Останніми днями у фокусі уваги опинилися повідомлення про припинення вогню в Чорному морі за посередництва США. Здавалося б, це могло стати проміжним етапом до припинення бойових дій, однак пропоновані умови викликали хвилю критики як з боку українських політиків, так і в західній пресі.
За даними видання The Times, домовленість про “морське перемир’я” цілком може стати “перемогою Кремля”, оскільки передбачає надто мало поступок із боку Москви, а від України вимагає значно більшого.
За оцінками журналістів, у межах угоди Вашингтон погоджується полегшити санкційний тиск на Росію та відновити їй доступ до низки важливих економічних ресурсів, тоді як про будь-які жорсткі обмеження для Москви й надалі мовчать. Фактично, Кремль наполягає, щоб його звільнили від найсуворіших санкцій, включно з розблокуванням системи SWIFT для російських банків і зняттям обмежень на експорт продовольчих товарів і добрив.
Газета The Times також наводить думку радника Офісу президента України Сергія Лещенка, котрий зауважив, що США не отримали від Росії жодних конструктивних поступок в обмін на полегшення експортних можливостей для Москви. На додачу в документі немає жодного пункту, що забороняє Росії завдавати ударів по українських портах, які регулярно зазнають атак у регіонах Одеси та Миколаєва. Виходить, що саме Україна, котра від самого початку перебуває під постійним тиском і втратами внаслідок агресії, мала б отримати мінімальні гарантії безпеки, однак укладена домовленість цих гарантій не передбачає.
Водночас The Times звертає увагу на ще один наслідок таких поступок: це може створити прецедент для подальшого скасування більшої кількості санкцій, запроваджених проти РФ. Якщо зняти перешкоди на агроекспорті та секторі добрив, Москва одержить сильний поштовх до відновлення своєї економіки та більшу свободу дій на міжнародних ринках. Потенційні вигоди Росії від “морського перемир’я” дають підстави багатьом аналітикам вважати, що це перемир’я аж ніяк не справедливе та не відповідає інтересам України.
Разом із тим у Вашингтоні поки що немає однозначної позиції щодо того, чи справді санкції буде знято. Представники команди екс-президента США Дональда Трампа заявляють про можливість “розглянути це питання”, однак не дають чіткого сигналу, що обмеження проти Росії скасують. Зі свого боку, чимало оглядачів і європейських партнерів України можуть негативно сприйняти подібні зрушення, оскільки будь-яке зняття санкцій суперечитиме логіці колективного тиску на Кремль з метою припинення агресії.
Додаткова напруга виникає й через те, що, згідно з повідомленнями ЗМІ, США розробляли цю угоду майже без консультацій із ключовими країнами Євросоюзу. Тож, якщо Білий дім справді зважиться зробити значні послаблення для Москви, це може спричинити розбіжності всередині антиросійської коаліції, котра досі трималася разом перед лицем бойових дій в Україні.
Таким чином, укладена під егідою США домовленість про припинення вогню в Чорному морі викликає набагато більше запитань, ніж відповідей. З одного боку, призупинення атак і захист портової інфраструктури могло б піти на користь і Україні, і загальній безпеці регіону. З іншого — відсутність чіткого механізму контролю за діями РФ, а також вимоги про послаблення санкцій, дають Росії набагато вигідніші стартові умови в будь-яких наступних переговорах. Як зазначають міжнародні експерти, це може стати для Москви ключовим важелем впливу, а для України — приводом для нових загроз, якщо домовленості будуть порушені або виявляться черговою грою Кремля на дипломатичному полі.
