У війні на боці Росії можуть брати участь найманці з Афганістану

3 липня Росія офіційно визнала владу Талібану в Афганістані. Це рішення підвищує ймовірність участі афганських найманців у війні на боці Росії.

Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко.

Він зазначив, що ймовірність того, що найманці з Афганістану, вдягнені в російську військову форму, можуть бути задіяні в потенційному наступі на країни Балтії через 4-6 років, значно збільшилася після того, як Росія ухвалила відповідне рішення. Це також стосується і військових з Північної Кореї, які вже беруть участь у бойових діях на Україні.

“Потрібне повне перезавантаження підходів до оборони і готовність НАТО до проактивних дій на випередження в майбутньому, поки ще не пізно”,– написав Коваленко.

3 липня російський посол повідомив главу афганського відомства про намір Москви офіційно визнати Ісламський Емірат Афганістан. Заступник міністра закордонних справ Росії Андрій Руденко вже прийняв копії вірчих грамот у нового посла Афганістану в Росії Гуль Хасана.

Експерт пояснив причини активізації росіян на Херсонщині

Активними діями на Півдні Росія намагається відволікти увагу сил оборони від інших напрямків, які вона дійсно планує атакувати.

Про це розповів військовий оглядач Денис Попович в ефірі Rаdio NV.

Фахівець звернув увагу на те, що посилення активності противника на Херсонській ділянці може бути пов’язане з політичними мотивами, які, можливо, зумовлені прагненням командувача угруповання військ РФ “Дніпро” Теплинського, що має проблеми у взаємовідносинах із військовим керівництвом.

“Він хоче очевидно поліпшити свої позиції. Тут же питання отримання “зірочок”, винагород, бонусів і плюшок від російського командування. Вони дуже люблять це робити. І їм байдуже на життя своїх солдатів”, – прокоментував Попович.

На його думку, другий аспект також має політичну природу, але пов’язаний із перспективою мирних переговорів.

За словами експерта, російські сили намагаються досягти адміністративного кордону Дніпропетровської області. Це можна розглядати як посилення переговорних позицій – увійти на територію області та заявити про контроль над нею.

“Так само і сказати, що ми зараз вийшли на інший берег Дніпра, і майте це на увазі, коли будете говорити про переговори, то ось “нові реалії” вже на землі”, – зазначив оглядач.

Попович також наголосив, що посилення активності противника в Херсонській області може бути частиною плану з відволікання наших сил від інших напрямків, де Росія планує зосередити свої зусилля для майбутніх атак. Найімовірніше, що удар буде завдано по Костянтинівці.

Темпи просування російських військ знижуються вже третій місяць поспіль

У лютому Збройні сили Російської Федерації зайняли 192 квадратних кілометри території України. Це менше, ніж у попередні місяці.

Це підтверджує аналіз, проведений проєктом “DeepState”.

Фахівці звернули увагу на те, що після досягнення максимального рівня окупації в листопаді, коли російські війська зайняли понад 700 квадратних кілометрів української території, у грудні, січні та лютому темпи просування російських військ почали знижуватися. Зокрема, у січні російські війська зайняли 325 квадратних кілометрів території.

Хоча темпи просування противника сповільнилися і досягли рівня липня минулого року, він, як і раніше, зазнає значних втрат у живій силі. Ворог став менш активним, але не припинив спроби наступу. Сили оборони щодня відбивають близько сотні атак.

Лише 10-15% російських військових виживають під час штурмів

В умовах бойових дій ймовірність того, що російський військовослужбовець залишиться в живих, становить лише 10-15%.

Ці дані були наведені у звіті Міністерства оборони Великої Британії.

Після значних втрат, яких зазнала російська армія під час повномасштабного вторгнення в Україну – понад 860 тис осіб загинули або дістали поранення. Через це у російського командування виникла гостра потреба у кваліфікованих кадрах.

Згідно з інформацією, отриманою від британських розвідувальних служб, керівництво ЗС РФ чинить тиск на мобілізованих, яких призвали 2022 року, з метою підписання безстрокових контрактів із Міністерством оборони.

Як зазначають фахівці, необхідність підписання таких паперів обумовлена гострою нестачею досвідчених військовослужбовців та потребою утримання кадрів.