Пожежа на нафтобазі в Енгельсі: полум’я досі не вдається загасити

У ніч на 8 січня українські безпілотники здійснили атаку на нафтобазу в місті Енгельс Саратовської області Росії, і пожежу досі не вдалося повністю ліквідувати.

Губернатор регіону Роман Бусаргін повідомив у своєму Telegram-каналі, що площу займання вдалося скоротити на 80%, однак вигоряння палива триває.

Кількість диму значно знизилася. Фахівці вживають усіх необхідних заходів для ліквідації пожежі, — зазначив Бусаргін.

Нафтобаза, яку було атаковано, є важливим логістичним об’єктом для забезпечення військового аеродрому Енгельс-2, де базується стратегічна авіація Росії.

У Генштабі Збройних сил України підтвердили, що Сили безпілотних систем разом із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони завдали удару по нафтопродуктовій базі Комбінат Крістал.

Експерти припускають, що атака могла бути спрямована на резервуари зі специфічним паливом підвищеної щільності марки Т-8В, яке використовується для стратегічних бомбардувальників Ту-160.

Нафтобаза “Комбінат Крістал” є ключовим елементом логістичної інфраструктури для забезпечення російської військової авіації, що робить її стратегічно важливим об’єктом.сненні авіаційних атак.

Енгельс під вогнем: як один удар оголив катастрофічні прорахунки російської ППО

Масований удар по нафтобазі в Енгельсі став не тільки маркером успішності українських атак у глибині російської території, а й додатково висвітлив вразливі місця в системі протиповітряної оборони РФ.

Формально саме Саратовська область, де розташований Енгельс, у радянські часи мала достатньо ешелоновану ППО, однак останні події свідчать, що до нинішнього стану речей це не має великого відношення.

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, російські війська від початку повномасштабного вторгнення втратили понад тисячу одиниць систем ППО. У РФ зберігається надзвичайно низький темп виробництва нових зенітних ракетних комплексів, а ремонт і відновлення боєздатних систем також відбуваються повільно. Водночас росіяни продовжують втрачати близько трьох десятків одиниць ППО щомісяця, а здатні відновити чи виготовити лише кілька. У підсумку Росія входить у 2025 рік з критичним браком ефективних систем протиповітряного захисту.

Ані СРСР, ані сучасна Росія не могли повноцінно закрити свій неосяжний повітряний простір. Якщо порівнювати із часами «холодної війни», коли найсильніше прикривалися Московська область та стратегічні регіони, то нині можна побачити подібні «дірки» в захисті навіть там, де нібито мала б панувати багатоешелонована ППО.

Саратовщина вважалася досить захищеною, особливо із розміщеними тут базами стратегічної авіації. Проте кілька послідовних ударів імовірно українськими дронами чи ракетами по Енгельсу підтвердили, що «щільність» ППО залишилася привабливою лише на папері. Заяви російської сторони про те, що нібито «впали уламки» чи «атаки успішно відбиті», не переконують у реальній захищеності цих об’єктів.

Останнім часом спостерігається тенденція, коли Росія почала ставити на бойове чергування навіть експортні версії власних ЗРК чи «арктичні» комплекси, які раніше ніколи не розгортали в центральних регіонах. Це свідчить, що московське керівництво буквально «збирає по крихтах» будь-які засоби протиповітряної оборони. Яскравим прикладом став арктичний «Панцир-СА», випадково засвічений у репортажі росЗМІ, що тепер захищає Москву замість того, щоб перебувати в полярних широтах.

Удар по Енгельсу оголює не просто локальну нестачу ЗРК, а й системне вичерпання можливостей російської ППО. Москва входить у 2025 рік, намагаючись продемонструвати силу перед інавгурацією Дональда Трампа, але замість гучних «перемог», маємо критику зсередини й відсутність переконливих результатів на фронті. Можливо, російське командування розраховувало завдати серії резонансних успіхів, щоби переконати наступну адміністрацію США в необхідності «домовлятися». Проте в реальності Росія постає радше стороною, чия ППО тріщить по швах і не забезпечує надійного прикриття навіть на стратегічних об’єктах.

Завдяки системним діям ЗСУ з виявлення та виснаження російських систем ППО (як на полі бою, так і в глибокому тилу РФ), Київ отримує додаткові важелі для подальших атак і створення психологічного тиску на ворога. Якщо раніше Росія вважала, що «під парасолькою ППО» почувається безпечно, то приклад Енгельса і багатьох інших епізодів показує, що такі уявлення були завищеними. Україна ж, з огляду на слова президента Володимира Зеленського про нарощування власного виробництва дронів і ракет, відверто дає зрозуміти: потенціал для ударів лише наростає.

Удар по Енгельсу та інші успішні «прильоти» українських сил по тилових цілях РФ підтверджують дві ключові речі. По-перше, ППО Росії, попри всю пропаганду, має великі дірки й не встигає лататися через високі втрати. По-друге, для України відкривається дедалі більший простір застосування високоточних чи дронових ударів у глибині ворожої території, що психологічно «триматиме в тонусі» Кремль і демотивуватиме російську еліту.

На початку 2025 року Росія не демонструє жодних суттєвих зрушень у посиленні своєї ППО, натомість продовжує реагувати запереченнями та «відмовками». Для Києва це шанс активізувати подальший тиск, у тому числі через «удари у тил», і наполягати на тому, що російська загроза не така непохитна, як може здаватися багатьом на Заході. Усе це доповнює загальну картину, коли Україна поступово набуває наступальних спроможностей, а Росія намагається не втратити обличчя, але відчуває дедалі більший брак ресурсів і технологій, щоб бодай якось втримати власну безпеку.

В Енгельсі після атаки українських дронів другу добу горить нафтобаза

У місті Енгельс Саратовської області Росії другу добу триває масштабна пожежа на нафтобазі після атаки українських дронів.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на Reuters.

Губернатор Саратовської області Роман Бусаргін зазначив, що пожежа контрольована, проте потрібно більше часу, щоб завершити процес вигоряння.

“Потрібен певний час, щоб завершити процес вигоряння. Ситуація контрольована”, – написав Бусаргін у Telegram.

У місті, де проживає близько 200 тисяч людей, запроваджено режим надзвичайної ситуації. Пожежа набула таких масштабів, що загасити її швидко не вдалося, а під час ліквідації вогню загинули двоє пожежників.

Енгельс розташований приблизно за 730 км на південний схід від Москви та за сотні кілометрів від кордону з Україною. Це вже не перший інцидент у місті: у грудні 2022 року під час збиття безпілотника загинули троє російських військових.