Росія знову масово атакувала Україну дронами і ракетами

В ніч на 21 серпня під ударами російських дронів і ракет опинилися Дніпропетровська область, Запоріжжя, Львів, Луцьк і Мукачево.

Про це повідомили мер Львова Андрій Садовий, голова Запорізької обласної адміністрації Іван Федоров, голова Дніпропетровської обласної адміністрації Сергій Лисак, Мукачівська міськрада та мер Луцька Ігор Поліщук.

У Мукачеві постраждали 12 осіб. Десять з них доставили до лікарні швидкою, двоє прийшли самі. У всіх стабільний стан. П’ятеро залишаться в стаціонарі. Під ракетний удар на Закарпатті потрапила територія одного з міських підприємств, в результаті чого спалахнула пожежа. На місці події працюють рятувальні служби. Жителів закликають щільно закривати вікна і по можливості не виходити на вулицю.

Львів зазнав комбінованого удару. Голова Львівської ОВА Максим Козицький повідомляє про одного загиблого і ще двох травмованих. Вибухова хвиля серйозно пошкодила десятки будинків на вулиці Олени Степанівни, зруйнувавши вікна і дахи. Варто зазначити, що місяць тому на цій же вулиці вже був зафіксований приліт. Всі відповідні служби оперативно прибули на місце події і ведуть роботу.

У Запоріжжі атака пошкодила кілька промислових об’єктів. Вибухова хвиля вибила вікна в сусідніх будинках. Комунальні служби оперативно прибули на місце події. Попередньо, постраждалих немає.

Дніпропетровщина також опинилася під ударом. В області збили 18 безпілотників і дві ракети. У Павлоградському районі поранили чоловіка. Під обстрілом опинилися різні райони, в тому числі постраждали два підприємства, приватні будинки і лінії електропередач.

Цієї ночі Луцьк також зазнав атаки дронів. Постраждалих і жертв немає.

Україна почала процес із приватизації Сенс Банку та Укргазбанку

Українська влада зробила перший крок на шляху до приватизації Сенс Банку та Укргазбанку. Рада з фінансової стабільності (РФС) 14 серпня зробила висновок, що передача цих активів у приватні руки не загрожує стійкості банківської системи країни.

Це озвучили представники Нацбанку і Міністерства фінансів.

Угода з відчуження часток прописана в домовленостях з МВФ – завдання полягає в тому, щоб скоротити присутність держави в банківській сфері. Зараз, за підсумками першого кварталу 2025 року, держава контролює 53,3% чистих активів і 62,9% коштів громадян.

Зазначається, що подальші кроки залежать від рішення уряду, який має спиратися на висновки фінради.

У РФС підкреслюють, що перехід обох банків у приватні руки можливий тільки за умови обережного підходу та орієнтації на максимальне збільшення їхньої вартості.

США зазнають невдачі у створенні морських дронів для протидії Китаю – Reuters

Американські військові намагаються створити власний флот морських дронів, щоб протистояти амбіціям Китаю на воді, однак проєкт поки що буксує.

Про це проінформувало видання Reuters.

Поінформовані співрозмовники агентства поділилися подробицями двох пригод, що трапилися під час нещодавніх тестів. В одному випадку, неподалік від каліфорнійського узбережжя, один із дронів раптово зупинився, а інший – втратив керування, врізався в човен, перескочив через палубу і впав у воду.

Згідно з даними газети, за кілька тижнів до цього ще один безпілотний апарат різко прискорився під час буксирування, перекинув допоміжне судно і скинув капітана за борт. Обидві події пояснюються одночасно і програмними збоями, і помилками операторів.

У статті йдеться про те, що ці інциденти трапилися місяць тому, але інформація про них спливла тільки зараз. Постраждали виключно апарати, розроблені конкуруючими фірмами Saronic і BlackSea Technologies, що спеціалізуються на оборонних розробках.

За словами джерел, цей випадок – лише один із низки невдач, з якими стикається Міністерство оборони США, намагаючись зібрати флот автономних судноплавних засобів.

Зеленський призначив ексглаву Мінкульту Точицького постпредом при Раді Європи

Сьогодні, 20 серпня, президент Володимир Зеленський підписав розпорядження, згідно з яким Микола Точицький тепер представляє Україну в Раді Європи на постійній основі.

Відповідний документ опубліковано на сайті Офісу президента.

Також повідомляється, що український лідер цього ж дня підписав ще один указ – тепер вже про звільнення Бориса Тарасюка, який із грудня 2019 року представляв Україну при Раді Європи.

Відомо, що Точицький – досвідчений український дипломат і державний діяч. З осені 2024-го до липня 2025 року він очолював Міністерство культури та інформаційної політики.

Раніше він також обіймав посаду заступника глави Офісу президента України, а з 2021 по 2024 роки був заступником міністра закордонних справ.

В Україні може незабаром зникнути аеророзвідка: причини

Найближчими місяцями українська аеророзвідка на рівні оперативно-тактичної ланки може опинитися під загрозою зникнення як організований вид діяльності. Причина – дедалі жорсткіша протидія з боку російських окупантів.

Про це заявив українські військовослужбовець Серафим Гордієнко.

За його словами, підрозділи противника розгорнули щільну мережу перехоплювачів FPV-дронів, вибудувавши ешелоновану оборону, яка блокує проникнення українських безпілотників на глибину 15-20 кілометрів за лінію фронту.

Гордієнко стверджує, що без такої глибини розвідки неможливо ефективно виявляти і вражати цілі в тилу агресора.

Він зазначає, що вночі російські війська поки що не збивають українські дрони системно, однак це, на його думку, лише питання часу. Спроби підняти апарати на висоту 4000-5000 метрів теж не приносять результату: противник навчився знищувати безпілотники і на цьому рівні.

Боєць ЗСУ сказав, що проведення “секторної розвідки” на більшості напрямків зараз фактично неможливе.

Гордієнко також повідомляє, що на окремих ділянках фронту підрозділи армії вже не ризикують запускати дрони вдень, чим загарбники активно користуються для перегрупування і маневрів.

Він наголосив, що в ситуації, що склалася, необхідні комплексні та продумані кроки для протидії діям РФ.

Сирський: РФ тисне ЗСУ на півночі Донеччини: найскладніше – на Лиманському напрямку

Окупаційні війська нарощують тиск на півночі Донецької області, роблячи особливий наголос на Лиманський напрямок.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він розповів, що сьогодні працював у підрозділах, які зараз воюють на передовій у Донецькій області. Найбільш напруженими залишаються Покровський, Добропільський та Новопавлівський напрямки. Однак водночас противник помітно активізувався в районі Лиману.

Сирський зазначив, що українські бійці тримають оборону у вкрай складних умовах, відбиваючи атаки ворожих сил, які значно переважають за чисельністю, а іноді переходять у контратаку.

Воєначальник стверджує, що провів зустрічі з керівниками бригад і корпусів, щоб особисто ознайомитися з поточним становищем на фронті і всередині командних структур. Після аналізу даних, що надійшли, було визначено кроки для зміцнення оборонних позицій.

Він підкреслив, що українська армія чітко розуміє своє історичне завдання і готова й надалі виконувати його з повною віддачею. ЗСУ захищають і повертають свої землі, а підрозділи на Донеччині отримують усе необхідне для посилення.

Сирський висловив вдячність захисникам, які, незважаючи на важкі умови, не втрачають бойового духу, тримають лінію оборони і завдають втрат загарбникам.

Верховна Рада змінила бюджет на 2025 рік і збільшила невійськові витрати

Сьогодні, 20 серпня, Верховна Рада знову переглянула фінансовий план країни на 2025 рік. За перерозподіл коштів проголосували 229 депутатів.

Про це повідомила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Наприкінці липня чиновники вже підтримували ініціативу про додаткове фінансування оборонної сфери на суму 412 млрд грн. Тепер фокус змістився на цивільні потреби.

Підласа перерахувала основні напрямки, куди спрямують збільшені асигнування. Так, до резерву державної скарбниці додадуть 25,5 млрд грн – ці кошти передбачені на екстрені потреби, пов’язані як із війною, так і з гуманітарними викликами. З них 8 млрд грн можуть відправити “Укрзалізниці” для підтримки залізничної інфраструктури.

Відомо, що близько 4,3 млрд грн виділять Міністерству цифрової трансформації для закупівлі дронів, спецтехніки та обладнання, придатного для тестування в реальних бойових умовах, а також на гранти для підприємств, що працюють у сфері технологій для оборони.

Також 4,6 млрд грн підуть на забезпечення гарячим харчуванням школярів, які проживають поблизу лінії фронту. Ще 3,2 млрд грн призначено для закупівлі медикаментів державним коштом: йдеться про лікування раку, гепатитів, рідкісних орфанних захворювань і гемофілії.

Близько 1,5 млрд грн спрямують до місцевих бюджетів для розвитку мережі військових ліцеїв, де приділяють особливу увагу вихованню молоді. Ще 1,2 млрд грн передбачено для підтримки захисників України та їхніх родин.

Окремо депутати виділили 1 млрд грн на будівництво або капітальний ремонт житла для українців, вимушених покинути свої домівки через війну.

Підласа уточнила, що додаткові витрати компенсують за рахунок урізання інших цивільних видатків на 36,7 млрд грн, з яких більша частина коштів – це скорочення обслуговування держборгу.

Крім того, 8 млрд грн надійдуть до загального фонду держбюджету завдяки переспрямуванню частини податку на прибуток банків, що раніше залишалася в розпорядженні Києва.

На території Польщі впав і вибухнув невідомий об’єкт: подробиці інциденту

Уночі 20 серпня в селі Осини, що неподалік від Лукува в Люблінському воєводстві, на кукурудзяне поле впав невідомий предмет, після чого прогримів вибух. Постраждалих немає.

Про це проінформував телеканал RMF FM.

За наявними даними, щонайменше одна господарська будівля зазнала пошкоджень, а в кількох прилеглих будинках вибило скло.

Старший сержант Марцін Юзвік із місцевого управління поліції розповів, що сигнал про спалах і вибух надійшов після другої години ночі. Правоохоронці, які прибули на місце, виявили обгорілі металеві та пластикові фрагменти, розкидані по полю, а також пошкоджені кукурудзяні качани.

Представник поліції уточнив, що характерної вирви від вибухового пристрою на ділянці не знайшли, проте всю територію відразу взяли під охорону.

Згідно із заявою, за минулу ніч порушень повітряних кордонів Польщі з боку України або Білорусі зафіксовано не було. За попередньою версією, об’єкт, що впав біля Лукува, ймовірно, являє собою частину старого двигуна з пропелером.

Варто нагадати, що 2022 року на території Польщі вже фіксували падіння ракети, що належала українській системі ППО.

Українські посольства та консульства запровадили онлайн-подання документів – Сибіга

В усіх українських дипломатичних представництвах за кордоном тепер працює електронна система подачі документів для нотаріальних послуг.

Про це повідомив глава Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга.

За його словами, запуск цифрового сервісу стартував поетапно з 1 липня, а з 20 серпня система охопила всі 120 закордонних посольств і консульств, де надають консульські послуги.

Тепер українці, які перебувають за межами країни, можуть скористатися особистим електронним кабінетом у платформі “е-Консул” для передання необхідних даних і файлів.

Серед нових функцій – можливість надіслати онлайн заявку на вчинення нотаріальної дії, завантажити шаблон довіреності або нотаріальної заяви, а також прикріпити всю необхідну документацію.

У МЗС наголосили, що тепер оформлення та опрацювання документів не потребують особистої присутності в консульстві на етапі подання. Достатньо лише прийти за готовим результатом, що істотно заощаджує час і сили українців.

Згідно з наданою інформацією, з моменту запуску перших черг у липні та серпні скористатися нововведенням встигли майже 500 громадян.