“Польща хоче заробити багато грошей на відновленні України”: Туск розповів про план

Польща збирається інвестувати в залізничний термінал у Славкуві для будівництва “найбільшого в Європі” логістичного центру.

Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає місцеве видання Bankier.pl.

Він припускає, що після закінчення війни в Україні цей термінал стане ключовим перевалочним пунктом для товарів з азійських країн. Його потужність буде збільшено майже вдвічі – з 285 000 до 500 000 контейнерів на рік.

Відомо, що хаб буде розташований на перетині найзахідніших залізничних ліній широкої та стандартної колії, що полегшить перевалку контейнерів.

Туск зазначив, що важливо “зберегти польський контроль над такими місцями, як цей найбільший логістичний центр у Польщі”.

Прем’єр-міністр наголосив, що Варшава не хоче повторення ситуації після війни в Іраку, коли країна брала участь у військовій кампанії, але не отримала вигод від післявоєнного відновлення.

Він прямо сказав, що, незважаючи на те, що поляки зацікавлені в допомозі українцям, вони також хочуть заробити великі гроші на відбудові воюючої країни.

В України більше немає обмежень на дальність зброї від союзників – Мерц

Німеччина, Велика Британія, Франція, Німеччина та США зняли обмеження на дальність зброї, яку вони постачають Україні для захисту від окупантів.

Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц в ефірі місцевого громадського телебачення на міжнародному форумі WDR Europaforum.

За його словами, таке рішення країн ЄС означає, що Київ може постояти за себе, атакуючи, наприклад, військові об’єкти на російській території, адже досі в бійців ЗСУ все ще залишалися обмеження на застосування ракет.

Мерц вважає, що це матиме вирішальне значення для перебігу війни в Україні проти країни-агресора.

Німецький канцлер також додав, що Берлін, Лондон і Париж зроблять усе можливе, щоб і далі підтримувати українців у військовому плані.

Нагадаємо, раніше видання URAUA писало про те, що ФРН готова відправити ЗСУ ракети великої дальності Taurus, але тільки після узгодження з європейськими союзниками, які, ймовірно, підтримають таку ініціативу.

Україна хоче закінчити війну 2025 року і готова обговорювати будь-які заходи – Сибіга

Україна прагне припинити війну 2025 року і готова обговорювати всі заходи, які сприятимуть цьому.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга в інтерв’ю французькій газеті Libération.

За його словами, Київ готовий до обговорення у всіх формах заходів, які можуть допомогти завершити війну з окупантами в поточному році.

Також український міністр зазначив, що дуже важливо продовжувати чинити тиск на РФ разом із європейськими та американськими союзниками.

На його думку, справедливий мир неможливий без активної участі Сполучених Штатів. Водночас дії країни-агресора спрямовані на те, щоб виключити Вашингтон із переговорного процесу.

Сибіга запевнив, що зараз Київ перебуває в критичному моменті, коли є реальна можливість прискорити мирні зусилля. Україна повинна зробити так, щоб Москва не завадила Білому дому здійснити це.

Крім того, він упевнений, що без США неможливо побудувати ефективну систему безпеки в Європі та посилити обороноздатність України.

Під час останніх атак на Київщину постраждали військові та оборонні об’єкти: ППО не діяла

У ніч на 24 травня в Київській області та самому місті постраждали військові об’єкти та оборонно-промисловий завод, оскільки системи ППО виявилися безсилими проти ворожих безпілотників.

Про це заявив авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап.

За його словами, нещодавно громадяни майже сім годин спостерігали, як “шахеди” повільно летіли, кружляли, потім падали і врізалися в різні об’єкти, зокрема й в аеродром “Васильків”, а з боку підрозділів ППО не було жодного опору.

Криволап розповів, що 24 травня кияни “спостерігали ту саму картину”, але цього разу це стосувалося важливого оборонного заводу.

Він додав, що незадоволений тим, що в цей момент начальник комунікацій ВПС стверджує, що ситуація під контролем, а з 250 БПЛА, що летіли, збито або придушено 245.

Варто зазначити, що окупаційні медіа писали про те, що завод “Антонов” у Києві нібито був пошкоджений через обстріл дронамі. Україна офіційно це не підтвердила.

Новий президент Румунії склав присягу й офіційно вступив на посаду

Сьогодні, 26 травня, Нікушор Дан офіційно вступив на посаду президента Румунії. Церемонія складання присяги розпочалася о 12-й годині дня в парламенті, де новообраний очільник склав присягу.

Про це проінформувало видання “Euronews Romania”.

Повідомляється, що у своїй першій президентській промові Дан заявив, що Румунія потребує значної модернізації, і закликав до проведення реформ.

За його словами, в рамках верховенства закону Бухаресту потрібні фундаментальні зміни, тому він запропонував працювати з усіма громадськими силами, щоб чинити позитивний тиск на інститути румунської держави.

Новий президент Румунії окреслив основні пріоритети свого терміну – фіскальна стабільність, цифровізація, боротьба з корупцією, модернізація систем охорони здоров’я та освіти, а також зміцнення зовнішньополітичних відносин, зокрема з Молдовою, Євросоюзом і НАТО.

Дан також згадав про зниження критичної залежності в галузі енергетики, технологій і ланцюжків поставок, а також про зміцнення системи оборони проти гібридних війн.

Україна просить у Вашингтона системи ППО Patriot: у США їх немає – держсекретар

Україна запросила у Сполучених Штатів системи протиповітряної оборони Patriot, проте в американців теж немає цієї зброї.

Про це заявив держсекретар США Марко Рубіо на слуханнях у комітеті з асигнувань Сенату, які відбулися 20 травня.

Відповідаючи на запитання, чи готова адміністрація президента США Дональда Трампа підтримати законопроєкт про нову військову допомогу Україні, він сказав, що українці зараз просять системи ППО на додаток до вже наданої допомоги, але США не можуть їх надати.

Однак Рубіо зазначив, що Білий дім тісно співпрацює з союзниками по НАТО, у яких є елементи Patriot, які можна було б надати Києву, наприклад, для захисту повітряного простору.

Американський держсекретар запевнив, що вони заохочують цих партнерів, бо розуміють, що жодна з цих країн не хоче відмовлятися від своїх систем ППО.

Останні дні російської економіки: чому ворожа імперія буквально приречена на крах

Поки Кремль продовжує вдавати, що “все йде за планом”, реальні економічні процеси в Росії дедалі більше нагадують тиху катастрофу. Ще вчора Москва хизувалася економічними успіхами, заявляючи про зростання ВВП на рівні 4,1%, але сьогодні навіть російські експерти визнають, що ця картинка є лише фасадом, за яким ховається серйозний структурний занепад.

Головною причиною поступового колапсу російської економіки залишається її критична залежність від цін на нафту та газ. Ці доходи становлять понад третину російського бюджету, і тепер ця залежність зіграла злий жарт: зниження ціни на нафту марки Urals до менш ніж 50 доларів за барель ставить під загрозу фінансування всіх амбіційних планів Кремля. Фінансова діра в російському бюджеті за перші чотири місяці 2025 року збільшилася майже втричі та вже сягнула 3,2 трлн рублів. І тенденція лише поглиблюється.

Паралельно з цим промисловість Росії, яка не задіяна в оборонних замовленнях, різко скорочує виробництво. Індекс PMI – ключовий показник стану промисловості – впав нижче критичної позначки у 50 пунктів. Це свідчить про глибоку кризу виробничих потужностей, які не можуть працювати без доступу до західних технологій та інвестицій.

Фінансова система країни перебуває в ще гіршому стані. Реальна інфляція в Росії, за оцінками незалежних аналітиків, вже перевищує 15-20% річних, хоча офіційні джерела намагаються це приховати. Через це населення стрімко втрачає купівельну спроможність, рівень життя падає, кількість банкрутств серед фізичних осіб зростає на 35%. Іпотечне кредитування скоротилося вдвічі, що додатково свідчить про зменшення доходів та зростання невпевненості громадян у завтрашньому дні.

Ще один показник кризи – дефіцит кадрів. Майже три мільйони кваліфікованих фахівців покинули Росію через мобілізацію, репресії чи санкційний тиск. Їх відсутність уже відчутна у всіх секторах економіки, зокрема у високотехнологічних галузях, де провал політики імпортозаміщення вже не приховати.

Не в кращому становищі опинилися й великі російські корпорації, які звикли отримувати надприбутки за рахунок державних контрактів. Знаковий приклад – “Газпром”, який 2024 року завершив із рекордними збитками в понад трильйон рублів. Також технічний дефолт оголосила держкорпорація “Роснано”, а компанія “Ангстрем” – один із ключових російських виробників мікрочіпів – вже оголосила про банкрутство.

Така ситуація має одну причину – шалені військові витрати та самоізоляцію країни через агресію проти України. Росія, не маючи достатніх фінансових резервів та сучасних технологій, буквально спалює залишки економічного потенціалу в горнилі війни, яка все глибше затягує її у кризу.

Західні експерти вже відкрито називають російську економіку “картковим будинком”. Відтік іноземних компаній, обвал внутрішнього виробництва, зростання дефіциту бюджету і неможливість залучення нових кредитів через санкції наближають цей будинок до неминучого руйнування. І що найгірше для Москви – це не тимчасова криза, а глибокий структурний занепад, з якого вже не вдасться вийти навіть за умови повного припинення війни.

Тим часом, спроби Кремля “залити” ці проблеми пропагандою і продовженням військових авантюр лише прискорюють фінансовий та економічний колапс. Поки Москва кидає останні ресурси на “літню наступальну кампанію”, економічна база під його режимом швидко руйнується. І хоча російська влада все ще намагається запевнити власних громадян, що “все гаразд”, правда в тому, що навіть серед найпалкіших прихильників Кремля оптимістів практично не залишилося.

Отже, нинішній стан російської економіки – це останні судоми імперії, яка остаточно втратила будь-які шанси на відновлення. Росія ще може деякий час триматися на старих запасах, але структурний колапс вже почався, і зупинити його вже не під силу нікому. Єдине питання – наскільки швидко це визнають самі росіяни та як скоро ми побачимо реальні політичні наслідки цієї економічної катастрофи.

У Білорусі досі немає ядерної зброї та ракетного комплексу “Орєшнік” – розвідка

На території Білорусі є носії ядерної зброї, але самої зброї немає. Така ж ситуація там і з ракетним комплексом “Орєшнік”.

Про це в інтерв’ю Укрінформу заявив голова Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко.

За його словами, у Мінська дійсно є носії ядерної зброї, а також літаки й оперативно-тактичні ракетні комплекси “Іскандер”, але самої ядерної зброї немає.

Іващенко стверджує, що Білорусь займається організацією, підготовкою та будівництвом місць зберігання цієї техніки.

Глава СЗР нагадав, що білоруси заявляли, що балістичні ракети “Орєшнік” з’являться у них до кінця року, але він сумнівається, що це станеться.

Відомо, що Кремль обіцяв ще 2023 року розмістити на території Білорусі тактичну ядерну зброю, а на початку 2025 року збирався поставити близько десятка ракетних систем “Орєшнік”.

Атака на Умєрова: у мережі поширюють кадри з нібито російським громадянством міністра

У мережі шириться матеріал, який, прикриваючись “аналітикою”, ставить під сумнів лояльність міністра оборони України Рустема Умєрова.

Попри заявлену нейтральність і відкритість джерел, текст містить низку спекулятивних тез, які не підтверджені фактами й можуть бути частиною спланованої інформаційної кампанії проти керівництва оборонного відомства України.

Згадана публікація стверджує, що, попри очікування на очищення від корупції, міністерство начебто залишилося осередком зловживань, а сам Умєров не зміг зламати систему. У матеріалі повторюються тези про гучні справи – зокрема, закупівлю продуктів за завищеними цінами, кримінальні справи проти посадовців МОУ, участь службовців у схемах з продажу техніки, та навіть про повернення скандальних фігур у владу.

Автор матеріалу переходить до різких припущень, де натякає на ймовірну причетність Умєрова до діяльності російських спецслужб. Маніпуляції базуються на відкритих даних про кримське походження міністра, родинні зв’язки в Криму, участь у переговорах, а також на нібито знайдених анкетах на отримання російського громадянства, що, за твердженням автора, могли бути заповнені самим Умєровим та його батьками в 2014 році.

У матеріалі подається й особиста інформація про родину міністра, включаючи опис діяльності родичів у Криму та навіть дані про номер російського паспорта, начебто виданого Умєрову. При цьому немає жодного підтвердження достовірності цих анкет, а зазначений автор публікації сам зазначає, що всі висновки є припущеннями й не претендують на істину.

Окрему увагу варто звернути на формулювання, які знецінюють українську державу, її інституції та систему оборони – в умовах війни з боку РФ це є прямим елементом інформаційної війни.

Такі матеріали несуть очевидну загрозу: їхнє поширення може підірвати довіру до українських державних інституцій, посіяти сумніви в українському суспільстві та дати підстави для пропаганди з боку ворога. Закликаємо громадян зважено ставитися до подібного контенту, перевіряти джерела та не поширювати непідтверджену або спекулятивну інформацію, яка може слугувати на користь ворогу.

Міністр оборони України Рустем Умєров неодноразово наголошував на прозорості своєї діяльності, співпраці з антикорупційними органами та фокусі на підвищенні ефективності Збройних сил України. Уряд і суспільство мають оцінювати дії чиновників на основі реальних фактів і результатів, а не припущень із непідтверджених джерел.