Кінець календарної зими зазвичай дарує українцям відчуття полегшення: найхолодніші місяці позаду, а з ними – і пікове навантаження на енергосистему. Однак цього року радість від першого тепла може бути передчасною.
Аналіз заяв провідних експертів та військових дає підстави для тривожного прогнозу: найближчі місяці стануть періодом загострення кризи не лише в енергетиці, але й у системі водопостачання країни. Росія, схоже, готується перенести акцент ударів з об’єктів теплової генерації на системи життєзабезпечення, роблячи ставку на виснаження та гуманітарну катастрофу. Ситуація з електропостачанням залишається критичною, і, за прогнозами, полегшення не варто очікувати навіть із приходом довгоочікуваного літнього тепла. Екс-глава правління “Укренерго” Володимир Кудрицький попереджає, що на українців чекають “досить неприємні відключення під час літньої спеки” .
Чому ж ситуація не покращиться, коли зникне потреба в опаленні? По-перше, спрацьовує фактор сезонності. Після завершення весняної повені рівень води у Дніпрі та Дністрі падає, що різко зменшує виробіток електроенергії на гідроелектростанціях. Саме гідроенергетика часто рятувала систему в пікові години, покриваючи раптовий дефіцит. Влітку цього маневру може не бути. Водночас починається активна фаза ремонтів на атомних електростанціях, які потребують перезавантаження палива. Якщо до цього періоду, коли генерація і так буде ослабленою, додадуться інтенсивні удари по об’єктах енергетики, Україна зіткнеться з проблемами, які за своєю гостротою можуть нагадувати літо 2024 року. По-друге, відновлення програє війні. Експерт з енергетики Ігор Тинний у коментарі “Телеграфу” наголосив на фатальній динаміці: “росіяни досить ефективно… руйнують мережі. Ми їх відновлюємо, вони знову руйнують”. Ворог робить ставку на виснаження, використовуючи велику кількість балістичних ракет та дронів, які важко збити. Навіть попри те, що влітку зросте частка сонячної генерації (до 20-25% споживання в певні години), це не компенсує системних втрат. Сонце світить не завжди, а вітрова генерація, яка могла б допомогти, значною мірою втрачена через окупацію південних територій або ще не добудована .
Наслідок цього простий і жорстокий: про дешеву та профіцитну електроенергію Україні доведеться забути на роки. За словами Ігоря Тинного, дефіцит збережеться ще декілька років, оскільки росіяни руйнують мережі швидше, ніж ми їх відновлюємо.
Однак найбільш тривожним сигналом стає зміщення акцентів у тактиці ворога. Якщо попередні роки агресор зосереджувався на ТЕЦ та підстанціях, то тепер під прицілом можуть опинитися об’єкти водопостачання. Екс-командувач Аеромобільних військ ЗСУ Іван Якубець заявив, що Росія може розпочати масовані удари по системах водопостачання великих міст вже навесні та влітку. У пріоритеті – міста-мільйонники: Київ, Одеса, Харків, Дніпро, а також обласні центри. Мета ворога очевидна: створити масштабну гуманітарну катастрофу в місцях найбільшого скупчення людей. І якщо зиму можна пережити в теплі, то літо без води – це колапс. Знищення насосних станцій та очисних споруд призведе не лише до припинення подачі води в будинки, але й до зупинки каналізації. В умовах літньої спеки це створить ідеальне середовище для поширення кишкових інфекцій, перетворюючи енергетичну кризу на санітарно-епідеміологічну катастрофу.
Показово, що Київ вже зіткнувся з першими дзвіночками цієї загрози. Через дефіцит теплових та енергетичних потужностей після атак, у лютому в столиці почалися перебої з гарячою водою. Влітку, коли холодна вода стає єдиною можливістю врятуватися від спеки, навіть тимчасове її відключення в цілих районах стане нестерпним випробуванням.
Варто розуміти, що проблема водопостачання вже вийшла за межі суто воєнних ризиків. Через підрив Каховської ГЕС та постійні обстріли Україна втратила приблизно третину своїх запасів води, і близько 6 млн людей вже зараз відчувають нестачу доступу до чистої питної води. Південь країни потерпає від посухи, що коштує аграріям сотні мільйонів доларів збитків щороку. Нова кампанія ударів по водоканалах може остаточно зруйнувати цю систему.
Україна вступає в небезпечний період, коли природа не стане союзником, а ворог адаптував свою тактику. Прогнози експертів збігаються в одному: легкого літа не буде. Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко прогнозує “досить складний період у липні-серпні” зі строгими обмеженнями. Військовий експерт Олексій Анпілогов закликає готуватися до “найгіршого сценарію”, попереджаючи, що січневі проблеми здадуться лише прелюдією. Ситуація ускладнюється тим, що часу на порятунок майже не залишилося. Володимир Кудрицький з сумом констатує: з розгортанням суттєвих додаткових децентралізованих потужностей (газових поршневих установок, промислових акумуляторів) Україна вже запізнилася до наступного опалювального сезону . Те, що можна встигнути зробити за весну та літо – 500-600 МВт нової генерації та фізичний захист існуючих об’єктів – лише пом’якшить удари, але не запобіжить їм.
Таким чином, українців чекає не просто складне літо, а потенційно наймасштабніша криза систем життєзабезпечення за весь час війни. Коли з кранів може зникнути вода, а з розеток – світло, причому одночасно. І готуватися до цього потрібно вже зараз, усвідомлюючи, що війна остаточно перейшла у фазу тотального виснаження цивільної інфраструктури.
