Головні фейки росіян за добу: брехня про Липці, втрати F-16 та “антиукраїнські настрої” від Григорова

Протягом останньої доби російські пропагандисти активно поширювали нову хвилю фейків, спрямованих на дискредитацію України та її Збройних сил.

Перший з таких фейків стосувався нібито просування російських військ у бік Липців Харківської області. Російські Telegram-канали писали, що “ЗС РФ продовжують наступати й знищувати постачання українських передових груп”. Втім, речник ОТУ “Харків” Павло Шамшин офіційно спростував ці заяви в ефірі телемарафону, наголосивши: “Липці повністю залишаються під контролем Сил оборони України”. Шамшин також зазначив, що спроби ворога атакувати на північ від Липців завершуються лише втратами для російських військ.

Ще одним фейком стала інформація про нібито втрату Україною понад 10 винищувачів F-16 з моменту їхнього отримання у 2024 році. Цей міф розповсюджував російський пропагандист Максим Шихалєєв (“Шейх Тамир”) у соцмережах TikTok і Telegram. Насправді жодне авторитетне медіа, ні українське, ні міжнародне, таку інформацію не підтвердило. Фактчекери VoxCheck та незалежний OSINT-ресурс Oryx зазначають, що офіційно Україна повідомляла лише про втрату чотирьох винищувачів: одного у серпні 2024 року та по одному у квітні, травні й червні 2025 року.

Окрім цього, болгарський прокремлівський політичний коментатор Валентин Григоров поширив низку заяв, що мають ознаки російської пропаганди. Зокрема, він заявив про нібито “зростання антиукраїнських настроїв у світі”, стверджуючи, що світ переосмислює причини конфлікту між Росією та Україною. Григоров також безпідставно заявив, що підтримка Росії набуває конкретних військових форм, а країни БРІКС “засудили удари України по території Росії”.

Болгарський коментатор поширив дезінформацію й щодо позицій країн Заходу, наголошуючи на так званій “втомі від України”. Зокрема, він маніпулював фактами про зміни умов перебування українських біженців у Нідерландах, припинення пошуку інвесторів для відбудови України компанією BlackRock, рішення Польщі встановити День пам’яті жертв українського геноциду, а також заяви угорського прем’єра Орбана, президента Словаччини Фіцо та чеського лідера Павела щодо необхідності відновлення діалогу з РФ.

Перелічені заяви є частиною інформаційної кампанії Кремля, спрямованої на дискредитацію України серед міжнародної спільноти та послаблення західної підтримки Києва. Метою пропаганди є поширення думки про необхідність компромісу з агресором, що суперечить міжнародному праву та реальній ситуації на фронті.

Небезпечна залежність: як збій Starlink залишив український фронт без зв’язку і що з цим робити далі

У ніч на 25 липня українські військові зіткнулися із серйозною несподіваною проблемою – масштабним збоєм системи супутникового інтернету Starlink, яка використовується для координації дій підрозділів на фронті.

Майже 2,5 години зв’язок був відсутній на ключових ділянках лінії зіткнення: Харківщині, Донбасі та Запоріжжі. Ця ситуація миттєво вплинула на оперативну обстановку.

Особливу небезпеку створило те, що система Starlink задіяна для управління дронами, зокрема розвідувальними БПЛА, які в режимі реального часу передають важливі дані про переміщення противника. За словами військових експертів, втрата сигналу спричинила негайне падіння безпілотників, які перебували в повітрі. Крім того, тимчасово перестали діяти й інші роботизовані системи, залежні від супутникового зв’язку.

Проте найбільш критичним виявилося те, що військові підрозділи на передовій опинилися фактично відрізаними від координації командування. Це створило серйозну вразливість, якою міг скористатися ворог. Російські військові майже одразу зрозуміли, що сталася технічна проблема, оскільки інформація про збій швидко поширилася через медіа. За певних обставин це могло дозволити противнику перейти у локальні атаки, скориставшись відсутністю зв’язку українських підрозділів.

Така залежність від однієї системи зв’язку виявилася серйозною стратегічною помилкою, яку тепер активно обговорюють експерти. Військовий аналітик Олег Жданов наголошує, що Україна давно отримала попередження щодо необхідності створення альтернативних каналів супутникового зв’язку. Європейські країни пропонували власні рішення, однак вони вимагають значної підготовки: перепрограмування обладнання, закупівлі нових терміналів та налаштування відповідної інфраструктури.

Анатолій Храпчинський, експерт із радіоелектронної боротьби, наголошує, що в критичних системах, особливо під час війни, завжди повинні бути резервні варіанти. На його думку, окрім альтернативних супутникових рішень, потрібно повернутися до класичних методів зв’язку, таких як оптоволокно і радіорелейні лінії. Ці технології хоч і здаються застарілими, але забезпечують надійний і автономний зв’язок, що критично важливо в умовах бойових дій.

Експерти також звертають увагу на ще одну проблему: надмірну впевненість військових у доступності Starlink, що призвело до послаблення контролю над каналами передачі інформації. Багато підрозділів стали використовувати для оперативних комунікацій загальнодоступні месенджери, що створює додаткові ризики для безпеки даних.

Таким чином, несподіваний збій Starlink став важливим уроком для українських військових: для ефективної оборони критично необхідно мати резервні системи зв’язку, які не залежать від однієї приватної компанії. Це особливо актуально, оскільки подібні масштабні збої можуть повторюватися, ставлячи під загрозу безпеку військових операцій та життя людей на передовій.

На Івано-Франківщині мешканці вступили у сутичку з представниками ТЦК

У селищі Микуличин Івано-Франківської області стався конфлікт між місцевими мешканцями та представниками територіального центру комплектування (ТЦК).

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

Згідно з офіційною інформацією, співробітники ТЦК зупинили чоловіка, який не захотів пред’явити документи. Після цього він намагався втекти, однак був затриманий. У ситуацію втрутились місцеві мешканці, які почали захищати затриманого.

У результаті цього між громадянами та представниками ТЦК виникла сутичка, яка потребувала втручання поліції. Наразі правоохоронці з’ясовують усі обставини події.

Цей інцидент вкотре викликає дискусію в суспільстві щодо практик, які використовуються під час вручення повісток, та необхідності дотримання прав громадян навіть у складних умовах воєнного стану.

Трамп натякнув, що частину американської допомоги Україні могли розкрасти

Президент США Дональд Трамп припустив, що частина фінансової допомоги, яку Вашингтон надав Україні, могла бути використана не за призначенням.

Про це він заявив під час чергового публічного виступу.

Йдеться про суму в 350 млрд доларів, яка включала як військове обладнання, так і готівку.

“Байден передав снаряження і грошей на суму в 350 млрд доларів. І що ще гірше – не тільки техніку, але й готівку. Так що, думаю, одного дня ми захочемо дізнатися правду. Їм належало купувати обладнання самостійно, але в мене є відчуття, що не кожен долар було витрачено саме на це обладнання”, – сказав Трамп.

Його заява викликала хвилю обговорень у соціальних мережах та ЗМІ, хоча жодних конкретних доказів можливих зловживань озвучено не було.

Рада поставила антикорупційні органи під контроль: наслідки, реакція і версія про “дроновий” скандал

22 липня Верховна Рада ухвалила резонансний законопроєкт №12414, який фактично позбавляє незалежності два ключові антикорупційні органи України – Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).

Документ підтримали 263 народні депутати, проти висловилися 13, ще 13 утрималися. Закон передано на підпис президенту Володимиру Зеленському, який формально ще може застосувати вето. Нові поправки до Кримінально-процесуального кодексу суттєво розширюють повноваження Офісу Генерального прокурора щодо антикорупційних розслідувань.

Зокрема:

— Генпрокурор отримує право втручатися в розслідування НАБУ, даючи детективам обов’язкові вказівки або навіть вилучаючи справи з бюро і передаючи їх іншим органам;

— Генпрокурор може делегувати повноваження САП іншим прокурорам на власний розсуд;

— Генпрокурор отримує можливість закривати провадження НАБУ – у тому числі на вимогу сторони захисту підозрювани.

Фактично ці норми підпорядковують діяльність НАБУ і САП виконавчій владі в особі призначеного президентом генпрокурора. Опозиційні депутати та громадські організації застерігали, що таким чином знищується незалежність антикорупційної інфраструктури, створеної після Євромайдану. Перед голосуванням навіть голова антикорупційного комітету Ради Анастасія Радіна (фракція “Слуга народу”) публічно виступила проти законопроєкту, заявивши, що це не “невелике посилення” прокуратури, а де-факто демонтаж НАБУ і СА . Попри критику, правляча більшість швидко просунула документ: профільний комітет додав ключові поправки в день голосування, і Рада схвалила закон, після чого спікер Руслан Стефанчук підписав його того ж дня.

Зростаючий тиск і критика всередині країни

Ухвалення скандального закону стало кульмінацією серії кроків влади, що їх активісти називають наступом на антикорупційні органи. Напередодні, 21 липня, Служба безпеки України (СБУ) та Державне бюро розслідувань провели масові обшуки – близько 70 об’єктів, пов’язаних із НАБУ та САП. Було затримано кількох співробітників НАБУ, яким інкримінували давні ДТП та навіть шпигунство на Росію. Офіційно в СБУ заявили про виявлення “російського крота” і інших порушень у Бюро. НАБУ у відповідь назвало ці дії безпрецедентним тиском, наголосивши, що під приводом безпеки паралізовано роботу цілої установи, причому більшість підстав для обшуків взагалі не стосуються держбезпеки (випадки ДТП кількарічної давнини тощо). Transparency International Ukraine різко засудила обшуки без санкції суду, назвавши їх “неприйнятним масованим тиском” на антикорупційні органи, і закликала Зеленського гарантувати їх незалежність.

Керівники НАБУ та САП після парламентського голосування виступили на спільній пресконференції, де заявили про знищення антикорупційної інфраструктури. Директор НАБУ Семен Кривонос підкреслив, що закон ставить хрест на незалежній роботі бюро та створює ризики для євроатлантичної інтеграції України. Очільник САП Олександр Клименко додав, що це “фактично кінець роботи двох незалежних інституцій” та висловив сподівання на вето президента. Відомо, що НАЗК, НАБУ, САП та Вищий антикорупційний суд були створені з 2015 року саме на вимогу суспільства і міжнародних партнерів – тепер же вся ця система опинилася під загрозою демонтажу.

Представники громадянського суспільства і частина політиків також б’ють на сполох. Антикорупційні активісти заявляють про “180-градусний розворот від європейського курсу” та ознаки авторитарних тенденцій в умовах воєнного стану. Так, член Ради громадського контролю при Міноборони Анастасія Шуба зауважує, що останні “гучні обшуки” радше схожі на політично вмотивовану кампанію проти НАБУ, якому дедалі наполегливіше заважають розслідувати топ-корупцію. Інша активістка, Мартина Богуславець, прямо пов’язує наступ на бюро з бажанням влади вберегти від відповідальності “певних друзів Зеленського”, до яких НАБУ підбирається щораз ближче. Вона зазначає, що під приводом викриття двох-трьох “зрадників” влада через СБУ організувала показові обшуки, фактично отримавши доступ до матеріалів 658 проваджень НАБУ, зокрема прослуховувань і таємних слідчих дій щодо близького оточення президента. Депутат Ярослав Железняк назвав голосування в Раді “ліквідацією незалежності НАБУ і САП” та відвертим соромом, нагадавши колегам про євромайданівські обіцянки боротьби з корупцією.

Водночас представники влади відкидають звинувачення у політичній мотивації. В Офісі президента запевняють, що жодного наступу на антикорупційні органи нібито немає, і пояснюють обшуки потребою викорінити російських агентів. Офіційні особи наголошують, що в умовах війни навіть незалежні інституції мають бути пильними щодо можливих загроз всередині. Президент Зеленський наразі публічно не коментував схвалений закон про НАБУ/САП. Відомо лише, що Руслан Кравченко – нещодавно призначений генпрокурор – є людиною з орбіти Офісу президента, і саме йому доведеться реалізовувати нові повноваження.

Реакція Заходу: тривога союзників і медіа

Міжнародні партнери України відкрито занепокоєні згортанням антикорупційних реформ під час війни. Посли країн G7 в Києві виступили зі спільною заявою, підтвердивши свою “спільну відданість прозорості та незалежності інституцій” і зазначивши, що мають “серйозні занепокоєння” ситуацією з НАБУ та САП. Вони планують обговорити ці події з керівництвом української держави найближчим часом. Європейський Союз також відреагував: речник Єврокомісії нагадав, що незалежні антикорупційні органи є критично важливими для реформ в Україні. Брюссель прямо пов’язує значну фінансову допомогу Україні з прогресом у сфері прозорості, судової реформи та демократичного врядування. За словами представника ЄК Гійома Мерсьє, “українські антикорупційні інституції мають діяти незалежно, щоб боротися з корупцією і підтримувати довіру суспільства”, а згортання їхньої незалежності суперечитиме умовам підтримки та перспективам вступу України до ЄС.

На тлі останніх подій західні ЗМІ заговорили про ризик авторитарного дрейфу у воєнний час. Британська Financial Times відзначила, що посилення контролю Офісу президента над антикорупційними структурами може дати оточенню Зеленського більший вплив на розслідування, чого побоюються критики. Видання наголошує: користуючись воєнним станом, влада робить кроки, які сприймаються як наступ на незалежні інституції та консолідація влади у руках вузького кола. Французька Le Monde у репортажі з Києва зауважила, що попри критику парламент проголосував 263 голосами “за” закон, який підпорядковує НАБУ і САП Генеральному прокурору, підзвітному президенту Зеленському. Цей крок стався після інциденту з арештом посадовця антикорупційного органу, що вже раніше викликав резонанс, – і тепер західні оглядачі говорять про відкат реформ 2014–2015 років. Як пишуть коментатори, дії влади України ризикують перекреслити багаторічні здобутки: те, що починалося як захист країни у війні, переростає в кампанію з переформатування держави під правляче оточення. Це підриває довіру, на якій грунтується особливий режим підтримки України з боку Заходу.

У Вашингтоні та Брюсселі не приховують, що допомога Україні тримається на двох стовпах – протидії зовнішній агресії та внутрішнім загрозам корупції. Будь-які кроки, які ставлять під сумнів незалежність антикорупційних органів, негайно викликають запитання у західних партнерів. Власне, сигнали стурбованості вже пролунали від кількох посольств і міжнародних організацій. Ймовірно, тема верховенства права і боротьби з корупцією стане центральною на найближчих переговорах України з ЄС і США. Якщо українська влада не дослухається до критики і закон набуде чинності, це може ускладнити діалог про подальшу фінансову та військову допомогу.

Версія про “дроновий” скандал: що могло стати причиною

Чому ж влада пішла на відверте згортання незалежності НАБУ саме зараз, у розпал війни? Серед прихильників антикорупційних органів набирає обертів версія про так званий “дроновий” скандал, озвучена журналістом-розслідувачем Юрієм Ніколовим (засновником проєкту “Наші гроші”). Він припускає, що Офіс президента вирішив “знищити НАБУ” саме через розслідування бюром масштабної корупції у сфері виробництва військових дронів. За даними Ніколова, детективи НАБУ впритул наблизилися до викриття схеми, за якою десятки мільярдів гривень із державних коштів на безпілотники були розподілені по засекречених контрактах фірмам, пов’язаним із близьким оточенням Зеленського – зокрема, з керівником його Офісу Андрієм Єрмаком та лідером фракції “Слуга народу” Давидом Арахамією. Ба більше, як повідомила “Українська правда”, НАБУ готувало повідомлення про підозру бізнесмену Тимуру Міндічу, співвласнику студії “Квартал 95” і давньому другові Зеленського. Міндіч вважається наближеним до президентського кола, і якраз його ім’я спливає в контексті оборонних контрактів. Не випадково за кілька днів до цього низка ЗМІ інформувала: НАБУ вручило підозру двоюрідному брату Міндіча Леоніду – у справі про розкрадання коштів “Харківобленерго”, після чого сам Тимур Міндіч поспіхом виїхав за кордон. Ці факти наштовхують на думку, що антикорупційні органи взялися розплутувати фінансові потоки, які можуть вести до друзів президента.

За словами Юрія Ніколова, якщо інформація про зловживання з “дроновими” контрактами підтвердиться, це може вилитися в найбільший корупційний скандал воєнного часу. Особливий цинізм ситуації в тому, що, за його даними, колосальні бюджетні кошти спрямували на виробництво дронів дальнього радіусу, ефективність яких вже викликає сумніви, причому отримали ці підряди фірми, близькі до владної верхівки. Водночас дійсно нагальні потреби фронту – сучасні ракети, FPV-дрони, ударні безпілотники на кшталт іранських “шахедів” – залишилися без належного фінансування. Іншими словами, корупційні інтереси фактично загальмували переозброєння армії новими технологіями, що вже прямо б’є по обороноздатності країни. Ніколов натякає, що під грифом секретності могло відбутися банальне збагачення “корєшей” (приятелів) президента за рахунок коштів, які Захід виділяє Україні на посилення оборони. Журналіст відверто пише, що не певен, чи знають про це детективи західні донори, в яких Зеленський просить гроші “на українських виробників зброї”, – адже в разі викриття довіра союзників буде підірвана.

На Заході подібна корупція в оборонних програмах дійсно стала б “червоною лінією”. Західні країни наразі у безпрецедентних обсягах фінансують український бюджет і військо, покладаючись на політичну волю Києва викорінювати старі корупційні практики навіть під час війни. Президент Зеленський фактично вимагає від партнерів кредиту довіри і особливого режиму підтримки, аргументуючи це життєвою необхідністю для України. Та якщо з’ясується, що цей режим використовується як прикриття для розкрадання мільярдів через таємні тендери “для своїх”, це може поставити під удар саму концепцію “фінансування України на довірі”. Показово, що в самій Україні, попри гучні заяви антикорупціонерів, суспільний резонанс довкола теми дронів поки обмежений – війна виснажує людей, і чутливість до корупційних скандалів дещо притуплена. Очевидно, Банкова розраховує, що втомлена війною публіка “проковтне” навіть таку історію, якщо не буде потужного сигналу ззовні. Саме тому, припускають експерти, було вирішено діяти на випередження: “обнулити” НАБУ та САП, доки ті не створили медійну бурю всередині країни і за її межами.

Втім, ризик міжнародного скандалу залишається високим. Якщо інформація про махінації з дронами отримає підтвердження від західних аудиторів чи випливе в розслідуваннях провідних світових медіа – наслідки можуть бути руйнівними. Передусім удар буде по репутації особисто Володимира Зеленського, який досі користувався великим кредитом довіри як у громадян, так і у союзників. Під загрозою опиниться продовження фінансової та військової допомоги Україні: жодна демократія не готова пояснювати своїм платникам податків, що їхні гроші осідають у кишенях українських корупціонерів. Нарешті, подібний скандал може вплинути і на архітектуру влади в післявоєнній Україні. Нинішня адміністрація, зосередивши силу в умовах війни, ризикує втратити легітимність у мирний час, якщо буде доведено, що вона толерувала або покривала розкрадання під гаслом “все для фронту”. Саме тому багато хто зараз очікує від президента рішучих кроків – ветувати одіозний закон та публічно гарантувати незалежність антикорупційних органів. Це був би сигнал і українському суспільству, і партнерам, що Україна навіть у найтяжчих обставинах залишається відданою принципам прозорості та справедливості, за які бореться з 2014 року.

Висновок: ситуація довкола НАБУ та САП стала серйозним випробуванням для української демократії під час війни. З одного боку – безпрецедентна зовнішня підтримка, залежна від довіри, з іншого – спокуса “ручного” управління і старі корупційні ризики. Вибір, який зробить керівництво держави (підтримати або зупинити наступ на антикорупційну систему), матиме далекосяжні наслідки не лише для успіху України у війні, але й для моделі управління країною після перемоги. Міжнародні партнери чекають від Києва сигналів зрілості – і здатності ставити національні інтереси вище вузькокорпоративних, навіть якщо йдеться про найближче оточення найвищої влади.

У містах України пройшли протести проти скорочення повноважень НАБУ та САП

У низці українських міст, зокрема в Києві, Львові, Дніпрі та Одесі, пройшли акції протесту проти закону, який обмежує незалежність антикорупційних органів – НАБУ та САП.

Документ уже підписав президент Володимир Зеленський, що викликало хвилю незгоди серед громадськості.

У Києві мітингувальники зібралися біля театру імені Франка. Спершу протест проходив мовчки, люди тримали в руках плакати.

Згодом почали лунати гасла “Ні корупції у владі” та “Ганьба!”.

Джерело: Telegram-канали

До протесту приєдналися міський голова Києва Віталій Кличко та його брат Володимир Кличко.

Подібні мітинги відбулися також у центрі Львова, у Дніпрі та в Одесі. Учасники протестів звинувачують владу в спробі взяти під політичний контроль незалежні антикорупційні органи та наголошують, що такі дії шкодять міжнародній репутації України.

У столиці на акцію, за словами народного депутата Ярослава Железняка, вийшло близько тисячі людей. Деякі протестувальники вдавалися до нецензурних політичних гасел, спрямованих на керівництво Офісу президента.

Мітинги завершилися без інцидентів, учасники поступово почали розходитися.

Півроку президентства Трампа: пауза в допомозі Україні й невизначеність у ставленні до Росії

Минуло шість місяців із моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому. Його друге президентство стартувало із гучних заяв, жорстких обіцянок і великої політичної інтриги.

Але півроку потому стає дедалі очевидніше: у питанні війни Росії проти України Сполучені Штати під керівництвом Трампа зайняли позицію, яку важко назвати навіть нейтральною – це радше стратегічне мовчання, що дедалі більше викликає занепокоєння в Києві й не лише.

Жодного пакету допомоги: зміни в риториці та дії

За ці шість місяців США не оголосили жодного нового пакету військової допомоги Україні. Ба більше, гуманітарна допомога була урізана, а військова – неодноразово блокувалась чи тимчасово припинялась. Усього за цей період військова підтримка офіційно заморожувалась тричі, що викликало гостру реакцію не лише в Україні, а й серед союзників США в Європі.

Лише в липні адміністрація Трампа запропонувала нову модель озброєння для Києва – не напряму від США, а через треті країни, які можуть придбати американську зброю й передати її ЗСУ. Альтернативний варіант: союзники передають Україні своє озброєння, а потім компенсують його, закуповуючи нове в США.

На практиці ж реалізація цієї ідеї виглядає дуже обмеженою. Лише Німеччина підтвердила готовність передати дві системи Patriot, які будуть заміщені американськими. Ще кілька країн начебто розглядають участь у програмі, але конкретики досі немає. Решта ймовірних постачань залишаються у “стратегії туману”, як висловлюються самі західні дипломати.

Санкційна пауза: Росія – поза увагою Білого дому

Ще один тривожний сигнал – відсутність нових санкцій проти Росії. З початку президентства Трампа не запроваджено жодного нового пакету обмежень, а контроль за дотриманням чинних – помітно послабився. Російський експорт нафти, який мав би бути під тиском, уникнув навіть формальних ускладнень з боку США. У той час, як Велика Британія та ЄС самостійно знизили цінову стелю на російську нафту, Сполучені Штати вирішили залишитися осторонь.

Особливо показовим виглядає ігнорування санкційного законопроєкту Грема-Блюменталя, який протягом чотирьох місяців пролежав у Сенаті, після чого був офіційно заморожений адміністрацією Трампа. Президент відкрито натякнув, що йому не потрібен закон, щоби шантажувати Москву новими санкціями – якщо на те піде, він особисто натисне на Кремль, як і коли вважатиме за потрібне.

Таке трактування міжнародної безпеки та політики стримування РФ викликає обґрунтовані запитання не лише у Вашингтоні, а й у європейських столицях. Росія фактично отримала паузу – неофіційний коридор безкарності, яким, без сумніву, користується.

“Ультиматум” без підкріплення: політичний жест чи блеф?

У липні президент Трамп раптово вдався до нової тактики – оголосив Москві дедлайн, упродовж якого очікує певних дій щодо війни в Україні. Публічно не повідомлялось, у чому конкретно полягає ультиматум, однак інсайдери стверджують, що йдеться про змушення Києва до переговорів або про зміну формату конфлікту.

Однак немає жодних доказів, що Трамп готується діяти в разі ігнорування цього сигналу з боку Путіна. Більше того, багато хто в політичних колах США та ЄС розцінює “ультиматум” радше як символічний жест, який має замінити реальні санкції або допомогу.

Такий крок викликає сумніви не тільки в Україні, а й серед американських союзників. Коли попередні ультиматуми залишаються без наслідків, вони втрачають силу як інструмент тиску. І Росія це розуміє.

Головна інтрига: що станеться у вересні?

Наступні кілька тижнів можуть стати визначальними. Якщо Кремль проігнорує “терміни” Трампа, це стане перевіркою на рішучість нового американського президента. У Вашингтоні спостерігачі не виключають двох сценаріїв: або Трамп відповість рішуче – ймовірно, запровадить персональні санкції або ініціює нову військову схему, або обмежиться словами – що означатиме де-факто згоду США на стратегічну пасивність.

Україні ж важливо бути готовою до обох сценаріїв. В умовах зменшення прямої військової допомоги з боку США, наша держава мусить ще активніше працювати з європейськими партнерами, зміцнювати власне виробництво і вимагати компенсацій за затягування постачань. Наразі прямий курс США залишається непередбачуваним, і це – нова реальність, до якої слід адаптуватися.

Замість висновку

Шість місяців президентства Дональда Трампа засвідчили: США знову стоять перед вибором, бути лідером демократичного світу чи зосередитися на внутрішній політиці, залишивши союзників сам-на-сам із глобальними викликами. У питанні України поки переважає другий варіант.

Немає нових поставок, немає санкцій, лише риторика — така формула зовнішньої політики Вашингтона у 2025-му. Чи зміниться ситуація восени — залежить не лише від Путіна, а й від того, чи наважиться Трамп перетворити свої гучні обіцянки на реальні дії.

Головні фейки дня: Кремль поширює вкиди про ППО, Зеленського та Іванку Трамп

Центр стратегічних комунікацій оприлюднив добірку ключових фейків, які 21 липня поширювали російські пропагандисти для дискредитації України на інформаційному фронті.

Одним із основних вкидів стало твердження, що “єдина загибель цивільного в Києві” під час атаки нібито сталася через помилку української ППО. Насправді відповідальність за руйнування та загибель людей несуть російські війська, які цілеспрямовано обстрілюють цивільну інфраструктуру.

Ще один фейк стосується буцімто заяви президента Володимира Зеленського, який нібито назвав мешканців південного сходу України “істотами” та закликав їх покинути країну. У дійсності йшлося лише про проросійських діячів, зокрема Віктора Медведчука та його оточення.

Також окупанти поширювали допис від імені Іванки Трамп про її нібито захоплення росіянками. Насправді публікацію розмістив фейковий фан-акаунт, що маскується під офіційний профіль.

Фахівці Центру закликають критично ставитися до інформації з проросійських джерел і перевіряти факти у достовірних медіа.

Росія майже знищила український парк танків M1 Abrams – TNI

Українська армія втратила більшість отриманих від США основних бойових танків M1 Abrams.

Про це повідомляє американське видання The National Interest.

Згідно з інформацією, яку також наводять журналісти, з 31 переданого танка у строю залишаються лише чотири, що становить близько 87% втрат.

У публікації зазначається, що попри визнання серії танків M1 Abrams одними з найсучасніших у світі, в умовах війни в Україні ця техніка зіткнулася з низкою викликів. Серед основних проблем називають нестачу авіаційної та артилерійської підтримки, дефіцит кваліфікованих технічних спеціалістів, а також загальну нестачу особового складу й підтримувальної техніки.

Такі висновки вкотре демонструють складність використання західного озброєння в умовах масштабної війни з переважаючим ворогом, а також необхідність адаптації під реалії українського фронту.