на компроміс оцінюються як досить значні. Проте Єврокомісія не виключає і провалу, тому на цей випадок вже підготовлено запасний варіант, який включає загальний борг під гарантії бюджету ЄС на найближчі сім років.

Однак повідомляється, що Будапешт відкинув цю ідею, а для прийняття рішення потрібна одностайність. Тому в Брюсселі готують і третій сценарій: окремі держави, такі як Німеччина, країни Північної Європи та Балтії, будуть змушені використовувати власні гроші для підтримки Києва. Однак це загрожує глибоким розколом в ЄС, якщо фінансове навантаження ляже лише на частину блоку.

У виданні йдеться, що є ще один шлях – схвалити репараційний кредит більшістю голосів, не враховуючи позицію Бельгії. Але, на думку джерел, цей варіант практично не розглядається.

Відомо, що бюджет України на наступний рік очікує дефіцит у 71,7 млрд євро, і якщо допомога не надійде, вже з квітня Києву доведеться скоротити державні витрати.

Сполучені Штати надіслали європейським партнерам конфіденційні ініціативи, що стосуються можливого відновлення позицій Росії в глобальній економіці.

Про це пише видання The Wall Street Journal, посилаючись на власні джерела.

Згідно з публікацією, один з переданих документів містить ідеї щодо використання приблизно 200 млрд доларів російських активів, які були заморожені після початку повномасштабної агресії РФ проти України. Серед пропозицій – запуск масштабного дата-центру, який планується живити за рахунок потужностей Запорізької АЕС.

В іншому додатку викладено загальний задум Вашингтона щодо виходу російської економіки із затяжної кризи. Зокрема, йдеться про інвестиції американських корпорацій у ключові галузі РФ – від видобутку рідкісноземельних металів до освоєння нафтових родовищ в Арктиці. Також фігурує ідея сприяти відновленню експорту російських енергоресурсів до Західної Європи та інших частин світу.

В ЄС зустріли ці пропозиції не надто позитивно, оскільки побоюються, що такий підхід дасть Москві перепочинок і дозволить їй прискорити економічне відновлення, а також посилити військовий потенціал. Крім того, в Брюсселі вважають, що американський сценарій може перекреслити європейські ініціативи з підтримки Києва.

Один з європейських чиновників порівняв ці ініціативи з економічним аналогом Ялтинської конференції 1945 року, коли держави-переможниці ділили європейський континент.

Водночас представники США не згодні з європейською позицією. На їхню думку, стратегія Брюсселя занадто швидко вичерпає заморожені російські активи, які планується безпосередньо передати Україні для потреб оборони.

Білий дім пропонує залучити до управління цими коштами провідних керівників з Уолл-стріт і великі приватні інвестиційні фонди, щоб збільшити загальний обсяг доступних ресурсів. Один з учасників переговорів заявив, що під контролем США такий фонд може зрости до 800 млрд доларів.