Дрони завдали удару по нафтохімічному об’єкту в Башкортостані

Вранці 15 квітня безпілотники атакували промислові нафтохімічні об’єкти на території Башкортостану.

Про це у своєму Telegram-каналі повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО України Андрій Коваленко.

За його даними, метою атаки став Стерлітамак – місто, яке вважається одним із ключових вузлів хімічного та нафтохімічного виробництва в країні-агресорі. Зокрема, там розташований нафтохімічний завод, що випускає іонол – компонент, який використовується в авіаційному паливі та мастильних матеріалах для військової техніки.

Крім того, у Стерлітамаку функціонують й інші підприємства, що забезпечують ворожий ВПК критично важливими матеріалами, такими як компоненти для авіації та ракет, а також вибухівка, порох і боєприпаси.

Глава Башкортостану Радій Хабіров заявив, що системи ППО нібито змогли перехопити кілька БПЛА над промисловою зоною міста, але уламки дронів впали на територію одного із заводів.

За його словами, всі екстрені служби задіяні на місці, триває ліквідація пожежі, причини та обставини події з’ясовуються.

В ЄС розглядають варіанти позбавлення деяких українських біженців статусу тимчасового захисту

Європейський Союз розпочав процес оновлення Директиви про тимчасовий захист, тож наприкінці травня Єврокомісія офіційно запропонує продовжити її дію до 2028 року, однак нові правила можуть стати значно суворішими для кількох категорій громадян України.

Про це повідомляє видання DW.

Експерти прогнозують, що оновлений механізм передбачатиме три сценарії обмежень, які вже застосовуються в країнах, що не входять до ЄС.

Відомо, що насамперед нові правила можуть торкнутися біженців мобілізаційного віку. Брюссель розглядає досвід Норвегії, яка обмежила надання колективного захисту для чоловіків віком 18–60 років.

Також у блоці можуть взяти за основу підхід Швейцарії, де статус захисту не отримують переселенці з “безпечних областей”, тобто з Волинської, Рівненської, Львівської, Тернопільської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей.

Крім того, захист може перестати діяти для новоприбулих до ЄС біженців. Після певної дати людям доведеться проходити стандартну процедуру отримання притулку, яка займає кілька місяців.

Таким чином, з березня 2027 року кількість українців з особливим статусом у Європі почне скорочуватися. Уряди країн вважають, що 5 років тимчасового захисту – достатній термін для переходу на інші легальні підстави перебування, такі як робочі візи або посвідка на проживання, які вже не передбачають автоматичного отримання соціальних пільг.

Вже в травні може відбутися голосування щодо Спецтрибуналу з питань злочину агресії РФ в Україні – Сибіга

Формальні процедури, необхідні для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України, завершені. Угоду може бути винесено на голосування вже 14-15 травня під час засідання Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі.

Про це написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в мережі Х.

Він уточнив, що вирішальним фактором стало приєднання Польщі та Ісландії до ініціативи. Тепер кількість країн-членів Ради Європи, які офіційно підтвердили готовність підписати документ, сягнула 17, що є необхідним юридичним мінімумом для запуску процесу голосування на міжнародному рівні.

Глава МЗС підкреслив, що значного прогресу було досягнуто менш ніж за рік після того, як 9 травня 2025 року було ухвалено домовленість про створення такого механізму.

Сибіга зазначив, що запуск трибуналу – це сигнал для Москви про неминучість покарання. Відповідальність за агресію мають понести всі причетні: від рядових “виконавців” до вищого військового та політичного керівництва країни-агресора. Він упевнений, що правосуддя є фундаментом для досягнення сталого миру.

Німеччина профінансує тисячі ударних дронів Anubis з штучним інтелектом для ЗСУ

Спільне американо-німецько-українське підприємство Auterion Airlogix Joint Venture GmbH розпочинає масове виробництво важких ударних безпілотників зі штучним інтелектом. Замовлення фінансується урядом ФРН і спрямовано на посилення можливостей ЗСУ.

Про це написало видання Defence Express.

За наявними даними, планується щорічно випускати тисячі дронів у різних модифікаціях, включаючи моделі з дельтаподібним і X-подібним крилом. Хоча детальні характеристики тримаються в секреті, у матеріалах фігурують назви двох ключових платформ – Anubis і Seth-X.

У статті йдеться про те, що Anubis позиціонується як засіб для знищення живої сили, броньованої техніки та стратегічних об’єктів на середніх дистанціях. Експерти припускають, що ця система може нести до 45 кг вибухівки на відстань до 1600 км, однак це не підтверджено офіційно.

Відомо, що модель Seth-X є розвитком дрона-камікадзе Seth і призначена для ударів по логістичних вузлах та легкій техніці. Завдяки складним крилам апарат запускається з контейнера, а його радіус дії оцінюється в десятки кілометрів.

Головна перевага нових БПЛА полягає в програмному забезпеченні від компанії Auterion. Інтеграція алгоритмів ШІ дозволяє дронам виконувати автономну навігацію, самостійно шукати і вражати цілі, що значно підвищує їх ефективність в умовах сучасної війни.

США знову вивели закордонні АЗС “Лукойлу” з-під санкцій

Адміністрація Сполучених Штатів продовжила до 29 жовтня дозвіл на роботу роздрібних АЗС російської компанії “Лукойл” за межами Росії.

Про це повідомляє агентство Reuters.

У статті йдеться, що особливий режим поширюється приблизно на 2 000 автозаправних станцій, розташованих у Європі, США, Центральній Азії та на Близькому Сході.

Зокрема, “Лукойл” продовжує керувати мережею з 200 станцій у штатах Нью-Йорк, Нью-Джерсі та Пенсильванія. Компанія також зберігає статус одного з ключових продавців на ринку моторного палива в Болгарії та Молдові, а також контролює близько 600 АЗС у Туреччині та понад 300 у Румунії.

Крім того, Міністерство фінансів США видало ліцензію на проведення певних операцій з нафтопереробними активами компанії в Болгарії. До цього списку включено “Лукойл Нефтохім Бургас” — найбільший нафтопереробний завод на Балканському півострові.

Захисний купол Чорнобильської АЕС після атаки досі не відновлено – експерти

Після удару по Чорнобильській АЕС у лютому 2025 року фахівцям не вдалося відновити повноцінний захист саркофага, що створило додаткову загрозу витоку радіації, особливо якщо конструкція “Укриття” обвалиться.

Про це повідомили експерти Greenpeace у своєму звіті.

За їхніми словами, російський дрон пробив у захисній оболонці дірку приблизно 15 кв. м. До того ж, були пошкоджені й деформовані ключові опорні елементи, що не дозволяє зараз об’єктивно оцінити їхню стійкість.

Відомо, що осколки від вибуху залишили сліди в безлічі точок, тож загальна площа пошкоджень сягає 200 кв. м.

Згідно із заявою, без відновлення захисного шару приступити до розбирання “Укриття” неможливо. Якщо конструкція дасть тріщину або обвалиться, рівень радіації може різко підскочити.

Також зазначається, що після удару та пожежі зникла можливість стежити за вологістю всередині об’єкта, що загрожує прискореною корозією металу. Проектна довговічність конструкції становить 100 років за умови низької вологості, але якщо контроль не відновлять до 2030 року, термін служби може істотно скоротитися.

США вичерпали весь запас балістичних ракет PrSM у перші тижні обстрілу Ірану

Американські військові практично відразу вичерпали весь арсенал сучасних балістичних ракет PrSM (Precision Strike Missile) класу “земля-земля”, що мають дальність понад 400 км, під час ескалації конфлікту на Близькому Сході.

Про це пише газета Aviation Week, посилаючись на слова представника армії США.

За його інформацією, американські артилерійські частини, розміщені в регіоні, витратили всі наявні PrSM ще в перші дні бойових дій проти Ірану, проте очікується поповнення запасів.

У статті нагадується, що перед початком операції Вашингтон замовив у корпорації Lockheed Martin 380 одиниць PrSM, які були екстрено прийняті на озброєння, незважаючи на незавершені випробування та оцінку ефективності.

Відомо, що запуски здійснюються з мобільних комплексів HIMARS, кожен з яких може нести по дві ракети. Нове покоління високоточних ударних систем забезпечує важливі можливості для ураження цілей, а система наведення з GPS гарантує відхилення не більше одного метра.

Варто зазначити, що ці ракети мали замінити застаріле озброєння ATACMS, яке поступається за дальністю (до 300 км) і точністю.

Бійці ЗСУ атакували склади з озброєнням РФ за допомогою ракет SCALP

Українські захисники повідомили про серію точкових ударів по інфраструктурі окупантів, зокрема по сховищах ударних дронів та арсеналах боєприпасів.

Про це повідомляє Генштаб ЗСУ у Telegram.

Згідно із заявою відомства, протягом минулої доби та вночі 14 квітня бійці ЗСУ завдали ударів по низці ключових об’єктів ворога з метою підірвати його наступальні можливості. Зокрема, були уражені склади дронів-камікадзе в районі аеропорту “Донецьк”, який перебуває під окупацією росіян.

Крім цього, українські дрони завдали ударів по складах боєприпасів загарбників поблизу населених пунктів Азовське Запорізької області, а також Урзуф і Куликівське на Донеччині. Ці операції спрямовані на те, щоб позбавити Москву ресурсів для ведення бойових дій на передовій.

У Генштабі зазначили, що зараз уточнюється інформація про втрати РФ і масштаби збитків. Там додали, що робота з ослаблення резервів ворожих військ триватиме.

Україна отримає 90 млрд євро від ЄС пізніше запланованого терміну: причини

Перший транш із обіцяних 90 млрд євро кредитних коштів Україна зможе отримати лише у другій половині 2026 року.

Про це заявив представник Європейської комісії з питань бюджету Балаж Уйварі під час спілкування з пресою.

Він нагадав, що раніше глави держав ЄС дійшли консенсусу з цього питання, і тепер Єврокомісія розраховує, що всі учасники союзу виконають свої зобов’язання. Він додав, що країни, як і раніше, планують здійснити першу виплату в рамках цього пакету у другому півріччі 2026 року.

Уйварі також згадав заяву голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, яка запевнила, що Київ отримає підтримку в будь-якому випадку.

За словами представника ЄК, ключові кроки для затвердження пакету на 90 млрд євро вже реалізовано, проте попереду ще три важливі етапи. Зокрема, потрібно фіналізувати меморандум про взаєморозуміння, оскільки цей документ стане фундаментом для надання макрофінансової допомоги.

Крім того, блоку належить оновити “План України”, який у рамках Ukraine Facility виконуватиме роль основного механізму бюджетної підтримки для Києва. Також триває робота над кредитною угодою, адже цей процес ще не завершено.