Ігнат: окупанти випустили до восьми реактивних дронів під час масштабного обстрілу України

До восьми реактивних дронів було зафіксовано під час масштабної атаки країни-агресора на Україну в ніч на 31 липня. Безпілотники були запущені з півночі.

Про це в ефірі телемарафону заявив представник ВПС України Юрій Ігнат.

За його словами, для таких дронів характерний незвичайний звук, який відрізняється від класичного ворожого “шахеда”.

Також Ігнат сказав, що на радарі такі БПЛА відображаються як крилаті ракети, виходячи з параметрів польоту, адже швидкість там може досягати 500 км/год.

Прессекретар ВПС зазначив, що на сьогоднішній день ці цілі неможливо перехопити всіма засобами, які Україна використовує. Тому й існує загроза розгортання противником цих дронів.

За наявною інформацією від експертів, швидкість реактивного безпілотника-камікадзе “Герань-3” сягає 600 кілометрів на годину. Цей засіб повітряного нападу може бути оснащений новим компактним турбореактивним двигуном і літати на великій висоті, щоб уникнути мобільних вогневих груп ЗСУ.

Україна обговорила з Фінляндією нові форми співпраці у сфері оборони

На зустрічі представників оборонних підприємств, членів оборонної та аерокосмічної промисловості Україна та Фінляндія обговорили практичні шляхи подальшого розвитку взаємовигідного співробітництва.

Про це розповів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в  мережі Х.

Відомо, що він висловив значну зацікавленість Києва до унікального досвіду Гельсінок у галузі будівництва притулків.

Сибіга також запросив фінські компанії взяти участь у наступному Міжнародному форумі оборонної промисловості, що пройде в Україні восени, і запропонував розглянути можливість організації окремого оборонного форуму двох країн.

Крім того, повідомляється, що під час робочого візиту до Фінляндії 30-31 липня очільник МЗС України візьме участь у конференції високого рівня “Гельсінкі+50”, яку присвятять 50-річчю підписання Гельсінського заключного акта.

Україна готується завершити реформу про скасування обов’язковості печаток для бізнесу

На засіданні 30 липня Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, спрямований на остаточне завершення започаткованої у 2014 році реформи щодо скасування обов’язкових печаток для підприємств.

Про це проінформувало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.

Міністр Олексій Соболєв сказав, що вони запропонували два додаткові закони, які скасовують застарілі вимоги про обов’язкові штампи. Якщо парламент підтримає це рішення, підприємствам більше не доведеться використовувати обов’язкові штампи – тільки за бажанням.

За його словами, цей черговий етап дерегуляції завершить реформу, яка триває вже понад 10 років. Для підприємців не буде ні зайвих витрат, ні двозначності, адже все повинно бути просто і зручно для бізнесу.

Зазначається, що якщо законопроєкт буде підтримано, парламент скасує обов’язкове використання печаток у протоколах зборів або конференцій, на яких створюється об’єднання роботодавців, а також в ощадних сертифікатах банків.

Франція та 14 інших держав підписали документ про визнання Палестини

Франція та 14 інших країн підписали “Нью-Йоркський заклик” про визнання палестинської держави.

Про це заявив міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро.

Документ підписали в Австралії, Андоррі, Ірландії, Ісландії, Іспанії, Канади, Люксембургу, Мальти, Нової Зеландії, Норвегії, Португалії, Сан-Марино, Словенії, Фінляндії, Франції.

У декларації засуджують напад на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, а також вимагають припинення вогню, звільнення всіх заручників і надання гуманітарної допомоги.

Глави МЗС країн виступають за існування двох держав – Ізраїлю і Палестини, які живуть пліч-о-пліч у світі в межах безпечних і визнаних кордонів, відповідно до міжнародного права і резолюцій ООН.

Підписанти наголосили на необхідності “об’єднання сектора Газа із Західним берегом під владою Палестинської автономії”. Вони також висловили стурбованість великою кількістю жертв серед цивільного населення і гуманітарною ситуацією в Газі.

Крім того, вони закликали інші країни приєднатися до декларації, висловивши рішучість домагатися відновлення сектору Гази, роззброєння ХАМАС і усунення радикального угруповання від управління Палестиною.

Вночі РФ атакувала Україну понад 300 безпілотниками і вісьмома ракетами

У ніч на 31 липня Росія запустила по Україні 309 безпілотників і вісім ракет. Через масований обстріл найбільше постраждав Київ.

Про це повідомив президент Володимир Зеленський.

У Повітряних силах розповіли, що сили РЕБ збили або придушили 291 засіб повітряного нападу, з яких 288 – ударні БПЛА, а 3 – ракети “Іскандер-К”.

За їхніми даними, у 12 точках зафіксовано влучання 5 ракет і 21 ударного БПЛА, а в 19 точках помічено падіння збитих засобів.

Зеленський пише, що під ударом опинилися Дніпровська, Полтавська, Сумська, Миколаївська та Київська області.

Основною метою масових обстрілів була столиця, численних пошкоджень зазнали об’єкти житлової інфраструктури. В одному зі спальних районів було зруйновано під’їзд багатоповерхового будинку. Повідомляють про шістьох загиблих, а ще десятки людей дістали поранення.

Після атаки український лідер наголосив, що мир без сили неможливий, тому закликав союзників змусити Москву укласти мир і сісти за “справжній стіл переговорів”.

РФ посилила штурми біля Антонівського залізничного мосту на Херсонщині

За останній тиждень окупаційна армія активізувала атаки в районі Антонівського залізничного мосту через Дніпро, що розташований поблизу Херсона, на схід від автомобільного мосту.

Про це заявив в ефірі телемарафону Владислав Волошин, прессекретар Сил оборони півдня.

За його словами, за останні 7 днів ворог здійснив понад 50 спроб штурму. Таким чином раніше їх було три-чотири на день, а зараз – до десятка.

Речник нагадав, що Антонівський залізничний міст – найвужче місце на Дніпрі, з якого можна завдати удару по правому березі, а отже, загарбники також намагаються просунутися на інший бік, де перебувають українські захисники.

Тим часом окупаційна влада каже, що на мосту їхні війська нібито вже “вибили українців із технологічного тунелю і підняли прапори”.

Джерело: РосЗМІ

Варто зазначити, що українське командування не підтверджувало цієї інформації.

Під час війни експорт української зброї неможливий: Шмигаль висловився проти

Експорт зброї, виробленої приватними українськими виробниками під час війни, немислимий.

Про це заявив новопризначений міністр оборони Денис Шмигаль в інтерв’ю BBC News.

Він зазначив, що експорт озброєнь – це завжди політичне рішення, яке кожна країна ухвалює самостійно. Під час війни, якщо у захисників на передовій не вистачає тієї чи іншої зброї, Київ не може експортувати, поки не забезпечить ЗСУ на “100 з гаком відсотків”.

Шмигаль додав, що якщо є надлишки виробництва – влада має знайти спосіб профінансувати їх і доставити до українських бійців.

На це журналіст відповів, що виробники дотримуються іншої точки зору – вони не мають грошей, держава не купує стільки зброї, скільки вони виробляють, і їм справді потрібні кошти, щоб виробляти озброєння кращої якості.

Очільник МО запевнив, що для цього уряд шукає додаткові кошти і намагається замовити “все, що може виробити держава”.

Однак він наголосив, що в умовах війни прямий експорт неможливий, хоча можливі партнерські проєкти, коли частина зброї залишається на складах партнерів. Також він запропонував варіант розвитку потужних ланцюжків обміну озброєння з партнерами.

Єрмак може відмовитися від ЄС для України і погодитися на умови РФ для збереження влади – глава ЦПК

Глава Офісу президента України Андрій Єрмак може домовитися з Росією про мир і відмовитися від інтеграції країни в Євросоюз, щоб зберегти владу разом із президентом Володимиром Зеленським.

Про це заявила голова Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

За її словами, найбільшим страхом для глави ОП є відхід із посади президента Зеленського, тому в разі виборів після можливого заморожування фронту він спробує переконати лідера балотуватися на другий термін і зробити так, щоб Зеленський переміг.

Каленюк припускає, що “права рука” президента вибере “найпростіший спосіб”, перетворивши Україну “з демократії на автократію”.

Керівник ЦПК також вважає, що Єрмак намагатиметься зберігати абсолютний контроль над Зеленським і продовжуватиме намагатися “обкласти всю країну”, щоб залишитися при владі.

Вона впевнена, що якщо Києву доведеться відмовитися від європейської інтеграції та західної допомоги, то для глави ОП у цьому не буде проблеми. Вона додала, що є ймовірність, що він погодиться і на невигідний компроміс з окупантами.

Каленюк зазначила, що під час останніх переговорів із РФ у Стамбулі Єрмак повністю контролював українську сторону.

Варто нагадати, що зараз Центр протидії корупції перебуває в конфлікті з апаратом президента через те, що засновника відомства Віталія Шабуніна підозрюють в ухиленні від військової служби.

Трамп скоротив термін ультиматуму Кремлю: що станеться через 10 днів?

Президент США Дональд Трамп оголосив, що скорочує термін свого ультиматуму Кремлю щодо завершення війни в Україні. Раніше кінцевою датою називався кінець серпня, але тепер новий дедлайн закінчується приблизно через 10-12 днів. Трамп пояснив таке рішення повною відсутністю прогресу в мирних переговорах.

Він додав, що офіційно підтвердить скорочення терміну ультиматуму в найближчі день-два. Згідно з озвученим планом, Москва має погодитися на припинення вогню до ~8 серпня, інакше на неї чекатимуть жорсткі економічні заходи.

Головне питання – що саме станеться, якщо Москва не виконає вимогу про перемир’я в установлений строк? Трамп уже окреслив свою відповідь: Сполучені Штати введуть вторинні санкції – тобто 100% мита на країни, які продовжать купувати російські енергоносії. Таким чином Вашингтон ставить перед імпортерами російської нафти і газу жорсткий вибір: або відмовитися від російського палива, або втратити доступ до американського ринку через стовідсоткові тарифи. Ця міра покликана різко скоротити доходи Москви від експорту енергоносіїв.

Ще донедавна оглядачі сумнівалися, чи наважиться Трамп на такі радикальні кроки. Запровадження вторинних санкцій могло б спровокувати стрибок світових цін на нафту та новий виток глобальної торговельної війни. Проте те, що президент США вирішив скоротити термін ультиматуму, сигналізує про його готовність усе ж таки вдатися до 100%-вих мит. Сам Трамп визнав, що не впевнений, чи змінять ці тарифи рішення Росії продовжувати війну, але налаштований їх запровадити.

Підготовка та підтримка союзників

Ознаки вказують на те, що адміністрація Трампа готує підґрунтя для успіху санкцій і заручається підтримкою союзників. Лише вчора США та Європейський Союз уклали велику торговельну угоду, за якою ЄС зобов’язався придбати до 2028 року додаткові американські енергоносії на суму $750 млрд замість російських. Це історичне рішення посилює домінування США на енергетичному ринку та показує готовність Європи зменшити залежність від російської нафти і газу – ймовірно, про всяк випадок, якщо вторинні санкції набудуть чинності.

Також можливі непублічні домовленості з іншими ключовими гравцями світового нафторинку. Саудівська Аравія та її партнери по ОПЕК+ останнім часом поступово збільшують видобуток нафти, і Ер-Ріяд все ще має значні резервні потужності для швидкого нарощування виробництва у разі різкого скорочення пропозиції. Це означає, що арабські експортери теоретично здатні частково компенсувати випадіння російської нафти з ринку, щоб стримати зростання цін. Індія, один з найбільших імпортерів російської нафти, зараз веде напружені торговельні переговори з Вашингтоном і навряд чи захоче їх ускладнювати – отже, може виявитися більш схильною скоротити закупівлі у РФ, аби уникнути конфлікту зі США. Сукупність цих факторів вказує, що Трамп намагається заручитися і ресурсною, і дипломатичною підтримкою союзників та партнерів. Якщо вторинні санкції будуть введені, альтернативні джерела постачання енергоносіїв вже готуються, а ключові економіки налаштовані підтримати цей тиск на Москву – принаймні частково.

Наслідки для Росії: залежність від Китаю

Припинення купівлі російської нафти країнами-імпортерами може позбавити Москву значної частини валютних надходжень від експорту. Для Росії втрата основних ринків збуту нафти і газу стала б нищівним ударом по державних фінансах. За даними експертів, доходи від експорту енергоносіїв формували 30–50% федерального бюджету РФ в останні роки . Отже, різке перекриття цього грошового потоку через вторинні санкції серйозно підірве спроможність Кремля фінансувати війну та покривати внутрішні видатки. Фактично, економіку Росії поставлять перед загрозою глибокої кризи.

Ефективність такого удару по Москва залежатиме насамперед від позиції Китаю. Саме Китай та Індія є найбільшими покупцями російської нафти на світовому ринку. Якщо обидві ці країни припинять імпорт, Москва фактично залишиться майже без ключових покупців свого енергоресурсу. У такому разі російська влада стрімко втратить основне джерело валютних доходів, що створить для неї критичний тиск з метою зупинити війну. Однак аналітики сумніваються, що Пекін піде на повну відмову від російської нафти. Китай вже перебуває під дією численних американських санкцій і мит та розглядає партнерство з Москвою як стратегічне, тому навряд чи різко змінить свою торговельну політику. Якщо Пекін проігнорує вимогу Вашингтона і продовжить купувати енергоносії з РФ (можливо, отримуючи їх зі знижками), у Росії залишиться критично важливий “рятівний круг”. Тоді удар санкцій виявиться не таким болючим, як очікується, і Кремль зможе довше фінансувати військові дії, хоч і з меншими прибутками.

З іншого боку, якби Китай таки пристав на умови США, це практично перекрило б для Москви доступ до грошей від продажу нафти. Навіть втрата одного лише індійського ринку суттєво вдарить по фінансах РФ (адже Індія була найбільшим імпортером російської нафти морем – 1,5 млн барелів на добу). А повна ізоляція від і Китаю, і Індії стала б катастрофічною: Кремль позбувся б левової частки експортних доходів і був би змушений шукати мир чи інші шляхи виживання. Важливо підкреслити, що окрім вторинних санкцій у США немає настільки ж потужних інструментів впливу на Москву – хіба що пряме військове втручання, на яке Вашингтон не піде через ризик ядерного конфлікту.

Чотири можливі сценарії розвитку подій

Наразі оглядачі окреслюють кілька сценаріїв, як можуть розвиватися події після спливу 10-денного ультиматуму:

Китай підтримує санкції – Росія погоджується на перемир’я. Пекін дає зрозуміти, що приєднається до вимог Вашингтона і припинить купувати російські нафту й газ. У такій ситуації Кремль опиняється в економічному глухому куті та, ймовірно, буде змушений піти на припинення вогню. Російський уряд може спробувати виторгувати у США певні поступки в обмін на згоду, але головний результат – військові дії призупиняються під тиском обставин.

Китай підтримує санкції, але Кремль продовжує війну в ізоляції. Китай (і, припустимо, Індія та інші країни) схиляються перед ультиматумом США, однак Москва вирішує воювати далі, навіть опинившись у фактичній ізоляції. В цьому разі Росії доведеться різко урізати всі невійськові витрати – соціальні, інфраструктурні та інші – щоб перенаправити обмежені ресурси на фронт. Економіка РФ стрімко скотиться в найглибшу кризу на тлі довготривалої війни на виснаження. Такий сценарій означає затяжний конфлікт, але з часом фінансове виснаження може змусити Кремль переглянути позицію.

Москва сприймає санкції як “оголошення війни”. Існує ризик, що кремлівське керівництво розцінить запровадження вторинних санкцій як пряму агресію з боку США. Тоді Москва може піти на різку ескалацію конфлікту. У найгіршому випадку експерти припускають, що Кремль може виставити Вашингтону ультиматум, аж до погрози ядерного удару, якщо санкції не буде скасовано. Подібні натяки з’являлися й раніше: наприклад, минулого тижня Росія раптово заблокувала відвантаження нафти в ключових чорноморських портах (Новоросійськ) – це сприйняли як попередження, адже наступного дня поставки відновили. Такий крок показує готовність Кремля йти на крайнощі у відповідь на спроби перекрити його доходи.

Китай і ряд інших країн не підтримують санкції – війна триває. У цьому сценарії Пекін відмовляється грати за правилами Вашингтона і продовжує імпорт російських енергоносіїв (зрештою, для Китаю союз із РФ – стратегічний, і він і так живе під дією американських тарифів ). Якщо Трамп у відповідь запровадить 100%-ві мита проти китайських товарів, Пекін завдасть удару у відповідь, ввівши аналогічні мита на американський експорт. До бойкоту санкцій можуть долучитися й інші країни, які захочуть і надалі купувати нафту й газ у Росії, попри заборони. За таких умов втрати РФ мінімізуються, адже альтернативні покупці продовжать приносити їй хоч якийсь прибуток. Натомість США ризикують загрузнути в масштабній торговельній війні з Китаєм та іншими державами, що боляче вдарить і по американській економіці. Не виключено, що Вашингтону зрештою доведеться відступити і скасувати вторинні санкції, якщо більшість світу їх ігноруватиме. Як відзначають аналітики, наразі “неясно, як погроза стовідсоткових мит позначиться на рішеннях Білого дому щодо торгівлі з Пекіном” . Іншими словами, якщо провідні економіки не підтримають американський ультиматум, то задуманий “нокаутуючий” удар по російській скарбниці може не відбутися – і війна триватиме у нинішньому форматі.

Таким чином, найближчі 10 днів стануть вирішальними. Світ спостерігає, який із описаних сценаріїв втілиться в реальність. Чи змусить жорстка економічна гра Трампа Москву піти на мир, чи навпаки – спровокує нові небезпечні конфлікти на глобальній арені? Відповідь на це запитання маємо отримати вже невдовзі, коли спливе скорочений ультиматум і стане зрозуміло, чи наважиться Вашингтон ударити “на повну”, а Кремль – чим відповість на цей тиск.