Білий дім підтримав проект нових санкцій США проти Росії

Білий дім погодив законопроект про нові жорсткі санкції проти Росії. Про це заявив автор ініціативи, американський сенатор Ліндсі Грем.

Про це повідомляє “РБК-Україна”

За словами сенатора, тепер очікується розгляд і ухвалення документа в Конгресі США.

“Ми досягли згоди з Білим домом щодо версії законопроекту про санкції проти Росії, яку вони підтримають. Це означає, що він стане законом”, – наголосив Грем.

Законопроєкт надає президенту США право вводити тарифи та обмеження проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ. Під ці заходи також можуть потрапити іноземні компанії та держави, які допомагають Москві обходити вже діючі санкції.

Грем заявив, що Вашингтон має намір провести консультації з країнами, які закуповують російські енергоресурси або беруть участь в обході обмежень. За словами сенатора, мета нових заходів — посилити тиск на Росію та підштовхнути її до завершення війни.

Країни Балтії вимагають від ЄС швидше відмовитися від російської нафти

Естонія, Латвія та Литва закликають Євросоюз прискорити введення повної заборони на імпорт російської нафти. У країнах Балтії вважають, що подальші відстрочки вже не мають достатніх економічних та енергетичних підстав.

Про це пише Financial Times.

Це питання обговорювалося на рівні міністрів енергетики країн ЄС. Однак просування ініціативи залишається складним через розбіжності позицій всередині Євросоюзу та побоювання частини держав щодо цін і стабільності поставок.

Спочатку Єврокомісія планувала представити пропозицію про поетапну заборону російської нафти ще навесні. Пізніше документ зняли з порядку денного на тлі ризиків для світового енергетичного ринку, зокрема можливих перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку.

Балтійські країни наполягають, що ці побоювання не виправдалися, а доходи від експорту енергоносіїв, як і раніше, допомагають Росії фінансувати війну проти України. Тому, на їхню думку, ЄС має діяти швидше й рішучіше.

При цьому всередині союзу зберігається опір з боку країн, які все ще частково залежать від російської нафти або побоюються зростання цін. Серед них називають Угорщину та Словаччину.

Навіть у разі досягнення політичної згоди повна відмова від російських енергоносіїв потребуватиме часу. Європейським країнам доведеться перебудувати ланцюги поставок та адаптувати енергетичний ринок до нових умов.

Франція та Італія висловили сумніви щодо ініціативи ЄС заборонити в’їзд колишнім російським військовим

У Євросоюзі виникли розбіжності щодо пропозиції заборонити в’їзд колишнім російським військовослужбовцям. Франція та Італія зайняли обережну позицію щодо цієї ініціативи.

Про це повідомляє Bloomberg.

Йдеться про захід, який Єврокомісія запропонувала включити до 21-го пакету санкцій проти Росії. Брюссель хоче вперше обмежити в’їзд до ЄС для осіб, які служили в російських збройних силах після початку повномасштабної війни проти України.

Раніше голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявляла, що Європа має залишатися закритою для тих, хто брав участь у вторгненні. Новий пакет санкцій також стосується енергетики, фінансових послуг, криптовалют, торгівлі та російського “тіньового флоту”.

Для затвердження санкцій потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Тому сумніви Парижа та Рима можуть ускладнити переговори або призвести до зміни формулювань майбутнього візового заходу.

Окремі питання викликає практична реалізація заборони. Країнам ЄС доведеться визначити, як перевіряти участь особи в російській армії, які дані використовувати та як розглядати випадки дезертирів, прохачів притулку або людей, яких могли мобілізувати примусово.

Якщо пропозиція залишиться в остаточному тексті пакету санкцій, вона стане одним із найпомітніших візових заходів ЄС щодо російських громадян з початку повномасштабної війни. Поки що це залишається предметом переговорів між країнами Євросоюзу.

Депутати Німеччини та Франції закликали затримувати судна російського “тіньового флоту”

Німецькі та французькі парламентарії виступили за посилення заходів проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу санкцій та перевезення енергоресурсів.

Відповідну ініціативу планують розглянути 22 червня на засіданні Німецько-французької парламентської асамблеї. У проєкті документа йдеться про необхідність посилити контроль за такими суднами та затримувати їх у разі порушення чинного законодавства.

Крім того, депутати пропонують активніше співпрацювати з державами, під прапорами яких ходять судна “тіньового флоту”. Це має ускладнити використання зручних юрисдикцій для обходу європейських обмежень.

Автори ініціативи вважають, що російський “тіньовий флот” створює загрози не лише для санкційної політики Європи, а й для безпеки, екології та критичної інфраструктури.

У Бундестазі також заявили, що така схема допомагає Москві отримувати кошти для продовження конфлікту проти України, тому тиск на перевізників та пов’язані з ними структури необхідно посилювати.

Болгарія заблокувала новий пакет санкцій ЄС проти Росії

Болгарія відмовилася підтримати запропонований Єврокомісією 21-й пакет санкцій проти Росії. За даними європейських дипломатів, головною причиною стало намір включити до санкційного списку главу Російської православної церкви патріарха Кирила.

У Софії вважають, що такі обмеження можуть сприйматися як втручання в релігійні питання. Через цю позицію Болгарія висловила незгоду під час обговорення проєкту санкцій на рівні послів країн ЄС.

Крім того, зауваження до нового пакету є й щодо енергетичного блоку. Кілька держав, зокрема Болгарія, висловили побоювання через пропозицію заморозити верхню межу цін на російську нафту, щоб не допустити її подальшого зростання.

Обговорення пакету санкцій продовжиться на засіданні Комітету постійних представників ЄС. Для ухвалення нових обмежень необхідне одностайне рішення Ради ЄС. За даними «Європейської правди», Брюссель розраховує узгодити 21-й пакет до 15 липня, оскільки до цього терміну потрібно оновити механізм цінової межі на російську нафту.

Російські акції різко знецінилися після слів Трампа про нафтові санкції

Російський фондовий ринок відреагував падінням на заяву президента США Дональда Трампа про можливе відновлення санкцій проти нафтового сектору РФ. Індекс Московської біржі за підсумками торгів знизився на 2,05%, а протягом сесії опускався до 2475 пунктів — мінімального рівня з 27 жовтня минулого року.

Найбільше впали акції нафтових компаній. Акції “Роснєфті” втратили 5,5%, «Лукойла» — 5,3%, “Сургутнєфтєгаза” — 3,1%. Також подешевшали “Газпром нафта” і “Татнєфть”, чиї підприємства раніше стикалися з наслідками атак безпілотників.

Додатковий тиск на ринок спричинило зниження світових цін на нафту. Brent вперше з березня опустилася нижче 80 доларів за барель, втративши близько 10% вартості за день. Аналітики пов’язують це з очікуваннями деескалації на Близькому Сході та можливим розблокуванням Ормузької протоки.

За оцінками економістів, з початку року російський ринок акцій уже втратив близько 3 трлн рублів капіталізації. Якщо порівнювати з довоєнними рівнями, падіння становить приблизно 13 трлн рублів, а сумарна вартість публічних російських компаній наблизилася до мінімальних значень щодо розміру економіки за останні десятиліття.

Країни G7 домовилися посилити санкційний тиск на російську енергетику

Лідери країн “Великої сімки” домовилися про подальше посилення тиску на Росію. Одним із ключових напрямків стануть нові санкційні заходи проти нафтогазового сектору.

Про це повідомляє Le Monde з посиланням на дипломатичне джерело.

Учасники G7 підтримали розширення обмежень щодо російської нафти та газу. Ці заходи мають скоротити доходи Москви від експорту енергоресурсів.

Окрім санкцій, країни “сімки” мають намір продовжити військову підтримку України. Йдеться, зокрема, про постачання засобів протиповітряної оборони та можливостей, які допоможуть Києву краще захищатися.

Раніше Велика Британія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії, спрямований на боротьбу з так званим “тіньовим флотом”. Канада також запровадила додаткові обмеження проти суден, енергетичного сектору, оборонної промисловості та структур, пов’язаних із поширенням дезінформації.

“Тіньовий флот” РФ стане головною ціллю нового пакету санкцій ЄС

Європейський Союз розробляє 21-й пакет санкцій проти Росії. Його планують ухвалити наприкінці червня або на початку липня. Головне нововведення — обмеження для “тіньового флоту” танкерів, що перевозять російську нафту.

Про це повідомляє “Politico”.

Під санкції також потраплять фінансові установи, підприємства оборонного сектору та організації, що займаються продажем незаконно вивезеного українського зерна.

У Брюсселі мають намір посилити економічний тиск на Москву, щоб обмежити фінансові можливості Росії для ведення війни. Як зазначають європейські офіційні особи, російська економіка переживає скрутні часи, що відкриває вікно можливостей для введення нових санкцій.

“Це справді час тиснути сильніше, бо Росія перебуває у скрутному становищі”, – зазначив один із чиновників ЄС.

Нові санкції можуть торкнутися не лише економічних секторів, а й Російської православної церкви, включаючи патріарха Кирила. Раніше ці заходи блокувалися Угорщиною, але після зміни уряду в цій країні чиновники розглядають можливість їхнього впровадження.

“Зараз не час послаблювати тиск на Росію”, – додав віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс.

Єврокомісія вивчає можливість обмеження надання морських послуг суднам, зареєстрованим у Росії.

“Ми маємо повернутися до санкцій, які раніше розглядалися, але не були узгоджені, а також рухатися далі з новим пакетом”, — наголосила головна дипломатка ЄС Кая Каллас.

Паралельно Кая Каллас представить санкції проти майже двох десятків росіян. Вони причетні до незаконного вивезення українських дітей. Цей крок європейські лідери, включаючи Урсулу фон дер Ляєн, розглядають як спосіб зміцнити позиції України перед можливими мирними переговорами.

Зеленський відзначив відсутність прогресу в питанні санкцій ЄС і допомоги Україні

Президент Володимир Зеленський повідомив, що в результаті удару Росії по житловому будинку в Харкові загинули десять осіб, включаючи двох дітей.

Про це він заявив у своєму зверненні.

Президент повідомив, що російська ракета влучила в житловий будинок. В результаті удару загинули 13-річна дівчинка і дев’ятирічний хлопчик. Рятувальні роботи тривають, оскільки під уламками можуть перебувати люди. Для ліквідації наслідків залучено додаткових фахівців з Полтавської та Сумської областей. Крім того, 16 осіб отримали поранення і отримують необхідну медичну допомогу.

Зеленський заявив, що атака включала в себе нанесення ударів по цивільних об’єктах і об’єктах енергетичної інфраструктури, в тому числі в Києві та інших областях.

Президент також розповів, що обговорював з президентом Франції Емманюелем Макроном наслідки нападу і потребу України в ракетах для протиповітряної оборони. Він підкреслив, що Україні потрібна постійна підтримка союзників і дотримання угод про військову допомогу.

Зеленський заявив, що поки не спостерігається просування в питанні 20-го пакету санкцій Євросоюзу проти Росії і пакету фінансової допомоги Україні на 90 млрд євро. Він додав, що Україна і Франція мають намір продовжувати взаємодію з європейськими союзниками наступного тижня, щоб досягти необхідних домовленостей.

Президент окремо висловив вдячність партнерам, які підтримують програму PURL, що дає Україні можливість придбати американські ракети для систем Patriot. Він зазначив, що ризики для поставок ракет збільшуються через атаки Ірану на Близькому Сході, а також через підвищений попит на системи ППО в цьому регіоні.

Володимир Зеленський повідомив про наявність відомостей про підтримку, яку надає Росія іранському уряду. Зокрема, йдеться про передачу розвідувальної інформації та використання російських компонентів у безпілотних літальних апаратах типу “шахед”, що застосовуються в конфліктах на Близькому Сході.

Президент також привітав українських паралімпійців, які завоювали перші медалі на змаганнях в Італії. У перший день змагань українська збірна завоювала шість нагород: три золоті, одну срібну і дві бронзові.