Український суд уперше визнав фактичний шлюб між двома чоловіками: деталі

Деснянський районний суд Києва вперше визнав існування фактичного шлюбу між двома чоловіками – першим секретарем українського посольства в Ізраїлі Зоряним Кісем і громадським діячем Тимуром Левчуком.

Про це поінформувала спільнота “Insight”.

Там розповіли, що для встановлення факту проживання однією сім’єю, суддя заслухав свідків і дослідив фотографії їхнього шлюбу та спільного господарства.

Відомо, що чоловіки проживали разом із 2013 року, 2017 року провели цивільну церемонію, а 2021 року уклали офіційний шлюб у США.

Один із подружжя з 2024 року перебуває в довгостроковій дипломатичній місії за кордоном і наразі намагається отримати дозвіл на возз’єднання зі своїм партнером, який перебуває в Україні. Однак Міністерство закордонних справ відмовило йому, оскільки законодавство визнає шлюб лише між чоловіком і жінкою.

Тим часом Київський суд погодив, що Конституція України говорить, що “всі люди є вільними і рівними у своїй гідності та правах”, а членами сім’ї є “особи, які постійно проживають разом” і ведуть спільне господарство.

Суд також послався на позицію Європейського суду з прав людини і визнав, що чоловіки проживають разом як сім’я.

Варто зазначити, що, якщо після апеляції рішення суду не зміниться, то українські ухилянти можуть скористатися цією ситуацією.

МЗС України запросило на розмову посла Угорщини через недружні заяви

Міністерство закордонних справ України викликало посла Угорщини Антала Гейзера для обговорення недружніх заяв Будапешта.

Про це повідомляє пресслужба українського зовнішньополітичного відомства.

Заступник міністра закордонних справ України Олександр Міщенко заявив, що для Києва очевидно, що угорські політичні сили намагаються втягнути воюючу країну у внутрішньополітичний конфлікт.

Згідно із заявою МЗС, оскільки Україна ніколи не дозволяла собі втручатися у внутрішні справи будь-якої країни, тим паче у справи Угорщини, подібні спроби уряду однієї з країн ЄС і раніше викликали занепокоєння в Києві.

Міщенко вважає, що зараз усі прийоми зі створення образу України як ворога, яка насправді захищає Європу і весь цивілізований світ від загарбників, виглядають просто жалюгідними і образливими.

На думку політика, дії Будапешта ганьблять угорський народ, який є справжньою європейською нацією і через волонтерський рух робить усе можливе, щоб допомогти українцям перемогти російського агресора.

Свириденко: Мінекономіки готує перший проєкт у рамках угоди зі США про надра

Першим пілотним проєктом, який буде включено до американсько-українського Інвестиційного фонду відновлення, може стати літієве родовище в Кіровоградській області. Наразі комісія готує умови тендера.

Про це повідомила міністр економіки Юлія Свириденко у Facebook.

За її словами, президент Володимир Зеленський зустрічався з представниками ділових кіл США, і під час переговорів було поставлено чітке завдання – реалізувати щонайменше три експериментальні проєкти протягом перших 18 місяців.

Свириденко розповіла, що рух у цьому напрямку вже почався. Так, нещодавно було ухвалено рішення про доцільність проведення тендера по літієвій ділянці Добра в Кіровоградській області.

Глава Мінекономіки зазначила, що це родовище потенційно перебуває під мандатом Інвестиційного фонду. Його розробка може стати першим пілотним проєктом у рамках спільної угоди між сторонами.

Вона запевнила, що всі умови конкурсу буде розроблено найближчим часом, про що буде зроблено окреме оголошення. До участі в тендері будуть запрошені всі зацікавлені інвестори.

Також на зустрічі представник американської компанії TechMet наголосив, що якщо його компанія виграє відповідний тендер, то він готовий навіть побудувати додаткові підприємства з виробництва літію в Україні.

Україна втратила 40% працездатного населення: демографія продовжує погіршуватися

Після вторгнення окупантів в Україну держава втратила близько 40% працездатного населення, оскільки багато молодих людей виїхали за кордон.

Про це повідомила перший заступник міністра соціальної політики Дар’я Марчак.

За її даними, наразі з країни виїхали близько 1,7 мільйона громадян, які працювали на території України до війни. Це близько 10% економічно активного населення.

Крім того, Марчак стверджує, що зараз Київ переживає глибоку демографічну кризу, що характеризується швидким старінням населення. Частка людей у віці 65 років і старше збільшилася з 12% у 1991 році до 18% у 2021 році та досягне 22% у 2024 році.

Заступник глави Мінсоцполітики зазначив, що внаслідок таких тенденцій працездатне населення скоротилося на 40% порівняно з довоєнним 2021 роком. Ба більше, через те, що є великий ризик тривалої війни, населення України може скоротитися до 25,2 мільйона осіб до 2051 року.

Вона наголосила, що демографічні показники дуже нестабільні та впливають на ринок праці. 74% роботодавців стикаються з нестачею робочої сили, а в середньому компаніям не вистачає 15% персоналу.

Марчак каже, що тенденція старіння населення триває. А для відновлення економіки Україні необхідно щонайменше 4-5 млн осіб.

ТЦК можуть зафіксувати кілька правопорушень від військовозобов’язаного, але штраф буде один

Військовозобов’язаного можуть визнати винним одразу в кількох адміністративних правопорушеннях, але штраф буде виписано тільки один – за найсерйозніше.

Про це заявив майор юстиції Сергій Мякенький, начальник юридичної служби Херсонського ТЦК, в ефірі телемарафону.

За його словами, якщо особа вчинила кілька правопорушень одночасно, наприклад, не оновила реєстр до 16 липня 2024 року, не з’явилася на повістку і не пройшла повторну ВЛК до 5 червня – за кожним із них виноситься окрема постанова.

Проте майор зазначив, що стягнення накладається за найістотніше порушення. Іншими словами, навіть якщо порушення відбувалися неодноразово, штраф буде один – найбільший.

Варто нагадати, що законом України передбачено, що ТЦК може призначити військовозобов’язаному громадянину штраф за правопорушення в межах 17-25 тис грн.

Конституційний суд України відновив роботу після п’ятимісячної перерви

Новопризначений суддя Конституційного суду України Олександр Водянніков склав присягу на позачерговому пленарному засіданні установи. Тепер, після п’ятимісячної перерви, КСУ знову має кворум.

Про це заявив журналіст Укрінформу.

Згідно з повідомленням, Водянніков зачитав присягу і власноруч підписав її, після чого виконувач обов’язків глави КСУ Олександр Петришин передав йому мантію, нагрудний значок і посвідчення.

Джерело: ukrinform.ua

Зазначається, що тепер Конституційний суд складається з 12 суддів і має кворум, тобто мінімальну кількість членів зборів, необхідну для ухвалення рішень.

Варто нагадати, що КСУ був практично паралізований із січня 2025 року, коли одночасно спливли повноваження трьох суддів. Одне з його основних завдань – вирішувати, чи узгоджені між собою закони і Конституція.

Влада України дозволила змінювати характеристики і ціни БПЛА і РЕБ під час виконання контракту

На засіданні уряду було підтримано рішення Міністерства стратегічної промисловості, яке дозволяє один раз змінювати ціну державних контрактів після їх укладення.

Про це повідомила пресслужба відомства.

Там ідеться про те, що ухвалене рішення поширюється тільки на державні договори з вітчизняними виробниками на поставку дронів, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня та запасних частин до них.

Мінстратегпром наголошує, що ціна, закладена в контракті, може бути збільшена в разі зміни технічних, технологічних та інженерних рішень, які дають змогу досягти найкращих результатів щодо замовленої техніки. Такі рішення мають бути документально обґрунтовані.

Зазначається, що з метою запобігання корупційним ризикам передбачено одноразове збільшення ціни контракту лише на вимогу замовника з обов’язковим наданням підрядником нових розрахунків. При цьому збільшення ціни не може перевищувати 20% від початкової суми.

Водночас відомо, що розмір прибутку виконавця державного контракту не може перевищувати 25%. Коригування ціни не поширюється на договори, укладені за результатами закупівель з використанням рамкових угод, підписаних з урахуванням тактико-технічних характеристик безпілотних систем або засобів РЕБ.

Україна отримала дозвіл від ЄС на збільшення експорту електроенергії: як це вплине

Євросоюз збільшив до 1 серпня ліміт на експорт електроенергії з України та Молдови до країн-членів блоку з 650 МВт на годину до 900 МВт.

Про це поінформувала пресслужба “Укренерго”.

Голова компанії Віталій Зайченко вважає, що збільшення експорту електроенергії є одним зі способів подолання профіциту виробництва. А завдяки ухваленому рішенню не доведеться обмежувати роботу сонячних електростанцій.

Він додав, що після цього максимальна експортна потужність переглядатиметься щомісяця. Під час щотижневої оцінки стану енергосистеми величина експорту може бути скоригована відповідно до вимог операційної безпеки.

Міністр енергетики Герман Галущенко, зі свого боку, нагадав, що експорт електроенергії здійснюватиметься тільки в умовах надлишкової потужності енергосистеми, а це означає, що збільшення квот не призведе до відключення електроенергії в Україні.

За його словами, збільшення максимальної експортної потужності – це важливий крок, який сприятиме балансуванню української енергосистеми. Воно також дасть змогу місцевим електростанціям отримати додатковий прибуток, що дасть їм змогу спрямувати додаткові ресурси на протидію наслідкам атак окупантів і підготовку до зими.

Удари по будівлях ТЦК: зростання кількості зрадників і деморалізація суспільства

Протягом повномасштабної війни російські війська переважно завдавали ударів по стратегічній інфраструктурі, енергосистемі та військових об’єктах. Однак нещодавно їхні цілі розширилися – під ворожим вогнем опинилися територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП).

Подібні удари по будівлях ТЦК раніше практично не здійснювалися, тож експерти відзначають зміну тактики противника. Якщо на початку 2025 року диверсії проти воєнкоматів мали прихований характер (закладання вибухівки через завербованих агентів), то тепер Росія вдається до відкритих ударів дронами та ракетами. Мета таких атак – не лише знищити об’єкти фізично, а й досягти інформаційно-психологічного ефекту, про що детальніше – далі.

Вранці 3 липня 2025 року під час масованої атаки дронів на Полтаву зафіксовано пряме влучання безпілотника-камікадзе у будівлю об’єднаного міського ТЦК та СП. Унаслідок цього удару виникла сильна пожежа, було пошкоджено будівлю військкомату. За попередніми даними від обласної військової адміністрації, загинули щонайменше двоє людей, 11 отримали поранення. Невдовзі після атаки в соціальних мережах з’явилися відеозаписи моменту вибухів, які зафіксували декілька послідовних ударів по будівлі військкомату. Ці кадри підтвердили, що росіяни свідомо цілилися саме у ТЦК.

Лише за кілька днів до того подібний інцидент стався на Дніпропетровщині. 30 червня в Кривому Розі російський дрон-камікадзе атакував будівлю районного ТЦК під час ранньої повітряної тривоги. Унаслідок удару частково зруйновано адміністративну будівлю (власне військкомат). Цей випадок став одним із перших відомих прямих ударів по центру комплектування з повітря і засвідчив готовність противника атакувати такі цілі відкрито.

Атаки на ТЦК відбуваються на тлі зростаючого невдоволення частини українського суспільства процесами мобілізації. Понад рік війни суттєво вичерпав резерв охочих добровільно йти на службу, і дедалі частіше мобілізація набуває примусового характеру. За даними The Washington Post, солдати на фронті скаржаться на брак підкріплення, але водночас мало хто з цивільних тепер добровільно зголошується до війська, а багато чоловіків призовного віку уникають військкоматів через побоювання насильницького призову. Фіксуються конфлікти під час вручення повісток: у соціальних мережах ширилися відео сутичок між працівниками ТЦК та перехожими, а іноді доходило до трагедій.

Наприклад, 31 січня 2025 року на Київщині новобранця, якого везли до навчального центру, намагалися “відбити” – його знайомий застрелив військкома і втік разом з призовником; обох згодом затримали і судять за вбивство. Командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал Михайло Драпатий назвав убивство офіцера “червоною лінією” і закликав жорстко покарати винних, зауваживши, що “ми не маємо права мовчки спостерігати за зростаючою хвилею зневаги до захисників України”. Фактично військове командування визнало: в суспільстві накопичилося роздратування і недовіра до системи мобілізації та діяльності ТЦК.

Небезпеку становить те, що в умовах зростаючого невдоволення українці частіше погоджуються співпрацювати з російськими спецслужбами, допомагаючи їм реалізовувати атаки на ТЦК. СБУ спільно з Нацполіцією за останній рік викрили сотні завербованих осіб по всій країні. Лише станом на лютий 2025 року правоохоронці встановили 497 громадян, причетних до підпалів майна військових, закладення вибухівки чи передачі інформації ворогу про військові об’єкти. Росіяни підшуковують виконавців через анонімні Telegram-канали та групи “легкого заробітку”, приваблюючи їх грошима. Найчастіше на співпрацю йдуть молоді люди або безробітні з проблемами (залежностями тощо) , а інколи навіть діючі військовослужбовці.

Наприклад, на Волині восени 2024 року затримали 30-річного солдата, працівника одного з районних ТЦК, який шпигував на користь ГРУ РФ. З’ясувалося, що він за гроші передавав агресору координати українських військових об’єктів, зокрема збирав інформацію про особовий склад і керівництво свого ж військкомату. Агент їздив службовою машиною нібито у справах і фотографував розташування підрозділів ЗСУ, намагався виявити позиції ППО, аби росіяни могли завдати ударів в обхід української протиповітряної оборони. За зраду його заарештовано – зраднику загрожує довічне ув’язнення. Цей випадок показовий: навіть працівник ТЦК, що мав би займатися мобілізацією, через антипатію до системи став навідником на власних колег.

Психологічний ефект ударів по військкоматах підсилюється їхнім резонансом у медіапросторі. Кадри вибухів та пожеж у будівлях ТЦК миттєво ширяться соцмережами, часто набуваючи вірусного поширення. Показово, що під повідомленнями про недавні удари в українському сегменті соцмереж справді з’являється чимало схвальних або глузливих відгуків від користувачів. Зокрема, після атаки дронів на ТЦК у Кривому Розі деякі коментатори писали: “Гори-гори ясно”, “Бальзам на душу”, “Це вам карма”, а дехто іронічно питав, чому удар був не ракетний потужніший. Під постами про “приліт” у Полтаві користувачі залишали десятки лайків схвалення, а дехто прямо заявив: “Росіяни нарешті зрозуміли, куди треба стріляти – повторіть це ще!”. Подібні коментарі відображають реальність: частина українців настільки обурена діями військкоматів, що сприймає їх як ворога не менше, ніж власне російських агресорів.

Отже, російські атаки на будівлі ТЦК стали тривожним сигналом не тільки зміни ворожої тактики, а й змін в всередині самого українського суспільства. Кремль б’є не стільки по стінах військкоматів, скільки по моральному духу українців, використовуючи болючі проблеми мобілізації. Фізичне знищення призовних центрів саме по собі суттєво не завадить обороні, проте паніка і розбрат у тилу можуть стати для України небезпечною отрутою.