Уряд Архіви

Кабмін знайшов 70 млрд гривень економії та спрямує їх на фінансування оборони

Posted on 1 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Уряд України запроваджує режим жорсткої економії бюджетних коштів, які безпосередньо не пов’язані з оборонними видатками.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Кабміну вже вдалося знайти можливість скоротити видатки приблизно на 70 млрд гривень.

Усі вивільнені кошти планується спрямувати на фінансування Сил оборони. Корецький наголосив, що пріоритетом уряду залишається забезпечення військових потреб.

При цьому прем’єр не уточнив, які саме державні програми чи статті видатків підлягатимуть скороченню. Влада обіцяє зберегти фінансування ключових соціальних зобов’язань, зокрема пенсій та заробітних плат.

Режим економії торкнеться насамперед видатків, які не закріплені за сектором безпеки та оборони. Уряд має намір переглянути їх, щоб додатково перерозподілити ресурси на користь армії.

Такий самий принцип Кабмін збирається застосовувати й під час підготовки проєкту державного бюджету України на 2027 рік. В уряді розраховують максимально скоротити непріоритетні видатки, зберігши при цьому основні соціальні виплати.

Федоров заявив, що готовий повернутися лише до Міноборони

Posted on 30 Липня, 2026 by Іван Засядько

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до уряду лише за умови, що мова йтиме про Міністерство оборони.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

За словами Федорова, йому потрібна функціональна посада, яка дозволить реалізувати його бачення роботи.

“Моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада”, – зазначив він.

Такою посадою Федоров назвав саме пост міністра оборони. Він заявив, що розуміє майбутні виклики і готовий до них. При цьому, за його словами, якщо повернення до Міноборони не відбудеться, у нього є й інші шляхи для досягнення поставлених цілей.

Федоров розповів, що про намір призначити нового главу Міністерства оборони президент повідомив йому незадовго до засідання парламентської фракції — приблизно за півгодини або годину.

“За пів години чи за годину до фракції мені повідомили, що буде подаватися кандидатура Клименка… Так. Конфлікт з Генеральним штабом. Я не хочу переказувати розмову з президентом, це наші розмови. І додати нового до цього мені немає чого”, – сказав він.

Федоров наголосив, що особистого конфлікту з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським у нього не було. Розбіжності, за його словами, стосувалися підходів до реформ та загального бачення ведення війни, яке він викладав президенту ще до призначення, а потім — головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Він зазначив, що, незважаючи на розбіжності в поглядах, не блокував процеси в армії, оскільки вона воює цілодобово і має працювати максимально ефективно. З головнокомандувачем, як стверджує Федоров, у нього зберігалася робоча комунікація: зустрічі, наради та телефонні розмови відбувалися регулярно й без участі президента.

Коментуючи своє звільнення, Федоров заявив, що не хоче робити припущень щодо мотивів глави держави і вважає, що пояснювати це має сам президент. Він також сказав, що не висував ультиматумів і пішов разом з урядом. Після протестів і прес-брифінгу йому запропонували кілька посад, але він відмовився, оскільки не хотів обіймати декоративну посаду. За словами Федорова, якщо він потрібен для реалізації свого бачення війни, то продовжити цю роботу й домогтися результату він зможе лише на посаді міністра оборони.

Прем’єр України закликав посилити контроль за рішеннями уряду

Posted on 18 Липня, 2026 by Іван Засядько

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про намір оптимізувати роботу державного апарату та зробити управління більш ефективним. За його словами, урядові структури мають діяти швидше, злагодженіше та з більш суворим контролем за виконанням рішень.

Про це він написав у Telegram.

Корецький повідомив, що обговорив ці питання з державним секретарем Кабінету міністрів Костянтином Мар’євичем. На зустрічі йшлося про координацію між відомствами та зміни в організації роботи урядового апарату.

Глава українського уряду наголосив, що очікує від Кабміну якісної організації процесів, чіткої взаємодії між міністерствами та дисципліни під час реалізації вже ухвалених рішень.

Окремо Корецький наголосив на необхідності реформи державного управління в умовах воєнного стану. За його словами, Україні потрібен професійний і дієвий апарат, здатний швидко реагувати на виклики та забезпечувати виконання державних завдань.

Подробиць майбутньої оптимізації поки що не розкривають. У Кабміні розраховують, що новий підхід дозволить прискорити прийняття рішень і підвищити результативність роботи державних органів.

Уряд визнав Меджліс кримськотатарського народу представницьким органом

Posted on 6 Квітня, 20266 Квітня, 2026 by Іван Засядько

Кабінет Міністрів офіційно визнав Меджліс кримськотатарського народу та закріпив його статус представницького органу.

Про це йдеться в розпорядженні №303 від 3 квітня.

“Закріпити за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу”, – йдеться в документі.

Уряд доручив органам виконавчої влади розробляти нормативні акти та приймати рішення щодо розвитку кримськотатарської мови, підтримки її культури, забезпечення прав кримськотатарського народу на освіту рідною мовою, функціонування медіа кримськотатарською мовою та інших питань, передбачених Законом “Про корінні народи України”. Це необхідно робити після консультацій з Меджлісом кримськотатарського народу.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров підкреслив, що це рішення закріплює статус Меджлісу як важливого інституту державної політики та гарантує його участь у процесі ухвалення рішень, пов’язаних із правами, культурним розвитком, освітою та добробутом кримськотатарського народу.

“Відтепер рішення органів виконавчої влади з цих питань мають ухвалюватися з урахуванням позиції Меджлісу. Це створює чіткий механізм взаємодії держави з представницьким органом корінного народу. Це також важливий сигнал щодо послідовної позиції України у питанні Криму, прав корінних народів і майбутньої деокупації”, – зазначив Умєров.

Меджліс кримськотатарського народу був заснований у 1991 році і є єдиним вищим повноважним органом цього народу. Однак протягом усього цього часу він не мав необхідного правового статусу. Після врегулювання цього юридичного питання Меджліс зможе брати участь у розробці державних програм і повною мірою представляти інтереси кримськотатарського населення.

Нові правила Кабміну вимагають від підприємств консервації діючого обладнання

Posted on 1 Квітня, 2026 by Іван Засядько

З 1 квітня 2026 року українські підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) припинять виробництво електроенергії для об’єднаної енергетичної системи.

Про це повідомляє Асоціація операторів критичної інфраструктури (АОКІ).

Уряд вніс зміни до постанови №222, прийнятої 30 березня. Згідно з новими нормами, пільгова ціна на природний газ (19 000 грн за 1000 м3), що раніше діяла для виробників електроенергії, тепер скасовується. Виняток становлять об’єкти, розташовані в прифронтових регіонах.

Тепер ТКЕ може купувати газ за фіксованою ціною виключно для опалення, підігріву води або задоволення своїх виробничих потреб.

Це виключає можливість передачі надлишків енергії в загальну мережу, оскільки ринкова вартість палива для виробництва електроенергії щонайменше в півтора рази перевищує поточну ціну, а законодавча база для таких операцій поки що не розроблена.

До грудня 2025 року більшість підприємств ТКЕ, які встановили когенераційні установки (КГУ), зіткнуться з припиненням поставок палива для генерації електроенергії на продаж. Теплові електростанції будуть змушені повністю відключити КГУ через відсутність економічно доцільного способу придбання газу.

Коштовне обладнання буде законсервовано, що призведе до додаткових мільйонних витрат, які можна було б використати для підготовки до зимового періоду. У результаті втрати тисяч мегават розподілених генеруючих потужностей збільшиться час відключення електроенергії для населення, оскільки КГУ забезпечували до 20% потреб у електроенергії деяких міст.

У сукупності ці фактори можуть призвести до того, що приватні оператори КГУ опиняться на межі фінансового краху. Регуляторні обмеження на ціни призведуть до того, що їхня робота буде рентабельною лише протягом шести годин на добу.

АОКІ вказує, що подібні заходи фактично зводять нанівець розвиток розподіленої генерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної стійкості в умовах військового конфлікту.

Асоціація направила прем’єр-міністру та уряду настійну вимогу негайно скасувати спірні поправки до постанови №222, прийнятої 30 травня 2026 року. У зверненні АОКІ також закликає відновити право ТКЕ на закупівлю газу для генерації електроенергії та спільно з профільними фахівцями розробити ефективний механізм формування цін.

Рада не змогла розглянути відставку міністрів Гринчук та Галущенка

Posted on 18 Листопада, 2025 by Іван Засядько

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук перервав пленарне засідання через те, що депутати фракції “Європейська солідарність” заблокували трибуну.

Про це стало відомо під час онлайн-трансляції засідання Верховної Ради 18 листопада.

На засіданні Верховної Ради фракція “Європейська солідарність” зайняла трибуну, наполягаючи на відставці всього чинного уряду.

Як повідомили представники фракції, понад 50 депутатів вже поставили свої підписи під зверненням про відставку уряду.

Спікер Верховної Ради України оголосив перерву в пленарному засіданні, не розглянувши проекти постанов про звільнення Галущенка і Гринчук, які є фігурантами у справі про корупцію в сфері енергетики.

Держбюджет‑2026: 5 головних слабких місць

Posted on 19 Вересня, 2025 by Микола Донченко

Кабінет Міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік у повністю воєнному ключі. Видатки передбачено на рівні 4,8 трлн грн при доходах 2,826 трлн грн – тобто вперше вони перевищать 60% ВВП.

Прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявляє: “сьогодні вся країна має бути або в армії, або працювати на армію”, і цей підхід закладено у бюджеті. Міністерство фінансів уточнює: “всі внутрішні фінансові ресурси – податки, мита, акцизи та запозичення – будуть спрямовані на підтримку оборони України”.

Проте експерти вказують на п’ять критичних проблем нового бюджету-2026, які можуть ускладнити виконання цих амбітних планів та стримати економічне відновлення.

Стагнація економіки та відсутність реформ

Аналітики одразу помічають: бюджетна декларація-2026 “не містить суттєвих новацій” у порівнянні з попередніми – структури й підходи фактично ті самі. У прогнозах Міністерства економіки зростання ВВП на 2026 рік закладено дуже скромне (лише 4,5% , хоча ще влітку очікували 7,5%), а аналітики Центру економічної стратегії оцінюють можливі темпи ще нижче – не вище 3% у 2025-26 роках через війну та дефіцит робочої сили. Інвестиції приватного сектора залишаються обмеженими, бізнес задіяний майже на повну потужність. Водночас уряд не передбачив жодних нових стимулів чи структурних реформ для пожвавлення економіки: ані додаткових грантів бізнесу, ані пакетів держінвестицій чи податкових пільг. Ефект від такої позиції очевидний – прогнозовані темпи зростання залишаються низькими , тоді як ризик затяжної стагнації та навіть бюджетного дефолту залишається високим у разі скорочення зовнішньої допомоги.

Висока залежність від зовнішніх запозичень

Дефіцит бюджету проєкту-2026 сягає майже 18,4% ВВП, тому для покриття видатків потрібні колосальні запозичення. Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2026 році доведеться залучити понад 2,1 трлн грн зовнішнього фінансування. Україна й далі “надзвичайно залежна від зовнішньої допомоги”: як наголошує Reuters, більша частина державних надходжень йде на армію, але без масштабної підтримки партнерів соціальні та гуманітарні витрати не покриваються. Саме тому уряд уже звернувся до ЄС, G7 та МВФ із проханням про програму допомоги. Немає гарантій, що донорські кошти надійдуть у необхідних обсягах (наприклад, внески США вже скоротилися). За таких умов некомплект по фінансах оцінюють у близько €16 млрд – сума, якої катастрофічно бракує навіть для мінімального виконання плану-2026.

Політика для внутрішніх кредиторів, а не для економічного зростання

Щоби залучити ресурси, Нацбанк утримує облікову ставку на рекордно високому рівні (15,5% ). Мотив – “забезпечити привабливість гривневих заощаджень” і контроль над інфляцією. Це дійсно працює: реальна дохідність гривневих ОВДП та депозитів зростає, і населення дедалі більше вкладає гроші в депозити та держоблігації. Але таке “щедре” фінансування бюджету фактично перекуповує ліквідність у банків, скорочуючи можливості кредитування бізнесу. М’якої монетарної політики в бюджеті-2026 теж не передбачається: Уряд майже не залучає інфляційних засобів і не планує пом’якшувати умови кредитування. У підсумку внутрішні кредитори (тобто власники ОВДП та банківських депозитів) отримують прибутки, а доступ малих та середніх підприємств до дешевих кредитів фактично ускладнений.

Зменшення частки витрат на оборону

Абсолютні оборонні витрати в проєкті бюджету-2026 великі – 2,8 трлн грн (плюс 168,6 млрд порівняно з минулим роком). Проте їхня частка у ВВП падає: цей обсяг становитиме лише 27,2% ВВП (у 2023-24 роках відповідні показники перевищували 30%). Проблема не в одержанні коштів (уряд закладає кошти навіть на розвиток власної військової промисловості – 44,3 млрд грн на боєприпаси і зброю), а в загальній динаміці: сукупний обсяг видатків бюджету-2026 сягне майже 65% ВВП, тобто разом зі зростанням інших статей оборонний пакет виростає повільніше. Тобто питома вага армії в структурі бюджету-2026 знижується. Це викликає занепокоєння: якщо війна затягнеться, Україні, можливо, доведеться шукати додаткові джерела чи жертвувати іншим пріоритетам, аби витримати нові оборонні потреби.

Жорсткі податки та обтяжливі умови для бізнесу

Доходну частину бюджету-2026 формуватимуть переважно старі податки. Уряд планує збільшити надходження майже на 18,8% (приблизно на 447 млрд грн), але не вказав, за рахунок чого саме – найімовірніше, за рахунок зростання ставок і баз. Насамперед підвищать мінімальну зарплатню, пожвавлять акцизи на пальне й алкоголь, впровадять нові акцизи (наприклад, на солодкі напої). Офіційно ж “ставки основних податків залишатимуться незмінними” – тобто знижувати фіскальний тягар для підприємців уряд не збирається. На практиці це означає, що навіть за зростання доходів бюджету-2026 умови ведення бізнесу, особливо для ФОП та малого бізнесу, залишаться жорсткими. Без адекватних пільг чи лібералізації малого оподаткування (спрощенки) доведення цих коштів до реального зростання економіки під великим питанням.

Таким чином, новий державний бюджет-2026 помітно зміцнює фінансування армії і соціальної сфери, адже “вся країна працює на фронт”. Водночас він демонструє відсутність системних реформ, що могло б підвищити ефективність видатків і знизити економічні ризики. Консолідація витрат під проєкт оборонного бюджету і небажання змінювати консервативні податково-монетарні підходи означають, що головні “слабкі місця” – низьке економічне зростання, залежність від зовнішніх позик, орієнтація на внутрішніх кредиторів та зменшення бюджету розвитку – найімовірніше, залишаться актуальними. Без радикальних політичних рішень та залучення стабільних джерел фінансування ці проблеми можуть лише загостритися у найближчі роки.

Уряд запускає продаж Одеського припортового заводу

Posted on 26 Серпня, 2025 by Іван Засядько

Кабінет Міністрів України прийняв рішення приватизувати Одеський припортовий завод. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд гривень.

Про це оголосила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.

“Сьогодні ухвалили рішення про приватизацію Одеського припортового заводу. Державний пакет акцій буде виставлений на відкритий електронний аукціон із початковою ціною 4,5 млрд грн”, – заявила Свириденко.

Вона зазначила, що ОПЗ — це одне з провідних хімічних підприємств України. До початку конфлікту завод випускав аміак і карбамід та займався експортом добрив.

“Але з 2022 року основне виробництво зупинене. Завод працював частково — забезпечував киснем і азотом критичні потреби, виконував функції портового хабу”, – повідомила прем’єр-міністр.

Очільниця уряду заявила, що підприємство має відновити свою повноцінну діяльність. Вона підкреслила, що це можливо тільки за участю приватного інвестора і залученні інвестицій.

“Продаж ОПЗ дозволить наповнити бюджет, створити нові робочі місця і забезпечити українських аграріїв доступом до вітчизняних добрив”, – додала Свириденко.

Свириденко виступила із заявою за підсумками першого тижня роботи нового уряду

Posted on 27 Липня, 202528 Липня, 2025 by Іван Засядько

У перший тиждень роботи нового уряду було ухвалено кілька ключових рішень, які стосувалися економіки та оборони.

Про це Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко розповіла в Telegram.

“Минув тиждень від початку роботи нового уряду. На старті ми чітко визначили для себе чотири ключові пріоритети: гідність людини, безпека, розвиток економіки і відбудова”, – зазначила вона.

Свириденко стверджує, що в контексті соціальної політики одним з ключових завдань є протезування. У сфері оборони влада прийняла рішення збільшити обсяги виробництва вибухових речовин на території країни.

“Разом із Мінцифри запустили новий грантовий конкурс у межах Brave1. Наша мета – щоб усе, від обладнання до хімії, виготовлялося в Україні. Системно і в потрібних обсягах”, – наголосила прем’єр.

Уряд почав виконувати постанову Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про введення мораторію на перевірки бізнесу для співробітників правоохоронних органів.

За словами Свириденко, підприємці сподіваються на конкретні дії з боку влади, спрямовані на зниження адміністративного контролю.

“Тому починаємо аудит усіх державних видатків. Плануємо значне скорочення бюрократичних процедур. Продовжуємо роботу з міністрами. З кожним очільником міністерства зустрічаюся окремо – напрацьовуємо конкретні плани. Вони увійдуть у Програму дій уряду”, – додала вона.