Майже весь Серебрянський ліс перейшов під контроль російських загарбників – військовий

Російська армія практично повністю витіснила українські підрозділи зі Серебрянського лісу на Луганщині.

Про це написав на своїй сторінці в Telegram український військовий з позивним “Мучний”.

За його словами, окупанти витісняють звідти підрозділи ЗСУ, змушуючи залишати окремі рубежі. Зараз практично вся територія Серебрянського лісу опинилася в руках загарбників, лише західна околиця і сусідня ферма поки залишаються в так званій сірій зоні.

Крім того, як стверджує захисник, тривають запеклі бої за ділянку на північний схід від Ямполя, там противник усіма силами намагається закріпитися і розширити свій плацдарм.

За оцінкою “Мучного”, тепер у російських військ з’явилася можливість атакувати Дронівку. Це відкриває для ворога шанс тримати Сіверськ під постійним прицілом з північного напрямку і одночасно ускладнити постачання бійцям ЗСУ, адже частина ключових доріг може потрапити під їхній вогневий контроль.

Зеленський: Україна не обговорює “корейський” або будь-який інший сценарій завершення війни

Президент Володимир Зеленський заявив, що питання про надання гарантій безпеки для України стоїть на порядку денному ще до завершення війни, проте ні про “корейську”, ні про будь-яку іншу модель закінчення конфлікту мови не йде, оскільки фінал подій залишається невідомим.

Про це він повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ, передає “Інтерфакс-Україна”.

За його словами, ситуація в Україні кардинально відрізняється від корейської, оскільки там війна завершилася, проте мирний договір так і не був підписаний. У цьому контексті і виникає питання про необхідність гарантій безпеки для України. Адже цілком можливо, що не вдасться оформити остаточну угоду про припинення війни.

Український лідер додав, що, на думку французького президента Еммануеля Макрона, гарантії безпеки повинні надаватися ще до закінчення війни, і з цим він повністю згоден.

На завершення Зеленський підкреслив той факт, що ніхто не розглядає ні “корейський”, ні “фінський”, ні будь-який інший варіант припинення війни, тому що Україна має свою реальність, і передбачити, чим все закінчиться, зараз неможливо.

В європейських аеропортах затримано рейси через кібератаку – Spiegel

У Європі відразу кілька аеропортів зіткнулися з перебоями в роботі через хакерську атаку на компанію, відповідальну за системи реєстрації та посадки пасажирів. Проблеми з оформленням на рейси та затримки зафіксовані в різних країнах.

Про це інформує видання Spiegel.

У прес-службі берлінського аеропорту BER уточнили, що об’єктом атаки 19 вересня став не сам аеропорт, а фірма, чиї сервіси задіяні в обслуговуванні мандрівників по всій Європі.

Через збій у підрядника, який працює на багатьох європейських напрямках, зросла час очікування на стійках реєстрації. Адміністрація докладає максимум зусиль для якнайшвидшого вирішення питання. При цьому офіційний сайт аеропорту Берліна як і раніше недоступний.

У Брюсселі також підтвердили, що наслідки кібератаки торкнулися їх аеропорту. Зараз пасажирів оформляють виключно вручну. Керівництво радить заздалегідь уточнювати статус рейсів у авіаперевізників і приїжджати на реєстрацію з запасом часу.

У лондонському Хітроу пасажирів теж попередили про можливі затримки. Інцидент пояснили “технічними труднощами” у стороннього постачальника послуг.

“Інакше хлопців у школах не буде”: Зеленський пояснив причини дозволу на виїзд чоловікам 18-22 років

Президент Володимир Зеленський розповів, що влада дозволила чоловікам віком від 18 до 22 років залишати країну під час дії воєнного стану з кількох причин.

Про це він повідомив під час спілкування з представниками ЗМІ.

За його словами, в країнах ЄС не горять бажанням бачити більше українців на своїй території, адже частина тих, хто виїхав з різних причин, не повертається і потім звертається за соціальною підтримкою.

Тим часом Зеленський додав, що логіка української влади полягає в тому, що якщо не дозволити виїзд, в старших класах українських шкіл просто не залишиться хлопців. Вони не отримуватимуть атестатів і не вступлять до вітчизняних вишів.

Президент також звернув увагу на скорочення кількості таких учнів у країні. Він зазначив, що ті, хто закінчує школу в Україні, мають більше шансів повернутися додому, навіть якщо після цього виїдуть. А якщо молода людина отримує і шкільну, і університетську освіту на батьківщині — ймовірність її повернення ще вища.

За результатами спільної роботи Міносвіти та армії, ті громадяни, хто закінчує навчання за кордоном, набагато рідше повертаються.

Польща привела армію в повну бойову готовність через масований удар РФ по Україні

Під час нічної ракетної атаки Росії на українські міста 20 вересня Оперативний командувач Збройних Сил Польщі дав команду використовувати всі доступні сили і засоби.

Про це представники відомства повідомили на платформі Х.

З самого ранку польські та союзні бойові літаки почали патрулювати небо над країною, що стало відповіддю на чергову хвилю російських обстрілів української території.

У повітря були підняті додаткові винищувачі, а комплекси ППО і системи радіолокаційного спостереження перевели на максимальний рівень готовності.

Пізніше командування поінформувало, що патрулювання повітряного простору завершено, а задіяні наземні підрозділи ППО і радіолокації повернулися до звичайного режиму роботи.

США заморозили частину експорту озброєнь до Європи: Україна під загрозою — The Atlantic

Сполучені Штати фактично скоротили частину поставок зброї до європейських країн, через що може сильно постраждати і Україна.

Про це повідомляє видання The Atlantic.

За інформацією джерел, у Пентагоні підготували перелік озброєнь, які визнані особливо дефіцитними, і тепер нові замовлення на ці системи блокуються. Особливо це торкнулося комплексів ППО Patriot, оскільки Вашингтон вирішив притримати їх для своїх потреб.

У статті йдеться, що для європейських держав ситуація складається критична, тому що багато з них передають власні системи Україні, розраховуючи потім поповнити арсенали за рахунок імпорту з США. Крім того, союзники планували придбавати американське озброєння спеціально для передачі Києву. Тепер же їм доводиться терміново шукати інші варіанти.

Так, наприклад, Данія після невдалих переговорів з Вашингтоном підписала угоду на 9,1 млрд дол з виробниками ППО з Франції, Італії та Німеччини.

Тим часом саме ЗРК Patriot залишаються найбільш затребуваними у Києва, і їх нестача в розпорядженні США стала причиною нинішнього призупинення експортних угод.

Співрозмовники газети відзначають, що такі кроки вписуються в стратегію «America First», якої дотримується команда президента Дональда Трампа, оскільки пріоритет — поповнення власних складів і підготовка до можливого конфлікту з Китаєм, навіть якщо це суперечить інтересам Європи та України.

МЗС: Україна просувається в переговорах про гарантії безпеки із західними партнерами

Україна відзначає помітний прогрес у консультаціях, спрямованих на закріплення юридично зобов’язуючих гарантій безпеки з боку США та європейських держав.

Про це в розмові з Reuters повідомив Сергій Кислиця, перший заступник міністра закордонних справ.

Він підкреслив, що ці домовленості — ключовий елемент зусиль України щодо припинення збройної агресії РФ. Договір з Вашингтоном залишається головним, а недавня заява американського лідера Дональда Трампа про підтримку оборони України стала, на його думку, справжнім переломним моментом.

Кислиця додав, що переважна більшість країн з “коаліції охочих”, яка налічує близько 30 держав, вже запропонували Україні конкретні заходи підтримки, хоча деталі ще узгоджуються.

Дипломат звернувся до європейських союзників із попередженням про те, що країна-агресор не зупиниться на українських кордонах, і зараз для Європи настав момент проявити рішучість. Якщо європейські лідери дійсно піклуються про власну безпеку, їм доведеться йти на складні кроки.

Він назвав європейців найнадійнішими партнерами Києва, але окремо виділив роль Сполучених Штатів, які надають ЗСУ критично важливу логістичну, авіаційну та розвідувальну підтримку, необхідну для довгострокової безпеки.

За словами заступника глави МЗС, остаточне рішення про те, чи буде Україна укладати окремі двосторонні угоди з європейськими державами або підпише багатосторонній договір з групою країн, ще не прийнято.

Окупанти запустили по Україні понад 600 повітряних засобів: наслідки є в 20 місцях

В ніч на 20 вересня російські війська здійснили масовану атаку на українські міста, випустивши 619 дронів і ракет. З цього числа 583 повітряні цілі були знищені або нейтралізовані силами ППО.

Про це повідомили представники Повітряних сил.

Зокрема, країна-агресор застосувала 579 безпілотників, вісім балістичних ракет типу «Іскандер-М/KN-23» і 32 крилаті ракети Х-101. Серед збитих і придушених цілей — 552 дрони, дві балістичні ракети і 29 крилатих ракет Х-101.

Проте зафіксовано влучання балістичних і крилатих ракет, а також 23 ударних БПЛА в десяти точках, ще в десяти місцях виявлено уламки збитих об’єктів.

Повітряні сили відзначають високу ефективність роботи української тактичної авіації, зокрема винищувачів F-16.

Український лідер повідомив, що під обстріл потрапили Дніпро і область, Миколаївщина, Чернігівщина, Запоріжжя, а також населені пункти Полтавської, Київської, Одеської, Сумської та Харківської областей.

За уточненою інформацією обласних адміністрацій та ДСНС, у Київській області наслідки обстрілів зафіксовані в Бориспільському, Обухівському та Бучанському районах — там постраждали приватні будинки, гаражі та автомобілі.

У Миколаївській області удари балістичних ракет і безпілотників призвели до руйнувань промислових об’єктів у місті, пошкодження ферми в Снігірівській громаді, а також будинків і цивільного транспорту.

В Одеській області в результаті атаки загорівся склад фермерського господарства і повністю зруйновано будівлю з сільськогосподарською технікою.

Держбюджет‑2026: 5 головних слабких місць

Кабінет Міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік у повністю воєнному ключі. Видатки передбачено на рівні 4,8 трлн грн при доходах 2,826 трлн грн – тобто вперше вони перевищать 60% ВВП.

Прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявляє: “сьогодні вся країна має бути або в армії, або працювати на армію”, і цей підхід закладено у бюджеті. Міністерство фінансів уточнює: “всі внутрішні фінансові ресурси – податки, мита, акцизи та запозичення – будуть спрямовані на підтримку оборони України”.

Проте експерти вказують на п’ять критичних проблем нового бюджету-2026, які можуть ускладнити виконання цих амбітних планів та стримати економічне відновлення.

Стагнація економіки та відсутність реформ

Аналітики одразу помічають: бюджетна декларація-2026 “не містить суттєвих новацій” у порівнянні з попередніми – структури й підходи фактично ті самі. У прогнозах Міністерства економіки зростання ВВП на 2026 рік закладено дуже скромне (лише 4,5% , хоча ще влітку очікували 7,5%), а аналітики Центру економічної стратегії оцінюють можливі темпи ще нижче – не вище 3% у 2025-26 роках через війну та дефіцит робочої сили. Інвестиції приватного сектора залишаються обмеженими, бізнес задіяний майже на повну потужність. Водночас уряд не передбачив жодних нових стимулів чи структурних реформ для пожвавлення економіки: ані додаткових грантів бізнесу, ані пакетів держінвестицій чи податкових пільг. Ефект від такої позиції очевидний – прогнозовані темпи зростання залишаються низькими , тоді як ризик затяжної стагнації та навіть бюджетного дефолту залишається високим у разі скорочення зовнішньої допомоги.

Висока залежність від зовнішніх запозичень

Дефіцит бюджету проєкту-2026 сягає майже 18,4% ВВП, тому для покриття видатків потрібні колосальні запозичення. Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2026 році доведеться залучити понад 2,1 трлн грн зовнішнього фінансування. Україна й далі “надзвичайно залежна від зовнішньої допомоги”: як наголошує Reuters, більша частина державних надходжень йде на армію, але без масштабної підтримки партнерів соціальні та гуманітарні витрати не покриваються. Саме тому уряд уже звернувся до ЄС, G7 та МВФ із проханням про програму допомоги. Немає гарантій, що донорські кошти надійдуть у необхідних обсягах (наприклад, внески США вже скоротилися). За таких умов некомплект по фінансах оцінюють у близько €16 млрд – сума, якої катастрофічно бракує навіть для мінімального виконання плану-2026.

Політика для внутрішніх кредиторів, а не для економічного зростання

Щоби залучити ресурси, Нацбанк утримує облікову ставку на рекордно високому рівні (15,5% ). Мотив – “забезпечити привабливість гривневих заощаджень” і контроль над інфляцією. Це дійсно працює: реальна дохідність гривневих ОВДП та депозитів зростає, і населення дедалі більше вкладає гроші в депозити та держоблігації. Але таке “щедре” фінансування бюджету фактично перекуповує ліквідність у банків, скорочуючи можливості кредитування бізнесу. М’якої монетарної політики в бюджеті-2026 теж не передбачається: Уряд майже не залучає інфляційних засобів і не планує пом’якшувати умови кредитування. У підсумку внутрішні кредитори (тобто власники ОВДП та банківських депозитів) отримують прибутки, а доступ малих та середніх підприємств до дешевих кредитів фактично ускладнений.

Зменшення частки витрат на оборону

Абсолютні оборонні витрати в проєкті бюджету-2026 великі – 2,8 трлн грн (плюс 168,6 млрд порівняно з минулим роком). Проте їхня частка у ВВП падає: цей обсяг становитиме лише 27,2% ВВП (у 2023-24 роках відповідні показники перевищували 30%). Проблема не в одержанні коштів (уряд закладає кошти навіть на розвиток власної військової промисловості – 44,3 млрд грн на боєприпаси і зброю), а в загальній динаміці: сукупний обсяг видатків бюджету-2026 сягне майже 65% ВВП, тобто разом зі зростанням інших статей оборонний пакет виростає повільніше. Тобто питома вага армії в структурі бюджету-2026 знижується. Це викликає занепокоєння: якщо війна затягнеться, Україні, можливо, доведеться шукати додаткові джерела чи жертвувати іншим пріоритетам, аби витримати нові оборонні потреби.

Жорсткі податки та обтяжливі умови для бізнесу

Доходну частину бюджету-2026 формуватимуть переважно старі податки. Уряд планує збільшити надходження майже на 18,8% (приблизно на 447 млрд грн), але не вказав, за рахунок чого саме – найімовірніше, за рахунок зростання ставок і баз. Насамперед підвищать мінімальну зарплатню, пожвавлять акцизи на пальне й алкоголь, впровадять нові акцизи (наприклад, на солодкі напої). Офіційно ж “ставки основних податків залишатимуться незмінними” – тобто знижувати фіскальний тягар для підприємців уряд не збирається. На практиці це означає, що навіть за зростання доходів бюджету-2026 умови ведення бізнесу, особливо для ФОП та малого бізнесу, залишаться жорсткими. Без адекватних пільг чи лібералізації малого оподаткування (спрощенки) доведення цих коштів до реального зростання економіки під великим питанням.

Таким чином, новий державний бюджет-2026 помітно зміцнює фінансування армії і соціальної сфери, адже “вся країна працює на фронт”. Водночас він демонструє відсутність системних реформ, що могло б підвищити ефективність видатків і знизити економічні ризики. Консолідація витрат під проєкт оборонного бюджету і небажання змінювати консервативні податково-монетарні підходи означають, що головні “слабкі місця” – низьке економічне зростання, залежність від зовнішніх позик, орієнтація на внутрішніх кредиторів та зменшення бюджету розвитку – найімовірніше, залишаться актуальними. Без радикальних політичних рішень та залучення стабільних джерел фінансування ці проблеми можуть лише загостритися у найближчі роки.