В Україні знизили граничний рівень бронювання працівників енергетики та оборонної промисловості до 95%

Уряд переглянув систему бронювання військовозобов’язаних працівників. Максимальну частку бронювання для підприємств енергетичного та оборонно-промислового комплексів скоротили зі 100 до 95%.

Про це розповів прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Склад співробітників, яким збережуть бронь, керівники визначатимуть у межах встановлених обмежень. Влада обіцяє захистити персонал, безпосередньо зайнятий виробництвом, оборонними контрактами, ремонтом та аварійним відновленням. Скорочення має насамперед торкнутися допоміжних посад.

Одночасно розпочинається перегляд критеріїв визнання підприємств критично важливими. При Кабміні створюється координаційний центр, який узгоджуватиме критерії та розглядатиме питання збільшення обсягів бронювання. Автоматично позбавляти всі підприємства раніше отриманого статусу не планується.

Окремо уряд готує можливість повного бронювання у разі виконання компанією певних мобілізаційних зобов’язань, зокрема добровільного призову частини працівників на службу. Умови планують розробити до 1 грудня.

Україна узгодила нову позику на 500 млн доларів для підтримки бізнесу

Уряд України схвалив залучення позики на 500 млн доларів від Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Кошти призначені для продовження програми RISE, спрямованої на підтримку підприємництва.

Рішення закріплено розпорядженням від 16 жовтня 2026 року № 1079-р.

У документі позика позначена як третє додаткове фінансування програми. RISE входить до урядової стратегії економічного відновлення. Програма орієнтована на сталий, інклюзивний та екологічно збалансований розвиток бізнесу й реалізується спільно з міжнародними партнерами.

Згідно із заявленими планами, до 2027 року заходи підтримки в рамках всієї програми мають охопити щонайменше 20 тис малих і середніх підприємств. Схвалення позики визначає обсяг передбачуваного фінансування; про фактичне надходження цих коштів публікація не повідомляє.

“Укрнафта” залучить 45,7 млн євро на будівництво нових електростанцій

Уряд України схвалив залучення “Укрнафтою” кредиту від Deutsche Bank на суму 45,75 млн євро. Кошти будуть спрямовані на закупівлю обладнання для нових газопоршневих електростанцій.

Відповідна постанова №1184 оприлюднена на Урядовому порталі.

За рахунок кредиту планується оплатити до 85% вартості обладнання та його постачання. Електростанції загальною потужністю близько 60 МВт встановлять на чотирьох майданчиках компанії.

Кредит буде забезпечений гарантією фінського експортно-кредитного агентства Finnvera. Остаточне погашення позики передбачено через 9,5 року після настання першої дати погашення.

Витрати на обслуговування та повернення коштів покриватимуться з державного бюджету. Міністерству фінансів доручено враховувати відповідні виплати під час підготовки бюджетів на наступні роки.

В Україні розглядають підвищення ПДВ для створення фонду страхування бізнесу

Уряд України розглядає можливість підвищення ПДВ з 20% до 21% для фінансування спеціального фонду страхування бізнесу від військових ризиків.

Про це заявив міністр економіки та навколишнього середовища Олександр Кравченко під час зустрічі з журналістами.

За оцінкою Кравченка, збитки українського бізнесу від російських атак у 2026 році можуть становити близько $10 млрд. Міністр зазначив, що діючі механізми державної підтримки не здатні покрити потреби всіх підприємств, особливо великого бізнесу.

Уряд пропонує створити фонд, який зможе компенсувати компаніям до $10 млн первинних збитків від російської атаки. Попередньо страховий внесок для бізнесу планується встановити на рівні 2% від вартості активу. Програму розраховують запустити на початку 2027 року на всій території України із залученням приватних страхових компаній.

За словами Кравченка, для запуску фонду знадобиться стартовий капітал у розмірі $2–3 млрд, оскільки одних страхових внесків буде недостатньо. Серед джерел фінансування розглядаються допомога міжнародних партнерів, бюджетні кошти та зміна податків. У Мінекономіки найбільш прийнятним податковим варіантом вважають підвищення ПДВ на один процентний пункт.

Як альтернатива обговорюється запровадження тимчасового імпортного мита або приблизно двократне підвищення чинних імпортних мит. Остаточного рішення щодо підвищення ПДВ або інших податкових змін уряд поки що не ухвалив.

Кабмін знайшов 70 млрд гривень економії та спрямує їх на фінансування оборони

Уряд України запроваджує режим жорсткої економії бюджетних коштів, які безпосередньо не пов’язані з оборонними видатками.

Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Кабміну вже вдалося знайти можливість скоротити видатки приблизно на 70 млрд гривень.

Усі вивільнені кошти планується спрямувати на фінансування Сил оборони. Корецький наголосив, що пріоритетом уряду залишається забезпечення військових потреб.

При цьому прем’єр не уточнив, які саме державні програми чи статті видатків підлягатимуть скороченню. Влада обіцяє зберегти фінансування ключових соціальних зобов’язань, зокрема пенсій та заробітних плат.

Режим економії торкнеться насамперед видатків, які не закріплені за сектором безпеки та оборони. Уряд має намір переглянути їх, щоб додатково перерозподілити ресурси на користь армії.

Такий самий принцип Кабмін збирається застосовувати й під час підготовки проєкту державного бюджету України на 2027 рік. В уряді розраховують максимально скоротити непріоритетні видатки, зберігши при цьому основні соціальні виплати.

Федоров заявив, що готовий повернутися лише до Міноборони

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що готовий повернутися до уряду лише за умови, що мова йтиме про Міністерство оборони.

Про це він сказав в інтерв’ю “Українській правді”.

За словами Федорова, йому потрібна функціональна посада, яка дозволить реалізувати його бачення роботи.

“Моє завдання не працевлаштувати себе. Я дуже спокійно поставився до того… що не уряд. Все окей. Мені не потрібна будь-яка посада”, – зазначив він.

Такою посадою Федоров назвав саме пост міністра оборони. Він заявив, що розуміє майбутні виклики і готовий до них. При цьому, за його словами, якщо повернення до Міноборони не відбудеться, у нього є й інші шляхи для досягнення поставлених цілей.

Федоров розповів, що про намір призначити нового главу Міністерства оборони президент повідомив йому незадовго до засідання парламентської фракції — приблизно за півгодини або годину.

“За пів години чи за годину до фракції мені повідомили, що буде подаватися кандидатура Клименка… Так. Конфлікт з Генеральним штабом. Я не хочу переказувати розмову з президентом, це наші розмови. І додати нового до цього мені немає чого”, – сказав він.

Федоров наголосив, що особистого конфлікту з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським у нього не було. Розбіжності, за його словами, стосувалися підходів до реформ та загального бачення ведення війни, яке він викладав президенту ще до призначення, а потім — головнокомандувачу та начальнику Генштабу. Він зазначив, що, незважаючи на розбіжності в поглядах, не блокував процеси в армії, оскільки вона воює цілодобово і має працювати максимально ефективно. З головнокомандувачем, як стверджує Федоров, у нього зберігалася робоча комунікація: зустрічі, наради та телефонні розмови відбувалися регулярно й без участі президента.

Коментуючи своє звільнення, Федоров заявив, що не хоче робити припущень щодо мотивів глави держави і вважає, що пояснювати це має сам президент. Він також сказав, що не висував ультиматумів і пішов разом з урядом. Після протестів і прес-брифінгу йому запропонували кілька посад, але він відмовився, оскільки не хотів обіймати декоративну посаду. За словами Федорова, якщо він потрібен для реалізації свого бачення війни, то продовжити цю роботу й домогтися результату він зможе лише на посаді міністра оборони.

Прем’єр України закликав посилити контроль за рішеннями уряду

Прем’єр-міністр України Сергій Корецький заявив про намір оптимізувати роботу державного апарату та зробити управління більш ефективним. За його словами, урядові структури мають діяти швидше, злагодженіше та з більш суворим контролем за виконанням рішень.

Про це він написав у Telegram.

Корецький повідомив, що обговорив ці питання з державним секретарем Кабінету міністрів Костянтином Мар’євичем. На зустрічі йшлося про координацію між відомствами та зміни в організації роботи урядового апарату.

Глава українського уряду наголосив, що очікує від Кабміну якісної організації процесів, чіткої взаємодії між міністерствами та дисципліни під час реалізації вже ухвалених рішень.

Окремо Корецький наголосив на необхідності реформи державного управління в умовах воєнного стану. За його словами, Україні потрібен професійний і дієвий апарат, здатний швидко реагувати на виклики та забезпечувати виконання державних завдань.

Подробиць майбутньої оптимізації поки що не розкривають. У Кабміні розраховують, що новий підхід дозволить прискорити прийняття рішень і підвищити результативність роботи державних органів.

Уряд визнав Меджліс кримськотатарського народу представницьким органом

Кабінет Міністрів офіційно визнав Меджліс кримськотатарського народу та закріпив його статус представницького органу.

Про це йдеться в розпорядженні №303 від 3 квітня.

“Закріпити за Меджлісом кримськотатарського народу правовий статус представницького органу кримськотатарського народу”, – йдеться в документі.

Уряд доручив органам виконавчої влади розробляти нормативні акти та приймати рішення щодо розвитку кримськотатарської мови, підтримки її культури, забезпечення прав кримськотатарського народу на освіту рідною мовою, функціонування медіа кримськотатарською мовою та інших питань, передбачених Законом “Про корінні народи України”. Це необхідно робити після консультацій з Меджлісом кримськотатарського народу.

Секретар Ради національної безпеки і оборони України Рустем Умєров підкреслив, що це рішення закріплює статус Меджлісу як важливого інституту державної політики та гарантує його участь у процесі ухвалення рішень, пов’язаних із правами, культурним розвитком, освітою та добробутом кримськотатарського народу.

“Відтепер рішення органів виконавчої влади з цих питань мають ухвалюватися з урахуванням позиції Меджлісу. Це створює чіткий механізм взаємодії держави з представницьким органом корінного народу. Це також важливий сигнал щодо послідовної позиції України у питанні Криму, прав корінних народів і майбутньої деокупації”, – зазначив Умєров.

Меджліс кримськотатарського народу був заснований у 1991 році і є єдиним вищим повноважним органом цього народу. Однак протягом усього цього часу він не мав необхідного правового статусу. Після врегулювання цього юридичного питання Меджліс зможе брати участь у розробці державних програм і повною мірою представляти інтереси кримськотатарського населення.

Нові правила Кабміну вимагають від підприємств консервації діючого обладнання

З 1 квітня 2026 року українські підприємства теплокомуненерго (ТКЕ) припинять виробництво електроенергії для об’єднаної енергетичної системи.

Про це повідомляє Асоціація операторів критичної інфраструктури (АОКІ).

Уряд вніс зміни до постанови №222, прийнятої 30 березня. Згідно з новими нормами, пільгова ціна на природний газ (19 000 грн за 1000 м3), що раніше діяла для виробників електроенергії, тепер скасовується. Виняток становлять об’єкти, розташовані в прифронтових регіонах.

Тепер ТКЕ може купувати газ за фіксованою ціною виключно для опалення, підігріву води або задоволення своїх виробничих потреб.

Це виключає можливість передачі надлишків енергії в загальну мережу, оскільки ринкова вартість палива для виробництва електроенергії щонайменше в півтора рази перевищує поточну ціну, а законодавча база для таких операцій поки що не розроблена.

До грудня 2025 року більшість підприємств ТКЕ, які встановили когенераційні установки (КГУ), зіткнуться з припиненням поставок палива для генерації електроенергії на продаж. Теплові електростанції будуть змушені повністю відключити КГУ через відсутність економічно доцільного способу придбання газу.

Коштовне обладнання буде законсервовано, що призведе до додаткових мільйонних витрат, які можна було б використати для підготовки до зимового періоду. У результаті втрати тисяч мегават розподілених генеруючих потужностей збільшиться час відключення електроенергії для населення, оскільки КГУ забезпечували до 20% потреб у електроенергії деяких міст.

У сукупності ці фактори можуть призвести до того, що приватні оператори КГУ опиняться на межі фінансового краху. Регуляторні обмеження на ціни призведуть до того, що їхня робота буде рентабельною лише протягом шести годин на добу.

АОКІ вказує, що подібні заходи фактично зводять нанівець розвиток розподіленої генерації, яка відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної стійкості в умовах військового конфлікту.

Асоціація направила прем’єр-міністру та уряду настійну вимогу негайно скасувати спірні поправки до постанови №222, прийнятої 30 травня 2026 року. У зверненні АОКІ також закликає відновити право ТКЕ на закупівлю газу для генерації електроенергії та спільно з профільними фахівцями розробити ефективний механізм формування цін.