Березень 2026 - Сторінка 27 з 53

ЄС виділить кошти на ремонт “Дружби”: Зеленський назвав терміни відновлення

Posted on 17 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Україна отримала від Євросоюзу офіційну пропозицію щодо підтримки у відновленні роботи нафтопроводу “Дружба”, оскільки Угорщина та Словаччина блокують кредит на суму 90 млрд євро для Києва та новий пакет санкцій проти РФ.

Про це заявила прес-служба Європейської комісії.

Там уточнюється, що для того, щоб уникнути цих перешкод, Брюссель запропонував Києву технічну та фінансову допомогу для оперативного ремонту “Дружби”. Це рішення має відновити постачання нафти до Угорщини та Словаччини, що є важливим на тлі нестабільності світового ринку енергоресурсів.

Президент Володимир Зеленський у своєму відповідному зверненні запевнив, що Україна залишається відповідальним учасником енергетичного ринку і не створює штучних бар’єрів для транзиту. Поставки були перервані через удари окупантів по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема по нафтоперекачувальній станції “Броди” 27 січня.

За його словами, Україна з перших годин після атаки приступила до відновлення пошкоджених об’єктів. Якщо не буде нових ударів з боку РФ, то транзит нафти вдасться відновити приблизно через шість тижнів.

Перші висновки фахівців свідчать, що атакований резервуар не підлягає відновленню. У зв’язку з цим Київ розглядає будівництво підземних сховищ як довгострокову і більш надійну альтернативу.

В Індії заарештували громадян України за підозрою у підготовці терактів: МЗС відреагувало

Posted on 17 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

В Індії 13 березня затримали шістьох українців, яких підозрюють у підготовці диверсій та транспортуванні безпілотників з території Європи. МЗС України підтвердило факт затримання, однак категорично відкинуло звинувачення у протиправній діяльності та надіслало офіційну ноту протесту індійській владі.

Про це повідомляє індійське видання The Indian Express.

За даними українського зовнішньополітичного відомства, затриманим інкримінують незаконне перебування в штаті Мізорам без необхідних документів, а також нелегальний перетин кордону між Індією та М’янмою.

Судові органи Індії ухвалили рішення залишити українців під вартою до 27 березня. Представники України наголошують, що на даний момент відсутні будь-які докази того, що затримані вчинили правопорушення на території Індії чи М’янми.

Український посол зустрівся із заступником глави МЗС Індії Сібі Джорджем, якому передав ноту протесту з вимогою негайного звільнення українських громадян.

Тим часом індійське видання повідомляє про затримання разом з українцями ще одного громадянина США, якому також інкримінують підготовку терористичних актів на території Індії.

За інформацією журналістів, підозрювані прибули до країни за чинними візами, однак потім вирушили до закритої для відвідування зони без необхідних дозволів. Там вони перетнули кордон з М’янмою і зустрілися з озброєними угрупованнями, вороже налаштованими до Індії.

Автор пише, що в ході розслідування з’ясувалося, що вони доставили до Мізораму кілька партій дронів з Європи.

Кабмін розширив перелік критеріїв для критично важливих підприємств

Posted on 17 Березня, 202620 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Уряд України вніс зміни до порядку визначення підприємств, що мають критично важливе значення для задоволення потреб українських захисників.

Про це йдеться в постанові на сайті Кабінету міністрів.

Згідно з документом, тепер до переліку можуть потрапити організації, які співпрацюють з командуванням різних підрозділів ЗСУ за контрактами.

Відомо, що насамперед йдеться про компанії, які займаються транспортуванням військових вантажів, ремонтом, обслуговуванням та експлуатацією озброєння, техніки, боєприпасів та їх компонентів, а також закупівлею продукції оборонного призначення для цих цілей.

Заступник голови Мінекономіки Віталій Киндратив запевнив, що ці нововведення покликані підтримати підприємства, які відповідають за логістику, ремонт і сервіс оборонної техніки, що має зміцнити стійкість оборонної галузі.

Варто нагадати, що власники статусу критично важливого підприємства в Україні отримують право резервувати співробітників від призову під час дії воєнного стану. Це дає можливість підтримувати безперервну діяльність таких організацій.

В Україні можуть почати вилучати у громадян мотоцикли для потреб ЗСУ: причини

Posted on 17 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Власники мотоциклів із надто гучними вихлопними системами можуть залишитися без своїх транспортних засобів, оскільки їх планують конфіскувати та передавати українським захисникам.

Про це повідомили на сторінці у Facebook Іванівської сільської територіальної громади у Вінницькій області.

Згідно з повідомленням, з весни на дорогах почастішали випадки появи мотоциклів із прямоточними глушниками, і мешканці почали масово скаржитися до місцевої ради та підрозділів Нацполіції.

За словами представників громади, звук моторів порушує санітарні норми, а також заважає спокійному життю, дратує людей і не дає спати вночі. Крім того, ветерани особливо гостро реагують на такі звуки.

У відомстві зазначили, що часто за кермом таких мотоциклів опиняються підлітки. У зв’язку з цим у школах і ліцеях вирішили провести роз’яснювальні зустрічі, тож перша така бесіда відбудеться 20 березня в селі Іванів.

Якщо профілактичні заходи не дадуть результату, то мотоцикли порушників вилучатимуть і передаватимуть у розпорядження ЗСУ. Зараз це питання детально опрацьовують представники місцевого ТЦК спільно з Нацполіцією.

“Необхідна зустріч із США”: у Зеленського є кілька варіантів для завершення війни в Україні

Posted on 17 Березня, 202619 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Президент Володимир Зеленський заявив, що в Кремлі лише вдають, ніби зацікавлені у припиненні війни, але насправді не мають наміру зупиняти агресію.

Про це він розповів в інтерв’ю для New York Post.

За словами українського лідера, він не сумнівається, що можливість мирного вирішення конфлікту між Києвом і Москвою існує, незважаючи на те, що буває втома, внутрішні проблеми та інші війни.

Зеленський запевнив, що Україна прагне миру, президент США Дональд Трамп теж говорить про мир, а це означає, що в цьому питанні країни на одному боці, тому треба йти до цієї мети.

Він також додав, що прагнення українців до миру набагато сильніше, ніж у російських загарбників.

Я дуже хочу, щоб Америка вірила нам, тому що ми їхні партнери. Навіть у цій ситуації, коли потрібно було допомогти Близькому Сходу, ми відразу відреагували на запит. Це і є прояв союзництва”, – підкреслив Зеленський.

На думку глави держави, пошук шляхів до мирної угоди має бути щоденною роботою. Він зазначив, що необхідно організувати зустріч із представниками США, оскільки у нього є ще кілька ідей, як можна змусити Росію закінчити цю війну.

Американський генерал забув секретні карти в українському поїзді: подробиці

Posted on 17 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Генерал армії США Антоніо Агуто, який координував військову допомогу Україні, привіз до країни засекречені карти, проігнорувавши розпорядження американського посла, і згодом залишив їх у вагоні поїзда в Польщі.

Про це йдеться у звіті Управління генерального інспектора Пентагону.

Інцидент стався 4 квітня 2024 року, коли генерал повертався з України. Хоча за протоколом такі документи має перевозити спеціально призначений кур’єр, Агуто вирішив особисто взяти цінні карти з собою до Києва.

Під час перебування в Україні генерал випив дві пляшки чачі. Це закінчилося тим, що він отримав травму голови, вдарившись об стіну, і наступного дня був дезорієнтованим. Пізніше Агуто з’явився в нетверезому стані на переговорах з двома українськими військовими керівниками. Після цих подій його госпіталізували, а лікарі діагностували струс мозку.

Повернувшись на базу в німецькому Вісбадені, генерал виявив зникнення секретних документів. Свідки стверджують, що тубус з картами був внесений до поїзда одним з офіцерів. У результаті з’ясувалося, що карти залишилися в українському поїзді, який перебував у Польщі.

Для пошуку документів Вашингтон звернувся до голови української служби безпеки поїздів. Українські фахівці оперативно знайшли футляр, і вже через 45 хвилин матеріали були передані до американського посольства.

У Пентагоні також вивчають інші випадки, пов’язані з генералом Агуто. Наприклад, у липні 2024 року він обговорював секретну інформацію в незахищених умовах, а під час свого першого відрядження до Києва отримував доступ до засекречених матеріалів у сховищі, а також одного разу вдарив по обличчю підлеглого.

Свириденко: Україна отримала повний перелік вимог для членства в ЄС

Posted on 17 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Україна отримала від ЄС умови щодо останніх трьох напрямків переговорів, що тепер надає країні повний перелік критеріїв, необхідних для вступу до блоку.

Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своїй сторінці в Telegram.

Вона уточнила, що зараз йдеться про кластери “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”, “Зелений порядок денний та сталий розвиток”, а також “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Ще в грудні 2025 року Київ отримав бенчмарки щодо трьох інших напрямків: “Основи процесу вступу”, “Внутрішній ринок”, “Зовнішні відносини”.

Глава уряду зазначила, що українці послідовно йдуть обраним шляхом євроінтеграції. Наступні етапи – успішне завершення роботи за кластерами та підписання угоди про членство, що стане фінальною крапкою на шляху до повноправного приєднання України до ЄС.

Свириденко також додала, що уряд і надалі виконуватиме всі вимоги для вступу, а саме реалізовуватиме необхідні перетворення, вживатиме потрібних заходів та регулярно звітуватиме перед блоком.

Україна може не отримати фінансування від МВФ через провальні голосування у Раді – Bloomberg

Posted on 17 Березня, 2026 by Оксана Яковенко

Міжнародний валютний фонд побоюється, чи зможе Україна надалі отримувати фінансування за пакетом на 8,1 млрд доларів, якщо депутати зволікають із схваленням рішень, необхідних для відкриття цих коштів.

Про це повідомляє Bloomberg.

У статті йдеться про те, що до кінця березня Верховна Рада має проголосувати за низку змін до законів, які передбачають підвищення податків для бізнесу та громадян, що є головною умовою нової чотирирічної кредитної програми, яку затвердили в лютому.

Однак відомо, що частина змін досі навіть не внесена до порядку денного, чого вимагає МВФ. Така поведінка депутатів розцінюється як непокора президенту Володимиру Зеленському і може фактично заблокувати роботу парламенту.

Автор підкреслює, що подібні заходи непопулярні серед українців, але без них подальше фінансування опиниться під загрозою. Київ уже отримав 1,5 млрд доларів за новою програмою.

За інформацією джерела, обізнаного з ситуацією, делегація МВФ під керівництвом Гевіна Грея збирається розпочати переговори з українськими нардепами з 18 березня.

Зазначається, що ситуація загострилася на тлі того, що Україна може залишитися без фінансування вже в найближчі місяці, оскільки Угорщина та Словаччина заблокували кредит ЄС на суму понад 90 млрд євро через розбіжності з питань нафти.

Передбачається, що Національний банк може бути змушений безпосередньо кредитувати Міністерство фінансів, як це вже було у 2022 році.

“Третій зайвий”: європейські країни переглядають умови перебування для українців

Posted on 17 Березня, 202618 Березня, 2026 by Микола Донченко

Опитування, проведене навесні 2025 року, фіксувало рекордний рівень підтримки українських біженців серед населення Євросоюзу – 80%. Однак ці показники суспільних настроїв дедалі більше розходяться з політичними рішеннями, які ухвалюють національні уряди. Станом на початок 2026 року риторика європейських столиць змістилася від беззастережної гостинності до прагматизму, а місцями – й відвертого бажання мінімізувати навантаження на соціальні системи. Брюссель зберігає формальні рамки, восени 2025 року продовживши дію Директиви про тимчасовий захист до березня 2027 року. Однак на національному рівні країни-члени дедалі активніше запроваджують механізми, які скорочують соціальні виплати, обмежують право на возз’єднання сімей і створюють умови, за яких тривале перебування українців в Європі втрачає економічну доцільність.

Найпомітніших змін зазнала система соціальних гарантій. Німеччина, яка тривалий час вважалася однією з найбільш прихильних до біженців країн ЄС, із початку 2025 року переглянула підходи до виплат. Після формування уряду на чолі з Фрідріхом Мерцем Берлін запровадив диференціацію допомоги залежно від дати в’їзду. Громадяни України, які прибули після квітня 2025 року, більше не отримують Bürgergeld (563 євро на особу), натомість переходять на нижчі виплати, передбачені для шукачів притулку. У липні 2026 року Бундестаг планує поширити цю норму на всіх отримувачів допомоги незалежно від часу прибуття. Окрім того, німецьке законодавство з 2025 року фактично унеможливило возз’єднання сімей: дозволи на в’їзд для другого з подружжя та дітей, які залишилися в Україні, нині не видаються в автоматичному режимі. Винятки розглядаються в індивідуальному порядку й переважно відхиляються.

Інші країни Європи також запровадили механізми скорочення соціальної підтримки. Норвегія з 2025 року диференціювала виплати залежно від типу проживання: 564 євро отримують лише ті, хто мешкає в державних центрах. Біженці, які самостійно винаймають житло, втрачають право на цю допомогу. Ірландія з серпня 2024 року скоротила тижневі виплати для мешканців державного житла з 220 до 38,80 євро. Чехія, де на душу населення припадає одна з найвищих концентрацій українців, обмежила термін безкоштовного проживання трьома місяцями, а гуманітарна допомога для дорослих нині становить 200 євро. Крім того, у країні діє норма, згідно з якою працездатні особи, які не працевлаштувалися протягом 150 днів, отримують виплату в розмірі 129 євро.

Найбільш показовою є динаміка в Польщі, яка прийняла найбільшу кількість українських біженців. Згідно з опитуванням CBOS, опублікованим у січні 2026 року, частка поляків, які схвалюють присутність українців, вперше з початку повномасштабної війни опустилася нижче 50% – до 48%. Водночас 46% респондентів висловилися категорично проти. Ці зміни суспільних настроїв супроводжуються конкретними законодавчими кроками. Із березня 2026 року польський уряд припинив дію спеціального закону про допомогу громадянам України, попри те, що загальноєвропейська Директива про тимчасовий захист залишається чинною до березня 2027 року. Крім того, скасовано виплати “800+” на дітей для сімей, де батьки не працевлаштовані та не сплачують податків. Таким чином Варшава фактично виходить із загальноєвропейського підходу, запроваджуючи власні правила перебування для українців.

На рівні Єврокомісії риторика залишається незмінною: у Брюсселі продовжують наголошувати на солідарності з Україною та необхідності підтримувати зв’язок із біженцями. Одним із інструментів мають стати так звані “Хаби єдності” – консультаційні центри, покликані допомагати українцям ухвалювати рішення щодо подальшого перебування в Європі або повернення додому. Однак на практиці національні уряди дедалі частіше орієнтуються не на очікування завершення війни, а на якнайшвидшу інтеграцію працездатних біженців – або ж на стимулювання їхнього виїзду. Як зазначає постдокторантка Київської школи економіки Дар’я Михайлишина, умови для тих, хто прибуває після 2024 року, є жорсткішими, ніж для першої хвилі. Особливо це стосується осіб, які вже мали досвід перебування в інших країнах ЄС або виїхали з регіонів, які в Європі вважаються умовно безпечними. У таких випадках їхні заявки дедалі частіше розглядають не в контексті воєнної міграції, а за процедурами, передбаченими для економічних мігрантів.

На тлі цих змін фіксуються й окремі випадки, які правозахисники кваліфікують як тиск на українців із використанням міжнародних механізмів. У жовтні 2025 року італійське видання La Stampa опублікувало матеріал про можливе застосування запитів Інтерполу для ініціювання процедур видворення. За даними журналістів, подібні схеми нібито фіксувалися в Польщі, Німеччині та Франції. Офіційні представники Інтерполу та національних правоохоронних органів цю інформацію спростовують. Водночас публічні заяви європейських політиків фіксують зміну загального тла. Прем’єр Баварії Маркус Зедер закликав українську молодь повертатися додому для відбудови країни, а канцлер Німеччини Фрідріх Мерц порушив перед президентом Зеленським питання щодо стримування масового виїзду громадян.

Паралельно з бюрократичними обмеженнями фіксується й зростання фізичної агресії щодо українців на вулицях європейських міст. Якщо раніше йшлося переважно про риторику в соціальних мережах чи політичні заяви, то нині маємо справу з реальними нападами, які правоохоронці кваліфікують як злочини на ґрунті ненависті. Найбільш тривожна ситуація склалася в Польщі, де, за даними поліції, лише за перші десять місяців 2025 року розпочато майже 900 розслідувань щодо злочинів ненависті проти українців. Для порівняння: за весь 2022 рік, який пройшов під знаком безпрецедентної солідарності, таких справ було лише 113.

Організація “Never Again” (Ніколи знову), яка відстежує прояви ксенофобії в межах проєкту “Brown Book”, зафіксувала зростання фізичних та вербальних атак на українців на 73% порівняно з аналогічним періодом минулих років. При цьому експерти наголошують, що реальна кількість інцидентів може бути в 4-5 разів вищою, оскільки багато постраждалих не звертаються до поліції. Конкретні випадки, які потрапили до звітів правозахисників та медіа, вражають своєю жорстокістю. У грудні 2025 року в місті Радом (центральна Польща) група молодиків важко травмувала 41-річного українця. Прокуратура підтвердила, що напад стався саме через національність потерпілого: нападники вигукували націоналістичні гасла під час побиття.

У грудні соцмережами ширилося відео, на якому молоді люди нападають на подружжя українців у трамваї. Їхньою “провиною” було те, що вони розмовляли між собою українською мовою. Адріана, яка виїхала з України ще в березні 2022 року, в інтерв’ю TVP World розповіла про випадок у автобусі, коли п’яний чоловік почав кричати на неї. Після цього жінка змінила мову на телефоні на англійську, аби сторонні не бачили, що вона українка, і намагається не розмовляти українською в публічних місцях. Дані опитувань підтверджують масштаб проблеми. Згідно з дослідженням Агентства ЄС з основних прав (FRA), опублікованим у лютому 2026 року, 54% українських жінок, які виїхали за кордон, стикалися з нападами або негативною реакцією після того, як розмовляли українською в публічних місцях. Особливо гостро ця проблема стоїть у Чехії та Польщі .

Окрема тема – гендерне насильство. Те саме дослідження FRA, яке базувалося на опитуванні понад 1200 жінок у Чехії, Німеччині та Польщі, засвідчило: кожна четверта жінка з України зазнала фізичного або сексуального насильства з початку війни. З них 62% постраждали вже в країнах Євросоюзу, куди вони виїхали в пошуках безпеки. 51% опитаних повідомили про сексуальні домагання, а 23% зазнали онлайн-домагань – це вищий показник, ніж серед жінок у ЄС загалом.

У підсумку українські біженці в Європі опинилися в ситуації подвійного тиску. Інституційні обмеження з боку національних урядів – скорочення виплат, звуження соціальних гарантій, блокування возз’єднання сімей – доповнюються зростанням побутової агресії та суспільного роздратування. Люди, які чотири роки тому тікали від війни в пошуках безпеки, нині змушені приховувати свою ідентичність у публічних місцях і щоденно адаптуватися до середовища, де рівень толерантності стрімко знижується. Перед мільйонами українців постає жорстка дилема. Повернення додому ускладнене триваючою війною, зруйнованою інфраструктурою та відсутністю економічних перспектив у багатьох регіонах. Водночас подальше перебування в Європі вимагає дедалі більших зусиль для інтеграції за умов, які стають жорсткішими з кожним роком. Європейська солідарність, яка здавалася безумовною навесні 2022 року, поступилася місцем прагматизму, а в багатьох випадках – і відвертому бажанню повернутися до довоєнного статус-кво.