Минулий рік став найбільш руйнівним для енергетичного сектору України – Галущенко

2024 рік став найскладнішим для української енергетичної системи. Катастроф, спричинених російськими ударами, було набагато більше, ніж у попередні роки.

Про це розповів міністр енергетики Герман Галущенко в ефірі телеканалу «Ми – Україна».

За його словами, у 2022-23 роках країна-агресор починала завдавати ударів по енергооб’єктах України з жовтня, але у 2024 році обстріли розпочалися в березні й тривали весь рік.

Галущенко також розповів про наслідки ворожих атак.

Він зазначив, що руйнування були дуже великими, набагато більшими, ніж в інші роки війни.

Крім того, міністр додав, що змінився характер самих ударів, їхня складність та зброя, що використовувалася. Тож це був справді найскладніший рік для енергетичної системи.

Простір для миру: голоси поза політикою ставлять під сумнів продовження війни

В українському суспільстві дедалі частіше лунають голоси про те, що Україна має шукати дипломатичного виходу із затяжного протистояння, — і ці голоси нерідко звучать від людей, далеких від політики.

Відомий харківський імунолог та головний лікар приватної клініки Андрій Волянський відкрито заявив, що продовження війни «за будь-яку ціну» лише шкодить країні, а тому варто шукати спосіб досягти миру.

Він зауважує: не всі в Україні готові приймати таку думку, адже суспільна риторика про «війну до повернення всіх територій» чи «до капітуляції агресора» залишається домінуючою. На думку Волянського, подібний настрій випливає з гасел і патріотичних закликів, яким часто бракує реальних аргументів щодо можливості настання перелому на фронті.

«Величезна кількість політиків, експертів, блогерів і коментаторів непохитно впевнені в необхідності продовження Україною бойових дій… Іноді ця впевненість підкріплюється певними тезами, але найчастіше вважається аксіомою, що нам вдасться відвоювати всі території. На мою думку, така риторика згубна для України», — пише Волянський.

Він аргументує, що попри заяви про «впевненість у перемозі», позитивної динаміки на фронті довго не спостерігається. Навпаки, за 2024 рік ЗСУ втратили чимало позицій. Якщо оцінювати цифри, то, як стверджує лікар, РФ має в кілька разів більший мобілізаційний ресурс, а мотивація українських бійців, особливо серед тих, кого призивають примусово, «залишається під питанням».

Які чинники, на думку Волянського, змушують Україну замислитися про мир?

1.Виснаження ресурсів і відсутність відчутного просування

Автор нагадує, що з осені 2022 року Україна не повернула собі жодної значущої території. Після успішної деокупації частини Харківщини й Херсона подальший наступ фактично загальмувався, а натомість противник частково відвоював нові площі. Ця тенденція, вважає Волянський, демонструє ризик тривалої позиційної війни з величезними втратами та відсутністю перемог на передовій.

2.Перевага Росії в живій силі

Російська сторона, попри втрати, продовжує мобілізацію, яка, за його оцінками, набагато масштабніша за українську. В Україні ж багато громадян уникають призову, а суттєва частина мотивованих воїнів або загинули, або дістали поранення. З цієї причини, стверджує лікар, «заради хоч якихось результатів доводиться кидати нові хвилі менш підготовлених мобілізованих, що дає лише збільшення втрат».

3.Економічні втрати та залежність від зовнішньої допомоги

Волянський звертає увагу на те, що українська економіка вже майже два роки перебуває у кризовому стані. Окрім знищення промисловості й інфраструктури на окупованих і прифронтових територіях, тепер Україна втратила кошти від транзиту газу, що зменшує надходження до бюджету та відштовхує низку іноземних партнерів. Крім того, посилюються непорозуміння із сусідніми країнами, такими як Угорщина чи Словаччина, які залишаються залежними від певних транзитних маршрутів. Водночас агресор може використати «газову карту», завдаючи ударів по енергетичній інфраструктурі.

4.Стомленість суспільства та міжнародних донорів

Автор наголошує, що підтримка від західних партнерів, схоже, починає зменшуватися. Великі обсяги допомоги, що надходили протягом 2022-2023 років, можуть скоротитися, адже низка країн ЄС і США натякають на необхідність «раціоналізації» витрат. До того ж чимало українців, які лишилися на території країни, продовжують жити в умовах постійної небезпеки, обмежень, перебоїв з електроенергією та іншими базовими речами — тож підтримка й довіра до влади також не безмежні.

Підсумовуючи, Волянський робить висновок: замість того, щоб сподіватися на швидкий військовий прорив, Україна мала б подумати про дипломатичні кроки. Він прогнозує, що шанси на переговорний процес можуть зрости після інавгурації Дональда Трампа в США, якщо нова адміністрація активно спробує «заморозити» конфлікт, прагнучи уникнути великих воєнних авантюр.

Втім, слід зауважити, що позицію Волянського багато хто розкритикує як «капітулянтську» або «зрадницьку». Адже і військово-політичне керівництво, і значна частина суспільства наполягають на продовженні спротиву й вірять у можливість перелому на полі бою. Утім, поява таких голосів — зокрема від медиків, науковців або інших представників поза політичним простором — свідчить, що в суспільстві існує запит на осмислення цієї складної дилеми.

Залишається відкритим питання: чи зможе влада знайти баланс між прагненням до перемоги й реалістичним усвідомленням ресурсних можливостей країни? Коли все більше громадських діячів, не пов’язаних із політикою, починають прямо говорити про необхідність «плану Б» (дипломатії, переговорів, припинення вогню), можна припустити, що в українській риториці про безкінечну війну може з’явитися інакший тон.

До інавгурації Трампа загарбники не доб’ються значних успіхів на передовій – військовий

До інавгурації новообраного президента США Дональда Трампа, яка відбудеться 20 січня, ворог не доб’ється значних успіхів на лінії фронту.

Про це заявив аеророзвідник 68-ї бригади з позивним «Гусак» в ефірі телеканалу «Київ24».

Він вважає, що за кілька тижнів, які залишилися до інавгурації Трампа, російські окупанти не в змозі зміцнити свої позиції.

Водночас, зазначив військовий, противник, як і раніше, тисне на лінію фронту, використовуючи максимум своєї живої сили і техніки.

На його думку, загарбники не зможуть трансформуватися, почати нові операції або значно просунутися вперед за три тижні, оскільки вже використовують абсолютно все, що в них є.

У зв’язку з цим «Гусь» додав, що Україні не варто очікувати великих втрат і турбуватися про значне погіршення ситуації на фронті.

«Не доведено законність заборони УПЦ»: ООН критикує релігійну політику України

Організація Об’єднаних Націй (ООН) розкритикувала Україну за відсутність «достатніх підстав» для ліквідації релігійних організацій, зокрема Української православної церкви (УПЦ МП).

Про це йдеться в доповіді Управління Верховного комісара з прав людини.

Там кажуть, що ці заходи «порушують міжнародні стандарти», оскільки «національна безпека не є достатньою підставою для обмеження релігійної свободи відповідно до міжнародних договорів».

Зазначається, що поправки до закону забороняють діяльність іноземних релігійних організацій, пов’язаних із РФ. Зокрема, закон забороняє діяльність РПЦ.

Згідно з доповіддю, якщо суд встановить, що українська релігійна організація пов’язана із забороненою іноземною компанією, він може ухвалити рішення про її розформування. Однак розпуск впливає на можливість окремих осіб сповідувати свою релігію або переконання разом з іншими та ставить під загрозу життєздатність громади.

Також відомо, що закон дає змогу розпускати організації, якщо їхні «уповноважені особи» визнані винними у злочинах, зокрема таких, що загрожують національній безпеці, або якщо вони вчиняють неодноразові дії з поширення ворожої пропаганди.

В ООН впевнені, що таке розпливчасте формулювання не прояснює вимог закону і може покладати відповідальність на цілі релігійні громади за дії окремих людей.

Синєгубов: на Харківщині планують кругову оборону Ізюма та Балаклії

Триває будівництво фортифікаційних споруд і підготовка до оборони по периметру міст Ізюм і Балаклія в Харківській області.

Про це в ефірі телемарафону розповів начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.

За його словами, це планові заходи, які зараз вживаються для того, щоб дійсно враховувати лінію фронту, можливо, її зміни в напрямку руху противника і його пріоритети на лінії фронту. Тому будівництво укріплень стоїть на черзі.

Синєгубов не уточнив, на якому етапі перебувають ці роботи. Однак він зазначив, що адміністрація виконує поставлені перед нею завдання.

Голова місцевої ОВА додав, що частину робіт виконують самі солдати. Усі роботи йдуть за планом і повністю перебувають під контролем українських захисників.

Польща таємно виробляє зброю для України і ремонтує техніку

Польща співпрацює з Україною у виробництві зброї та боєприпасів, але не розкриває цю співпрацю з міркувань безпеки.

Про це в інтерв’ю ZN.UA заявив Пьотр Лукасевич, тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні.

Відповідаючи на запитання про перспективи створення спільних військових компаній, дипломат зазначив, що така співпраця вже існує між союзними країнами.

Він уточнив, що вона охоплює виробництво безпілотників, ремонт бойових машин, а також розробки у сфері високих технологій.

Лукасевич також підтвердив, що в Польщі побудовано завод українського військово-промислового комплексу. Однак він відмовився повідомити подробиці.

Він обґрунтував це тим, що через географічну близькість до країни-агресора Варшаві небезпечно розкривати деталі про подібні речі.