Автор: Оксана Яковенко

У Верховній Раді України планується голосування щодо законопроєкту, який фактично скасовує незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціальної антикорупційної прокуратури.

Про це повідомив депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк.

Голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна розповіла, що сьогодні, 22 липня, до документу внесли зміни, щоб “зробити САП декоративною інституцією і передбачити повну залежність діяльності НАБУ від волі генпрокурора”.

За її словами, нещодавні рейди із застосуванням фізичної сили та підозри щодо співробітників агентства стали передумовою для повномасштабної атаки на ці відомства.

Відомо, що в разі схвалення поправок генеральний прокурор отримає право стати фактичним керівником САП і делегувати повноваження прокурора відомства іншим прокурорам, давати НАБУ обов’язкові письмові вказівки і запитувати матеріали будь-якої справи, передоручати справи будь-якому прокурору і передавати справи, що розслідуються НАБУ, в інші органи.

На думку Радіної, якщо ці зміни буде ухвалено, антикорупційну інфраструктуру України буде практично знищено.

Вона закликала народних депутатів не підтримувати ініціативу, назвавши наслідки ухвалення законопроєкту для держави “катастрофічними”.

У НАБУ і САП також запевнили, що поправки до законопроєкту “фактично знищують незалежність САП і підпорядковують діяльність відомств генеральному прокурору”.

Новий прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що Україна має намір розпочати нову програму фінансування з Міжнародним валютним фондом (МВФ) з огляду на необхідність забезпечити стійкість бюджету в розпал війни, кінця якої не передбачається.

Про це вона розповіла в інтерв’ю Bloomberg.

За її даними, міжнародні донори досі фінансували лише половину з 75 млрд дол, необхідних Києву для покриття бюджетного дефіциту протягом наступних двох років.

Свириденко зазначила, що поточна програма співпраці з фондом на суму 16 мільярдів доларів розрахована до 2027 року. Однак невизначеність щодо тривалості війни з окупантами змушує Україну готуватися до переговорів про нову угоду.

Вона уточнила, що якщо базовий сценарій передбачає продовження війни у 2026 році, то дуже ймовірно, що Київ отримає нову програму МВФ.

Новий прем’єр каже, що під час серпневого перегляду програми сторони обговорять економічні та військові прогнози, щоб визначити доцільність нової угоди та її можливі параметри.

За словами джерел, знайомих із планами сторін, переговори за новою програмою можуть розпочатися вже 2025 року.

Новий БПЛА окупантів використовується РФ як хибні цілі та розвідувальний дрон, а також для виснаження ППО України.

Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО).

За деякими даними, цей безпілотник може нести боєголовки вагою до 15 кілограмів. Фюзеляж дельтакрила схожий на Shahed-136, але значно менший.

Зазначається, що всі компоненти і підсистеми – китайського виробництва, майже половина з них – від компанії CUAV Technology, що спеціалізується на дослідженнях, розробці та виробництві системних модулів і додатків для дронів.

За даними ДСР, серед них такі компоненти, як контролери автопілота, навігаційні модулі та антени, датчики швидкості і трубки Піто.

Як повідомляється, у жовтні 2022 року ця компанія заявила, що обмежить постачання своєї продукції до Києва і Москви, щоб запобігти її використанню у військових цілях. Однак уже 2023 року загарбники представили ймовірний саморозгортальний БПЛА вертикального зльоту, який виявився продукцією CUAV Technology, доступною на Aliexpress.

Крім продукції CUAV, у цих БПЛА використовують двигун і електронний модуль запалювання марки DLE, сервоприводи KST, FPV-камеру Razer від Foxeer Technology, модуль передавання даних Mayatech RFD900X, відеопередавач ReadyToSky, контролер живлення Hobbywing Technology і акумулятор HRB Power.

Крім того, у відомстві стверджують, що дрони РФ також оснащені китайською копією австралійського модуля передачі даних RFDesign RFD900x.

Цей продукт призначений для передачі даних на великі відстані – до 40 кілометрів видимості, залежно від антени. Пристрій дає змогу організувати канал передачі даних від безпілотника до наземної станції або від дрона до дрона, що розширює можливості розвідки.

Мета президента України Володимира Зеленського щодо зміни уряду цього тижня – поставити на чолі людей, які зможуть успішно працювати з адміністрацією США.

Про це пише агентство “Bloomberg”.

Автори статті нагадали, що саме нинішній прем’єр-міністр Юлія Свириденко змогла навесні домовитися зі США щодо природних ресурсів України.

Співрозмовники запевняють, що Зеленський нібито почав замислюватися про таку перестановку ще 2024 року, а успіхи очільника Мінекономіки у складних переговорах із Вашингтоном остаточно схилили його до цього рішення.

У виданні також ідеться про те, що зміни в українському уряді відбулися і на тлі потепління відносин між Білим домом і Офісом президента.

Зазначається, що у зв’язку з успіхом переговорів з американцями були підвищені й інші члени переговорної команди. Зокрема, заступник міністра економіки Тарас Качка обійняв посаду віцепрем’єра з питань європейської інтеграції.

Тим часом міністр юстиції Ольга Стефанишина отримала підвищення до посла США завдяки своїй ролі в укладенні угоди про надра з Білим домом.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибір заявив, що уряд має намір активно вводити в офіційний ужиток українські назви іноземних топонімів.

Про це він повідомив у Facebook.

Він розповів, що нещодавно отримав ноту від іноземної держави зі зверненням до України. Однак у документі назва столиці була написана як “Kiev”, після чого він відправив її назад без розгляду.

Сибіга наголосив, що використання назв українських міст має відбуватися відповідно до вітчизняної транслітерації: Kyiv, Odesa, Lviv, Kharkiv, Chernihiv, Chornobyl.

Очільник МЗС запевнив, що Україна вже домоглася значного прогресу у світі в боротьбі за правильне написання своїх топонімів. До цього процесу долучилися провідні міжнародні ЗМІ, уряди та організації.

Водночас він зазначив, що настав час відновити традиційні українські назви іноземних міст: Берестя замість Бреста, Білгород замість Бєлгорода, Доброчин замість Дебрецена тощо.

Він стверджує, що це передбачено законом про функціонування української мови в якості державної.