Рішення Трампа призупинити санкції проти Росії спричинило розкол у Вашингтоні

Рішення Дональда Трампа відкласти запровадження нового пакету санкцій проти Росії викликало критику в Конгресі США. Проти позиції Білого дому виступили представники обох партій.

Про це пише Associated Press.

Обмеження, передбачені так званим “законом Грема”, мали набути чинності 18 жовтня. Однак Трамп підписав указ про призупинення їхнього застосування, пояснивши це рішення національними інтересами Сполучених Штатів.

З критикою виступили, зокрема, республіканські сенатори. Рік Скотт заявив про необхідність продовжувати економічний тиск на Москву, Том Тілліс назвав рішення адміністрації безвідповідальним. Раніше закон отримав широку двопартійну підтримку: у Сенаті за нього проголосували 86 осіб, проти — 11.

Швидко змінити рішення президента Конгрес, однак, не зможе. Палата представників і Сенат перебувають на перерві до проміжних виборів 3 листопада. Держсекретар Марко Рубіо заявив, що Білий дім має намір використати найближчі 60 днів для оцінки впливу санкцій на світову та американську економіку.

ЄС відмовився пом’якшувати санкції проти російського дизельного палива

Євросоюз не має наміру слідувати прикладу США та послаблювати обмеження щодо російських нафтопродуктів. Додаткові доходи від продажу дизельного палива можуть бути використані Росією для фінансування військових витрат.

Про це заявила глава європейської дипломатії Кая Каллас.

Заява пролунала після рішення Вашингтона тимчасово дозволити низку операцій із російським дизелем. У ЄС, навпаки, готуються розширити чинний режим санкцій і посилити тиск на російський ВПК.

“Призупинення санкцій щодо російського дизельного пального забезпечує Москву додатковими доходами для ведення війни. Зараз не час послаблювати тиск на Росію, і Європа цього не робитиме”,— наголосила Каллас.

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 12 жовтня мають розглянути найбільший з початку конфлікту пакет обмежень. До підготовленого списку увійшли 743 фізичні особи та 826 компаній, пов’язаних із російським ВПК.

Окремі санкції планують запровадити проти 77 осіб, яких Росія оголосила обраними до Державної Думи від територій України, що перебувають під її контролем. Після остаточного затвердження заходи передбачатимуть замороження активів, фінансові обмеження та заборону на в’їзд до ЄС для фізичних осіб.

ЄС готує санкції через вибори до Держдуми на окупоаних територіях України

Євросоюз готує нові санкції проти осіб, які брали участь в організації виборів депутатів Державної Думи Росії на територіях України, що перебувають під російським контролем. Під обмеження також можуть потрапити кандидатия від російських партій, які брали там участь.

Про це заявила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас за підсумками виступу в Європарламенті..

Вона піддала критиці проведення російських виборів на цих територіях і заявила, що ЄС має намір дати їм політичну та правову оцінку.

“Фіктивні вибори до російської Держдуми стали образою для України, російського народу та самої демократії”, – написала вона

Каллас також звинуватила російську владу у втручанні в демократичні процеси інших держав. За її словами, Євросоюз розглядає те, що відбувається, у ширшому контексті тиску Росії на політичні інститути європейських країн.

Вибори до Держдуми Росії відбулися у вересні 2026 року. Голосування проводилося, зокрема, на територіях України, які наразі контролюються російською владою.

За тиждень Росія запустила по Україні понад 2000 ударних дронів – Зеленський

За останній тиждень російські війська застосували проти України понад 2000 ударних безпілотників.

Про це заявив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки російських повітряних атак.

За його словами, за цей же період Росія скинула близько 1700 керованих авіабомб і випустила 19 ракет різних типів. Зеленський зазначив, що більшість застосованих безпілотників були реактивними.

Президент також повідомив про наслідки останніх ударів у різних регіонах країни. Російські атаки продовжують зачіпати житлову та цивільну інфраструктуру.

“Саме зараз правильний момент, щоб робити нові санкційні кроки проти агресора й дотискати мир через силу”, – заявив Зеленський.

За словами українського лідера, відповідні можливості мають США, країни Європи та держави “Групи семи”. Україна розраховує на нові санкційні рішення проти Росії.

Франція виступила за виключення російського олігарха зі списку санкцій ЄС

Франція приєдналася до Словаччини, яка домагається виключення російського мільярдера Алішера Усманова зі списку санкцій Євросоюзу.

Про це повідомляє Euronews з посиланням на чотирьох дипломатів ЄС.

За словами одного зі співрозмовників видання, позиція Парижа викликала запитання в інших країнах Євросоюзу. Дипломат припустив, що за рішенням Франції можуть стояти переважно економічні причини. При цьому Euronews не уточнює, про які саме економічні інтереси може йти мова.

Видання також припускає, що підтримка зняття санкцій з Усманова може бути частиною політичного компромісу: Франція, як передбачається, розраховує таким чином переконати Словаччину підтримати чергове продовження персональних санкцій ЄС проти Росії. При цьому Братислава домагається виключення зі списку не тільки Усманова, а й Михайла Фрідмана, тоді як Париж, за даними Euronews, підтримав лише Усманова.

Санкції ЄС проти Усманова діють з 2022 року. У санкційному реєстрі Мінфіну Франції зазначено, що через холдинг USM він володіє або контролює активи в ключових секторах російської економіки, які забезпечують суттєві доходи російській державі. Там також йдеться про його тісні зв’язки з Володимиром Путіним, що сам Усманов заперечує.

Це питання стало актуальним напередодні чергового продовження персональних санкцій ЄС, для чого потрібна згода всіх 27 країн Євросоюзу. Посли країн ЄС мають знову обговорити режим санкцій 14 вересня, тоді як діючі обмеження необхідно продовжити до 15 вересня.

Законопроект про санкції проти Росії застряг у Палаті представників США

Законопроект про посилення санкцій проти Росії, який раніше отримав широку підтримку в Сенаті США, може надовго залишитись в Палаті представників.

Про це пише Politico.

Документ поки що навіть не включили до переліку ініціатив, які конгресмени планують розглядати після повернення з п’ятитижневих канікул.

Голова комітету Палати представників з питань регламенту Вірджинія Фокс заявила, що під час обговорень між керівниками комітетів питання про санкційний пакет взагалі не порушувалося. Спікер Палати Майк Джонсон також не підтвердив, що документ найближчим часом винесуть на голосування, визнавши, що його просування буде непростим.

Раніше Сенат підтримав законопроект 86 голосами проти 11. Ініціатива, яку просував покійний сенатор Ліндсі Грем, передбачає подальше посилення санкційного тиску на Росію і має надати адміністрації Дональда Трампа додаткові інструменти впливу на Москву.

Однак у Палаті представників у документа з’явилися противники одразу в обох партіях. Частина республіканців виступає проти подальшого втягнення США у конфлікт в Україні, тоді як демократи побоюються надмірного розширення президентських повноважень у сфері санкцій і тарифів.

У результаті законопроєкт опинився в невизначеному стані. Навіть якщо керівництво Палати спробує розглянути його за прискореною процедурою, для його ухвалення знадобиться підтримка двох третин конгресменів, яка на даний момент не гарантована.

Україна передала союзникам перелік понад 100 російських підприємств ракетної галузі

Україна передала міжнародним партнерам список із понад 100 російських підприємств, які, за даними Києва, пов’язані з виробництвом балістичних ракет та комплектуючих. Україна розраховує, що вже у вересні–жовтні ці компанії будуть включені до санкційних списків союзників.

Водночас Київ пропонує посилити контроль за поставками закордонної електроніки, що використовується в російських ракетах.

В ракетах “Іскандер-М” та боєприпасах для комплексів С-400 виявляються іноземні компоненти, зокрема вироблені у США, Японії, Німеччині, Франції, Великій Британії, Швейцарії та на Тайвані.

Особливу увагу пропонується приділити системам навігації та наведення, а також обмеженню поставок через треті країни. До переліку критично важливих для ракетного виробництва матеріалів Київ також включив понад десять позицій, серед яких перхлорат амонію, алюмінієвий порошок і вольфрам. Додаткові обмеження пропонується поширити на металообробні верстати з числовим програмним керуванням.

Український план передбачає поєднання економічних заходів із так званими “кінетичними санкціями” — ударами по підприємствах російського військово-промислового комплексу. Як приклад наводиться “Комбінат Каменський”, пов’язаний із виробництвом компонентів ракетного палива.

Крім того, Київ пропонує Євросоюзу не чекати на ухвалення великого 22-го пакету санкцій, який очікується не раніше кінця жовтня. Планується запровадження вже у вересні окремого проміжного пакету обмежень, спрямованого безпосередньо на підприємства та ланцюги поставок, пов’язані з російським виробництвом балістичних ракет.

ЄС запровадив санкції проти керівників російських підприємств ВПК

Європейський Союз запровадив санкції проти п’яти керівників російських підприємств військово-промислового комплексу. Обмеження пов’язані з триваючою війною проти України та посиленням ударів по цивільній інфраструктурі.

Обмеження передбачають замороження активів, заборону на надання фігурантам коштів та інших економічних ресурсів, а також заборону на в’їзд до країн Євросоюзу.

До санкційного списку потрапили генеральний директор Красноярського машинобудівного заводу Олександр Дюкарев, керівник Серпуховського заводу “Металіст” Раміль Бадгутдінов, директор ТОВ “Ірз-Связь” Сергій Башков, генеральний директор ТОВ “Аеромакс” Сергій Бессонов та голова НДІ точних приладів Віктор Іванов.

Красноярський машинобудівний завод бере участь у виробництві балістичних ракет, зокрема міжконтинентального комплексу РС-28 “Сармат”. Серпуховський “Металіст”, за даними ЄС, випускає високоточні електромеханічні компоненти, які застосовуються в ракетах комплексу “Іскандер-М”.

Компанія “Ірз-Связь” виробляє комутаційні системи, що використовуються, зокрема, у безпілотниках “Орлан-10” і “Тахіон”. “Аеромакс” займається розробкою програмного забезпечення та безпілотників вертолітного типу.

НДІ точних приладів, що входить до структури “Роскосмосу”, постачає спеціальне обладнання та надає послуги російським силовим відомствам, а також бере участь у створенні супутникової системи радіолокаційної розвідки “Касатка-Р”.

ЄС не зміг узгодити заборону на перевезення російської нафти танкерами

Ініціатива Єврокомісії щодо повного блокування танкерних перевезень російської нафти фактично заморожена. План не отримав достатньої підтримки з боку G7, зіткнувся з позицією США та опором окремих країн Євросоюзу.

Про це пише Euronews.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пов’язувала ухвалення цього рішення з узгодженням на рівні партнерів по G7. Однак зміна політичного курсу Вашингтона, загострення ситуації на Близькому Сході та проблеми навколо Ормузької протоки унеможливили досягнення загального консенсусу.

Усередині ЄС головними противниками заборони стали Греція, Мальта та Кіпр. Ці країни побоюються, що обмеження завдадуть удару по їхньому танкерному бізнесу та віддадуть частину ринку конкурентам з Азії.

За оцінками аналітиків, грецькі судноплавні компанії за останні три роки заробили на перевезенні російської нафти не менше 3,8 млрд доларів. Серед них згадується бізнес мільярдера Георгія Прокопіу.

Аналітик Ісаак Леві вважає, що за відсутності повної заборони ЄС має зосередитися на більш жорсткому контролі за дотриманням цінової межі на російську нафту.