Зеленський та прем’єр Норвегії обговорили посилення української ППО

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере. Однією з головних тем переговорів стало посилення української протиповітряної оборони та постачання додаткових ракет-перехоплювачів.

Про це президент повідомив у Telegram.

Сторони також обговорили подальшу роботу над антибалістичною програмою FREYJA, яка має посилити можливості України щодо захисту від ракетних атак. Окрему увагу приділили підготовці країни до зимового періоду.

Зеленський перебуває в Норвегії разом із першою леді Оленою Зеленською. Під час зустрічі він також висловив співчуття у зв’язку зі смертю короля Норвегії Харальда V.

9 вересня український президент має взяти участь у церемонії прощання з норвезьким монархом.

У Києві з 10 вересня змінять режим роботи метро та громадського транспорту під час повітряних тривог

З 10 вересня у Києві почнуть діяти нові правила роботи громадського транспорту під час повітряних тривог. Вони передбачають різні обмеження залежно від “жовтого” та “червоного” рівнів загрози. Також комендантську годину скоротять на годину — вона діятиме з 01:00 до 05:00.

Про рішення Ради оборони Києва повідомляв мер столиці Віталій Кличко

При “жовтому” рівні, який означає загрозу атаки безпілотників, наземна частина зеленої лінії метро працюватиме без обмежень. Потяги зможуть курсувати через Південний міст між правим і лівим берегами. При “червоному” рівні — загрозі ракетного або комбінованого удару — рух розділять на ділянки “Сирець” — “Видубичі” та “Славутич” — “Червоний хутір”. Червона лінія в такому випадку продовжить перевозити пасажирів під землею між “Академмістечком” і “Арсенальною”.

Наземний громадський транспорт продовжуватиме курсувати без обмежень. Крім того, під час комендантської години передбачать чотири автобусні маршрути від Центрального залізничного вокзалу для пасажирів поїздів, що прибувають із запізненням.

Графік роботи ТРЦ, ресторанів та розважальних закладів через скорочення комендантської години змінювати не будуть. При цьому в столиці тимчасово заборонять проведення розважальних та спортивних заходів на відкритих майданчиках і в будівлях, де відсутні укриття.

Росія атакувала Київщину: під ударом опинилися шість районів

У ніч на 9 вересня та вранці російські війська атакували Київську область. Під ударом опинилися Білоцерківський, Броварський, Бориспільський, Фастівський, Обухівський та Бучанський райони.

Про це повідомили у пресслужбі ДСНС.

У Білій Церкві після атаки безпілотника виникла пожежа на підприємстві харчової промисловості. Рятувальники всю ніч ліквідовували наслідки удару і до ранку локалізували загоряння.

У ДСНС зазначили, що роботу ускладнювали часті повітряні тривоги та загроза повторних атак. Станом на ранок роботи на місці події тривали.

Україна вперше продемонструвала пускову установку нового ЗРК “Корал”

Україна вперше публічно продемонструвала самохідну пускову установку зенітного ракетного комплексу “Корал”, призначеного, зокрема, для перехоплення балістичних цілей. Під час демонстрації показали запуск ракети з установки на шасі чеської вантажівки Tatra.

Про це пише “Мілітарний”.

Розробкою комплексу займається державне Київське конструкторське бюро “Луч”. Основним завданням “Корала” заявлено посилення української ППО та ураження повітряних і балістичних цілей. Розробники також передбачають можливість застосування ракети проти наземних і надводних радіолокаційно-контрастних об’єктів.

За даними “Мілітарного”, сучасна версія ракети важить близько 450 кг, з яких 36 кг припадає на бойову частину. Система наведення поєднує інерційну навігацію, радіокорекцію та активну радіолокаційну головку самонаведення.

Роботи над “Коралом” розпочалися ще до повномасштабного вторгнення Росії й продовжилися після 2022 року. За цей час характеристики комплексу були змінені: рання версія передбачала дальність ураження до 30 км і висоту до 10 км, однак актуальні показники нової модифікації в публікації не наводяться.

На Одещині п’яний чоловік кинув гранату в односельців

У Березовському районі Одеської області 39-річного чоловіка затримали після того, як він під час конфлікту кинув гранату в двох односельців.

Інцидент стався 6 вересня на території підприємства в Чернівській громаді.

В результаті вибуху двоє чоловіків віком 64 та 25 років отримали осколкові поранення. Після надання медичної допомоги обоє повернулися додому. Підозрюваний після події втік на автомобілі, однак поліція незабаром затримала його.

Перевірка показала 3,57 проміле алкоголю в організмі чоловіка. За керування автомобілем у стані сп’яніння на нього склали адміністративний протокол.

Слідчі повідомили затриманому про підозру у замаху на вбивство кількох осіб. У разі визнання винним йому може загрожувати аж до довічного позбавлення волі.

Угорщина висилає десять російських дипломатів

Угорщина вимагає від десяти співробітників російської дипломатичної місії покинути країну.

Про це 8 вересня повідомила міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан.

За її словами, угорська влада дійшла висновку, що російські дипломати займалися діяльністю, яка є неприйнятною для співробітників дипмісій відповідно до Віденської конвенції. Російського посла в Будапешті офіційно повідомили про це рішення. При цьому конкретні дії російських дипломатів, які стали підставою для такого рішення, угорська сторона публічно не розкрила.

“Угорська сторона закликала відповідних осіб залишити Угорщину. Це рішення захищає безпеку та суверенітет Угорщини”, – повідомила Аніта Орбан.

У Будапешті наголосили, що висилка не означає розриву дипломатичних відносин із Росією. Москва заявила, що має намір вжити відповідних заходів.

Посланці Трампа привезли з Москви ще більш жорсткі умови для України – нардепка Скороход

Спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер після переговорів у Москві привезли до Києва нові умови мирного врегулювання, які виявилися жорсткішими за попередні.

Про це заявила народна депутатка України Анна Скороход.

За її словами, серед нових вимог нібито з’явилися внесення змін до Конституції України та визнання територій. Раніше, як стверджує Скороход, ці пункти в обговорюваних умовах були відсутні.

“Вони приїхали з ще гіршими умовами, ніж ми мали до”, — заявила депутатка.

При цьому вона не уточнила, про які саме конституційні зміни та території йдеться.

Скороход підкреслила, що отримала інформацію неофіційно, тому не стала розкривати інші деталі передбачуваних пропозицій. Офіційного підтвердження того, що Москва дійсно висунула перелічені депутатом нові вимоги, у публікації не наводиться.

Російські дрони атакували пасажирський поїзд “Київ — Суми”

У Сумській області російські війська завдали удару безпілотниками по пасажирському поїзду “Київ — Суми”.

За інформацією від ДСНС, постраждалих немає.

За даними голови “Укрзалізниці” Олександра Перцовського, моніторингова група заздалегідь зупинила поїзд на станції під’їзді до Сум. Пасажирів і залізничників вивели з поїзда, після чого по ньому було завдано два прицільні удари дронами типу “Шахед”.

У результаті атаки виникла пожежа, яку ліквідували рятувальники. Загалом із небезпечної зони вивезли 90 осіб.

Для подальшого перевезення пасажирів задіяли автобуси ДСНС та місцевої влади.

Естонія не змогла поставити Україні боєприпаси на суму 183 млн євро

Естонія не змогла передати Україні боєприпаси на суму 183 млн євро, які закуповувалися за рахунок доходів від заморожених російських активів та внесків країн-донорів. Обставини цих закупівель тепер мають намір перевірити представники Єврокомісії.

Про це пише Postimees.

Загалом Естонія уклала 19 контрактів на постачання Україні 28 типів боєприпасів. На закупівлі було виділено 585 млн євро, з яких уже використано 346 млн. За ці кошти придбано близько 160 тис боєприпасів, переважно артилерійських снарядів калібру 122–155 мм.

Проблеми виникли з сімома контрактами, які в підсумку було повністю розірвано. Державний центр оборонних інвестицій Естонії встиг перерахувати постачальникам 72 млн євро авансу, однак боєприпаси за цими угодами так і не отримав. Ще десять контрактів виконано, а дві угоди загальною вартістю 57 млн євро продовжують реалізовуватися.

У вересні до Естонії мають прибути представники Єврокомісії, які перевірять відбір постачальників та використання виділених коштів. За підсумками розслідування країні може знадобитися повернути 60–70 млн євро. На тлі скандалу міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив про відставку.