Через українські удари нафтопереробка в Росії знизилася до показників 2009 року

З початку квітня Україна атакувала об’єкти нафтопереробної промисловості щонайменше дев’ять разів. Ці удари призвели до зниження середнього обсягу нафтопереробки в Росії до рівня 2009 року.

Агенція “Bloomberg” повідомила про це з посиланням на власні джерела.

За даними офіційних заяв обох сторін, у квітні Збройні сили України здійснили щонайменше 21 атаку на нафтопереробні заводи, морські об’єкти та інфраструктуру нафтопроводів. З цих ударів дев’ять були спрямовані на нафтопереробні підприємства, що є рекордним показником з початку року.

В результаті ударів середній рівень переробки нафти знизився до 4,69 млн барелів на день. Це найменший показник з грудня 2009 року.

За інформацією “Bloomberg”, у квітні Україна відновила тактику, що застосовувалася наприкінці 2025 року, зосередивши удари на окремих нафтопереробних підприємствах. Цей метод дозволяє досягти максимальної шкоди, ускладнюючи їхнє швидке відновлення.

Україна також посилила удари по нафтопроводах, вивівши з ладу щонайменше п’ять станцій перекачування нафти. Російська трубопровідна мережа, найдовша у світі та створена в епоху Холодної війни, виявилася досить стійкою до атак. Завдяки цьому противнику вдалося перенаправити потоки нафти в обхід пошкоджених ділянок, і на даний момент ці удари не мали істотного впливу на внутрішні поставки.

Проросійські сили в Болгарії виступають проти угоди з Україною

Болгарська проросійська партія “Відродження” подала до парламенту законопроект про скасування десятирічної угоди з питань безпеки з Україною.

Про це пише “Novinite”.

Після проведення дострокових виборів у Болгарії проросійська партія “Відродження” активно скористалася політичною ситуацією і запропонувала в парламенті заходи, здатні істотно ускладнити надання критично важливої допомоги Україні.

У центрі уваги опинилася десятирічна угода про безпеку між Софією та Києвом. Депутати, які підтримують проросійську позицію, запропонували негайно припинити її дію. Петар Петров, який представляв цю ініціативу в парламенті, охарактеризував документ як “проблемний” і заявив, що він нібито становить загрозу для національної безпеки Болгарії.

Опозиція висловила крайнє невдоволення тим, що уряд затвердив цей важливий документ без попереднього схвалення парламенту. Тепер ті, хто здобув вплив після виборів, намагаються скористатися цим процесуальним порушенням, щоб повністю відмовитися від досягнутих угод.

Партія “Відродження” запропонувала резолюцію про скасування болгарської згоди на державні гарантії в розмірі 1,2 млрд євро для позики Європейського Союзу на суму 90 млрд євро для України. Це поставило під загрозу значні фінансові кошти, які необхідні для підтримки української економіки та армії.

Популісти заявляють, що повернення цих коштів залишається під питанням, оскільки це залежить від майбутніх репарацій, які може виплатити Росія. Замість допомоги Україні проросійські сили пропонують залишити гроші в країні, використовуючи економічні проблеми болгарських громадян у своїх інтересах.

Ізраїль не знайшов доказів щодо запиту Києва про судно з викраденим українським зерном

МЗС Ізраїлю повідомило, що запит України про правову допомогу, поданий 28 квітня, містив серйозні фактичні невідповідності та не мав підтверджуючих доказів. У зв’язку з цим ізраїльська поліція попросила українську прокуратуру надати додаткову інформацію.

Про це йдеться в повідомленні Міністерства закордонних справ Ізраїлю.

Судно PANORMITIS, на борту якого, ймовірно, знаходиться викрадене зерно з ТОТ України, прибуло до Хайфи. Воно очікує дозволу на захід у порт.

“Український запит про правову допомогу, поданий у вівторок ввечері, 28 квітня, містив істотні фактичні прогалини і не включав жодних підтверджуючих доказів. Поліція Ізраїлю звернулася до української прокуратури із запитом надати додаткову інформацію та підтверджуючі докази, як цього вимагає ізраїльське законодавство”, — йдеться в повідомленні МЗС Ізраїлю.

У міністерстві заявили, що судно, яке планувало прибути до порту наступного тижня, змінило свої плани та покинуло територіальні води Ізраїлю.

“Ізраїль дотримується верховенства права, і його органи влади завжди будуть діяти відповідно до закону”, — зазначили в МЗС.

Україна та ще п’ять країн об’єдналися в оборонну коаліцію CORPUS

Україна та п’ять європейських країн створюють оборонну коаліцію під назвою CORPUS. Її мета — реформувати систему оборонних закупівель, зробивши їх більш скоординованими та результативними.

Про це повідомляє агенція “РБК-Україна”.

CORPUS — це міжнародна коаліція, що займається питаннями оборонного постачання. До її складу увійшли закупівельні агентства з України, Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії. 30 квітня в Києві було підписано меморандум про співпрацю між представниками цих агентств.

Агентство оборонних закупівель ДОТ Міністерства оборони України стало ініціатором створення коаліції.

Директор департаменту Міністерства оборони України Артем Романюков заявив, що нова структура буде являти собою “складну мережу закупівельних агентств країн-партнерів”.

“Це дозволить краще планувати закупівлі, формувати надійні ланцюги постачання, виявляти слабкі ланки”, – зазначив він.

В агентстві підкреслили, що CORPUS буде доступна для співпраці з іншими країнами-партнерами за умови підписання Меморандуму та одностайного схвалення з боку ради директорів.

Агентства будуть взаємодіяти на оперативному рівні, обмінюючись рішеннями щодо роботи з ринком, цифровими інструментами, антикорупційними та комплаєнс-практиками, а також питаннями організації постачання.

“Це і система Dot-Chain, в межах якої ми запустили, по суті, квазі-ринкові механізми забезпечення нашого війська. Це різні системи для складського обліку, управлінського обліку. Те, яким чином ці системи між собою взаємодіють, що взагалі використовується”, – пояснив директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов.

Україна зможе поширити досвід, накопичений під час повномасштабного військового конфлікту, на ширше коло завдань. Це, у свою чергу, дозволить партнерам ознайомитися з ефективними рішеннями, які вже довели свою працездатність у реальних бойових умовах.

Президент продовжив воєнний стан і загальну мобілізацію на 90 днів

Президент України Володимир Зеленський підписав два законопроекти — № 15197 та № 15198 — про продовження воєнного стану та загальної мобілізації.

Документи розміщені на сайті Верховної Ради.

Відповідно до документів, період воєнного стану та загальної мобілізації буде продовжено на 90 діб — з 4 травня по 2 серпня 2026 року. Це буде вже 19-те за рахунком продовження з початку повномасштабного конфлікту в Україні.

Мадяр пов’язує інтеграцію України до ЄС з її діями щодо захисту національних меншин

Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр наполягає на розширенні прав угорської меншини в Україні. Лише після цього він готовий схвалити початок переговорів про вступ країни до Європейського Союзу.

Про це повідомляє агентство “Bloomberg”.

Під час зустрічі в середу між Мадяром і головою Європейської ради Антоніу Коштою в Брюсселі виникла суперечка. Європейський Союз чинить тиск на Мадяра з метою змусити його відмовитися від позиції уряду Орбана, яка блокує початок офіційних переговорів про вступ України.

Майбутній прем’єр виклав умови, які багато в чому повторюють список з 11 вимог, раніше представлених Віктором Орбаном Києву в 2024 році. Ці вимоги стосуються прав угорської меншини в Україні та забезпечення доступу до освіти рідною мовою.

Мадяр охарактеризував зустріч з Коштою як “корисну та конструктивну”. Однак, за інформацією з джерел, атмосфера була менш сприятливою порівняно з переговорами з головою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, які відбулися раніше того ж дня.

Ізраїльська компанія вперше відмовилася приймати судно з викраденим українським зерном

Ізраїльська компанія “Ценціпер”, що займається імпортом зерна, відмовилася розвантажувати судно PANORMITIS, на борту якого перебувало викрадене українське зерно.

Про це повідомляє ізраїльське видання “TheMarker”.

Судно PANORMITIS, як і раніше, перебуває біля берегів Хайфи, оскільки компанія шукає альтернативне місце для вивантаження.

На судні знаходиться приблизно 19 тис тонн ячменю та 6 тис тонн пшениці. Приблизна вартість вантажу становить близько $7 млн.

«Ценціпер» — одна з провідних і найстаріших компаній в Ізраїлі, що займається імпортом зерна. Зерно надходить з Європи, США та Південної Америки і використовується головним чином як корм для тварин.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга підкреслив, що це рішення є попередженням для всіх суден, капітанів, операторів, страховиків та урядів про необхідність уникати придбання вкраденого українського зерна. МЗС продовжує уважно стежити за розвитком ситуації з судном.

Україна 29 квітня передала Ізраїлю пакет документів для арешту судна.

Україна отримала мобільні тренажери для F-16

До України прибули мобільні симулятори винищувачів F-16. Вони допоможуть швидше навчати пілотів, покращать навички перехоплення повітряних цілей та підвищать рівень захисту повітряного простору країни.

Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров.

Міністр повідомив, що винищувачі F-16 вже задіяні для охорони повітряного простору України. Однак, щоб покращити їхню ефективність, потрібно підвищити кваліфікацію пілотів і скоротити час між навчанням та бойовим застосуванням.

“За підтримки партнерів додатково до стаціонарних отримали мобільні тренажери F-16. У всьому світі їх лише декілька через високу вартість, і частина вже в Україні. Це можливість безперервно тренувати наших пілотів, фактично – перехід на стандарти НАТО в їхній підготовці”, – наголосив він.

За допомогою цих тренажерів пілоти можуть відпрацьовувати складні бойові сценарії до реальних польотів. Міністр зазначив, що тренажери розроблені відповідно до українських стандартів і технічних умов, а також враховують географічні особливості країни.

“Тренажери розроблені спеціально під наші вимоги та технічне завдання і враховують географічні особливості України. Ключова перевага – мобільність. Можемо швидко переміщувати тренажери, що критично важливо для безпеки пілотів в умовах постійних атак”, – заявив він.

Федоров окремо подякував партнерам коаліції можливостей Повітряних сил, а також урядам Нідерландів, Чехії та Австрії, а також компаніям-розробникам за підтримку ініціативи.

“Більше тренувань – швидша підготовка, збережений ресурс літаків і значно вища ефективність у небі. Захист неба – наш топпріоритет. Продовжуємо системно підсилювати авіацію і відповідаємо ворогу асиметрично через технології”, – підсумував міністр.

Україна піднялася на сім позицій у міжнародному рейтингу свободи преси

Україна покращила своє становище в Індексі свободи преси за 2026 рік. Країна піднялася на сім позицій і посіла 55-те місце серед 180 держав.

Про це йдеться у щорічному Індексі свободи преси, опублікованому організацією Reporters Without Borders.

З початку повномасштабного конфлікту Україна піднялася в рейтингу на 50 пунктів. Однак, незважаючи на досягнуті успіхи, проблема свободи ЗМІ, як і раніше, залишається актуальною.

У політичній, соціальній та культурній сферах Україна досягла помітних успіхів. Наприклад, парламентські комітети стали більш доступними для журналістів, а також посилився прямий контакт між представниками влади та ЗМІ.

Звіт також звертає увагу на низку складнощів. Зокрема, згадуються труднощі з доступом журналістів до прифронтових територій, незавершені судові процеси, пов’язані з переслідуванням представників ЗМІ, а також вплив телемарафону на різноманітність медіапростору.

Рівень безпеки залишається критично низьким через російські атаки та загрози для журналістів. За інформацією Reporters Without Borders, у Росії утримуються 26 українських журналістів, що є найбільшим показником у світі серед іноземних представників медіа.

В останні роки глобальний індекс свободи преси досяг мінімуму за останнє чверть століття. Більше половини жителів Землі мешкають у державах, де умови для роботи ЗМІ визнані несприятливими або вкрай несприятливими.