Зупинка американської допомоги: чому в Києві говорять про “катастрофу”

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп оголосив про припинення військової та фінансової допомоги Україні — і ця звістка спричинила справжній шок серед українських політиків та суспільства.

Першими відреагували народні депутати від різних фракцій, які вже на ранок після заяви Трампа почали публікувати емоційні дописи в соцмережах. Одні нарікають на те, що “пора збиратися на молитовний сніданок”, інші вживають слово “катастрофа”. Хтось натякає, що “надто широкі усмішки” українських представників на міжнародних заходах не допомогли врятувати співпрацю з Вашингтоном.

Чому українці б’ють на сполох

З початку повномасштабної війни (2022) США були одним із найбільших донорів Києва — передавали зброю, надавали фінансову допомогу та всіляко підтримували Україну в протистоянні з Росією. Зміна керівництва у Вашингтоні та скепсис Дональда Трампа щодо витрат на оборону інших країн призвели до поступового згортання частини програм, а тепер, згідно з останніми заявами Білого дому, Америка “заморожує” військові поставки.

Перші, хто відреагував, — депутати правлячої фракції “Слуга народу”. Один із них, Олександр Федієнко, написав, що “лишається збиратися на молитву” — натякнувши, що нині чи не єдине, що нам залишається, це сподівання на “вищі сили”. Інший “слуга”, Максим Бужанський, згадав постійні “молитовні сніданки” й форуми в Давосі, де українські представники “посміхалися від вуха до вуха”, незважаючи на те, що країна перебуває у стані війни.

“Це катастрофа”: опозиція критикує Банкову

Зі свого боку, депутати опозиційних сил не приховують свого розчарування. Так, Олексій Гончаренко з “Європейської солідарності” називає рішення США “катастрофою” для фронту. Він наголошує, що без американської зброї обороноздатність ЗСУ серйозно постраждає, а європейські партнери, за словами Гончаренка, не зможуть повністю компенсувати “вакуум”, який виникне. Нардеп вважає, що президенту Зеленському треба було “не сваритися з Трампом, а домовлятися”, адже без Штатів Україна залишиться сам на сам із Росією, а Європа “просто не готова” покрити всі наші потреби.

Депутат від тієї ж фракції Ірина Геращенко нагадує про досвід недавнього лондонського саміту, де європейці натякнули, що їхні можливості в наданні зброї та фінансів мають межі.

Розгубленість усередині монобільшості

У президентській фракції панує відчуття розгублення. Хоча публічно “Слуги” наголошують, що “ми впораємося й без Америки, адже військо вже загартоване й має досвід трьох років війни”, чимало з них відкрито пишуть про загрозу “відкотитися в ситуацію 2022 року”, коли без зовнішньої допомоги Україні було б дуже складно зупиняти наступ росіян. При цьому лунають заклики “не піддаватися паніці”, “шукати нових союзників і не сваритися зі США”.

Декілька депутатів із пропрезидентського табору закликають до “термінової поїздки на рівні МЗС” або навіть “візиту Зеленського до Трампа” з проханням переглянути рішення. Однак детальні плани чи стратегії, як переконати нового американського президента, поки не озвучені. В той же час інсайдери повідомляють, що Офіс Президента покладає надію на європейських лідерів, зокрема на Емманюеля Макрона: він нібито пообіцяв допомогти дипломатичними каналами “знизити градус” у конфлікті між Києвом та Вашингтоном.

Позиція військових і журналістів

Серед військових помітний занепокоєння: вони бояться, що фронт залишиться без високотехнологічної зброї, зокрема далекобійних ракет і засобів ППО, які надавали США. Журналіст Дмитро Гнап, котрий зараз служить в ЗСУ, жорстко висловився про наслідки: мовляв, доведеться “битися лопатами”. Зрозуміло, що це метафора, але вона відбиває загальний настрій тривоги: втратити базову підтримку від найпотужнішої військової держави світу — серйозний удар по боєздатності.

На кого тепер покладатися?

1. Європейські партнери

Залишається надія, що європейські держави активізуються й збільшать поставки зброї та фінансів. Проте, як зауважила Ірина Геращенко, самі ж європейці кажуть, що не здатні покрити “всю лінійку американської військової допомоги”. Це стосується передусім тих високоточних систем і розвідувальних технологій, які США роками розробляли й у великих кількостях передавали Києву.

2. Власні ресурси

За три роки війни український ВПК став більш ефективним, але рівень виробництва складних озброєнь усе ще далекий від потреб фронту. Чи зможе Україна самостійно забезпечити себе дронами, ракетами чи боєприпасами – питання, на яке поки немає чіткої відповіді.

3. Альтернативні зовнішні партнери

Президент Зеленський у своїх виступах згадував потенційні домовленості з іншими позаблоковими державами про закупівлю зброї. Проте, як показує практика, такі угоди потребують часу й значних коштів, а також сумісності зі стандартами НАТО, яку ми вже розвивали завдяки співпраці зі США. У випадку відсутності американських систем логістично доведеться перебудовувати цілу структуру армії.

Чи можливий “ремонт дипломатичних мостів” зі США?

На переконання окремих політиків, криза у відносинах Києва і Вашингтона виникла через “провальний” візит Володимира Зеленського до Дональда Трампа та нерозуміння нових реалій американської політики. Народний депутат Олексій Гончаренко вважає, що головне, аби Банкова “попросила вибачення за недалекоглядні кроки” й спробувала домовитися про якийсь компроміс.

Крім того, є точка зору, що Україні варто вже не вимагати “поверніть нам усе, що було”, а пропонувати “договори про нові поставки зброї” на вигідних для США умовах. Можливо, тут розглядають економічну складову: компенсації чи інвестиції в оборонну промисловість. Однак достеменно це не прояснено.

Зупинка американської допомоги Україні поставила перед владою і суспільством надзвичайно складне питання: чи є в нас “план Б”? Реакції депутатів – від сарказму про “молитовні сніданки” до прямого слова “катастрофа” – свідчать, що панує шок і невпевненість, як вийти із ситуації. Армія ризикує залишитися без ключових систем озброєння, які США постачали з 2022 року.

Європа, хай і співчутливо налаштована, не виглядає готовою на 100% замінити американців. Деякі політики пропонують “терміново налагодити діалог” із Трампом, щоб врятувати хоч би частину допомоги. Інші сподіваються на прискорення власного ВПК або на посилену підтримку з боку ЄС, але обидва варіанти потребують часу та ресурсів.

Укрпошта обмежила доставку посилок у прифронтову Костянтинівку

Два відділення “Укрпошти” продовжують працювати в Костянтинівці, але в обмеженому режимі.

Про це поінформував жителів генеральний директор компанії Ігор Смілянський у Telegram.

Він пояснив, що відділення “Укрпошти” надають дві послуги: виплата пенсій і соціальних допомог, а також відправлення посилок, щоб переселенці могли вивезти свої речі.

Смілянський зазначив, що рішення було ухвалено за погодженням із головою місцевої військово-цивільної адміністрації.

Водночас доставку посилок до Костянтинівки було тимчасово призупинено, щоб зменшити затори у відділеннях. Усі посилки, які вже перебувають у дорозі, будуть доставлені.

Гендиректор додав, що доставку листів і газет також тимчасово призупинено, щоб зберегти життя листоношам. Оператори надаватимуть допомогу в доставці посилок.

МЗС Естонії: Європа має заповнити прогалину в допомозі Україні замість США

В Естонії заявили, що рішення США призупинити військову допомогу Україні означає, що Європа повинна допомогти Україні більше, ніж будь-коли, і швидше, щоб заповнити прогалину, яка утворилася внаслідок призупинення.

Про це сказав міністр закордонних справ Маргус Тсахкна.

За його словами, уряд уже ухвалив рішення про збільшення військової допомоги ЗСУ на 25% цього року, включно з терміновим постачанням 10 000 артилерійських снарядів в Україну.

Тсахкна зазначив, що його країна доводить, що для допомоги Україні можна ухвалити нові та швидкі рішення, і вони закликають усіх союзників терміново збільшити обсяги допомоги.

Глава МЗС вважає, що одним зі способів отримання додаткових коштів для допомоги Києву є використання заморожених російських активів.

Він запевнив, що оскільки значна частина заморожених державних активів РФ перебуває в ЄС, блок має зіграти вирішальну роль в ухваленні заходів і спрямуванні цих активів на допомогу ЗСУ.

Тсахкна впевнений, що твердження про те, що не існує законного способу використати ворожі активи, безпідставні, додавши, що минулого тижня поділився з європейськими колегами дискусійним документом, що пропонує рішення.

Маск запропонував Зеленському піти з посади в обмін на амністію в нейтральній країні

Старший радник Ілон Маск, близький до президента США Дональда Трампа, закликав лідера Володимира Зеленського відмовитися від посади президента, виїхати з України в нейтральну країну й отримати натомість “амністію”.

Про це американський мільярдер заявив у своїй мережі X.

Він поділився на своїй сторінці постом, де йшлося про те, що Зеленський нібито знає, що коли війна закінчиться, його владі теж прийде кінець.

Маск коротко написав, що “це правда”.

Соратник Трампа переконаний, що українському президенту слід запропонувати “якусь амністію в нейтральній країні” в обмін на мирний перехід до демократії в Україні.

Нагадаємо, що видавництво URAUA писало про те, що американський лідер неодноразово називав Зеленського “диктатором” і наполягав на тому, щоб Київ організував президентські вибори під час війни.

Зеленський призначив Залужного постійним представником у Міжнародній морській організації

Президент України Володимир Зеленський призначив посла Великої Британії в Україні, колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного постійним представником при Міжнародній морській організації (IMO).

Відповідне розпорядження було опубліковано на сайті ОП.

У документі зазначається, що відтепер Залужний обійматиме одразу дві посади – постпреда при IMO і посла України у Великій Британії.

Зазначимо, що Міжнародна морська організація – спеціалізована установа ООН, створена для забезпечення безпеки мореплавства, розвитку міжнародного морського права та захисту навколишнього середовища.

Вона розробляє обов’язкові міжнародні стандарти для морського транспорту, включно з безпекою, підготовкою екіпажів і технічними вимогами до судноплавства.

Одним з основних завдань такого відомства є боротьба із забрудненням моря внаслідок перевезень і забезпечення ефективного судноплавства для торгівлі між країнами.

Франція пропонує заарештувати активи Росії в разі порушення перемир’я – FT

Франція пропонує заарештувати російські активи, що перебувають на зберіганні в Європі, якщо Москва порушить можливе припинення вогню.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на обізнані джерела.

За даними журналістів, французькі чиновники виступили з цією пропозицією в рамках гарантій безпеки України після війни. Їх підтримала влада Німеччини та Великої Британії.

Арешти можуть торкнутися активів на суму понад 200 мільярдів євро, але ця можливість поки що далека від узгодження.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер якось заявляв, що використання російських активів – “дуже складне питання” на відміну від доходів, які вони приносять.

У FT йдеться про те, що прихильники угоди про припинення вогню розглядають арешт як засіб тиску та інструмент, що дає змогу змусити Росію дотримуватися будь-якої угоди та надати гарантії Україні.

Однак, як стверджують джерела, це навряд чи зупинить Москву від її бажання відновити бойові дії.

Крім того, в ЄС побоюються, що арешт активів створить прецедент у міжнародному праві, а статус євро як безпечного варіанту для іноземних резервів буде під загрозою.

Трамп призупинив військову допомогу ЗСУ для демонстрації бажання найскорішого миру

Президент США Дональд Трамп розпорядився призупинити всю військову допомогу Україні після розбіжностей з українським лідером Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті.

Про це написали Bloomberg, Wall Street Journal і CNN.

За словами джерел, це рішення діятиме доти, доки Трамп не переконається, що Зеленський докладає “сумлінних зусиль для переговорів про мир із Росією”.

Згідно зі статтею, американський очільник ясно дав зрозуміти, що він націлений на мир, тому йому потрібно, щоб партнери США були віддані цій меті.

Співрозмовник CNN уточнив, що заморожування торкнеться всього військового обладнання, яке ще не перебуває в Україні.

Зазначається, що залишається невідомим, за яких умов і якими темпами Вашингтон відновлюватиме військову допомогу, взяту з американських запасів. Також неясно, чого США хочуть від Києва, адже такий захід став найбільш демонстративною відмовою від головного союзника.

ЗМІ кажуть, що Трамп надто обурений словами Зеленського про те, що він вважає війну далекою від завершення, тож “відчув необхідність показати, що він серйозно налаштований на те, щоб посадити Україну за стіл переговорів”.

Наразі навіть чиновники, наближені до президента США, не знають, чи буде підписання угоди щодо рідкоземельних мінералів достатнім для відновлення американської підтримки ЗСУ.

У Росії вдруге було атаковано Сизранський нафтопереробний завод

У ніч на 4 березня безпілотні літальні апарати завдали удару по Сизранському нафтопереробному підприємству, розташованому в Самарській області Російської Федерації.

Про це повідомив Андрій Коваленко, голова ЦПД.

“Ворог повідомляє про вибухи. У лютому, після атаки, цей НПЗ призупиняв свою роботу”, – розповів Коваленко.

Відомо, що його продуктивність становить 8,9 мільйона тонн нафти на рік, що відносить його до числа середніх нафтопереробних заводів у Росії.

У повідомленні йдеться, що підприємство виробляє пальне, авіакеросин і бітум. У 2015 році це підприємство повністю перейшло на виробництво продукту, що відповідає стандартам Євро-5. Для переробки використовується видобута нафта із Західного Сибіру і Самарської області.

Керівник ЦПД підкреслив, що для Збройних сил Російської Федерації нафтопереробні заводи схожого масштабу мають велике значення в плані забезпечення паливом, оскільки є частиною логістичної системи армії.

Скандал Зеленського і Трампа був навмисно спровокований США – Мерц

Фрідріх Мерц вважає, що скандал між президентом Володимиром Зеленським, главою Білого дому Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом був не випадковим, а навмисно спровокованим американцями.

Про це майбутній канцлер Німеччини заявив газеті AFP.

Він сказав, що переглянув кілька разів відеозапис зустрічі Зеленського і Трампа, внаслідок чого зробив такі висновки.

За словами Мерца, це була не спонтанна реакція на висловлювання українського лідера, а явно навмисна ескалація до цієї зустрічі в Овальному кабінеті.

Він підкреслив той факт, що його здивував тон дискусії, яка “не сприяла вирішенню питання”.

На думку німецького політика, подібна розмова між главами союзних держав відображає нинішнє ставлення і поведінку адміністрації США загалом.

Тим часом у деяких західних колах звинувачують саме Зеленського в провокуванні конфлікту з Вашингтоном, оскільки він нібито грубо відповів Венсу про ситуацію на передовій.