Розмова року: чи вийде Трампу зрушити Кремль з наміченого курсу?

Напередодні анонсованого телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у європейських столицях гуде тривога: Москва, схоже, не збирається знижувати градус конфлікту, а Вашингтон – навпаки – шукає “велику угоду”.

Західні аналітичні кола вже відкрито пишуть, що Кремль розраховує до кінця року продавити українську оборону й узяти під повний контроль щонайменше чотири прифронтові області. Джерела, близькі до російського керівництва, запевняють: план мінімум складається саме з такого пакета завдань, і на нього виділено як військовий, так і ресурсний резерв.

У Брюсселі це читають просто: Москва не прийде до розмови в позиції прохача, а отже, шансів на “значущі поступки” небагато. Саме тому Париж, Берлін і Варшава останні кілька днів буквально “бомбардували” Білий дім аргументами проти поспішного компромісу. Логіка проста: якщо у Кремля готовий довгий сценарій і навіть новий пакет санкцій не лякає, то будь-яка напівдоговірність лише закріпить вже здобуті Москвою позиції.

Українська сторона, за інформацією з дипломатичних джерел, покладала великі надії на те, що Трамп після зриву оголошеного режиму припинення вогню відповість Росії жорстким санкційним ударом. Однак у п’ятничній багатосторонній розмові – вона тривала понад годину – американський лідер так і не озвучив пакета обмежень. Володимир Зеленський, кажуть співрозмовники, виглядав виснаженим і розчарованим. Офіційно у Києві коментують стисло: “Робота з партнерами триває”.

Поставити крапки над “і” міг би законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема – той самий, що передбачає секторальні санкції проти російської енергетики й заборону угод із суверенним боргом РФ. За відомостями з Єлисейського палацу, Державний департамент дав європейцям сигнал: якщо Кремль “не зробить руху” у напрямку деескалації, Трамп може дати “добро” Конгресу. На практиці це означало б новий виток фінансового тиску й, найімовірніше, східноєвропейський апгрейд системи санкцій ЄС.

Та чи переконає така перспектива Кремль? У Москві, судячи з витоків, настрої доволі впевнені: “витримали” сім пакетів обмежень – витримаємо й восьмий. Росія переорієнтувалась на азійські ринки, а китайський експорт палива та комплектуючих за останній рік лише зріс. Ба більше: близькі до Кремля експерти вважають, що нову санкційну лінію США не підтримають одностайно навіть усі європейці, адже у Берліна та Рима надто болючі спогади про падіння експорту після 2022-го.

На цьому тлі саме Трамп залишається “джокером” переговорного столу. Колишній президент неодноразово демонстрував готовність різко міняти тактику, якщо бачить для США економічну вигоду чи іміджевий зиск. Європейські столиці боязко припускають: господар Білого дому може оголосити якусь “рамкову домовленість”, що відкриє йому шлях до нобелівського ореолу миротворця, залишивши Київ із розмитими безпековими гарантіями. Звідси – інформаційний марафон, покликаний переконати Вашингтон: поспіх недоречний, інакше США ризикують “виглядати переможеними”.

Що у підсумку? Кремль входить у контакт із картами “затяжної кампанії” та самовпевненості у стійкості до санкцій. Європа нервує й намагається підсилити голос Зеленського, показуючи, що Москва лише імітує гнучкість. А Трамп, який звик мислити угодами, опиняється між ризиком історичної “поганої угоди” й спокусою підписати хоча б щось, аби цю історію завершити. В якій саме точці перетнуться ці вектори, стане ясно вже після завершення телефонної розмови.

День вишиванки 2025: як стародавній символ став сучасним кодом української єдності

Щороку, у третій четвер травня, українці одягають вишиванки – не просто як святковий одяг, а як символ національної гідності, патріотизму та єдності. 15 травня 2025 року Україна знову перетворилася на яскравий візерунок, об’єднавши різні покоління і регіони країни в спільній традиції.

Історія цього свята досить молода, хоча сама вишиванка має багатовікове коріння. Започаткували його у 2006 році студенти Чернівецького національного університету. Ідея належить тодішній студентці Лесі Воронюк, яка запропонувала одногрупникам обрати один день і разом одягнути вишиті сорочки, підкресливши культурну ідентичність. Тоді акція була невеликою, але дуже швидко поширилась, перерісши у всеукраїнський, а згодом і міжнародний рух.

Вишиванка для українців – це не просто одяг. Це культурний код нації, своєрідний паспорт українця у світі. Вишитий одяг зберігає символіку, у якій закодовані родинні історії, обереги, захист від зла. У давнину вважали, що вишивка здатна захищати від негараздів, тож до створення сорочок ставилися з особливою ретельністю та любов’ю. В кожному регіоні України – свій унікальний стиль та орнамент. Наприклад, полтавська вишивка славиться білими нитками на білому полотні, буковинська – насиченими червоними, жовтими та зеленими кольорами, а вишиванки Закарпаття часто поєднують яскраві квіткові мотиви.

Цікаво, що орнаменти несуть у собі символічні значення: геометричні візерунки є символом порядку і захисту, квіткові – означають щастя, любов і процвітання, а рослинні символи – духовне очищення й оновлення.

Цьогорічні святкування Дня вишиванки набули особливого змісту в умовах війни та випробувань. Українці вийшли на марші та флешмоби не просто заради краси, але й на знак солідарності та підтримки Збройних сил. У Києві, Львові, Одесі та Харкові сотні тисяч людей у вишитих сорочках утворили живі ланцюги єдності, тримаючись за руки та співаючи гімн України. У центрі столиці відбувся масштабний флешмоб, коли учасники вишикувались у формі тризуба, а зверху їх знімали безпілотники – символ сучасної боротьби.

Активно долучилися до святкування і відомі українці: музиканти, актори, політики, спортсмени. У соцмережах активно поширювали фото у вишиванках військові на передовій, волонтери та українці, що наразі перебувають за кордоном. Для багатьох одягнути вишиванку означало підтвердити свій зв’язок з Батьківщиною і висловити підтримку тим, хто зараз боронить її від агресії.

Можливо, саме війна і випробування, які переживає зараз Україна, зробили цей день ще більш значущим. Вишиванка стала символом не тільки культурної ідентичності, а й міцного духу, який не зламати ворогові. Вона єднає тих, хто знаходиться далеко, з тими, хто залишається на передовій боротьби, нагадуючи, що Україна – це не просто земля, це люди, їхні історії та мрії про мирне майбутнє.

Вишиванка і надалі залишається одним із найважливіших елементів сучасного українського національного самовираження, і в умовах 2025 року набуває нових, ще більш глибоких сенсів. Це свято нагадує нам про спадщину, яку передавали наші предки, і дає натхнення на боротьбу за майбутнє, у якому ми прагнемо жити.

“Потрібні як мінімум санкції”: Зеленський заявив про більший тиск на Україну, ніж на РФ

Президент України Володимир Зеленський заявив, що партнери чинять більший тиск на його державу, ніж на ворожу, щоб зупинити війну. Тому він вважає за необхідне запресувати Москву хоча б за рахунок санкцій.

Про це він сказав під час брифінгу в Анкарі.

Він нагадав, що початкова позиція президента США Дональда Трампа полягала в тому, що вплив має чинитися на обидві сторони, що воюють, однак Україна опинилася під більшим тиском, ніж РФ.

Глава держави запевнив, що Україна крок за кроком показує, що проблема не в ній, додавши, що Київ іде на безліч різних компромісів для досягнення миру, зокрема, на повне припинення вогню.

Зеленський наголосив на необхідності чинити тиск на сторону, яка не хоче припинення війни. На його думку, європейські та американські партнери мають щонайменше запровадити руйнівні санкції.

Щодо переговорів у Стамбулі президент зазначив, що за підсумками зустрічі очікує на домовленість щодо безумовного припинення вогню як першого кроку до миру.

В Україні спростили візові вимоги для волонтерів на час воєнного стану

В Україні вирішили скасувати візові вимоги для іноземців та осіб без громадянства, які виконують гуманітарну та волонтерську діяльність під час воєнного стану.

Відповідний законопроєкт опубліковано у Верховній Раді.

Як відомо, зараз для оформлення посвідки на проживання необхідно попередньо мати візу типу D. Однак урядовці запропонували скасувати цю вимогу для людей, які приїхали в Україну для роботи у філіях або представництвах юридичних осіб, утворених відповідно до законодавства іноземних держав, які отримують гуманітарну допомогу.

Згідно з повідомленням, документ підтримали 277 депутатів.

Крім того, законодавці проголосували за скасування відповідної візової вимоги для осіб, які беруть участь у міжнародних чи регіональних волонтерських програмах або в діяльності організацій та установ, що працюють із волонтерами.

У документі йдеться про те, що якщо такі особи в’їхали в Україну після вторгнення загарбників і звернулися по візу впродовж 60 днів від дня набрання чинності законом, їх вважатимуть такими, що проживають у країні на законних підставах.

У США запропонували відновити роботу Ради Росія-НАТО в ході врегулювання війни в Україні

Сполучені Штати припустили, що робота Ради Росія-НАТО може бути відновлена в контексті врегулювання війни в Україні.

Про це пише агентство Bloomberg, посилаючись на анонімні джерела.

За його словами, через те, що країна-агресор не приймає пропозицію Білого дому про припинення вогню, яка передбачає заморожування конфлікту, визнання США Криму російським і скасування американських санкцій, у Вашингтоні готують нову ідею, яка може зацікавити Москву.

Джерело стверджує, що США додали нові деталі до вже наявної пропозиції, зокрема, припустили продовження безпекових перемовин у рамках Ради Росія-НАТО.

Зазначається, що ця структура була створена для двостороннього безпекового партнерства, але фактично припинила своє існування після вторгнення окупантів до України 2022 року.

Відомо, що останнє засідання Ради відбулося в Брюсселі 12 січня 2022 року. Тоді Москва запросила «гарантії безпеки», однак країни-члени НАТО відхилили цю пропозицію.

Україна розмірковує над відправкою на переговори з РФ делегації “відповідного рівня” – Reuters

Україна розглядає можливість відправки до Стамбула переговорної групи “відповідного рівня” на зустріч із представниками РФ.

Про це інформує Reuters із посиланням на українського дипломатичного співрозмовника.

За його словами, Київ незадоволений складом делегації країни-агресора, називаючи її низького рівня. Також президент Володимир Зеленський хоче знати, чи є у цієї групи повноваження ухвалювати рішення.

Співрозмовник стверджує, що якщо представники Росії готові до “серйозної дискусії”, то українська сторона може вийти з ними на зв’язок. Однак інакше в Києві зроблять висновок, що окупанти не готові осмислено працювати на благо світу.

Наразі відомо, що зустріч українського і турецького лідерів завершилася через 3 години. Зеленський обіцяв після цього оголосити свою позицію щодо можливості переговорів із делегацією країни-агресора.

Тим часом у Кремлі заявили, що найближчим часом їхня переговорна група в Стамбулі зробить “важливу заяву”, додавши, що скасовувати контакт з Україною не планує.

У Києві ухвалили рішення зменшити розмір пенсії для зрадників і колаборантів

Верховна Рада ухвалила закон про особливості виплати пенсій особам, які вчинили злочини проти державної або громадської безпеки, миру та основ міжнародного правопорядку.

Про це написав народний депутат Ярослав Железняк у своєму Telegram.

Він стверджує, що цю ініціативу підтримали 244 депутати.

Відомо, що новий закон передбачає, що особам, винним у злочинах проти держбезпеки, виплачується пенсія в розмірі, що не перевищує прожитковий мінімум для недієздатних українців – 2 361 гривню.

Також наголошується, що така виплата призначається громадянам, засудженим за дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, порушення територіальної цілісності та недоторканності України або фінансування подібних незаконних дій.

Крім того, знижену пенсію отримуватимуть українці, які несуть кримінальну відповідальність за державну зраду, співпрацю, пособництво РФ, диверсію, шпигунство, перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших захисників.

Железняк додав, що після звільнення пенсія виплачуватиметься за загальними правилами, але без компенсації за період перебування в ув’язненні.

Згідно з пояснювальною запискою, цей захід дасть змогу зміцнити безпеку України, що особливо актуально в умовах війни з окупантами.

Окупанти вже розпочали свій літній наступ на деяких ділянках – прессекретар ОТУ “Харків”

Ворожа армія насправді вже розпочала літню наступальну операцію біля Липців на Харківщині.

Про це заявив прессекретар оперативно-тактичного угруповання військ “Харків” Павло Шамшин в ефірі телемарафону.

За його словами, російські окупанти накопичують свої сили в районі Липців Харківської області, у зв’язку з чим там спостерігається погіршення ситуації.

Шамшин розповів, що противник здійснив атаку на цьому напрямку з використанням бронетехніки, українські захисники відбили її, однак на цьому спроби загарбників прорвати оборону ЗСУ не закінчуються. Вони збираються продовжувати штурмувати цю ділянку.

Речник угруповання “Харків” зазначив, що, аналізуючи ці дії, він робить висновок, що не варто очікувати від РФ домовленості щодо тривалого припинення вогню. На його думку, ворог збирається й надалі маніпулювати та готувати нові атаки.

Він додав, що найбільше прагне миру саме українська армія, тому він не втрачає надії на те, що делегації в Стамбулі дійдуть позитивного рішення щодо війни.

Зеленський зустрівся з Ердоганом: контакт делегацій України та РФ поки що не заплановано

В Анкарі заявили, що зустріч між Москвою і Києвом поки що не запланована. Однак президент України Володимир Зеленський уже прибув до Туреччини та розпочав бесіду з її очільником Реджепом Таїпом Ердоганом.

Про це написало CNN із посиланням на джерела з турецького Міністерства закордонних справ.

У статті йдеться, що заяву було зроблено у відповідь на повідомлення з Кремля про те, що переговори були заплановані на ранок, а потім перенесені на другу половину дня. Наразі немає конкретного часу та інформації.

Відомо, що в Стамбулі з ранку перебуває російська делегація, яка побоюється, що переговори з Києвом можуть бути зірвані в останню хвилину.

За словами співрозмовника, на зустрічі турецького й українського лідера присутні міністр оборони Рустем Умеров, глава МЗС Андрій Сибіга і глава Офісу президента Андрій Єрмак.