В Україні може виникнути сильний дефіцит фінансування через затримку реформ – Reuters

Україна може зіткнутися із серйозним дефіцитом фінансування наступного року, якщо окупанти продовжать інтенсивні атаки, а уряд не зможе виконати вимоги міжнародних кредиторів щодо проведення реформ.

Про це пише агентство Reuters із посиланням на джерела.

Згідно зі статтею, наразі основну частину доходів державного бюджету отримують військові, а соціальні та гуманітарні витрати фінансують завдяки іноземній допомозі.

Глава НБУ Андрій Пишний говорив, що тільки близько третини з 65 мільярдів доларів, необхідних на 2026 і 2027 роки, гарантовано, а щодо решти фінансування ще ведуться переговори.

Тим часом, за даними опитування економістів, тільки наступного року Києву знадобиться зовнішня допомога в розмірі від 39 до 58 мільярдів доларів.

Джерела розповіли, що найважливіше завдання для українського уряду зараз – знайти 10-15 мільярдів доларів на додаток до того фінансування, яке вже обіцяно партнерами на 2026 рік.

Зазначається, що ці переговори можуть ускладнитися після того, як влада не змогла провести ключові реформи, узгоджені з кредиторами, включно з призначенням суддів та інших ключових чиновників, а президент Володимир Зеленський посилив нагляд за двома ключовими антикорупційними агентствами.

За словами експертів, незважаючи на те, що український лідер вніс до парламенту новий документ, який обіцяє відновити незалежність установ, створених для боротьби з корупцією, країна вже зазнала певних збитків.

У виданні йдеться про те, що Європа навряд чи відмовиться від підтримки Києва, але тепер майбутню фінансову і військову підтримку буде піддано набагато пильнішій увазі, що призведе до затримок, які погано позначаться на країні, що воює.

У Раді відбудеться голосування за відновлення повноважень НАБУ: засідання транслюватимуть

Сьогодні, 31 липня, у Верховній Раді відбудеться голосування за президентський законопроєкт про відновлення повноважень НАБУ і САП. Парламент знову транслюватиме пленарні засідання.

Про це заявив голова комітету Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.

За його словами, засідання розпочалося на YouTube-каналі парламенту “Рада” о 12:00.

Варто нагадати, що трансляція зборів ВР була припинена з початку повномасштабного вторгнення загарбників. У січні 2025 року відновився показ конференцій комітетів Ради, але не самого парламенту.

Відомо, що на честь голосування в Маріїнському парку біля Верховної Ради вже почали збиратися протестувальники-прихильники НАБУ.

Демонстранти вимагають, щоб депутати проголосували за президентський законопроєкт. Вони скандинують “Депутатів на роботу!”, “Незалежність для НАБУ і САП!”.

Ігнат: окупанти випустили до восьми реактивних дронів під час масштабного обстрілу України

До восьми реактивних дронів було зафіксовано під час масштабної атаки країни-агресора на Україну в ніч на 31 липня. Безпілотники були запущені з півночі.

Про це в ефірі телемарафону заявив представник ВПС України Юрій Ігнат.

За його словами, для таких дронів характерний незвичайний звук, який відрізняється від класичного ворожого “шахеда”.

Також Ігнат сказав, що на радарі такі БПЛА відображаються як крилаті ракети, виходячи з параметрів польоту, адже швидкість там може досягати 500 км/год.

Прессекретар ВПС зазначив, що на сьогоднішній день ці цілі неможливо перехопити всіма засобами, які Україна використовує. Тому й існує загроза розгортання противником цих дронів.

За наявною інформацією від експертів, швидкість реактивного безпілотника-камікадзе “Герань-3” сягає 600 кілометрів на годину. Цей засіб повітряного нападу може бути оснащений новим компактним турбореактивним двигуном і літати на великій висоті, щоб уникнути мобільних вогневих груп ЗСУ.

Україна обговорила з Фінляндією нові форми співпраці у сфері оборони

На зустрічі представників оборонних підприємств, членів оборонної та аерокосмічної промисловості Україна та Фінляндія обговорили практичні шляхи подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва.

Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в  мережі Х.

Відомо, що він висловив значну зацікавленість Києва до унікального досвіду Гельсінок у галузі будівництва притулків.

Сибіга також запросив фінські компанії взяти участь у наступному Міжнародному форумі оборонної промисловості, що пройде в Україні восени, і запропонував розглянути можливість організації окремого оборонного форуму двох країн.

Крім того, повідомляється, що під час робочого візиту до Фінляндії 30-31 липня очільник МЗС України візьме участь у конференції високого рівня “Гельсінкі+50”, яку присвятять 50-річчю підписання Гельсінського заключного акта.

Україна готується завершити реформу про скасування обов’язковості печаток для бізнесу

На засіданні 30 липня Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, спрямований на остаточне завершення започаткованої у 2014 році реформи щодо скасування обов’язкових печаток для підприємств.

Про це проінформувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Міністр Олексій Соболєв сказав, що вони запропонували два додаткові закони, які скасовують застарілі вимоги про обов’язкові штампи. Якщо парламент підтримає це рішення, підприємствам більше не доведеться використовувати обов’язкові штампи – тільки за бажанням.

За його словами, цей черговий етап дерегуляції завершить реформу, яка триває вже понад 10 років. Для підприємців не буде ні зайвих витрат, ні двозначності, адже все повинно бути просто і зручно для бізнесу.

Зазначається, що якщо законопроєкт буде підтримано, парламент скасує обов’язкове використання печаток у протоколах зборів або конференцій, на яких створюється об’єднання роботодавців, а також в ощадних сертифікатах банків.

Франція та 14 інших держав підписали документ про визнання Палестини

Франція та 14 інших країн підписали “Нью-Йоркський заклик” про визнання палестинської держави.

Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

Документ підписали в Австралії, Андоррі, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Канади, Люксембургу, Мальти, Нової Зеландії, Норвегії, Португалії, Сан-Марино, Словенії, Фінляндії, Франції.

У декларації засуджують напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, а також вимагають припинення вогню, звільнення всіх заручників і надання гуманітарної допомоги.

Глави МЗС країн виступають за існування двох держав – Ізраїлю і Палестини, які живуть пліч-о-пліч у світі в межах безпечних і визнаних кордонів, відповідно до міжнародного права і резолюцій ООН.

Підписанти наголосили на необхідності “об’єднання сектора Газа із Західним берегом під владою Палестинської автономії”. Вони також висловили стурбованість великою кількістю жертв серед цивільного населення і гуманітарною ситуацією в Газі.

Крім того, вони закликали інші країни приєднатися до декларації, висловивши рішучість домагатися відновлення сектору Гази, роззброєння ХАМАС і усунення радикального угруповання від управління Палестиною.

Вночі РФ атакувала Україну понад 300 безпілотниками і вісьмома ракетами

У ніч на 31 липня Росія запустила по Україні 309 безпілотників і вісім ракет. Через масований обстріл найбільше постраждав Київ.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

У Повітряних силах розповіли, що сили РЕБ збили або придушили 291 засіб повітряного нападу, з яких 288 – ударні БПЛА, а 3 – ракети “Іскандер-К”.

За їхніми даними, у 12 точках зафіксовано влучання 5 ракет і 21 ударного БПЛА, а в 19 точках помічено падіння збитих засобів.

Зеленський пише, що під ударом опинилися Дніпровська, Полтавська, Сумська, Миколаївська та Київська області.

Основною метою масових обстрілів була столиця, численних пошкоджень зазнали об’єкти житлової інфраструктури. В одному зі спальних районів було зруйновано під’їзд багатоповерхового будинку. Повідомляють про шістьох загиблих, а ще десятки людей дістали поранення.

Після атаки український лідер наголосив, що мир без сили неможливий, тому закликав союзників змусити Москву укласти мир і сісти за “справжній стіл переговорів”.

РФ посилила штурми біля Антонівського залізничного мосту на Херсонщині

За останній тиждень окупаційна армія активізувала атаки в районі Антонівського залізничного мосту через Дніпро, що розташований поблизу Херсона, на схід від автомобільного мосту.

Про це заявив в ефірі телемарафону Владислав Волошин, прессекретар Сил оборони півдня.

За його словами, за останні 7 днів ворог здійснив понад 50 спроб штурму. Таким чином раніше їх було три-чотири на день, а зараз – до десятка.

Речник нагадав, що Антонівський залізничний міст – найвужче місце на Дніпрі, з якого можна завдати удару по правому березі, а отже, загарбники також намагаються просунутися на інший бік, де перебувають українські захисники.

Тим часом окупаційна влада каже, що на мосту їхні війська нібито вже “вибили українців із технологічного тунелю і підняли прапори”.

Джерело: РосЗМІ

Варто зазначити, що українське командування не підтверджувало цієї інформації.

Під час війни експорт української зброї неможливий: Шмигаль висловився проти

Експорт зброї, виробленої приватними українськими виробниками під час війни, немислимий.

Про це заявив новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв’ю BBC News.

Він зазначив, що експорт озброєнь – це завжди політичне рішення, яке кожна країна ухвалює самостійно. Під час війни, якщо у захисників на передовій не вистачає тієї чи іншої зброї, Київ не може експортувати, поки не забезпечить ЗСУ на “100 з гаком відсотків”.

Шмигаль додав, що якщо є надлишки виробництва – влада має знайти спосіб профінансувати їх і доставити до українських бійців.

На це журналіст відповів, що виробники дотримуються іншої точки зору – вони не мають грошей, держава не купує стільки зброї, скільки вони виробляють, і їм справді потрібні кошти, щоб виробляти озброєння кращої якості.

Очільник МО запевнив, що для цього уряд шукає додаткові кошти і намагається замовити “все, що може виробити держава”.

Однак він наголосив, що в умовах війни прямий експорт неможливий, хоча можливі партнерські проєкти, коли частина зброї залишається на складах партнерів. Також він запропонував варіант розвитку потужних ланцюжків обміну озброєння з партнерами.