ЄС хоче змінити правила ухвалення рішень щодо зовнішньої політики через позицію Угорщини

У Брюсселі дедалі частіше лунають розмови про те, щоб відмовитися від принципу одностайності під час голосування із зовнішньополітичних питань через позицію Будапешта, який регулярно блокує рішення щодо України.

Про це пише Bloomberg, посилаючись на внутрішній документ, який розіслали учасникам перед неформальною зустріччю європейських глав МЗС.

Згідно з цим документом, 12 країн ЄС вивчила невикористані досі юридичні лазівки, щоб замість обов’язкової згоди всіх перейти до голосування кваліфікованою більшістю. Серед запропонованих варіантів – делегувати Європейській Раді право визначати, в яких питаннях можна обійтися без одностайності.

Згідно зі статтею, якщо такі нововведення ухвалять, це дасть змогу не залежати від думки окремих країн, які здатні гальмувати рішення, що підтримуються більшістю в блоці з 27 держав.

Зазначається, що насамперед ідеться про Угорщину, яка систематично виступає проти будь-яких кроків на підтримку України – чи то виділення допомоги, чи то початок перемовин щодо вступу до ЄС.

У європейських столицях через дії Будапешта напруга лише зростає. Наприклад, минулого тижня тільки Угорщина відмовилася поставити підпис під заявою, що засуджує ракетні атаки Росії по Україні, внаслідок яких загинули люди і постраждала місія ЄС у Києві.

Масовані атаки РФ по Україні використовуються для досягнення певної мети – The Times

Російські окупанти різко посилили ракетно-дронові обстріли по українських містах, розраховуючи змусити Київ погодитися на мирні умови, продиктовані Москвою.

Про це проінформувало видання The Times.

Автор нагадав, що тільки за одну ніч по території України загарбники випустили понад 540 дронів-камікадзе і 50 ракет, а кількома днями раніше – ще 598 безпілотників і 31 ракету. Атаки завдали серйозної шкоди енергетичній інфраструктурі та промисловим об’єктам.

Український лідер Володимир Зеленський охарактеризував дії Москви як “вибором балістики замість дипломатії” і закликав союзників посилити тиск на агресора.

Країни Заходу розцінили масовані удари як спробу Росії зірвати будь-які перспективи переговорів про мир. Експерти називають ці атаки своєрідною “мовою сили” – спробою натиснути на Київ і західні столиці, щоб отримати поступки на майбутніх переговорах.

У статті йдеться, що Кремль намагається використати короткий сплеск ескалації, щоб викликати втому в українців і похитнути рішучість європейських союзників України.

Проте один з європейських дипломатів сказав газеті, що “іноді перемагає бандит”.

Моді вперше за сім років відвідав Китай і провів переговори з Сі

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрівся сьогодні, 31 серпня, з лідером КНР Сі Цзіньпіном для зміцнення зв’язків між сторонами. Переговори тривали близько години.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Видання уточнює, що після охолодження відносин між Індією та Сполученими Штатами стратегічна дистанція між Нью-Делі та Пекіном помітно скоротилася.

Моді зазначив, що Індія хоче будувати відносини з Китаєм на основі довіри і поваги. Він також сказав, що на спірних ділянках гімалайського кордону, де 2020 року сталися сутички і практично всю спільну роботу було поставлено на паузу, зараз спостерігається “атмосфера спокою і передбачуваності”.

За словами прем’єра, сторони досягли домовленостей з питань прикордонного управління, але подробиці він розкривати не став. Крім того, індійський лідер повідомив про плани відновити пряме авіасполучення між країнами, перерване ще 2020 року, проте точні дати не назвав.

Зі свого боку Сі вважає, що світ стоїть на порозі змін, а Індія і Китай – дві найдавніші цивілізації і найбільш густонаселені країни планети, які представляють Глобальний Південь. Він додав, що вкрай важливо бути союзниками і хорошими сусідами, тому “Дракон і Слон повинні об’єднатися”.

Моді підкреслив, що з 2024 року відносини між країнами розвиваються в позитивному ключі.

За інформацією видання, незважаючи на невеликі очікування від зустрічі лідерів Індії та КНР, сам візит Моді до Пекіна свідчить про початок нового етапу стратегічних осмислень.

Парубію відмовили в охороні за півроку до його загибелі – Ар’єв

За шість місяців до трагедії екс-спікер Верховної Ради Андрій Парубій звертався з проханням про надання йому державної охорони, однак отримав відмову.

Про це розповів депутат від партії “Євросолідарність” Володимир Ар’єв.

Він зазначив, що фракція обов’язково з’ясовуватиме всі обставини загибелі Парубія, адже ще півроку тому він подавав заяву щодо необхідності захисту, але йому не пішли назустріч. Уже тоді надходили сигнали про можливі погрози на адресу низки ключових політиків України.

Ар’єв уточнив, що планується ретельно перевірити всю документацію, що стосується цього питання.

Водночас в Управлінні держохорони подібні заяви назвали спробою маніпулювати фактами.

Вони не стали прямо заперечувати, що Парубій справді просив про захист, однак нагадали, що, згідно з чинними нормами, ексспікер може розраховувати на охорону тільки протягом року після завершення своїх повноважень. А Парубій залишив посаду глави парламенту ще влітку 2019 року.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що вчора, 30 вересня, у Львові був застрелений нардеп Андрій Парубій. Вбивця діяв під виглядом кур’єра.

РФ атакувала Україну 142 дронами: є влучання в 10 місцях

У ніч на 31 серпня російські загарбники запустили по Україні 142 ударні безпілотники. Підрозділи ППО змогли нейтралізувати основну масу дронів, проте деякі все ж таки досягли мети.

Про це поінформували в командуванні Повітряних сил.

За даними відомства, з 21:00 30 серпня противник розпочав масований наліт дронамі-камікадзе “шахед” і різними імітаторами БпЛА. Станом на дев’яту ранку 31 серпня на території північних, південних і східних регіонів країни було знищено або придушено 126 ворожих дронів.

Водночас, як повідомляють у ВПС, зафіксовано влучання 16 ударних безпілотників у десяти різних точках, а також падіння збитих дронів або їхніх уламків ще в шести місцях.

Сергій Лисак, який очолює Дніпропетровську ОВА, сказав, що ворог обстріляв Дніпро, а також Марганецьку, Покровську, Червоногригорівську та Мирівську громади Нікопольського району. Унаслідок атак важко поранено чоловіка 46 років, його госпіталізували.

За його словами, під ударом опинилися два багатоповерхові будинки й одна нежитлова будівля. Зруйновано сім приватних будинків, стільки ж господарських будівель, ще одну повністю знищено. Пошкоджено два гаражі, лінії електропередач і газові комунікації.

У Синельниковому ворожий дрон спричинив пожежу, яку вже загасили. У Покровській селищній громаді постраждала 58-річна жінка, вогонь охопив дах приватного будинку.

У Сумській адміністрації також розповіли, що в області є постраждалі та зруйнована цивільна інфраструктура. У Дружбівській громаді через удар безпілотника поранено 62-річного чоловіка, пошкоджено житловий будинок. У Путивльській громаді постраждали приватні будинки та автомобіль, а в Шосткинській – об’єкт цивільної інфраструктури.

Миротворчу місію в Україні можуть довірити командувачу сил НАТО в Європі – The Telegraph

Командувача об’єднаних сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розглядають як потенційного керівника миротворчої місії в Україні після завершення війни.

Про це пише британське видання The Telegraph із посиланням на співрозмовників.

У статті йдеться про те, що європейські країни не мають достатнього досвіду в управлінні масштабними військовими операціями – подібні завдання традиційно лягають на плечі американських воєначальників.

За словами джерел, останніми тижнями представники зі США та Європи обговорювали можливість призначення американського генерала, який би курирував усі переміщення військових підрозділів у рамках плану гарантій безпеки України.

Зазначається, що Гринкевич фігурує як основний претендент, якого має затвердити президент США Дональд Трамп. За відомостями журналістів, Білий дім уже погодив його участь у заключному етапі планування, що партнери ЄС сприйняли як чіткий сигнал підтримки українських гарантій.

Видання повідомляє, що якщо генерал Гринкевич отримає розширений мандат, Альянс зможе використати вже наявні стратегії оборони Європи від агресії РФ і заручитися додатковою підтримкою Вашингтона з питань безпеки.

На думку співрозмовників, ключове завдання миротворчого контингенту – відновити боєздатність ЗСУ і перетворити їх на головний щит проти атак з боку Москви. Союзники планують постачати українських захисників озброєнням і проводити навчання, згідно з обговорюваним проектом з реалізації гарантій.

Україна, як і раніше, продовжить купувати сучасні системи протиповітряної та ракетної оборони, такі як Patriot і Himars, використовуючи європейське фінансування.

Однак, як стверджується, найскладнішою темою переговорів залишається організація демілітаризованої буферної зони. Київ може наполягати на введенні європейських військових підрозділів у цей район.

Масований удар по Києву: який сигнал Кремль надіслав Трампу та Заходу

Президент України Володимир Зеленський заявив, що нічний ракетний удар РФ по Україні, зокрема по Києву, 28 серпня був ударом не тільки по нашій країні, а й по всій Європі та навіть по президенту США Дональду Трампу.

Іншими словами, Кремль своєю ескалацією продемонстрував зневагу до мирних зусиль, які нині докладає Білий дім для припинення війни. Чому ж Москва пішов на таку масштабну ракетно-дронову атаку саме тепер, на тлі активізації миротворчих ініціатив Вашингтона?

У своєму відеозверненні Зеленський підкреслив, що остання атака “чітко демонструє незмінність цілей РФ: вони хочуть воювати і б’ють не тільки по наших містах і громадах – Росія зараз завдає ударів по всіх у світі, хто прагне миру. Це удар по Україні, удар по Європі, а також удар Росії по президенту Трампу”.

Він зазначив, що, попри сигнали з Вашингтона про готовність Кремля до переговорів, російська сторона “обирає балістичні ракети замість реальних кроків до миру, вбиває дітей, аби не говорити про те, коли і як буде мир” . Таким чином, Москва показово порушує обіцянки, дані західним лідерам, і продовжує терор навіть у момент, коли міжнародна спільнота намагається знайти шлях до припинення війни.

Водночас у Білому домі відреагували стримано. Прессекретарка адміністрації Трампа Каролайн Левітт, коментуючи масований обстріл України, згадала про нещодавні удари українців по нафтових об’єктах у РФ і припустила, що “обидві сторони, можливо, не хочуть завершення війни”. За її словами, Дональд Трамп, дізнавшись про атаку, “був незадоволений цією новиною, але й не здивований”. Президент США нібито продовжує уважно стежити за ситуацією і хоче якнайшвидше завершити війну, щоб припинити загибель людей. Показово, що американське посольство в Києві фактично повторило позицію Трампа, закликавши “обидві сторони” конфлікту знайти рішення для завершення війни.

Війна входить у нову фазу?

На думку низки експертів, своїм ударом по Києву 28 серпня Кремль намагався послати прямий сигнал Трампу та європейським лідерам. По-перше, Кремль дав зрозуміти, що жодні гарантії безпеки для України фактично не матимуть сили для Москви. Тобто, навіть якщо Захід запропонує Україні якісь безпекові домовленості, Москва демонстративно їх ігнорує, продовжуючи атаки. Таку думку озвучив політолог, голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, коментуючи атаку.

З політико-дипломатичної точки зору дії Кремля мають подвійний підтекст:

Демонстрація сили. Масований удар показує можливості РФ і її готовність піти на ескалацію, попри будь-які мирні домовленості. Кремль випробовує Захід на міцність, сигналізуючи, що здатен диктувати свої умови силою.

Посилення риторики про “обидві сторони”. Парадоксально, але така атака дає додаткові аргументи прихильникам тез про необхідність “припинити кровопролиття з обох боків”. Саме цю риторику часом використовує Дональд Трамп, заявляючи, що й Україна теж “не безгрішна” у цьому конфлікті.

Чаленко звертає увагу, що останніми днями з’являлися повідомлення про те, нібито адміністрація Трампа зняла для України обмеження на удари по цілях на території Росії. Втім, західні ЗМІ за лаштунками пишуть, що насправді Вашингтон не давав Києву повної свободи дій. Тобто, на публіку США демонструють підтримку, але кулуарно можуть стримувати Україну, аби не “дратувати” Москву.

За словами Ігоря Чаленка, нинішня ситуація виглядає як трагічний шантаж: Україну намагаються змусити стати податливішою шляхом збільшення жертв серед цивільних. Москва відкрито тероризує наші міста, тоді як Захід обмежується стурбованістю.

“Ми захищаємо західний світ, а західний світ своєю беззубістю лише мотивує агресора”, – констатує експерт.

Показово, що навіть стримані європейські дипломати цього разу були обурені до краю. Голова Представництва ЄС в Україні Катаріна Матернова ледь не у нецензурній формі заявила, що такий удар Росії – це фактично атака на сам Євросоюз. Її ж офіс у Києві теж постраждав від цієї атаки, тож реакція була емоційною і однозначною: Москва цілеспрямовано б’є по Європі та зриває мирні зусилля.

Експерти попереджають, що повномасштабна війна може увійти в ще більш жорстоку фазу, якщо дипломатичні спроби найближчим часом проваляться. З’явилася інформація (зокрема у Financial Times) про можливий план компромісу – створення демілітаризованої зони за участю третіх країн. Ігор Чаленко зазначає, що це може бути одним із варіантів, який запропонують Кремлю для припинення війни. Якщо ж Кремль відкине навіть такий компроміс, то про змістовні переговори в найближчі місяці годі й говорити.

За яких обставин Трамп посилить позицію щодо Росії

На переконання політолога Олега Лісного, недавній російський удар наочно продемонстрував, що безкарність породжує вседозволеність. Кремль відчуває відсутність жорсткої реакції і тому дедалі більше нахабніє. Якщо проаналізувати, куди саме били російські ракети та дрони 28 серпня, можна прочитати між рядків справжній посил Москви:

По-перше, Кремль не хоче переговорів у тому форматі, які ніби були обіцяні Трампу на зустрічі в Алясці.

По-друге, Кремль ігнорує Європу як сторону процесу. Атаками по столиці України Москва показує, що не сприймає європейські країни рівноправними учасниками мирних ініціатив. Фактично Росія демонструє: порядок денний диктуватиме Москва, а не Вашингтон чи Брюссель.

Олег Лісний різко оцінює нинішню позицію США: Дональд Трамп, за його словами, має перестати бути “адвокатом” агресора і стати його “прокурором”. Поки що ж складається враження, що своїми обережними заявами саме американський президент фактично виправдовує небажання Кремля йти на мирні поступки.

Кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Станіслав Желіховський вважає, що масовані удари по Україні красномовно свідчать: Кремль наразі не готовий сідати за стіл переговорів задля припинення війни. Навпаки, Москва розраховує, що американська адміністрація настільки прагне мирного врегулювання, що Москва може максимально тягнути час, прикриваючись цими перемовинами. Кремль показує всьому цивілізованому світу своїми ракетними атаками, що жодні заяви про його миролюбність не відповідають дійсності – він ставитиме ультиматуми силою, поки його не зупинять. І дуже показово, зауважує Желіховський, що Дональд Трамп на словах “погрожує одночасно і Україні, і Росії”, закликаючи обидві сторони припинити бойові дії. Таким чином, у Кремлі розуміють дві речі: з одного боку, рано чи пізно навіть терплячий Вашингтон може вдатися до санкцій чи інших кроків проти РФ; з іншого – поки президент США рівняє агресора з жертвою, українці ризикують втратити частину західної підтримки, якщо їх виставлять як сторону, що “не хоче сідати за стіл перемовин”.

Таким чином, кремлівська атака на Київ стала своєрідним “ударом по Трампу” – сигналом про те, що Москва не збирається грати за чужими правилами. Росія випробовує межі терпіння Заходу і водночас намагається нав’язати свій порядок денний мирного врегулювання на власних умовах. Реакція ж Білого дому досі залишається обережною: Трамп балансує між прагненням зупинити війну і небажанням йти на конфронтацію з Кремлем. Але якщо така двоїста позиція триватиме далі, існує ризик переходу війни у ще небезпечнішу фазу. Україні ж важливо не піддатися тиску і шантажу: як показують події, умиротворення агресора тільки розпалює його апетит.

Напрацювання щодо гарантій безпеки України будуть наступного тижня – Зеленський

Президент Володимир Зеленський повідомив, що роботу над механізмами безпеки для України практично завершено і вже зовсім скоро, наступного тижня, всі деталі буде оформлено документально.

Про це він написав на своїй сторінці в соцмережі Х після розмови з турецьким колегою Реджепом Таїпом Ердоганом.

Зеленський зазначив, що висловив подяку Анкарі за підтримку після чергової масованої атаки з боку російських окупантів, а також обговорив з Ердоганом подальші дипломатичні кроки для зупинення збройної агресії РФ проти України.

За словами українського лідера, тема гарантій безпеки посіла значне місце в переговорах. Зараз над деталями кожного елемента працюють радники з національної безпеки, і вже наступного тижня вся схема буде викладена на папері.

Він також додав, що турецький президент залучає до цієї роботи міністра оборони Яшара Гюлера, щоб Туреччина могла чітко визначити, яким чином здатна посилити безпеку України, включно із ситуацією в акваторії Чорного моря.

Лондон має намір розвивати співпрацю з Україною у сфері космосу та кіберпростору після війни

Велика Британія націлена на довгострокове партнерство з Україною у сферах космічних технологій і кібербезпеки після закінчення бойових дій.

Про це розповів адмірал британського Генштабу Ентоні Радакін у бесіді з “ЄП”.

Він нагадав, що ще 2014 року стартувала ініціатива “Операція Orbital”, покликана посилити співробітництво між британськими військовими та українськими сухопутними і морськими підрозділами.

За словами Радакіна, після припинення вогню з’явиться розширена версія цієї місії – “Операція Orbital ++”, яка торкнеться набагато більшої кількості військових напрямків.

Воєначальник очікує, що до цього додасться авіаційний компонент, а згодом – і сфери космосу з кіберпростором, оскільки сьогоднішні війни тривають одразу в п’яти доменах.

Він також зазначив, що за весь час його служби питання підтримки Києва об’єднувало як представників влади, так і опозицію в Лондоні, тож тема України ніколи не була об’єктом політичного поділу.