“Кожна сторона має піти на деякі поступки”: Рубіо розповів про можливі переговори України та РФ

Держсекретар США Марко Рубіо вважає, що не варто детально розбирати деталі можливих переговорів щодо завершення війни між Україною та Росією, особливо якщо обговорення відбуваються за зачиненими дверима.

Про це він розповів в ефірі Fox News.

За його словами, необхідно дозволити цим людям спокійно працювати, оскільки в кожної сторони є свої виборці та мотиви.

Рубіо зазначив, що всім зрозумілий той факт, що ключове питання – щоб Україна відчувала безпеку і впевненість у майбутньому, а громадяни мають бути переконані, що після закінчення війни опиняться в такій позиції, де ніхто більше не зможе їх поневолити.

Американський політик зазначив, що будь-які мирні переговори передбачають взаємні поступки, тож ніхто не вийде з цього процесу зі стовідсотковою перемогою.

Він уточнив, що визначення лінії, за якою завершиться війна, стане однією з головних тем обговорення, додавши, що так відбувалося в кожному конфлікті.

Держсекретар нагадав, що єдиний випадок, коли все закінчується інакше, – це повна і беззастережна капітуляція однієї зі сторін, однак у цьому протистоянні такого сценарію не трапиться.

Електромагнітна зброя проти роїв БпЛА: як Україна може змінити правила повітряної війни

Масове застосування безпілотників перетворило небо на театр мікроелектроніки, де перемагає той, хто швидше “гасить” платформи супротивника, а не лише збиває їх ракетами. Кінетичні засоби ППО залишаються необхідними, але їхня вартість та обмежені боєкомплекти погано масштабуються проти роїв дешевих дронів.

На цьому тлі електромагнітна зброя (ЕМЗ) пропонує інший обмін вартості: замість перехоплення кожної цілі – миттєве “знекровлення” всієї електроніки в секторі дії.

За суттю ЕМЗ відрізняється від класичної РЕБ не наміром завадити сигналам, а здатністю фізично руйнувати електронні вузли наведеною енергією. Межа між підходами умовна: чим вищі пікові потужності та крутіші фронти імпульсів, тим ближче система до високопотужної мікрохвильової дії. Сучасні рішення працюють короткими наносекундними “пакетами” енергії, створюючи поля такої інтенсивності, що у мікросхемах індукуються перенапруги, які виводять їх з ладу. Ефект по своїй логіці подібний до ЕМ-імпульсу, але без ядерної природи й у керованому секторі.

Міжнародний ринок уже рухається у цей бік. Американські програми останніх років показують перехід від демонстраторів до передсерійних комплексів, розроблених саме під контр-БпЛА. Ключові віхи – збільшення дальності до кілометрових масштабів, підвищення пікової потужності, поява “пакетних” режимів ураження для роботи по групових цілях та автономні енергомодулі, що забезпечують тривалі цикли бойової служби. Фактично формується клас засобів, які закривають проміжок між РЕБ і зенітною артилерією: вони не потребують дорогих ракет, працюють миттєво, а зона дії вимірюється сотнями метрів – кількома кілометрами.

Україна має добру відправну точку, адже за роки війни сформувала потужну екосистему РЕБ – від тактичних станцій до мережевих сенсорів, що дають цілевказання. До цього додається наукова школа у галузі імпульсної енергетики та антенних рішень: у країні збережені компетенції зі створення вибухомагнітних генераторів, високовольтних комутаторів, широкосмугових випромінювачів. Уже сьогодні українські розробники постачають окремі вузли для ЕМЗ на зовнішні ринки, що доводить технологічну зрілість компонентної бази. Наступний крок – інтеграція цих вузлів у цілісні бойові системи.

Водночас технічні бар’єри реальні:

По-перше, енергетика: щоб “пробити” сучасну електроніку на дистанції до двох кілометрів, потрібні високі пікові потужності та стабільні джерела живлення, а це питання масогабаритів, охолодження та ресурсу.

По-друге, спрямування: широка діаграма випромінювання збільшує ймовірність ураження групи цілей, але підвищує ризики побічних ефектів; вузький промінь вимагає точного супроводу й синхронізації з РЛС/оптикою.

По-третє, електромагнітна сумісність: армія насичена власними БпЛА, станціями зв’язку і навігації, тож без грамотної деconfliction-логіки ЕМЗ може нашкодити своїм. Це означає обов’язкові “безпечні коридори” для дружніх платформ, тимчасове вимкнення уразливих систем під час пострілів і чіткі правила застосування в населеній місцевості, де є критична інфраструктура.

Відповідь на ці виклики – архітектура, що поєднує сенсори, управління та ураження. На тактичному рівні ЕМЗ варто вбудовувати в шарову C-UAS-оборону: виявлення (радар/РЕБ/акустика) – ідентифікація – рішення – ураження. РЕБ “глушить” керування та GNSS, змушуючи рій перейти в примітивні режими, після чого ЕМЗ одним або кількома імпульсами “зрізає” електроніку відразу в секторі. Якщо частина цілей проривається, підхоплює ЗА/ППО. Така комбінація мінімізує витрати дорогих боєприпасів і зменшує навантаження на батареї ППО, а головне – ламає модель супротивника, що спирається на кількість.

Український шлях до власної ЕМЗ доцільно будувати поетапно:

Етап 1 – полігонні зразки з дальністю ураження 300-500 метрів на шасі 4×4, відпрацювання енергомодулів, випромінювачів та алгоритмів пакетної стрільби по повільних ціллях.

Етап 2 – тактичні комплекси з дальністю до 1–2 км і інтегрованим цілевказанням від штатних радарів/EO-станцій, уніфікація інтерфейсів з існуючими РЕБ і ППО.

Етап 3 – серійність: модульні рішення для різних носіїв (пікап, бронеавтомобіль, контейнер), підготовка розрахунків, стандарти безпеки, ремонтопридатність у польових умовах, виробнича кооперація з приватним сектором. На кожному етапі ключем буде не “гола” дальність, а стабільність ефекту проти типових загроз – FPV, квадрокоптерів і малих крилатих БпЛА, у тому числі у складній РЕБ-обстановці.

Окреме питання – доктрина та право. ЕМЗ не є “чарівною паличкою” і вимагає жорсткої дисципліни застосування: визначені сектори, заборона стрільби в напрямку медоб’єктів та енергетики, облік пролітів дружніх БпЛА. Потрібні інструкції щодо санітарних зон та часу відновлення дружніх систем після імпульсів, щоб війська розуміли, коли конкретний район “EM-hot”. Так само важливо мати прозорі критерії оцінки ефективності: не лише “скільки збито”, а й як знизилася інтенсивність ворожих вильотів, наскільки подешевшав “kill per cost”, скільки ресурсів ППО вдалося заощадити.

З погляду економіки війни ЕМЗ перспективна тим, що збільшує частку електрики та софту у протидії там, де раніше панували сталь і вибухівка. Українська промисловість здатна розгорнути виробництво ключових елементів – від високовольтних імпульсних ланцюгів до широкосмугових антен. Міжнародна кооперація може прискорити шлях до готового виробу: доступ до батарей нового покоління, твердотільних підсилювачів і систем теплового менеджменту критичний для виходу на кілометрові дистанції та “пакетні” режими. У підсумку країна отримує не лише засіб боротьби з дронами, а й заділ у сфері імпульсної енергетики, який має подвійне призначення.

Нарешті, головне: ЕМЗ – це інструмент, який працює найкраще у зв’язці. Соти РЕБ, імпульсні “мітли”, класична ЗА і ракети ППО, мережа сенсорів і спільна картина повітря – разом вони перетворюють рій противника на “хмару брухту” без виснаження боєкомплектів. Для України, що щодня стримує масові атаки, це шанс переламати тенденцію: нав’язати власний темп і зробити небо знову дорогим для агресора. Аби реалізувати цей шанс, потрібні три речі – інвестиції в лабораторії й полігони, кооперація з бізнесом і союзниками та швидка доктринальна інтеграція в наявні ешелони ППО/РЕБ. Усе інше – питання інженерної наполегливості, якої в українців не бракує.

Російські окупанти почали оснащувати ударні БПЛА “Шахед” відеокамерами – Флеш

Серед нещодавно знищених ворожих безпілотників “Шахед” були виявлені екземпляри, оснащені відеокамерами. Ймовірно, РФ знову модернізувала свої дрони.

Про це сказав експерт у галузі військових радіотехнологій Сергій “Флеш” Бескрестнов у своєму Telegram.

За його словами, раніше військовим часто траплялися такі камери на розвідувальних дронах типу “Гербер”. Тепер подібні пристрої почали ставити і на “Шахеди”.

Наразі, як зазначає фахівець, невідомо, з якою метою росіяни встановлюють відеоспостереження на ці літальні апарати і яким чином використовують отримане зображення.

Однак Бескрестнов вважає, що щонайменше окупанти прагнуть отримувати відеосигнал із “Шахедів” безпосередньо в процесі їхнього польоту до моменту атаки.

Нагадаємо, що раніше видавництво URAUA писало про те, що загарбники впровадили в розвідувальні дрони штучний інтелект.

Зеленський може зустрітися з Путіним в Угорщині протягом двох тижнів – Reuters

Угорщина може стати майданчиком для особистої зустрічі між президентом України Володимиром Зеленським і главою РФ Володимиром Путіним.

Про це агентству Reuters розповів один із високопоставлених представників американської адміністрації.

За його словами, Москва офіційно не заявляла про згоду на такі переговори. Водночас глава уряду Німеччини Фрідріх Мерц повідомив виданню, що діалог між лідерами заплановано на найближчі два тижні.

Європейські політики поділилися з агентством, що президент США Дональд Трамп інформував лідерів ЄС про те, що ініціатива провести спершу особисту зустріч Зеленського і Путіна, а лише потім розширити формат до тристороннього – належить саме російському президенту.

Глава української держави на пресконференції після переговорів у Вашингтоні підтвердив, що зараз триває підготовка до його окремої зустрічі з Путіним, за якою має відбутися тристороння дискусія за участю Трампа.

Він наголосив, що Білий дім наполягає на максимально швидкому проведенні переговорів, однак для цього необхідна згода всіх залучених сторін.

Також Зеленський підтвердив, що ідея розділити зустрічі на два етапи – спочатку двостороння розмова, потім розширений формат – була висунута Кремлем.

Китай збільшив закупівлі нафти РФ після заходів США щодо Індії – Bloomberg

Китай посилив імпорт російської нафти після того, як адміністрація президента США Дональда Трампа ввела тарифи проти Індії.

Про це проінформувало агентство Bloomberg із посиланням на джерела.

За їхніми словами, поточного місяця китайські нафтопереробні підприємства істотно збільшили закупівлі сорту Urals, отримавши можливість придбати сировину за зниженими цінами.

Зазначається, що ці обсяги раніше призначалися для індійських компаній, але після рішення Вашингтона про посилення тарифів через співпрацю з Росією, індійський ринок скоротив закупівлі.

Згідно зі статтею, традиційно Китай віддає перевагу поставкам нафти з далекосхідних портів РФ, проте в серпні обсяги з Балтійського і Чорного морів зросли майже вдвічі порівняно зі звичайними показниками. Водночас Індія скоротила свої закупівлі приблизно втричі.

Співрозмовники додали, що незважаючи на те, що Трамп раніше погрожував Пекіну новими торговельними обмеженнями через угоди з російським паливом, наразі сторони лише продовжують дотримуватися перемир’я в торговельній війні.

Україна намагається знайти “фінансовий костиль” для старту накопичувальних пенсій

Міністр соціальної політики Денис Улютін наголосив, що ключова заковика на шляху до запуску накопичувальних пенсій – це відсутність відповідного механізму для вкладення зібраних коштів.

Про це він повідомив під час презентації урядової програми.

Посадовець звернув увагу, що суть накопичувальної пенсійної системи зводиться не стільки до технічної можливості впровадження під час війни або режиму воєнного стану, скільки до збереження коштів громадян.

За його словами, кожен, хто наважиться інвестувати в накопичувальну пенсію, повинен мати впевненість, що його кошти не зникнуть і справді забезпечать старість.

Улютін наголосив, що якщо уряд буде просто забирати гроші в людини з бюджету і класти їх через накопичувальний фонд у внутрішні державні облігації – це лише відкладе проблему на потім.

Очільник Мінсоцполітики сказав, що зараз відомство разом із зарубіжними союзниками шукає тимчасовий “костиль” – фінансовий інструмент, що допоможе протриматися до моменту, коли в Україні з’явиться повноцінний і стійкий фінансовий ринок.

Близько 30 країн розробляють гарантії безпеки для України кілька місяців – Рютте

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що вже кілька місяців три десятки держав, серед яких фігурують Японія та Австралія, працюють над створенням системи міжнародних гарантій безпеки для України.

Про це він розповів в ефірі Fox News.

За словами керівника НАТО, координацію цієї ініціативи здійснюють глава британського уряду Кір Стармер і французький лідер Еммануель Макрон.

Рютте уточнив, що подібні гарантії набудуть чинності лише після досягнення стійкого перемир’я або підписання всеосяжного мирного договору. Питання про роль Сполучених Штатів у цьому процесі планується обговорити найближчим часом.

Він також додав, що на зустрічі в Білому домі, де були присутні американський і український президенти, а також керівники країн Євросоюзу, не було ухвалено рішень щодо дислокації європейських військових в Україні та не визначалася конкретна роль Вашингтона в цих питаннях.

Ракета “Фламінго”: технічні характеристики, походження та перспективи

“Фламінго” – це нова українська далекобійна ракета, здатна уражати цілі на надзвичайно великій відстані. Її класифікація – оперативно-стратегічна крилата ракета дальнього радіуса дії, призначена для високоточних ударів по важливих цілях глибоко в тилу противника.

У питанні розробки “Фламінго” виникає закономірне питання: наскільки ця ракета є оригінальною українською інновацією, а наскільки – запозичує існуючі західні рішення? Багато експертів звернули увагу, що представлена ракета підозріло схожа на відому в вузьких колах британсько-еміратську крилату ракету FP-5.

Компанія Milanion Group (штаб-квартира в ОАЕ, підрозділ Milanion NTGS у Британії) демонструвала модель FP-5 на міжнародній виставці IDEX-2025 в Абу-Дабі у лютому 2025 року. Після появи фото “Фламінго” українського виробництва в мережі чимало фахівців одразу порівняли її з FP-5 – і висновки одностайні: всі відомі факти вказують, що “Фламінго” – це і є FP-5 (лише під українською назвою). Офіційного підтвердження цьому наразі немає, але візуальна подібність і збіг заявлених характеристик не залишають сумнівів.

Обидві ракети – великі дозвукові крилаті ракети з прямим крилом, двигуном над фюзеляжем та заявленою дальністю ~3000 км і тонною бойового заряду. Фактично, “Фламінго” повторює конструкцію FP-5, що й не дивно з огляду на тісну співпрацю українських і британських фахівців.

Варто відзначити, що сама FP-5 – доволі унікальна розробка на світовому ринку озброєнь. Ракет з подібним поєднанням дальності й потужності бойової частини існує дуже мало. Традиційно крилаті ракети великої дальності (наприклад, згадані Tomahawk або радянські Х-55) мали боєзаряд у кількасот кілограмів, або були носіями ядерного зарядa. Однотонна ж конвенційна боєголовка при дальності у три тисячі кілометрів – це справді рідкісне досягнення. Експерти Defense Express підкреслюють, що на сьогодні прямих аналогів “Фламінго” у світі майже не існує. Тож для України ця ракета є унікальною подвійно: по-перше, це перший вітчизняний зразок настільки дальнобійної крилатої ракети, а по-друге – він поєднує у собі характеристики, яких немає навіть у багатьох провідних держав.

Запозичені технологічні рішення з ракети FP-5

За наявними даними, українська “Фламінго” повністю повторює ключові технічні рішення FP-5 – від аеродинамічної компоновки до навігаційних систем. Розробники FP-5 свого часу пішли на ряд цікавих інженерних кроків, щоб досягти далекобійності і спростити виробництво, і саме ці рішення, схоже, успадковані “Фламінго”.

Розглянемо головні з них:

Дальність польоту: до 3000 км (для порівняння, це майже вдвічі більше за сучасний американський Tomahawk Block V з дальністю ~1600 км ). Така відстань дозволяє діставати цілі навіть на території Сибіру (наприклад, місто Тюмень ~2600 км від України).

Максимальна швидкість: близько 950 км/год (крейсерська – 850–900 км/год), тобто дозвукова швидкість польоту. Ракета летить низько над землею (висота польоту до 5 км), що допомагає уникати виявлення радарами.

Маса і габарити: максимальна стартова маса близько 6 тонн, розмах крил ~6 метрів . Конструктивно «Фламінго» – велика крилата ракета з фіксованим прямим крилом та двигуном, розташованим зверху фюзеляжу ближче до хвоста . Хвостове оперення – у Х-подібній конфігурації .

Бойова частина: до 1000 кг корисного навантаження (бойової частини). Ймовірно, це одна тонна звичайної (неядерної) вибухової речовини – надпотужна фугасна або осколково-фугасна боєголовка. Для порівняння, боєголовка Tomahawk важить ~450 кг, тож “Фламінго” має у понад двічі більшу потужність удару. Така важка БЧ здатна зруйнувати великі укріплені об’єкти або промислові споруди.

Система наведення: інерціальна навігація в парі з супутниковою (GPS/GNSS) – причому заявлено стійкість до радіоелектронної боротьби завдяки спеціальним антиспуфінговим антенам (CRPA). Це означає, що ракета летить до заданих координат, коригуючи курс за даними супутників та інерційних датчиків, навіть під активним глушінням сигналів. Візуальних систем навідення (таких як оптичне або інфрачервоне розпізнавання цілі) “Фламінго”, схоже, не має – і це свідоме спрощення, яке не заважає уражати стаціонарні великі цілі за координатами.

Загалом, успадкування технологій FP-5 дозволило Україні дуже швидко отримати на озброєння далекобійну ракету без багаторічного циклу НДДКР. “Фламінго” не просто схожа на західний аналог зовні – вона відтворює його інженерну філософію: мінімізувати складність на користь масовості та дальності. У підсумку отримано “просту, але саме ту ракету, яка потрібна зараз Україні” для досягнення стратегічних цілей.

Виробництво в Україні: співпраця чи локалізація західних технологій?

Ракета “Фламінго” попри іноземне “коріння” вже стала продуктом українського військпрому. Її серійний випуск налагоджено в Україні силами компанії Fire Point – однієї з провідних приватних оборонних структур країни. Саме ця компанія, за повідомленнями, займалася безпосередньо розробкою і впровадженням ракети у виробництво, а перші екземпляри були виготовлені на підприємстві в засекреченій локації. 14 серпня 2025 року фотокореспондент Єфрем Лукацький зробив знімки готових ракет “Фламінго” на заводському цеху Fire Point, підтвердивши, що виріб пішов у серію. Таким чином, попри схожість з британським FP-5, можемо говорити про глибоку локалізацію виробництва в Україні.

Співпраця з західними партнерами відіграла ключову роль у появі “Фламінго”. Ще у 2021 році Milanion Group уклала угоду про кооперацію з великою українською оборонною компанією (якраз Fire Point або структурою, пов’язаною з нею). Очевидно, що ця співпраця передбачала трансфер технологій і спільні розробки. Сама Milanion Group, маючи підрозділи у Великій Британії та виробничі бази в інших країнах, виступила постачальником технологічних рішень і, можливо, компонентів для FP-5/”Фламінго”. Натомість українська сторона взяла на себе інтеграцію цих технологій, виробництво корпусів, бойових частин і фінальне складання ракет на своїх потужностях. Таким чином “Фламінго” – це спільна розробка, де західна інженерна школа поєднана з українською виробничою базою.

Глибина локалізації виробництва, вірогідно, досить висока. Україна володіє значним досвідом у ракетобудуванні (заводи “Південмаш”, КБ “Луч” тощо) та може виготовляти багато складових: від корпусів і двигунів до систем управління. Наприклад, є підстави думати, що маршовий двигун для “Фламінго” може бути українського виробництва (з огляду на наявні напрацювання по турбореактивних двигунах для ракет “Нептун” та ін.). Бойову частину (вибухівку і детонатори) Україна також здатна робити самостійно. Імпортними можуть бути окремі високотехнологічні елементи – такі як електроніка систем наведення, навігаційні модулі чи спеціальні матеріали – але й вони, цілком можливо, постачаються в межах домовленості з західним партнером.

Перспективи використання «Фламінго» у ЗСУ та за їх межами

У Збройних силах України ракета “Фламінго” безперечно займе важливе місце як засіб стратегічного стримування. Її основна роль – удари по стратегічних об’єктах противника у глибині його території, чим створювати неприйнятні втрати для ворога і стримувати його агресію. Експерти прямо вказують, що головними цілями “Фламінго” мають стати об’єкти російського військово-промислового комплексу – тобто заводи, де виробляються ракети, дрони, боєприпаси, нафтобази, логістичні центри тощо. Знищення таких цілей безпосередньо послаблює спроможність Росії вести війну. Україна вже продемонструвала ефективність ударів по подібних об’єктах за допомогою безпілотників (удари по авіабазах у глибокому тилу, атаки на заводи “Шахедів” тощо), але можливості дронів обмежені малою масою боєзаряду та невеликою швидкістю. “Фламінго” натомість летить швидко (близько 800–950 км/год) і несе цілу тонну вибухівки, значно підвищуючи ефективність ураження таких об’єктів з першого удару.

Хоча наразі “Фламінго” виготовляється виключно для потреб ЗСУ і деталі проєкту оповиті таємницею, у довгостроковій перспективі цей комплекс може стати предметом інтересу й для інших країн. У разі успішного застосування у війні, українська далекобійна крилата ракета могла б привабити держав, що прагнуть посилити власне ракетне озброєння. Особливо це стосується партнерів України у Європі, які зацікавлені у стримуванні російської загрози. Вже зараз Україна декларує амбіції стати постачальником безпеки для себе і Європи завдяки розвитку ракетних технологій. Fire Point як виробник, і Milanion Group як технологічний партнер, теоретично могли б розгорнути виробництво “Фламінго” і на експортні замовлення – тим більше, що конструкція пристосована до відносно масового випуску (заявлена потужність – понад 50 ракет на місяць). Однак слід враховувати, що дальність понад 3000 км і тонна бойової частини підпадають під режим контролю ракетних технологій (MTCR Category I), який істотно обмежує експорт таких систем неядерним державам.

Поточні обмеження та виклики

Варто згадати і про можливі обмежуючі фактори в експлуатації “Фламінго”. По-перше, ракета дозвукова, тому хоча її збити важче, ніж повільний дрон, проти надсучасних систем ППО (на кшталт Patriot PAC-3 чи S-400) вона не невразлива. Ефективність ударів залежатиме від уміння пробити/обійти ворожу ППО – ймовірно, це досягатиметься масованим застосуванням (салютом з кількох ракет або у поєднанні з роями дронів, щоб перенавантажити оборону). По-друге, вартість такої ракети, хоч і нижча за західні аналоги, все ж значна – виробництво однієї 6-тонної ракети потребує чималих коштів та матеріалів. Це ставить питання ресурсоємності: чи зможе Україна економічно “потягнути” серійний випуск десятків і сотень “Фламінго” щомісяця. По-третє, операційні аспекти – потреба 20–40 хвилин на підготовку пуску вимагає добре захищених стартових позицій і чіткої координації (щоб уникнути удару ворога по пусковій за цей час). Отже, доведеться подбати про мобільність і прихованість комплексів, сценарії хибних цілей тощо.

Таким чином,  українська крилата ракета “Фламінго” є важливим досягненням національної оборонної промисловості. Вона поєднала найкращі західні технології (британська FP-5) з українською інженерною майстерністю і прагненням до незалежності у сфері озброєнь. Серійне виробництво цієї ракети та її очікуване практичне застосування відкривають нову сторінку у здатності України стримувати агресію і завдавати ударів у відповідь. “Фламінго»” здатна вражати цілі на відстані, що раніше вважалася недосяжною, і робить це з потужністю, яка ставить її в один ряд з найефективнішими крилатими ракетами світу.

Туск: безпека Європи і майбутнє України у вирішальній фазі

Польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що доля України і стабільність на європейському континенті зараз на стадії вирішальної фази.

Про це він сказав на своїй сторінці в мережі X.

Він підкреслив, що боротьба за майбутнє України, а разом з нею – і безпеку Польщі та всієї Європи, виходить на фінішну пряму.

За словами Туска, події останніх днів ясно дають зрозуміти, що Кремль визнає лише силу. У такій ситуації, переконаний польський політик, єдність західних країн набуває критичного значення.

Варто нагадати, що раніше видавництво URAUA писало про те, що президент Володимир Зеленський вирушить 18 серпня до Вашингтона, щоб обговорити з президентом США Дональдом Трампом питання припинення війни.

Пізніше стало відомо, що Білий дім запросив і європейських лідерів на ці переговори, передає The New York Times.