У планах РФ на 2026 рік окупувати дві області та відрізати Україну від Чорного моря

Незважаючи на спроби президента США Дональда Трампа переконати РФ сісти за стіл мирних переговорів, Москва будує амбітні плани щодо подальшої окупації територій, зокрема, щодо відрізання України від Чорного моря.

Про це написало Politico, посилаючись на заяви українських чиновників у Вашингтоні.

Заступник глави Офісу президента України Павло Паліса заявив виданню, що Кремль прагне розширити свою присутність на сході України. Це включає в себе захоплення Донецької та Луганської областей восени і створення буферної зони вздовж північного кордону до кінця року.

Однак він зазначив, що плани загарбників на наступний рік ще більш амбітні, оскільки вони прагнуть окупувати всю Україну на схід від річки Дніпро.

Крім того, як стверджує Паліса, ворог сподівається захопити Одеську та Миколаївську області на півдні України, що відрізало б Київ від Чорного моря, яке є життєво важливим каналом для експорту зерна.

Водночас у статті йдеться, що військові аналітики прогнозують, що противник прискорить темпи своїх операцій під час літнього наступу, щоб посилити тиск на Україну, але підкреслюють, що йому може бути складно підтримувати такий темп до 2026 року.

Тиск на Вашингтон обертається ризиком: чи доведе Зеленський Трампа до “паузи” у допомозі Україні

Удар безпілотників по російських аеродромах, здійснений ЗСУ 3 червня, несподівано повернув проти Києва ту саму Вашингтонську підтримку, на яку Банкова покладалася як на безумовну.

За даними The Atlantic, у кабінетах Білого дому після атаки розгорілася суперечка: чи не пора “поставити Україну на паузу”, якщо Київ дедалі сміливіше діє без огляду на американські застереження. Три чиновники адміністрації й зовнішній радник підтвердили виданню, що Дональд Трамп “роздратований” і вважає: публічне вихваляння ударами дає Кремлю підстави для ескалації й одночасно підриває дипломатичну гру у Стамбулі.

Власне, недовіра Трампа до Володимира Зеленського не новина: ще минулої осені президент США називав українського колегу “гарячою головою, здатною втягнути світ у Третю війну”. Тепер, коли дрони влучили по російських літаках дальньої авіації, аргументи “обережного крила” у Білому домі звучать гучніше. Радники поклали на стіл два пакети: перший – нові санкції проти Москви у разі зриву перемир’я, другий – сценарій різкого скорочення або навіть заморожування військово-фінансової допомоги Києву. Сигнал недвозначний: якщо Україна хоче залишатися бенефіціаром американської підтримки, їй доведеться синхронізувати дії з Вашингтоном, а не ставити партнера перед фактом.

Банкова, схоже, вирішила діяти навпаки й публічно тиснути на Трампа. Уже третю добу Зеленський у зверненнях натякає, що нерішучість США робить їх “співучасниками” російських ударів. Лексика жорсткішає: “Якщо хтось не тисне і дає війні забирати життя, це співучасть”, – пише президент, фактично приписуючи Білому дому моральну відповідальність.

Але така риторика ризикує обернутися зворотним ефектом: Трамп – політик, який болісно реагує на публічний пресинг, особливо в розпал своєї передвиборчої кампанії. Тим паче, що лише добою раніше він уже прирівняв війну в Україні до “бійки двох дітей, яким треба дати охолонути” й припустив санкції одразу проти обох сторін, якщо мирний процес захлинеться.

Логіка Адміністрації США проста: Вашингтон не хоче втрачати важелі впливу на Москву заради кроків, що можуть виглядати ескалаційними в очах власного електорату. Джо Байден, коли був у ролі кандидата, платив за подібну дилему стрімким падінням рейтингів; Трамп пам’ятає уроки попередника і не збирається повторювати помилок. Отже, замість автоматичного “ще більше зброї” у відповідь на російські обстріли Америка може перейти до режиму вибіркової допомоги, прив’язаної до готовності Києва дотримуватися обумовленого сценарію переговорів.

Тиск на союзника з публічним викриттям “відповідальності” Сполучених Штатів видається Банковій способом підштовхнути Білий дім до жорсткішої лінії щодо Кремля. Але ризики великі: надмірний психологічний пресинг на Трампа лише зміцнює позиції “обережних” радників, котрі пропонують сфокусувати ресурси на стримуванні Китаю, а не “гарячій голові” у Східній Європі. І якщо гострі слова президента України збігатимуться з новими безпілотними ударами по цілях у глибині РФ, у Вашингтоні це легко прочитають як небажання Києва грати в спільну дипломатичну партію.

У підсумку українська тактика може виявитися хибною: спроба натиснути на свого головного спонсора публічними докорами здатна підштовхнути Трампа до позиції “втоми від України” швидше, ніж до збільшення постачань. Щойно у Білому домі переважать аргументи про ризик третьої світової, двері ленд-лізу може прикрити не Кремль, а сам Вашингтон. І тоді Київ залишиться наодинці з противником у момент, коли дипломатія щойно перейшла до найтоншої фази.

З цього випливає простий висновок: дипломатичний баланс нині крихкий як ніколи, і гра на підвищення ставок у публічному просторі може обернутися відмовою США від ролі головного гаранта української стійкості. Занадто голосний тиск на союзника – ризикована стратегія, особливо коли союзник звик відповідати жорстко на будь-яку спробу диктувати йому хід гри.

У річницю руйнування Каховської ГЕС ЄС виділив 30 млн євро на систему водопостачання Кривого Рогу

У другу річницю катастрофи на Каховській гідроелектростанції, яка сталася 6 червня 2023 року, Євросоюз виділив 30 мільйонів євро на відновлення системи водопостачання в Кривому Розі.

Про це заявила на своєму сайті Міжнародна організація з міграції (IOM).

Відомо, що після катастрофи Кривий Ріг, який отримує воду з Каховського водосховища, потребує альтернативних джерел водопостачання, які не можуть забезпечити достатню якість і кількість води.

Новий проєкт, який буде реалізовано IOM, дасть змогу поліпшити якість води, знизити енергоспоживання та зменшити втрати води в міській мережі.

Згідно з повідомленням, це відомство працюватиме з Криворізьким водоканалом і місцевою владою над ремонтом насосних станцій, заміною трубопроводів і підвищенням ефективності роботи водоочисних споруд.

Очікується, що протягом двох років проєкт принесе користь майже 700 000 жителів Кривого Рогу, включно з близько 80 000 переселенців.

Ігнат: окупанти випустили по Україні 407 безпілотників, 38 крилатих і 6 балістичних ракет

У ніч на 6 червня РФ атакувала Україну 407 БПЛА, 38 крилатими ракетами повітряного і наземного базування та 7 балістичними ракетами.

Про це в ефірі телемарафону заявив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

За його словами, це попередні дані, які ВПС поки що офіційно не оприлюднили, оскільки все має бути ретельно прораховано.

Ігнат зазначив, що щотижня українські захисники б’ють рекорди за кількістю засобів, що використовуються, оскільки летить дуже багато засобів повітряного нападу.

Начальник комунікацій ВПС розповіла, що сьогодні більшість ракет – близько 30 – було знищено силами ППО. Крім того, за попередніми оцінками, було збито до 200 ударних безпілотників, а ще 167 – втрачено локаційно.

Він стверджує, що країна-агресор атакувала переважно з північних регіонів України, звідки вся маса російських дронів почала “повзучий наступ” у бік західних областей.

Ігнат додав, що для відбиття такого масованого обстрілу Київ використовував зенітно-ракетні підрозділи, системи радіоелектронної боротьби та літаки, зокрема F-16 і Mirage-2000, які, на його думку, відпрацювали по цілях досить ефективно.

Мерцу вдалося порозумітися з Трампом і тепер він чекає на його поїздку до Німеччини

Канцлер ФРН Фрідріх Мерц знайшов спільну мову з президентом США Дональдом Трампом під час його першого візиту до Вашингтона, заклавши основу для “політично плідних відносин”.

Про це пише видання Deutsche Welle.

Після зустрічі Мерц розповів, що американський лідер був “емоційно зворушений” його подарунком – свідоцтвом про народження його діда з німецьким корінням.

Німецький лідер зазначив, що Трамп дуже цікавився своєю батьківщиною, тому він запросив його відвідати ФРН і той погодився. Тепер команди шукатимуть відповідну дату для цього.

Мерц сказав, що повернеться до Берліна з почуттям, що “в Трампі він знайшов людину, з якою може говорити на дуже особистому рівні” і “запросити його в будь-який час”.

Він додав, що планує ще раз зустрітися з президентом США на саміті G7 у Канаді та на саміті НАТО в Нідерландах.

Варто підкреслити, що однією з головних місій Мерца у Вашингтоні була спроба донести до Трампа позицію Європи щодо війни в Україні, чим він залишився задоволений.

У київському ТЦК стався бунт мобілізованих: люди намагалися вирватися назовні

У Києві на збірному пункті одного з територіальних центрів комплектування (ТЦК) сталася масова сутичка.

Про це поінформували в Київському міському ТЦК і СП.

Відео інциденту активно поширюється в мережі: на ньому видно, як група мобілізованих вступає в конфлікт із військовими, після чого намагається забарикадувати двері й закликає озброїтися палицями, аби вирватися назовні.

Пізніше в приміщення заходять поліцейські та спецпризначенці.

У столичному ТЦК підтвердили факт інциденту, зазначивши, що конфлікт виник під час підготовки призовників до відправки у навчальні центри.

Для стабілізації ситуації було викликано правоохоронні органи. Після втручання поліції призовників, за словами ТЦК, відправили у навчальні центри згідно з розподілом.

Паралельно ситуація з правами мобілізованих набирає обертів. Раніше Чернігівський апеляційний суд розглядав справу місцевого жителя, якого понад чотири доби утримували в ТЦК. Усвоєму рішенні суд назвав такі дії “фактичним рабством”, вказавши, що особу утримували без правових підстав, а охороною займались працівники ТЦК та Сил підтримки, які не мають повноважень на затримання.

Міністр оборони Латвії закликав союзників активніше підтримувати Україну

Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс під час зустрічі у Брюсселі 5 червня закликав союзників України активізувати допомогу в протистоянні російській агресії.

Про це повідомляє видання “Новини Live”.

За словами посадовця, НАТО має великі можливості для зміцнення обороноздатності України, але критично важливим є питання фінансування.

“Вчора ми почали з Контактної групи з оборони України, сьогодні – рада Україна-НАТО, різні формати підтримки. Ми також погодили розширення десяти коаліцій спроможностей, одну з яких очолює Латвія. Це ключовий напрям руху вперед”, – заявив Спрудс журналістам.

Він зазначив, що Латвія вже виділяє 0,25% свого ВВП на допомогу Україні і продовжить це робити цьогоріч та у 2026 році.

Міністр також застеріг від недооцінки агресивних дій Росії, але водночас закликав не переоцінювати її можливості.

Ця заява пролунала на тлі закликів міністра оборони Фінляндії Антті Хяккянена щодо збільшення інвестицій в оборону та заяви міністра оборони Естонії Ханно Певкура про те, що навіть витрати на рівні 5% ВВП можуть бути недостатніми в умовах поточних викликів.

Росія завдала ударів по Харківщині ракетами та 24 безпілотниками

Протягом 4 червня російські війська здійснили масовану атаку на Харківську область, застосувавши щонайменше чотири ракети та 24 безпілотники. Ударів зазнали щонайменше три населені пункти, включно з обласним центром.

Про це повідомив начальник Харківської обласної військової адміністрації.

За інформацією джерела, зафіксовано влучання ракети “Іскандер-М”, двох ракет Х-35, ще однієї ракети невстановленого типу. Окрім того, окупанти скинули дві керовані авіабомби та використали кілька типів дронів – вісім “Герань-2”, вісім “Шахедів”, один FPV-дрон і ще сім безпілотників невстановленого типу.

У Харкові внаслідок обстрілів пошкоджено житлові багатоповерхівки, п’ять автівок і автозаправну станцію. У Куп’янському районі постраждав приватний будинок.

Нагадаємо, вночі 5 червня російські війська продовжили атаки: було зафіксовано влучання семи безпілотників по Харкову.

Унаслідок обстрілу постраждали 18 людей, серед яких – вагітна жінка та діти.

Альянс закликає до п’ятикратного збільшення наземної ППО в Європі – Bloomberg

НАТО закликає європейські країни-члени в п’ять разів збільшити можливості наземної ППО в спробі заповнити ключову прогалину у відповідь на потенційну загрозу з боку РФ.

Про це пише Bloomberg із посиланням на джерела.

За їхніми словами, мета загальна, і для кожного учасника планується індивідуальний рівень збільшення. Терміни цього процесу не уточнюють. Міністри оборони країн Альянсу обговорять це питання 5 червня в Брюсселі.

Анонімний посадовець ЄС розповів, що члени НАТО гостро потребують наземних систем ППО для захисту від загроз, включно з БПЛА, ракетами і винищувачами.

Він стверджує, що за останні три десятиліття Альянс скоротив кількість такої зброї, оскільки увага блоку змістилася з епохи холодної війни на загрози на Близькому Сході та в Північній Африці.

Однак відомо, що цей підхід змінився після вторгнення окупантів в Україну і зростаючої стурбованості членів НАТО на сході тим, що вони перебувають “на відстані кількох років” від можливості нападу Кремля на них.

Згідно зі статтею, збільшення озброєнь є частиною ширшої програми організації зі збільшення витрат на оборону.