антиросійські санкції Архіви

Законопроект про санкції проти Росії застряг у Палаті представників США

Posted on 1 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Законопроект про посилення санкцій проти Росії, який раніше отримав широку підтримку в Сенаті США, може надовго залишитись в Палаті представників.

Про це пише Politico.

Документ поки що навіть не включили до переліку ініціатив, які конгресмени планують розглядати після повернення з п’ятитижневих канікул.

Голова комітету Палати представників з питань регламенту Вірджинія Фокс заявила, що під час обговорень між керівниками комітетів питання про санкційний пакет взагалі не порушувалося. Спікер Палати Майк Джонсон також не підтвердив, що документ найближчим часом винесуть на голосування, визнавши, що його просування буде непростим.

Раніше Сенат підтримав законопроект 86 голосами проти 11. Ініціатива, яку просував покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає подальше посилення санкційного тиску на Росію і має надати адміністрації Дональда Трампа додаткові інструменти впливу на Москву.

Однак у Палаті представників у документа з’явилися противники одразу в обох партіях. Частина республіканців виступає проти подальшого втягнення США у конфлікт в Україні, тоді як демократи побоюються надмірного розширення президентських повноважень у сфері санкцій і тарифів.

У результаті законопроєкт опинився в невизначеному стані. Навіть якщо керівництво Палати спробує розглянути його за прискореною процедурою, для його ухвалення знадобиться підтримка двох третин конгресменів, яка на даний момент не гарантована.

Україна передала союзникам перелік понад 100 російських підприємств ракетної галузі

Posted on 26 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Україна передала міжнародним партнерам список із понад 100 російських підприємств, які, за даними Києва, пов’язані з виробництвом балістичних ракет та комплектуючих. Україна розраховує, що вже у вересні–жовтні ці компанії будуть включені до санкційних списків союзників.

Водночас Київ пропонує посилити контроль за поставками закордонної електроніки, що використовується в російських ракетах.

В ракетах “Іскандер-М” та боєприпасах для комплексів С-400 виявляються іноземні компоненти, зокрема вироблені у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії, Швейцарії та на Тайвані.

Особливу увагу пропонується приділити системам навігації та наведення, а також обмеженню поставок через треті країни. До переліку критично важливих для ракетного виробництва матеріалів Київ також включив понад десять позицій, серед яких перхлорат амонію, алюмінієвий порошок і вольфрам. Додаткові обмеження пропонується поширити на металообробні верстати з числовим програмним керуванням.

Український план передбачає поєднання економічних заходів із так званими “кінетичними санкціями” — ударами по підприємствах російського військово-промислового комплексу. Як приклад наводиться “Комбінат Каменський”, пов’язаний із виробництвом компонентів ракетного палива.

Крім того, Київ пропонує Євросоюзу не чекати на ухвалення великого 22-го пакету санкцій, який очікується не раніше кінця жовтня. Планується запровадження вже у вересні окремого проміжного пакету обмежень, спрямованого безпосередньо на підприємства та ланцюги поставок, пов’язані з російським виробництвом балістичних ракет.

ЄС запровадив санкції проти керівників російських підприємств ВПК

Posted on 7 Серпня, 20267 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз запровадив санкції проти п’яти керівників російських підприємств військово-промислового комплексу. Обмеження пов’язані з триваючою війною проти України та посиленням ударів по цивільній інфраструктурі.

Обмеження передбачають замороження активів, заборону на надання фігурантам коштів та інших економічних ресурсів, а також заборону на в’їзд до країн Євросоюзу.

До санкційного списку потрапили генеральний директор Красноярського машинобудівного заводу Олександр Дюкарев, керівник Серпуховського заводу “Металіст” Раміль Бадгутдінов, директор ТОВ “Ірз-Связь” Сергій Башков, генеральний директор ТОВ “Аеромакс” Сергій Бессонов та голова НДІ точних приладів Віктор Іванов.

Красноярський машинобудівний завод бере участь у виробництві балістичних ракет, зокрема міжконтинентального комплексу РС-28 “Сармат”. Серпуховський “Металіст”, за даними ЄС, випускає високоточні електромеханічні компоненти, які застосовуються в ракетах комплексу “Іскандер-М”.

Компанія “Ірз-Связь” виробляє комутаційні системи, що використовуються, зокрема, у безпілотниках “Орлан-10” і “Тахіон”. “Аеромакс” займається розробкою програмного забезпечення та безпілотників вертолітного типу.

НДІ точних приладів, що входить до структури “Роскосмосу”, постачає спеціальне обладнання та надає послуги російським силовим відомствам, а також бере участь у створенні супутникової системи радіолокаційної розвідки “Касатка-Р”.

ЄС не зміг узгодити заборону на перевезення російської нафти танкерами

Posted on 4 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Ініціатива Єврокомісії щодо повного блокування танкерних перевезень російської нафти фактично заморожена. План не отримав достатньої підтримки з боку G7, зіткнувся з позицією США та опором окремих країн Євросоюзу.

Про це пише Euronews.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пов’язувала ухвалення цього рішення з узгодженням на рівні партнерів по G7. Однак зміна політичного курсу Вашингтона, загострення ситуації на Близькому Сході та проблеми навколо Ормузької протоки унеможливили досягнення загального консенсусу.

Усередині ЄС головними противниками заборони стали Греція, Мальта та Кіпр. Ці країни побоюються, що обмеження завдадуть удару по їхньому танкерному бізнесу та віддадуть частину ринку конкурентам з Азії.

За оцінками аналітиків, грецькі судноплавні компанії за останні три роки заробили на перевезенні російської нафти не менше 3,8 млрд доларів. Серед них згадується бізнес мільярдера Георгія Прокопіу.

Аналітик Ісаак Леві вважає, що за відсутності повної заборони ЄС має зосередитися на більш жорсткому контролі за дотриманням цінової межі на російську нафту.

Росія розширює тіньовий флот для перевезення СПГ напередодні посилення санкцій ЄС

Posted on 4 Серпня, 2026 by Іван Засядько

Росія збільшує тіньовий флот для перевезення скрапленого природного газу. Москва закуповує вживані газовози на вторинному ринку та вводить в експлуатацію судна власного виробництва перед набранням чинності нових обмежень Євросоюзу.

Про це пише Financial Times.

За останні шість місяців компанія Windward зафіксувала продаж щонайменше восьми вживаних СПГ-танкерів, які потім використовувалися для перевезення російських вантажів. Наразі чисельність тіньового СПГ-флоту оцінюється в 25 газовозів, включаючи два нові судна, побудовані на російській верфі “Звєзда”.

Розширення такого флоту має дозволити Росії продовжувати експорт СПГ після посилення європейських санкцій у 2027 році. Ця тактика нагадує схему з нафтовими танкерами, які працюють поза західною системою страхування та документації.

“Тіньовий флот нафтових танкерів мав прецеденти в Ірані та Венесуелі. Але жодна інша країна не досягла такого рівня технологічного прогресу у видобутку газу на момент запровадження санкцій. Це унікальне явище”, — заявила дослідниця New Energy Advancement Hub Ірина Миронова.

При цьому газовози мають складнішу конструкцію, ніж нафтові танкери. Для перевезення СПГ потрібні спеціальні системи глибокого охолодження, що підтримують температуру близько мінус 162 °C, а будівництво одного такого судна оцінюється приблизно в 300 млн доларів. Додаткова складність пов’язана з арктичними маршрутами: для частини поставок потрібні судна льодового класу.

За даними FT, частина російських СПГ-танкерів належить пов’язаним із Росією фіктивним компаніям у Дубаї, Гонконзі та Сінгапурі. Для приховування походження вантажів використовуються методи, схожі на ті, що застосовуються у нафтовому тіньовому флоті: відключення сигналів та перевантаження з судна на судно.

Головним обмеженням для Росії залишаються технології. Французька компанія GTT, яка є майже монополістом у виробництві спеціалізованих систем зберігання газу, ще у 2023 році призупинила виконання російських контрактів через санкції ЄС. Тому, як вважають аналітики, Москві, ймовірно, доведеться активніше шукати судна на ринку вживаних газовозів.

Минулого тижня країни Євросоюзу отримали вказівку з Брюсселя інформувати керівництво ЄС про поставки СПГ танкерами російським клієнтам. При цьому Євросоюз не ухвалив рішення про заборону експорту СПГ з країн-членів до третіх країн, незважаючи на наполегливі спроби грецьких представників вплинути на ситуацію.

ЄС може відмовитися від великих пакетів санкцій проти Росії

Posted on 27 Липня, 2026 by Іван Засядько

Європейський Союз розглядає можливість зміни підходу до санкцій проти Росії. У Брюсселі обговорюють відмову від великих пакетів обмежень на користь окремих рішень або невеликих тематичних блоків.

Про це пише Financial Times з посиланням на власні джерела.

Один із співрозмовників FT заявив, що нещодавно затверджений пакет може стати останнім у колишньому форматі. Приводом стала ситуація з 21-м пакетом санкцій, який Греція кілька тижнів блокувала через власні економічні інтереси.

“Тепер цілком очевидно, що цей підхід більше не працює”, — додав співрозмовник видання.

Новий підхід має знизити ризик того, що одна країна зможе зупинити весь пакет санкцій, домагаючись поступок з окремого питання. У випадку з Грецією суперечка стосувалася перевезення російського скрапленого природного газу суднами компанії Dynagas.

У підсумку країни ЄС знайшли компроміс. Компаніям тимчасово дозволили виконувати лише контракти на перевезення СПГ, укладені до 24 лютого 2022 року. Розширення подібних поставок для європейських операторів заборонили.

Це стало першим випадком фактичного пом’якшення вже узгоджених економічних санкцій проти Росії. Частина європейських дипломатів різко розкритикувала позицію Афін, заявивши, що Греція поставила весь пакет обмежень у залежність від власних вимог.

У ЄС узгодили 21-й пакет санкцій проти Росії

Posted on 23 Липня, 2026 by Іван Засядько

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підтвердила, що країни Євросоюзу домовилися про 21-й пакет санкцій проти Росії.

Про це вона повідомила у соцмережі X.

За словами фон дер Ляєн, ще 32 російські банки потраплять під заборону на фінансові операції. Крім того, Євросоюз робить крок до офіційної заборони на в’їзд для російських військових.

Переговори щодо нового пакету заходів проходили складно. Раніше Греція виступала проти заборони європейським компаніям перевозити російський СПГ до третіх країн. У підсумку країни ЄС узгодили компроміс: дозволити виконання лише тих контрактів на перевезення російського СПГ, які були укладені до 24 лютого 2022 року.

Греція, Мальта та Кіпр також висловлювали занепокоєння через збереження граничної ціни на російську нафту на рівні 44,10 долара за барель. ЄС продовжив дію обмеження до четверга, щоб отримати більше часу для пошуку компромісу.

Частину пропозицій із остаточного варіанту пакету вилучили через економічні ризики. Під час переговорів Австрія порушувала питання щодо Raiffeisen Bank International, який домагається компенсації за конфіскацію активів у Росії на суму 2,44 млрд євро.

Крім того, з документа вилучили пропозицію про поступову заборону імпорту російської риби. Низка країн ЄС побоювалася зростання цін для споживачів та негативних наслідків для рибопереробної галузі.

До остаточної версії також не увійшли санкції проти глави РПЦ Кирила та обмеження для колишніх російських військовослужбовців. Як повідомляється, проти цих пунктів, зокрема, виступала Болгарія.

Трамп запропонував додати Іран до законопроекту про санкції проти Росії

Posted on 19 Липня, 2026 by Іван Засядько

Президент США Дональд Трамп закликав республіканців включити Іран до законопроекту про нові санкції проти Росії. За його словами, саме такий варіант спочатку пропонував автор ініціативи, сенатор Ліндсі Грем.

Трамп опублікував відповідну заяву у своїй соціальній мережі Truth Social.

Він зазначив, що Іран має бути частиною санкційного пакету, який зараз обговорюється в Конгресі США.

Кілька днів тому американський президент також говорив журналістам, що до документа можна додати обмеження проти Ірану та руху “Хезболла”. Таким чином, законопроєкт може вийти за межі тиску лише на Росію.

Сам документ уже підтримали понад 60 сенаторів від обох партій. Він передбачає 100-відсоткові вторинні мита проти країн, які продовжують купувати російську нафту та газ.

Крім того, законопроєкт спрямований проти російського “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних обмежень. Трамп заявляв, що ініціатива має великі шанси на ухвалення.

У ЄС посилилися суперечки навколо нових санкцій проти Росії

Posted on 19 Липня, 2026 by Іван Засядько

У Євросоюзі зростає опір новим економічним санкціям проти Росії. Дедалі більше країн ЄС вимагають винятків із чергового пакету обмежень, оскільки національний бізнес побоюється втрат від розриву зв’язків із російським ринком.

Про це повідомляє Financial Times.

Європейські дипломати визнають, що політична риторика щодо підтримки України дедалі частіше розходиться з практичними рішеннями. За їхніми словами, уряди не хочуть схвалювати заходи, які можуть завдати прямої шкоди компаніям з їхніх країн.

“За столом переговорів моральний імператив працює дедалі менше”, – зізнався один зі співрозмовників видання.

Одна з головних суперечок пов’язана з перевезенням російського скрапленого газу. Греція вимагає винятків для таких перевезень до третіх країн, оскільки можлива заборона може завдати удару по її судноплавному бізнесу. Зокрема, йдеться про компанію Dynagas, яка після початку повномасштабної війни продовжувала перевозити російський СПГ.

Німецька та португальська сторони домагаються пом’якшення обмежень на закупівлю російської риби, пояснюючи це інтересами власної переробної галузі. Франція та Італія, у свою чергу, хочуть послабити пропозицію щодо візових обмежень для російських військових, які брали участь у війні проти України.

Окремо Австрія знову порушує питання про розморожування близько 2 млрд євро російських активів для компенсації втрат Raiffeisen. На тлі численних вимог щодо послаблень дипломати говорять про кризу всього санкційного підходу: якщо кожна країна домагатиметься лазівок для себе, нові пакети ризикують втратити реальний зміст.