Російські загарбники атакували корабель “Сімферополь” ВМС України

Ворожі війська завдали удару по українському розвідувальному кораблю “Сімферополь”, який перебуває на озброєнні ВМС. Унаслідок атаки загинув один моряк, ще кілька дістали поранення.

Про це розповів представник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.

За його словами, факт влучання в корабель підтверджено, зараз екіпаж і фахівці ліквідують наслідки обстрілу.

Речник зазначив, що більшість членів команди вдалося врятувати, проте пошуки кількох військовослужбовців тривають.

Варто зазначити, що раніше Міноборони країни-агресора заявляло, що їхній безпілотний катер вразив українське судно в районі гирла Дунаю, і стверджувало, начебто корабель затонув.

Відомо, що “Сімферополь” – розвідувальний корабель середнього класу, що стоїть на службі у ЗСУ. Його ключовим обладнанням є радіотехнічний комплекс “Мельхіор”, розроблений фахівцями “Квант-Радіолокації”.

Рішення Зеленського випускати за кордон чоловіків 18–22 років: критика військових та опозиції

Наприкінці серпня 2025 року український уряд змінив правила перетину кордону: чоловікам віком від 18 до 22 років дозволили безперешкодно виїжджати за кордон під час дії воєнного стану. Це рішення ініційоване президентом Володимиром Зеленським, який ще 12 серпня доручив уряду спільно з військовим командуванням опрацювати підвищення вікового порогу виїзду з 18 до 22 років.

Постанова Кабміну була ухвалена 26 серпня, і набула чинності наступного дня після офіційного опублікування документа. Фактично, вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії певна частина чоловіків призовного віку отримає змогу легально залишати країну.

Суть рішення та офіційні мотиви влади

Від початку війни Україна запровадила суворі обмеження на виїзд: чоловікам від 18 до 60 років (за рідкісними винятками) було заборонено залишати країну під час воєнного стану. Це пов’язано із загальною мобілізацією – громадяни чоловічої статі цього віку становлять мобілізаційний резерв і можуть бути призвані до армії. Нинішня постанова Кабміну підняла мінімальний вік, з якого діє заборона, з 18 до 22 років.

Тобто чоловіки 18–21 років (включно 22-річні) більше не підпадають під обмеження на виїзд. В самому тексті постанови зазначено, що у разі воєнного стану заборона не поширюється на громадян чоловічої статі віком від 18 до 22 років включно (окрім окремих випадків). Для перетину кордону молодим чоловікам потрібно мати дійсний закордонний паспорт і військово-обліковий документ (в паперовій або електронній формі), який пред’являється на вимогу прикордонної служби . Іншими словами, навіть відкриваючи кордони для цієї категорії, держава продовжує вести їх на обліку як потенційних призовників.

Офіційно влада обґрунтовує цю ініціативу потребами молоді та збереженням зв’язків з Україною. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що рішення дозволити виїзд 18–22-річним стосується також тих громадян, які вже опинилися за кордоном, і покликане допомогти українцям “максимально зберігати зв’язки з Україною”. За словами міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, мета кроку – надати молодим українцям ширші можливості для навчання, стажування та легального працевлаштування за кордоном, аби набутий досвід вони згодом могли використати для розвитку України. Одночасно влада обіцяє супутні заходи підтримки молоді: спрощення вступу до українських вишів, підвищення стипендій тощо.

Влада також стверджує, що такі зміни можуть зменшити нелегальний відтік призовників. Голова ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко зазначив, що оновлення правил має на меті “стимулювати молодь не тікати з України”, тобто знайти порозуміння з молодими українцями, аби вони не виїжджали потайки, а мали легальну можливість виїзду за визначених умов.

Критика та ризики для обороноздатності

Рішення про вільний виїзд молодих чоловіків викликало суперечливу реакцію в суспільстві. Багато хто побоюється, що це послаблення негативно позначиться на обороноздатності країни, адже саме чоловіки 18-22 років у перспективі могли б стати поповненням для армії. Військові експерти застерігають, що реалізація цієї ідеї загострить проблему кадрового голоду в ЗСУ, який і так є однією з головних проблем під час війни. Від початку вторгнення Україна стикається з необхідністю постійно поповнювати втрати на фронті, а мобілізаційний ресурс не безмежний. Відкриття кордонів для цілої вікової групи призовників майже гарантовано призведе до відтоку значної частини молодих чоловіків за кордон – хтось поїде дійсно на навчання чи роботу, а хтось просто щоб уникнути перспективи опинитися на фронті. У результаті всередині країни скоротиться мобілізаційний резерв, причому за рахунок однієї з найбільш фізично здорових і працездатних категорій громадян.

На думку критиків, це відбувається в дуже невдалий момент з огляду на ситуацію на фронті. Бойові дії далекі від завершення – за наявними ознаками, війна затягується і може тривати ще не один рік. Російські війська поступово просуваються на сході, українським бригадам дедалі важче утримувати оборону на окремих ділянках. У таких умовах звільнення цілої вікової групи від мобілізаційних обмежень видається передчасним і небезпечним кроком. Якщо війна триватиме довго (а все вказує на затяжний характер конфлікту), то армія може зіткнутися з ще гострішим дефіцитом людських ресурсів.

Особливе занепокоєння висловлюють представники військового командування та військові інструктори. За неофіційними даними, Генеральний штаб ЗСУ був категорично проти ініціативи Зеленського дозволити виїзд 18–22-річних. Військові керівники, як стверджують інсайдери, радше наполягали б на посиленні мобілізаційних заходів, а не на їх послабленні – аж до зниження призовного віку хоча б до 20 років. Тобто, професійні військові усвідомлюють потребу в більшому притоку особового складу і виступали проти втрати цілої категорії потенційних новобранців. Президент Зеленський, навпаки, підтримав протилежну логіку – тим самим, за словами оглядачів, він увійшов у певний конфлікт інтересів із військовими колами.

Критика лунає і від чинних військовослужбовців та ветеранів. Наприклад, командир батальйону “Дніпро-1” Юрій Береза жорстко розкритикував нововведення, заявивши, що розмови про виїзд чоловіків за кордон є недоречними для країни, яка воює. На його переконання, заради перемоги Україні потрібна повна мобілізація всіх ресурсів, включно з жінками. Береза наголошує, що всі молоді люди повинні пройти військовий вишкіл, навіть якщо не воюватимуть безпосередньо на передовій. Інший офіцер, Микола Ворошнов, вважає, що українську армію навпаки слід “омолоджувати” – він рішуче проти ситуації, коли 50-річні тримають оборону, а 21-річні хлопці в цей час працюють за кордоном. На думку Ворошнова, призовний вік слід знизити до 20 років, адже молодші вояки фізично витриваліші, швидше навчаються і краще пристосовані до сучасних технологій ведення бою.

Не можна не враховувати і позицію західних союзників України щодо питання мобілізації. Протягом останнього року партнери неодноразово натякали Києву, що для успішного спротиву агресору необхідно нарощувати мобілізаційні зусилля. Наприкінці 2024 року високопоставлені представники США прямо закликали українське керівництво знизити призовний вік до 18 років (із тодішніх 25) заради посилення армії. Схожі рекомендації звучали й від окремих європейських союзників. Українська влада досі уникала відправлення на фронт зовсім юних новобранців – навіть попри такі поради. У квітні 2024 року президент Зеленський підписав закон про зниження верхньої межі призовного віку з 27 до 25 років, проте брати під рушницю 18-20-річних влада очевидно не поспішала.

Можливі політичні мотиви та фактор майбутніх виборів

Окрім безпосередніх військових наслідків, оглядачі аналізують політичний контекст цього кроку. Чому влада пішла на такий непопулярний серед військових і ризикований з погляду безпеки крок саме зараз? Найчастіше називають передвиборчий розрахунок Банкової – тобто мотив підвищити підтримку серед населення, зокрема серед молоді, на тлі можливих виборів. Популярність президента Зеленського, як відомо, значною мірою базувалася на молодому електораті. До війни саме молоді виборці були його найбільш відданою базою підтримки. В умовах воєнного стану чергові вибори офіційно відкладені на невизначений термін, але дедалі частіше в політичних колах іде мова про необхідність провести виборчу кампанію навіть попри війну (цього від України вимагають демократичні принципи і натякають західні партнери). Сам Зеленський та його оточення останнім часом подають сигнали готовності до виборів, якщо цього вимагатимуть обставини – зокрема, обговорюються сценарії проведення голосування у 2024 році або принаймні неухвалення рішення про їх повне скасування.

На цьому тлі рішення “догодити” молоді видається деяким аналітикам кроком із далекоглядною політичною метою. Розширюючи свободи для категорії 1-22 років та обіцяючи їй певні блага (можливість виїзду, стипендії, пільги для навчання тощо), влада може намагатися повернути прихильність молодих українців і знизити їхнє невдоволення станом справ. Як відзначають політологи, подібні преференції для юної аудиторії – вірна ознака того, що вибори не за горами.

Думку про те, що рішення продиктоване швидше політичною кон’юнктурою, поділяють і деякі громадські діячі в Україні. Наприклад, відомий активіст Сергій Стерненко засудив дозвіл на виїзд 18-22-річних, заявивши, що “це більше схоже на підготовку до виборів, аніж на рішення держави, яка готова до тривалої війни”. На його переконання, у влади пріоритетом має бути належна підготовка країни до затяжної боротьби з Росією, а не роздача поступок окремим групам населення для покращення настроїв. Стерненко та інші критики застерігають: створення ілюзії “полегшення життя” і “стабілізації ситуації” може приспати пильність суспільства щодо реальних викликів війни. Росія сама собою нікуди не дінеться, і ігнорування суворої реальності війни – смертельно небезпечне для країни. Отже, з точки зору цих спостерігачів, крок із відкриттям кордонів для молоді – це популістичний хід, що покликаний короткочасно підняти рейтинг влади, але аж ніяк не розв’язує стратегічних проблем.

Не дивно, що російська сторона активно підхопила цей сюжет та намагається використати його у своїй пропаганді. Кремлівські медіа і спікери вже коментують ініціативу Зеленського у тому дусі, що нібито український президент проміняв обороноздатність країни на спробу підвищити власний рейтинг перед можливими виборами. Подібні тези звучать у російських аналітичних статтях, де рішення відпускати молодь за кордон називають “передвиборчим популізмом ціною обороноздатності” України. Зокрема, російська пропаганда стверджує, що Зеленський пішов на цей крок виключно заради політичного виживання своєї влади, пожертвувавши інтересами фронту. Рішення дозволити виїзд 18-22-річних зображується як черговий іміджевий жест влади, який ставить особисті і політичні інтереси вище за національну безпеку. В російських коментарях наголошується, що в момент, коли українській армії як ніколи потрібні люди на передовій, верховний головнокомандувач обирає ризикований шлях послаблень – “усе заради порятунку власної шкіри”.

Кремль намагається виставити українське керівництво непослідовним і слабким: мовляв, замість того щоб зміцнювати армію в умовах постійного тиску з боку Росії, Київ займається політичними маневрами та піаром. Така риторика вписується у загальний наратив російської пропаганди, яка прагне посіяти сумніви серед українців щодо компетентності свого командування. Російські пропагандисти роблять висновок, що від відкриття кордонів для молоді виграє особисто Зеленський (у вигляді покращення іміджу і задоволення частини виборців), тоді як оборона держави нібито страждатиме. Подаючи цю інформацію, ворожа пропаганда прагне розколоти українське суспільство – зіткнути тих, хто підтримує послаблення для молоді, з тими, хто вважає це зрадою фронту, а також підірвати довіру до президента як до верховного головнокомандувача.

Висновки

Дозвіл виїзду за кордон чоловікам 18-22 років став одним з найбільш дискусійних рішень воєнного часу. З одного боку, він покликаний підтримати молоде покоління українців, дати їм більше свобод для розвитку та зберегти зв’язок з державою навіть під час війни. Влада позиціює це як інвестицію в майбутнє – молода і освічена молодь згодом має стати кадровим та інтелектуальним ресурсом для післявоєнної відбудови України. З іншого боку, багато хто побоюється, що такий крок послабить мобілізаційний потенціал та негативно вплине на обороноздатність вже зараз, коли кожен резервіст на вагу золота. Військове командування та частина експертів воліли б бачити протилежні дії – посилення мобілізації і залучення більшої кількості молоді до служби, особливо якщо війна триватиме довше, ніж сподіваються оптимісти.

Крім того, рішення має очевидний політичний вимір. Воно дає певні бонуси владі у відносинах з молодою аудиторією, що може стати в пригоді на можливих виборах. Однак ставка на короткостроковий популярний крок несе й ризики: у разі затяжної війни саме цю молодь все одно доведеться залучати до захисту країни, і тоді нинішні послаблення можуть обернутися проблемами. Суспільство вже віддало величезну данину кров’ю і жертвами в боротьбі за незалежність, тож будь-які рішення, що стосуються мобілізації та оборони, повинні бути максимально виваженими. Якщо влада ставитиме політичні інтереси вище за національну безпеку, це рано чи пізно стане очевидним для громадян і може викликати серйозне обурення.

Україна має план для повернення окупованих територій – Гаврилюк

Україна має можливу стратегію щодо повернення всіх територій, захоплених російськими окупантами. Спільно із західними союзникам неодноразово проводилися так звані “військові ігри”, де розраховувалися різні варіанти розвитку подій.

Про це розповів перший заступник міністра оборони України Іван Гаврилюк, виступаючи на міжнародному форумі експертної мережі Кримської платформи.

За його словами, Київ разом із Лондоном і Вашингтоном неодноразово влаштовували стратегічні симуляції, опрацьовували різні сценарії, тому країна має уявлення, як діяти і в найближчі роки, і в перспективі 10-15 років.

Водночас, торкнувшись питання контролю над акваторією Чорного моря, Гаврилюк зазначив, що ілюзій бути не повинно: щоб домогтися переваги на цьому напрямку, його спочатку потрібно завоювати, а потім утримувати.

Перший заступник глави МО нагадав, що на сьогоднішній день півострів Крим фактично став гігантським укріпленим районом російських військ – там зосереджена величезна кількість окупантів.

Шведська компанія Saab розробила першу автономну ракету проти безпілотників

Найбільша компанія оборонної індустрії Швеції Saab презентувала свою першу ракету, призначену для боротьби з БПЛА. Розробка діє за принципом “вистрілив – забув”, тобто після запуску самостійно знаходить ціль.

Про це повідомила пресслужба підприємства.

Там уточнюють, що запас ходу ракети сягає п’яти кілометрів. Наведення здійснюється за допомогою спеціальної головки, яка забезпечує ураження як поодиноких БПЛА, так і цілих роїв, використовуючи повітряний підрив. Перші відвантаження цього озброєння компанія планує почати у 2026 році.

Керівник напряму ракетних рішень Saab Стефан Еберг сказав, що система Nimbrix – це відповідь компанії на зростаючу небезпеку з боку дронів, яка особливо загострилася останніми роками.

Він додав, що це економічно виправдано, що вкрай важливо з огляду на масове поширення безпілотників на фронтах. У Nimbrix втілився весь досвід корпорації у сфері ППО, а також гнучкість підходів до нових викликів.

Зазначається, що ракета розрахована на використання в якості наземної платформи і може працювати як автономно, так і у зв’язці з масштабними системами протиповітряної оборони.

Завдяки різним варіантам кріплення, які підлаштовуються під завдання замовника, Nimbrix легко інтегрується як на мобільні носії, так і в стаціонарні комплекси. У Saab додали, що доступна ціна дає змогу розгорнути більше установок і забезпечити більш щільне ППО.

Відомо, що Saab – провідний шведський виробник в оборонній сфері, що займається розробкою, випуском і обслуговуванням сучасних рішень для авіації, озброєння, систем управління, сенсорних технологій і підводних платформ.

Окупанти оснастили свої дрони-імітатори вибуховою речовиною – Ігнат

Російські окупанти давно почали постачати так звані дрони-імітатори вибухівкою, хоча заряди в них значно менші, ніж в ударних безпілотниках.

Про це розповів речник командування Повітряних сил України Юрій Ігнат в ефірі телемарафону.

Він нагадав, що ворог активно застосовує безпілотники з реактивними двигунами – такі апарати фіксували і минулої ночі. Крім реактивних і стандартних “шахедів”, росіяни регулярно запускають і імітатори дронів.

Ігнат уточнив, що насправді ці БПЛА вже давно містять вибухівку. У дронах “Гербера” та інших подібних апаратах неодноразово знаходили по кілька кілограмів вибухових речовин. Крім камер для спостереження, в таких дронах є і бойові заряди.

Варто зазначити, дрони-імітатори росіяни використовують, щоб заплутати і виснажити українські сили ППО. Під час масованих нальотів загарбники часто запускають більше імітаторів, ніж ударних дронів. Однак у випадках, коли атаки призводили до найбільш руйнівних наслідків, противник робив ставку саме на “шахеди”.

Відомо, що в кожному “шахеді” встановлено осколково-фугасну боєголовку вагою приблизно від 30 до 50 кілограмів.

На карту поставлено півтрильйона доларів: післявоєнне відновлення України відкриє можливості для ЄС

Європейські компанії все частіше придивляються до можливостей в Україні, щоб під час майбутньої повоєнної реконструкції використати їх.

Про це повідомляє Financial Times.

За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, лише в 60% випадків конфлікт закінчується підписанням офіційної угоди. Але перші кроки у формуванні стратегії відновлення України вже подають інвесторам знаки.

У статті йдеться, що за три роки війни Україна зазнала колосальних втрат. За підрахунками української влади та міжнародних партнерів, на відновлення буде потрібно близько 524 млрд доларів протягом найближчих десяти років.

Фінансування візьмуть на себе держава і зарубіжні донори – насамперед ЄС і такі структури, як Світовий банк. Приватні компанії, які вже долучилися до ремонтних робіт та інших ініціатив, можуть вкласти близько 170 млрд доларів, що становить приблизно третину необхідних коштів.

Судячи із заяв у звітах, знадобляться не тільки будматеріали і техніка, а й свіжі інженерні рішення, дизайнери, архітектори, адже відновлювати доведеться практично все: від енергетики і транспорту до житлових кварталів.

В Україні можуть також зростати й активно розвиватися компанії з відновлюваної енергетики. Це і розвиток вітропарків, і зведення нових енергоефективних будинків замість зруйнованих радянських багатоповерхівок.

Panmure Liberum, британський брокер, вважає, що саме компанії ЄС отримають непропорційно більшу вигоду завдяки досвіду роботи за суворими стандартами безпеки та екології, а також значним інвестиціям.

Видання пише, що ще один важливий фактор – географічна близькість. Компанії, що працюють в Україні або в сусідніх країнах Східної Європи, отримають більше замовлень, оскільки перевезення важких матеріалів на далекі відстані не має сенсу.

Зазначається, що частину фінансування вже знайдено, і деякі проєкти з відновлення України вже стартували.

В уряді повідомляли, що на території України стартують спеціалізовані фонди за підтримки інвесторів з Європи. Очікується, що сукупний обсяг цих фондів досягне півмільярда євро до завершення 2025 року.

Крім цього, у країні почав функціонувати Американсько-Український інвестиційний фонд, який має намір реалізувати щонайменше три проєкти у сфері інвестицій.

РФ атакували критичні та промислові об’єкти Запоріжжя, Дніпропетровщини та Вінниччини

У ніч на 28 серпня російські війська атакували українські міста понад 600 ракетами та дронами. У Запоріжжі сталося загоряння на одному з підприємств.

Про це повідомив голова місцевої ОВА Іван Федоров.

За його словами, близько шостої ранку армія РФ завдала удару по одному з промислових об’єктів міста, внаслідок чого спалахнула пожежа. Також три багатоповерхові будинки зазнали пошкоджень: у квартирах і на сходових клітинах вибито скло, постраждали балкони.

Перша заступниця начальника Вінницької ОВА Наталія Заболотна заявила, що її регіон теж потрапив під обстріл. Противник націлився на об’єкти критичної інфраструктури. Унаслідок влучань по енергетичних об’єктах без світла залишилися 60 тисяч жителів у 29 населених пунктах, пошкоджено житлові будівлі.

Про масовану атаку на регіон заявила й “Укрзалізниця”: загарбники завдали цілеспрямованого удару по депо поїздів “Інтерсіті+”, через що десятки рейсів було затримано.

Тим часом голова Дніпропетровської ОДА Сергій Лисак написав, що дрони загарбників атакували Межівську та Петропавлівську громади Синельниківського району. Тут спалахнули пожежі, пошкоджено два аграрних підприємства, літню кухню на приватному обійсті, господарську споруду та чотири автомобілі.

Після атаки на нафтопровід “Дружба” Угорщина заборонила в’їзд командиру ЗСУ

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто оголосив про заборону на в’їзд до країни командиру українського підрозділу, причетного до останньої атаки на нафтопровід “Дружба”.

Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook.

За його словами, за останній час українська сторона неодноразово завдавала ударів по трубопроводу, який відіграє ключову роль у забезпеченні Угорщини енергоресурсами.

Очільник зовнішньополітичного відомства зазначив, що без функціонування “Дружби” поставки сирої нафти до Угорщини стають неможливими, а Київ це прекрасно розуміє.

Сіярто звинуватив Україну в діях, які, на його думку, завдають шкоди насамперед самій Угорщині та Словаччині, а не російській стороні.

Він нагадав, що останній інцидент з атакою на “Дружбу” був особливо важким. Ситуація дійшла до того, що ремонт затягнувся, і Будапешт опинився на межі використання стратегічних запасів.

Угорський міністр також підкреслив, що в його країні сприймають будь-які зазіхання на енергетичну стабільність країни як порушення суверенітету.

У зв’язку з цим вони вирішили найближчими днями не пропускати на територію країни та до держав Шенгенської зони українського офіцера, який керував підрозділом, що, за твердженням Будапешта, здійснив нещодавню атаку на “Дружбу”.

Сійярто також запевнив, що Будапешт і надалі захищатиме національні інтереси та суверенітет, а також забезпечуватиме енергетичну безпеку.

Він підсумував, що будь-хто, хто зазіхне на енергоресурси або суверенітет Угорщини, зіткнеться з наслідками.

Федоров: Польща знайде спосіб фінансувати Starlink для ЗСУ, незважаючи на вето Навроцького

В Україні впевнені, що Польща зуміє врегулювати питання забезпечення ЗСУ Starlink, незважаючи на блокування цього питання президентом Каролем Навроцьким, що поставило фінансування під загрозу.

Про це повідомив глава Мінцифри і перший віцепрем’єр-міністр України Михайло Федоров у бесіді з Reuters.

За його словами, його відомство перебуває на зв’язку з польськими партнерами, тому він не має сумнівів, що рішення буде знайдено і підтримка продовжиться.

Федоров також додав, що українська сторона працює над створенням власної системи, щоб завжди мати запасні варіанти на випадок перебоїв у роботі Starlink.

Очільник Мінцифри наголосив, що якщо техніка дає збій, це не повинно зупиняти ні оборону, ні інші життєво важливі процеси. Тому влада повинна мати кілька запасних планів.

Відомо, що Польща нині посідає перше місце серед країн-донорів Starlink для України, оплачуючи роботу приблизно 30 тисяч терміналів. Для українських захисників це незамінний зв’язок на передовій, бо він стійкий до кібератак і засобів радіоелектронної боротьби.