Місяць: Червень 2025

Спеціальний посланник США з питань України Кіт Келлогг збирається вирушити до Білорусі. Це може бути спробою знайти новий підхід до РФ у рамках зусиль США щодо припинення війни в Україні.

Про це газеті “РБК-Україна” заявив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

За його словами, Келлог вважає, що білоруський президент Олександр Лукашенко “у чомусь суб’єктивний і може вплинути на Кремль”, і хотів би мати ще одну смугу спілкування, щоб рухатися далі.

Однак Подоляк упевнений, що стратегія Вашингтона щодо Мінська від початку неправильна, оскільки Лукашенко не володіє достатнім впливом і “взагалі схильний діяти обережно”.

Радник глави ОП припускає, що президент Білорусі “занадто боїться Москви і занадто залежний від неї”, щоб втрутитися у війну з Києвом.

Тим часом він зазначив, що Китай – єдина країна у світі, яка може впливати на поведінку росіян, але в неї є свій конфлікт зі США, і вона не буде зацікавлена в тому, щоб допомогти американцям отримати дивіденди від миротворчої місії.

Абсурдна вимога країни-агресора знищити зброю, отриману Україною від партнерів, демонструє повну зневагу до дипломатичних зусиль США.

Про це заявив Георгій Тихий, прес-секретар Міністерства закордонних справ, у мережі Х.

Він нагадав, що ворожі офіційні особи майже щодня висувають нові необґрунтовані та некомпетентні вимоги. У такий спосіб Кремль демонструє повну байдужість до зусиль США з припинення війни.

Відомо, що 16 червня заступник голови МЗС окупаційної країни Олександр Грушко заявив, що в рамках будь-якої угоди про припинення вогню Москва наполягатиме на тому, щоб Київ знищив усю зброю, надану західними країнами-союзниками.

Він додав, що в рамках міжнародних алгоритмів, які всім відомі, запаси зброї мають бути скорочені, утилізовані та гарантовані.

Асоціація правників України, професійне об’єднання 6 000 українських адвокатів, виступила з публічним зверненням до керівників правоохоронних відомств з приводу системних порушень прав людини їхніми співробітниками.

Відповідну заяву опубліковано на сайті.

Відомо, що це стосується Державного бюро розслідувань, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки, Нацполіції, Офісу Генпрокурора та Національного антикорупційного бюро.

У повідомленні АПУ йдеться про те, що ці служби систематично перешкоджають наданню фахової юридичної допомоги громадянам і підприємствам шляхом незаконних обшуків, прослуховування, арештів, вилучення документів тощо.

Згідно із заявою, останнім часом значна кількість адвокатів зазнала переслідування за свою діяльність, а перевищення повноважень з боку органів стає нормою.

Юристи також звинуватили ОГП, який має здійснювати нагляд за діяльністю ДБР, СБУ та Нацполіції, у тому, що він не реагує на їхні порушення.

На думку асоціації, такі порушення суперечать низці міжнародних зобов’язань щодо забезпечення верховенства права і завдають шкоди шляху Києва до членства в Євросоюзі.

Міністерство оборони України виступило з ініціативою запровадити грошову винагороду для військових за впровадження та використання їхніх інноваційних розробок.

Про це повідомило відомство на своїй сторінці.

Там розповіли, що запропонований механізм має стати засобом справедливого оцінювання досягнень військових винахідників і послужити стимулом для подальших досліджень і творчих рішень у галузі оборони.

Заступник глави МО Валерій Чуркін пояснив, що йдеться не тільки про юридичне закріплення прав, а й про формування культури поваги до інтелектуальної власності в оборонному секторі.

Відомо, що для цього міністерство створило Управління з питань інтелектуальної власності.

Крім того, відомство презентувало два законопроєкти, які вже підтримані депутатами в першому читанні. Вони передбачають внесення змін до кодексу в частині визначення прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені бійцями, та врегульовують правовідносини, пов’язані зі створенням і використанням цих об’єктів в оборонно-промисловому комплексі.

На думку МО, запропоновані зміни мають стати основою для комплексного управління правами інтелектуальної власності у сфері оборони.

Українські політики тепер сумніваються, чи варто президенту Володимиру Зеленському їхати на саміт НАТО наступного тижня, оскільки немає гарантій, що його американський колега Дональд Трамп буде там.

Про це пише The Guardian із посиланням на посадовців.

У статті йдеться про те, що в Києві не впевнені в тому, що Трамп буде особисто присутній на зустрічі лідером НАТО, яка відбудеться 24-25 червня в Гаазі, хоча канцлер ФРН Фрідріх Мерц стверджує, що він обіцяв приїхати.

Також українські дипломати заявили, що “розчаровані” раннім від’їздом американського лідера із саміту G7 і його відмовою зустрітися із Зеленським і “зробити Київ пріоритетом”.

Видання підкреслює, що головна мета зустрічі – спробувати заручитися підтримкою Трампа, щоб переконати РФ погодитися на припинення вогню – була зірвана раптовим від’їздом президента.

Крім того, наголошується, що Київ розчарований вето Вашингтоном на спільну заяву щодо України, оскільки її формулювання були “занадто антиросійськими та могли поставити під загрозу переговори з Москвою”.

Український чиновник стверджує, що існує постійний ризик того, що країна, яка воює, стане жертвою зовнішніх подій і недовгої уваги Трампа, додавши, що перед самітом було дано багато обіцянок, зокрема й пропозиції щодо нових постачань американської зброї, які не були виконані.