Кабмін виділив 67,8 млрд грн на підготовку до зими та розкритикував Київ за відсутність плану

Уряд України спрямував додаткові 67,8 млрд грн на підготовку областей до майбутнього опалювального сезону в рамках реалізації планів сталого розвитку.

Про це повідомила пресслужба Кабінету міністрів.

Відомо, що виділення коштів із державної скарбниці схвалила Верховна Рада, внесла відповідні зміни до закону про бюджет. Крім того, ще 9,6 млрд грн вже було перераховано до місцевих бюджетів регіонів.

Прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що влада залучає додаткове фінансування від міжнародних партнерів. За результатами десятого засідання Координаційного центру керівники ОДА отримали доручення скласти покрокові карти для кожного проєкту та затвердити графіки розподілу коштів.

Вона виділила Житомирську, Рівненську та Черкаську області як регіони, що показали найвищі результати в цій роботі.

У свою чергу міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба висловив незадоволення владою Києва. За його словами, у них досі відсутній затверджений комплексний план сталого розвитку.

Чиновник підкреслив, що вся підготовка міста до зими має бути документально зафіксована з прописаними термінами, призначеними відповідальними особами та постійним контролем за результатами.

Трамп оголосив про завершення війни з Іраном та відмову Тегерана від ядерної зброї

Президент США Дональд Трамп оголосив про завершення війни з Іраном, повідомивши, що Тегеран погодився відмовитися від створення ядерної зброї.

Про це він сказав під час телемарафону на підтримку віце-губернатора Джорджії Берта Джонса, передає телеканал CNN.

За словами американського лідера, в Ірані погодилися ніколи не володіти ядерною зброєю, на чому наполягав Вашингтон весь цей час.

Тим часом видання Axios пише, що Білий дім і Тегеран уже узгодили текст попередньої угоди. Документ передбачає продовження режиму припинення вогню на 60 днів і відновлення переговорів щодо іранської ядерної програми.

Джерела зазначають, що проект угоди вже отримав схвалення на високому рівні в Ірані, однак верховне керівництво країни поки що не ухвалило остаточного рішення.

Тим часом у США вже розпочали підготовку до підписання, у зв’язку з чим до Європи вже вилетіли профільні служби для організації візиту віцепрезидента Джей Ді Венса.

Бійці ЗСУ атакували два НПЗ у Татарстані та оборонний комбінат у Самарській області

У ніч на 12 червня Сили оборони України завдали ударів по великих промислових об’єктах у тилу країни-агресора.

Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ на своїй сторінці у Facebook.

У Республіці Татарстан під обстріл потрапили два нафтопереробні заводи в Нижньокамську — “ТАНЕКО” і “ТАИФ-НК”, після чого на території обох підприємств спалахнули пожежі. Влада прийняла рішення скасувати всі святкові заходи, які планувалося провести на честь так званого Дня Росії.

Відомо, що “ТАНЕКО” входить до числа найбільших НПЗ у Росії з потужністю переробки понад 16 млн тонн сировини на рік і випускає великий асортимент паливно-мастильних матеріалів. Завод “ТАИФ-НК” є потужним комплексом, відомим максимальною глибиною переробки важкої високосірчистої нафти та газового конденсату.

Українські захисники також атакували комбінат “Тольяттикаучук” у Самарській області. Це підприємство спеціалізується на випуску синтетичних каучуків, які необхідні для створення твердого ракетного палива.

Перевірки на кордонах та депортація: ЄС посилює правила для шукачів притулку

Європейський союз розпочав масштабну реформу міграційної системи, метою якої є зменшення припливу біженців та припинення їхнього неконтрольованого переміщення всередині блоку.

Про це повідомило видання DW.

У статті йдеться про те, що особи, які шукають притулку, з держав із високим рівнем відмов проходитимуть перевірку на зовнішніх кордонах ЄС. Їх ізолюють у закритих прикордонних центрах без права вільного пересування Європою, де за кілька тижнів перевірять законність підстав для отримання статусу біженця.

За даними газети, якщо у наданні захисту буде відмовлено, то розпочнеться процедура депортації. Весь цикл від подання анкети до висилки обмежать 12 тижнями. Під дію правил потрапляють громадяни Росії, Туреччини, Ірану, Пакистану, Венесуели, Нігерії та інших країн, чиї запити схвалюють найрідше.

Основну відповідальність за розгляд документів нестимуть прикордонні держави, такі як Греція, Італія та Іспанія. Для їх підтримки впроваджується механізм обов’язкової солідарності, тобто інші члени ЄС повинні будуть приймати до себе частину іноземців або надавати матеріальну допомогу.

Відомо, що всередині блоку вже виникли розбіжності щодо цієї реформи. Польща та Угорщина відмовилися брати участь у квотному розподілі мігрантів, а Німеччина оголосила, що не прийме додаткових біженців цього року через перевантаження.

Експерти кажуть, що проблема реформи полягає не в проведенні перевірок, а в депортації людей, оскільки багато країн не бажають приймати назад своїх громадян. Через це результативність нововведень поки що залишається під питанням.

У оборонний проект США на 2027 рік закладено 750 млн дол на допомогу Україні

Комітет Сенату США з питань збройних сил затвердив проект Закону про асигнування на національну оборону на 2027 фінансовий рік, у якому передбачено 750 млн дол для України.

Про це повідомила пресслужба комітету на своєму сайті.

Згідно з повідомленням, ініціативу підтримали 18 сенаторів, а 9 висловилися проти. Загальний обсяг військового бюджету США заплановано на рівні 1,15 трлн дол.

Для України в документі закладено 750 млн дол у рамках Ініціативи зі сприяння безпеці, яку пропонують продовжити до 2029 року.

Отже, у документі йдеться про те, що Пентагону заборонено витрачати виділені кошти на будь-які дії, які можуть означати визнання суверенітету Росії над окупованими територіями України. Також Вашингтон продовжить надавати ЗСУ розвіддані для захисту та повернення земель.

Крім того, сторони створять спільну групу зі стратегічних оборонних інновацій для спільної розробки безпілотників.

Голова комітету Роджер Вікер підкреслив, що бюджет спрямований на модернізацію армії США з фокусом на штучний інтелект, автономні системи та високоточну зброю.

Варто зазначити, що законопроект ще не набрав чинності, його розгляне повний склад Сенату, після чого документ узгодять з Палатою представників і надішлють на підпис президенту.

В Україні змінять правила володіння зброєю: у МВС назвали два пріоритети

У Міністерстві внутрішніх справ України сформували спеціальну робочу групу для розробки правил поводження з цивільною зброєю. Новий орган уже визначив два ключові завдання, які необхідно вирішити в першу чергу.

Про це повідомив глава відомства Ігор Клименко у Telegram.

Він підкреслив, що влада робить усе можливе для підтримання постійного діалогу між депутатами, поліцією, експертами та громадянським суспільством. Розроблені фахівцями ініціативи передадуть на розгляд до профільного комітету Верховної Ради.

За словами Клименка, першочерговими цілями є створення простої та прозорої процедури видачі дозволів на зброю, а також опрацювання правил самооборони та відповідальності за порушення.

Глава МВС запевнив, що інші аспекти теж мають значення, але без вирішення базових завдань рухатися вперед безглуздо, оскільки якісний результат можливий лише за умови фокусу на головному, а не при спробах обговорити всі проблеми одночасно.

У Києві помер мобілізований після дій ТЦК та Нацполіції: розтину не проводили — Лубінець

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що в одній із київських лікарень за нез’ясованих обставин помер громадянин після мобілізації до ТЦК та СП.

Про це він повідомив у своєму Telegram.

За інформацією омбудсмена, у січні цього року до медичного закладу доставили чоловіка з тяжкими тілесними ушкодженнями, зокрема переломами ребер та закритою травмою грудної клітки.

Лубінець підкреслив, що, згідно з наявними даними, ці травми потерпілому завдали співробітники Нацполіції та представники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) під час мобілізаційних заходів.

Медичні документи підтвердили, що через кілька днів після госпіталізації чоловік помер у палаті від отриманих ушкоджень.

Уповноважений з прав людини наголосив на тому, що навіть після смерті не було проведено судово-медичну експертизу та розтин тіла, які є необхідними у випадках із підозрою на насильницьку смерть.

Кабмін затвердив створення нового фармацевтичного агентства в Україні

Уряд України ухвалив постанову про створення державного органу контролю у сфері обігу лікарських засобів — Українського фармацевтичного агентства.

Про це повідомляє Міністерство охорони здоров’я.

Згідно із заявою, нове відомство відповідатиме за реалізацію державної політики у сфері розробки, допуску на ринок, контролю якості, безпеки та ефективності медикаментів.

До сфери повноважень Укрфармагентства також увійде нагляд за ринком косметичної продукції, медичних виробів, біоімплантатів, донорства крові, а також регулювання легального обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

У МОЗ зазначили, що це рішення є частиною євроінтеграційних зобов’язань України та створює правову базу для повноцінного запуску структури з 1 січня 2027 року.

Наступним етапом реформи стане формування конкурсної комісії для проведення відкритого відбору керівника відомства. До її складу увійдуть шість осіб: три міжнародні експерти та три представники МОЗ.

Очікується, що створення агентства розширить доступ пацієнтів до інноваційних препаратів, забезпечить прозорий нагляд за медичною продукцією на всіх етапах та посилить інтеграцію Києва в єдиний європейський фармацевтичний простір.

Румунія просить Україну впровадити функцію самознищення для морських безпілотників

Влада Румунії звернулася до України з пропозицією запрограмувати морські безпілотні катери на самознищення у разі втрати над ними контролю з боку операторів під час наближення до румунських територіальних вод.

Про це заявив міністр оборони країни Раду Міруце в інтерв’ю для каналу TVR Info.

Він пояснив, що ці дрони оснащені великою кількістю електронних компонентів, які дозволяють відстежувати їхні координати. У ситуації, коли безпілотник втрачає зв’язок з командним пунктом, програмне забезпечення має активувати самопідрив бойової частини, щоб уникнути необхідності проводити його пошук у морі.

За словами Міруце, впровадження таких заходів підвищить рівень безпеки, особливо після інциденту 5 червня, коли український морський дрон вибухнув в одному з портів Румунії.

Варто зазначити, що Бухарест уже неодноразово висловлював занепокоєння через ризики для судноплавства та берегової інфраструктури, які спричинені появою некерованих українських безпілотних катерів поблизу морських кордонів Румунії.