У Німеччині запропонували переглянути порядок надання захисту українським чоловікам призовного віку

Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив проти автоматичного надання тимчасового захисту українським чоловікам призовного віку. За його словами, ухилення від військової служби не повинно вважатися підставою для отримання притулку.

Про це посадовець наголосив в інтервʼю Welt am Sonntag.

Добріндт зазначив, що зараз українці користуються колективним механізмом тимчасового захисту в ЄС. При цьому, наприклад, заяви сирійських громадян раніше розглядалися індивідуально в межах стандартної процедури надання притулку.

На думку німецького міністра, українські чоловіки призовного віку в майбутньому не повинні автоматично підпадати під дію цієї директиви. Можливість подати заяву на надання притулку при цьому має зберігатися, але кожне звернення слід розглядати окремо.

“Якщо Директива про масовий наплив більше не застосовуватиметься до чоловіків призовного віку і позитивного рішення в процедурі надання притулку не буде, є логічний наслідок: ці люди матимуть обов’язок виїхати до України”, — підкреслив він.

Свою позицію Добріндт пояснив тим, що Німеччина надає Україні масштабну військову підтримку для протидії Росії. За словами міністра, це принципово відрізняється від ситуації з біженцями з країн, де йшлося про громадянську війну.

Лубінець повідомив про зростання кількості скарг на порушення під час мобілізації

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив про зростання кількості звернень, пов’язаних із можливими порушеннями під час мобілізаційних заходів. За останні шість місяців до офісу омбудсмена надійшло 3425 таких скарг.

Про це він написав у Telegram.

За словами Лубінця, лише за перший тиждень липня було отримано ще 141 звернення. Заявники повідомляють про незаконні затримання, застосування сили та інші дії, які, на їхню думку, порушують права громадян.

Омбудсмен наголосив, що державні органи зобов’язані діяти суворо в межах закону, незалежно від обставин воєнного часу. Він зазначив, що силовий примус та ігнорування процедур не сприяють мобілізації, а підривають довіру до державних інститутів.

“Незаконні затримання, силові примуси та ігнорування закону не наближають перемогу. Навпаки — вони дискредитують сам процес мобілізації, яка є критично необхідною для оборони України”, — наголосив Дмитро Лубінець.

В офісі уповноваженого заявили, що кожне звернення розглядається у встановленому порядку. Якщо перевірка підтверджує ознаки порушень, матеріали надсилають до компетентних органів для вжиття відповідних заходів.

Лубінець закликав посадових осіб дотримуватися вимог Конституції та чинного законодавства. За його словами, навіть в умовах воєнного стану держава має зберігати баланс між потребами оборони та захистом прав людини.

Лубінець заявив про різке зростання скарг на ТЦК і закликав перезапустити систему мобілізації

Чинна система мобілізації в Україні потребує не окремих виправлень, а повного перезапуску. Кількість скарг на порушення з боку ТЦК за останні роки зросла до критичного рівня.

Про це заявив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

Якщо у 2022 році офіс омбудсмена отримав 18 таких звернень, то у 2025 році їх стало в 333 рази більше.

“З кожного року я бачив у десятки разів збільшення кількості звернень саме по цьому напрямку. Зрозуміло, що ми побачили системну проблему”, — наголосив Лубінець

За його словами, реальна кількість випадків може бути значно вищою за офіційну статистику, а скарги надходять не лише до українського омбудсмена, а й до міжнародних правозахисних організацій.

Найскладнішу ситуацію він визначив в Одеській, Закарпатській, Львівській та Тернопільській областях. Омбудсмен навів приклади, коли людей із серйозними захворюваннями визнавали повністю придатними та відправляли до війська, після чого вони потрапляли до лікарень або створювали ризики для інших військовослужбовців. Окремо Уповноважений згадав чоловіка із ВІЛ-інфекцією 3-ї стадії, сифілісом, вірусними гепатитами B і C та гнійним сепсисом. Його також мобілізували й поставили в наряд на кухню.

“Кожного ранку, заступаючи на чергування, він повідомляв про свої хвороби і про те, що йому заборонено торкатися предметів, через які інфекція може передатися іншим військовослужбовцям. Жодної реакції не було”, — розповів Лубінець.

Також він розповів про випадок у Миколаєві, де, за його словами, чоловіка 18 діб утримували в приміщенні обласного ТЦК. Пізніше з’ясувалося, що він уже є діючим військовослужбовцем, а під час “мобілізації” отримав травми.

Омбудсман вважає, що однією з головних проблем стала система кількісних показників, через яку центри комплектування прагнуть виконати план за будь-яку ціну. За його словами, це призводить до зловживань, корупції та мобілізації людей, які не повинні потрапляти до армії через стан здоров’я або з інших законних підстав.

Серед пропозицій Лубінця — відмова від планових показників, перетворення ТЦК на сервісні центри для військовозобов’язаних та обов’язкове використання бодікамер співробітниками центрів комплектування.

Він наголосив, що відповідальність за реформу системи має взяти на себе керівництво Міністерства оборони. За даними військового омбудсмена Ольги Решетилової, близько 7% мобілізованих мали законну відстрочку, яку в ТЦК проігнорували.

У Харкові чоловік поранив ножем двох поліцейських під час перевірки документів

У Салтівському районі Харкова чоловік напав з ножем на поліцейських під час перевірки документів. У результаті двоє правоохоронців отримали поранення та були доправлені до лікарні.

За даними поліції Харківської області, інцидент стався 25 червня близько 16:00.

Під час спілкування чоловік почав поводитися агресивно, після чого раптово напав на поліцейських з ножем. Нападника затримали відповідно до статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. У поліції повідомили, що раніше він уже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за різні злочини.

Також встановлено, що чоловік перебував у розшуку за ухилення від мобілізації. Відомості про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею про погрозу або насильство щодо співробітника правоохоронного органу.

Наразі вирішується питання щодо повідомлення затриманому про підозру. Слідчі дії тривають.

Сирський заявив про необхідність створення нових бригад у зв’язку з планами Росії розширити фронт

Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україні необхідно формувати нові бригади, а не лише поповнювати вже існуючі підрозділи. За його словами, це пов’язано з планами Росії розширити лінію активних бойових дій на півночі України.

Про це віно розповів у коментарі LIGA.net.

Сирський зазначив, що російські війська не змогли досягти потрібних результатів на основних напрямках і тепер намагаються збільшити зону бойових дій. За його словами, можливе розширення фронту може становити близько 160 км.

Главком підкреслив, що Росія зберігає перевагу в кількості особового складу та озброєння. У таких умовах Україні потрібні нові військові частини, щоб стримувати можливий наступ і утримувати територію.

“Ворог, до речі, скорегував свої плани й збирається цього року ще створити нові дивізії та п’ять бригад. Ми вимушені реагувати на такі дії. На війні ініціативу або перехоплюєш, або віддаєш. Третього не дано”, – підкреслив Сирський.

Він додав, що лінія фронту розширюється не тільки за шириною, а й у глибину. Тому створення нових підрозділів, за його словами, стає необхідним елементом оборони.

Москва може спробувати залучити громадян Білорусі до служби в російській армії

Кремль може шукати способи залучити громадян Білорусі до служби в російській армії через механізми так званої Союзної держави.

Про це йдеться в новому звіті американського Інституту вивчення війни.

За оцінкою аналітиків ISW, Москва може розглядати Білорусь як додаткове джерело поповнення особового складу на тлі триваючого дефіциту військовослужбовців у російських військах.

Експерти зазначають, що громадяни Росії та Білорусі в рамках Союзної держави мають єдиний цивільний статус і формально рівні права. У майбутньому російська влада може спробувати використати це як підставу для твердження, що білоруси повинні виконувати такі самі обов’язки, як і росіяни, включаючи військову службу.

У такому разі Кремль може наполягати на призові громадян Білорусі до російської армії або до військових формувань Союзної держави, що перебувають під контролем Москви. Аналітики вважають, що такий сценарій став би ще одним кроком до фактичного поглинання Білорусі Росією.

Крім того, ISW не виключає, що Москва може використовувати положення договору про колективну безпеку Союзної держави для більш глибокого втягування Білорусі у війну проти України.

В Україні заброньовані працівники почали отримувати повістки

В Україні фіксують випадки, коли повістки надходять військовозобов’язаним, офіційно заброньованим від мобілізації. Найчастіше це пов’язують із посиленням перевірок та оновленням інформації в державних реєстрах.

Про це пише 0352.

У територіальних центрах комплектування пояснюють, що зараз особливу увагу приділяють збігу даних у системі військового обліку “Оберег” із реальним статусом працівників. Ризик отримати повістку зростає, якщо відомості про бронювання застаріли, внесені з помилками або саме підприємство вже не відповідає критеріям для бронювання співробітників.

Окрема проблема виникає при зміні місця роботи або посади. Якщо людина не оновила інформацію у військовому обліку, попереднє бронювання може втратити чинність без окремого повідомлення.

Юристи також вказують на технічні збої. У окремих випадках бронювання, оформлене через “Резерв+”, може не відображатися в системах обліку, через що людина фактично залишається без підтвердженого відстрочення.

Експерти радять перевіряти статус “Заброньовано” та термін дії відстрочки в “Резерв+”, отримувати на підприємстві паперову виписку з наказу Мінекономіки, звіряти посаду в трудових документах з даними бронювання та враховувати оновлені вимоги Кабміну щодо заробітної плати для працівників приватних компаній.

НА Одещині співробітників ТЦК запідозрили у викраденнях та катуваннях заради виконання “плану”

В Одеській області правоохоронці затримали дев’ятьох осіб у справі про незаконне утримання та катування чоловіків. Серед фігурантів — шестеро співробітників районного територіального центру комплектування та троє представників місцевої громадської організації.

Про це поінформували в Державному бюро розслідувань.

Співробітники ТЦК намагалися покращити показники мобілізації незаконними методами. Для пошуку чоловіків вони залучили цивільних помічників, які збирали інформацію та допомагали затримувати людей на вулицях.

Слідство стверджує, що потерпілих примусово доставляли до приміщень військкомату та утримували там без законних підстав. Там на чоловіків чинили фізичний та психологічний тиск, а також, за даними ДБР, застосовували тортури.

Під час обшуків правоохоронці вилучили гумові кийки, молотки та інші предмети, які могли використовуватися для насильства. Усім дев’ятьом затриманим повідомили про підозру за статтями про тортури, незаконне позбавлення волі та грабіж, вчинені організованою групою.

Суд відправив фігурантів під варту без права внесення застави. Зараз слідчі шукають інших можливих потерпілих і встановлюють повне коло причетних.

У Києві військовий вийшов на одиночний пікет з вимогою демобілізації

У Києві військовий Олександр Москалюк влаштував одиночний пікет на площі Незалежності. Він вийшов на акцію в кайданах, вимагаючи законодавчо визначити граничні терміни служби в ЗСУ та надати військовослужбовцям можливість демобілізації.

Своє звернення до влади він оприлюднив у Facebook.

Москалюк заявив, що багато військових, які перебувають у строю з перших днів конфлікту, морально та фізично виснажені. За його словами, держава за цей час мала знайти хоча б часткові варіанти звільнення таких людей зі служби.

Він також розкритикував чинну систему мобілізації та звинуватив владу в тому, що відповідальність за проблеми в армії перекладають на громадян, які не хочуть йти служити.

“Ви демотивували народ, і на зараз більшість громадян відчувають себе між двома жорнами тоталітарних режимів”, – написав Москалюк.

Раніше повідомлялося, що Міноборони України обговорює реформу служби, яка може передбачати перерву після певного терміну перебування в армії. При цьому про повноцінну демобілізацію поки що не йдеться.