ЄС зменшив розмір кредиту для України із заморожених російських активів

Євросоюз змінив свої наміри щодо використання заморожених коштів РФ, призначених для підтримки України. Такий крок пов’язаний із побоюваннями Брюсселя і бажанням залишити простір для можливих дій США, які можуть спробувати використати ці ресурси для тиску на Кремль.

Про це повідомляє видання The Wall Street Journal.

Європейська влада тепер схиляється до того, щоб виділити Києву приблизно 105 млрд доларів у вигляді кредиту на найближчі два роки. Це значно менше, ніж обговорювані раніше 186 млрд доларів. Завдяки такому скороченню частина резервів залишиться недоторканою, а саме їх Білий дім пропонував задіяти в рамках гіпотетичної мирної угоди.

Чиновники ЄС відзначають, що оновлений підхід повинен знизити побоювання Бельгії, оскільки в разі юридичних претензій з боку Москви ризики для економіки Брюсселя виявляться занадто високими.

Деякі представники Європи підкреслюють, що нова схема також додає блоку важелі впливу в можливих мирних переговорах, де досі ініціативу перехоплювали американські дипломати, спілкуючись безпосередньо з Москвою і Києвом.

Згідно з повідомленням, повернення цих коштів Кремлю неможливе без згоди всього європейського блоку на скасування санкцій.

На рахунках ЄС зараз заморожено близько 245 млрд доларів, що належали центробанку Росії. Ще близько 55 млрд доларів заблоковано в США та ряді інших країн.

У статті йдеться, що для України ці кошти могли б стати вагомою допомогою, оскільки країні доводиться фінансувати оборону і відновлювати критичну інфраструктуру, зруйновану ударами російських військ.

У санаторії “Жовтень” сталася сутичка між представниками ГУР і військовими

На території санаторію “Жовтень” у Конча-Заспі ввечері 3 грудня сталася напружена ситуація між співробітниками ГУР і військовослужбовцями військової частини А4005. Представники розвідки спробували повернути контроль над об’єктом, вважаючи перебування військових на території незаконним.

Про це повідомили джерела УП.

Інформатори стверджують, що бійці ГУР проникли на територію санаторію, знесли ворота, зруйнували частину огорожі, відкрили стрілянину в повітря і по землі, а потім захопили в полон десять військовослужбовців ЗСУ, завдавши їм серйозних травм. Пізніше полонених відпустили, а самі представники ГУР забарикадувалися всередині санаторію.

По периметру об’єкта зібралися співробітники НПУ, представники ВСП, військовий комендант Київської області, а також керівництво КОВА, проте бійці ГУР не дозволили їм увійти на територію.

У розвідці пояснили, що люди, які перебували на території санаторію, не мали на це законних підстав. Земельна ділянка, за їхніми словами, була офіційно передана одній з частин ГУР на період дії воєнного стану, а всі інші дозволи були скасовані військовою адміністрацією.

Публікація інформації про конфлікт викликала бурю обговорень у соцмережах, оскільки користувачі побоюються можливого удару окупантів по санаторію в Конча-Заспі.

Колишня заступниця міністра оборони Ганна Маляр різко розкритикувала появу цієї інформації в публічному просторі і заявила, що обидві сторони тепер змушені покинути об’єкт, оскільки він перетворився на потенційну ціль для повітряної атаки РФ.

Молдова спільно з ЄС і США готує план повернення Придністров’я

Молдова за підтримки європейських партнерів і Сполучених Штатів працює над стратегією відновлення територіальної цілісності, що охоплює питання Придністров’я. Однак подробиці цього проекту поки що тримаються в секреті.

Про це повідомив віце-прем’єр з реінтеграції Валеріу Ківер, передає газета Newsmaker.

За словами Ківеря, влада республіки в тісній взаємодії з Брюсселем і Вашингтоном вибудовує “дорожню карту” щодо об’єднання країни.

Віце-прем’єр зазначив, що подібні питання вимагають особливої делікатності. Кожен крок повинен бути ретельно прорахований, щоб у перспективі він дав бажаний ефект. Розкривати всі деталі прямо зараз Кишинів не може, оскільки це може обернутися проти країни.

Він також уточнив, що коли прийде час, громадськість дізнається про результати цієї роботи.

Окупанти завдали масованого удару по енергетичному об’єкту Одеси

Вночі 4 грудня Одесу знову масово атакували ворожі дрони-камікадзе, в результаті чого постраждали шестеро людей.

Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За його словами, в результаті обстрілу спалахнула пожежа на одному з ключових енергетичних об’єктів міста. Вогонь торкнувся адміністративної будівлі, а також були пошкоджені прилеглі багатоповерхівки та легкові автомобілі. Пожежу вдалося ліквідувати.

Кіпер стверджує, що у семи житлових будинків вибиті вікна і двері. За попередньою інформацією, шестеро людей отримали поранення, двох вдалося визволити із заблокованих квартир. Крім того, 33 жителям знадобилася психологічна підтримка.

Керівник міської військової адміністрації Сергій Лисак уточнив, що троє з постраждалих були доставлені до лікарні з травмами середньої тяжкості.

В результаті обстрілу частина Пересипського району залишилася без електропостачання. Тимчасово призупинили рух трамваї №1 і №20, а маршрут №7 курсує за скороченою схемою.

Британія і Норвегія об’єднають сили для контролю за суднами РФ в Атлантиці

Великобританія і Норвегія мають намір укласти новий оборонний документ, в рамках якого з’явиться спільний військово-морський флот. Його завданням буде відстежувати підводні човни Росії в північноатлантичному регіоні.

Про це оголосили британський прем’єр Кір Стармер і його норвезький колега Йонас Гар Стере на авіабазі Лоссімут, повідомляє The Independent.

Головна мета угоди – забезпечити захист стратегічно важливих підводних комунікацій і трубопроводів, які опинилися під загрозою через посилення присутності російських військових.

За даними британського Міноборони, за останні два роки кількість суден країни-агресора біля берегів Сполученого Королівства зросла на третину.

До складу об’єднаного флоту увійдуть не менше 13 кораблів, оснащених протичовновими технологіями, причому основу складуть фрегати Type 26, а не менше п’яти одиниць надасть Норвегія.

Озброєння Королівського флоту поповниться сучасними норвезькими протикорабельними ракетами, здатними вражати цілі на відстані понад 160 км. Крім того, Лондон приєднається до проектів Осло зі створення безпілотних морських платформ і підводних систем.

Британські морпіхи відправляться на тренування в суворі кліматичні умови Норвегії, щоб підвищити рівень підготовки. Також в планах проведення спільних маневрів двох країн.

Влада обох держав підкреслює, що новий договір дозволить надійніше убезпечити критично важливі об’єкти і посилить північні рубежі НАТО на тлі наростаючої загрози з боку Москви.

У США високо оцінили діалог з РФ і запросили українську делегацію до Вашингтона – Сибіга

Україна підтримувала зв’язок зі США після їхніх переговорів у Москві. Американці дали позитивну оцінку бесіді з главою Кремля Володимиром Путіним і запросили представників України відвідати Вашингтон у найближчому майбутньому.

Про це розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки зустрічі глав МЗС країн НАТО, передає “Радіо Свобода”.

За його словами, після візиту до Москви відбувся контакт між керівником української делегації, секретарем РНБО Рустемом Умєровим і спеціальним представником американського лідера Стівом Віткоффом.

Сибіга уточнив, що оскільки це була телефонна розмова, то деталі обговорення, з огляду на питання безпеки, не могли бути розкриті. Процес вимагає особливої обережності.

Тим часом, за даними міністра, представники США повідомили, що, на їхню думку, переговори в Москві “зіграли позитивну роль” для просування мирних ініціатив.

Крім того, він додав, що Вашингтон запросив українську делегацію продовжити діалог вже на території Сполучених Штатів найближчим часом.

Сибіга також зазначив, що 3 грудня тривають консультації Умєрова з радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини та Франції для подальшої координації дій та аналізу досягнутих результатів.

За інформацією глави МЗС, сторони дійсно “рухаються вперед” у питанні мирного врегулювання після зустрічей у Женеві та Маямі, тож тепер партнери працюють на основі 20-пунктного документа, який був підготовлений під час переговорів у Швейцарії.

Він підтвердив, що американська делегація уважно вислухала українську сторону, і документ продовжує доопрацьовуватися. На порядку денному залишаються найчутливіші питання, які поки що винесені за дужки і будуть розглядатися вже на рівні лідерів.

Рада затвердила у другому читанні держбюджет-2026: ключові положення

Сьогодні, 3 грудня, Верховна Рада остаточно схвалила проєкт державного бюджету на 2026 рік. За це рішення проголосували 257 народних обранців.

Про це відомо з трансляції засідання парламенту.

Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що Україна веде складні переговори із закордонними партнерами, і прийняття бюджету – це чіткий сигнал про злагоджену роботу влади та необхідність зовнішньої підтримки в обсязі 45 млрд дол у наступному році.

Згідно з повідомленням, у 2026 році дохідна частина бюджету України складе 2,92 трлн грн, з них на загальний фонд припадає 2,63 трлн грн.

До другого читання до кошторису включили надходження в розмірі 30 млрд грн за рахунок збільшення ставки податку на прибуток банків, так що тепер вона становить 50% замість колишніх 25%.

Загальні видатки державного бюджету визначені на рівні 4,78 трлн грн, з яких на загальний фонд виділено 4,39 трлн грн. Половина всіх витрат спрямовується на потреби оборони і безпеки – це 2,81 трлн грн, що еквівалентно 27,2% ВВП. З цієї суми 1,3 трлн грн призначено для грошового забезпечення захисників України.

У другому читанні збільшили фінансування резервного фонду на 19 млрд грн. Додатково чиновники передбачили кошти на поступове підвищення зарплат вчителям, оновлення пасажирських вагонів, компенсацію збитків підприємцям через війну, будівництво укриттів у дитячих садках та ряд інших напрямків.

Відзначається, що ліміт дефіциту бюджету на 2026 рік зріс до 1,9 трлн грн. За словами Марченка, це 18,5% від ВВП.

Україна ризикує втратити 10 млн жителів через війну з РФ – демограф

Вторгнення окупантів може обернутися для України втратою до 10 млн осіб, як через масову еміграцію, так і внаслідок інших демографічних наслідків.

Про це заявила керівниця Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в бесіді з “РБК-Україна”.

За її словами, коли вона намагається оцінити, скільки людей Україна може втратити через війну, виходить “страшна цифра” – 10 мільйонів. Вона стверджує, що це і є та сама “демографічна прірва”.

Лібанова уточнила, що мова йде не тільки про безповоротні втрати, але і про тих, хто виїхав за кордон. Вона зазначила, що може помилятися щодо біженців.

Демограф додала, що в цю статистику входять не тільки померлі і ті, хто виїхав, але і ті діти, які не народилися через війну, а також наслідки російської окупації.

За її інформацією, поки неможливо з точністю сказати, як нинішні події позначаться на майбутньому країни, а ясність дасть лише післявоєнний перепис.

Лібанова підкреслила, що не вірить у “бебі-бум” після закінчення конфлікту, як це було після Другої світової війни. Тоді діти були економічно виправдані, а зараз витрати на виховання і утримання не можна порівняти з тими часами. Більш того, вимоги до якості життя стали вищими.

“3000 км по Україні”: УЗ запустила програму і вже озвучила кількість користувачів

“Укрзалізниця” запустила програму “3000 км по Україні”, яка в грудні проходить у тестовому форматі. Квитки доступні на поїзди, що курсують у всі області, які знаходяться поруч з лінією фронту.

Про це поінформували представники прес-служби перевізника.

За даними компанії, протягом першої години після старту проекту вже понад 30 тис громадян скористалися можливістю підключитися до програми.

В УЗ зазначили, що перші тисячі квитків з регіонів, прилеглих до зони бойових дій, “розлетілися”, а найбільшим попитом користуються напрямки із Запоріжжя та Харкова.

Відомо, що суть програми полягає в тому, що пасажири можуть використовувати ліміт у 3000 км поїздок у періоди, коли спостерігається низький попит і залишаються вільні місця. Для цього “Укрзалізниця” пропонує квитки в плацкартних і купейних вагонах, на регіональні маршрути, а також у другий клас поїздів Інтерсіті.